Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Адаптивний карантин або як врятувати економіку під час пандемії

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

За різними оцінками провідних аналітичних агентств світу, за два наступні роки глобальна економіка може втратити понад 5 трлн. дол. США через пандемію коронавірусу COVID-19. Експерти вважають, що криза 2008-2009 років завдала меншої шкоди для глобальної економіки, ніж нинішня пандемія, яка має усі підстави перетворитися на нову «Велику депресію».

У даному випадку країнам не можна тривалий час жити в режимі «замороженої економіки», тотальних карантинних обмежень. Це стосується, насамперед, України, іі економіки, яка менш адаптивна та пристосована до подібного роду викликів, нинішньої природи економічної кризи.

Останніми днями вже декілька європейських країн заявили про поступове пом’якшення карантину, поетапний запуск власних економік, зберігаючи при цьому інші заходи з протидії коронавірусу тощо.

Так, наприклад, в Іспанії (яка є другою країною у світі за кількістю заражень коронавірусом), починаючи з 13 квітня 2020 року відновлюють роботу підприємства, що не належать до критичної інфраструктури, зокрема, у сфері промисловості та будівництва.

Для підприємств, які відновлюють роботу, оприлюднений так званий “протокол безпеки”, який передбачає, зокрема, обов’язкові  маски для працівників, що працюють на відстані до двох метрів один від одного. Також рекомендують дезінфікувати предмети, такі як окуляри і мобільні телефони.

Прем’єр-міністр України також нещодавно заявив про підготовку стратегії щодо поетапного послаблення карантинних обмежень для національної економіки, починаючи з травня поточного року, наголосивши на тому, що «Україна не може собі дозволити два-три місяці сидіти вдома».

Дійсно, за нинішніх умов запас міцності української економіки, за різними оцінками, не перевищує 6 місяців. Тобто, мова йде про те, що тривалий період тотального карантину може привести до колапсу вітчизняної економіки з усіма негативними соціальними ефектами для усього населення країни.

Саме тому, вже декілька тижнів в експертно-аналітичних та бізнесових колах країни активно обговорюється та пропонується модель так званого «адаптивного» чи «розумного» карантину як способу пошуку адекватного балансу між безпекою людей та економічними реаліями. Мова йде про те, що обмежувальні заходи під час пандемії варто запроваджувати та послаблювати залежно від поширення вірусу, персоналізувати під конкретні цілі і таким чином, щоб не завдавати шкоди економіці більше, ніж це є абсолютно необхідним для збереження життя людей та медичного захисту.

Однією з ключових умов використання адаптивного карантину є наявність достовірних, оперативних даних та масового тестування, щоб володіти точною картиною та швидко реагувати на зміну епідеміологічної ситуації в країні. Крім того, «розумний», адаптивний карантин не можливий без використання сучасних високих технологій (алгоритмів штучного інтелекту, телекомунікацій, біотеху, великих даних тощо), досвід застосування яких в Китаї, Сінгапурі, Південній Кореї дав свої позитивні результати у боротьбі з коронавірусом.

Згідно рекомендацій експертів Центру економічної стратегії, які вони виклали у своєму нещодавньому аналітичному дослідженні «Боротьба з коронавірусом після 24 квітня: найбільша ефективність за найменшої ціни», для того, щоб перейти від загальнонаціонального до адаптивного карантину українська держава має забезпечити чотири базові речі: потужну мережу тестування, спроможну систему лікарень, засоби захисту для медичних працівників та інших осіб, які інтенсивно контактують із людьми, стратегію інформування людей на територіях та у загальнонаціональному вимірі.

При цьому, адаптивний карантин передбачає три режими обмежень, які базуються на трьох сценаріях поширення COVID-19, згідно класифікації ВООЗ, а саме: жовтий (сценарій поодиноких випадків, які легко відстежувати та ізолювати, за яких економіка працює); червоний (сценарій, коли групи/кластери випадків локалізовані на певній території, запроваджені помірні обмеження, але робота економіки в цілому продовжується); чорний (сценарій вільного поширення за відсутності можливості її контролю, який передбачає жорсткі обмеження, широкий нокдаун для економіки).

Але адаптивний карантин – це також про адекватні та своєчасні законодавчі рішення з боку влади, які мають прийматися в українських реаліях за принципом «не нашкодити» та максимального стимулювання економічної активності в період пандемії, а не як у випадку з сумнозвісним законопроектом №1210.

Таким чином, адаптивний карантин в Україні – це коли національна економіка в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 працює там де, може, і має бути замороженою лише там, де не можна інакше. Це коли рішення на державному рівні спираються на достовірні та точні дані, максимально адаптуючись та персоналізуючись залежно від сценарію поширення інфекції на тій чи іншій території, та не шкодять національним економічним інтересам, а також в повній мірі ґрунтуються на сучасних технологічних рішеннях у сфері протидії коронавірусу.

Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні.

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов...

Думай

Боржник через суд майже повернув своє вже продане залогове майно

Стало відомо, що в юридичній практиці України може виникнути прецедент, коли  боржнику через суд повертають його залогове майно, яке ...

Читай

Суд віддав 7,7 га “Горіхового саду” у Феофанії під забудову

15 червня Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Київської міської державної адміністрації щодо скасування реєстрації права власності...

Справа Шайтанова: більше року в СІЗО без оголошення безсумнівних доказів про зраду

В останні роки в Україні назбиралося достатньо резонансних кримінальних справ, які отримали широкий розголос, але так нічим і не закінчилися. Одна з таких справ...

Знищення чергової історичної будівлі: у будинку Станіславської розібрали дах

12 червня у будівлі 1906 року, що раніше належала заможній міщанці Марії Станіславській, розібрали частину даху. За словами будівельників, споруду готують до знесення. Це...

“ФОРУМ ДОБРИХ СПРАВ”: В Україні з’явився майданчик, який об’єднав людей доброї волі

4 червня 2021 року в Києві відбувся 4-й «ФОРУМ ДОБРИХ СПРАВ», де зустрілися  для обговорення нагальних питань представники центральної та міської влади, благодійних фондів...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -