Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Технології штучного інтелекту на службі «розумних міст»: Україна та світ

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Наразі існує чималий світовий досвід застосування технологій на базі штучного інтелекту для потреб «розумних міст»: починаючи від обслуговування дорожнього руху (як наприклад, у м. Барселона та м. Лондоні) та закінчуючи системою комплексного управління усієї інфраструктурою міста (наприклад, у м. Сеул). Відповідно на ці та інші цілі вже інвестуються значні суми коштів з боку урядів та муніципалітетів різних країн світу з тим, що забезпечити у найближчому майбутньому більш комфортне, стале та безпечне середовище, інфраструктуру для проживання своїх громадян, що є невід’ємною частиною екосистеми «розумних міст».

Так, згідно прогнозу аналітичної компанії Frost&Sullivan, до 2025р. в світі буде одразу 26 «розумних міст», де технології на базі ШІ будуть впроваджені в повсякденне життя. При чому, 16 з цих міст будуть знаходитися у Північній Америці та Європі, а решта – в країнах Азії та Океанії. До складу лідерів увійдуть такі міста, як Амстердам, Сеул, Сінгапур та Копенгаген.

До такого стрімкого розвитку та появи нових «розумних міст» підштовхне, в першу чергу, постпепідемічна ситуація у сучасному світі, а також попит на нові технологічні рішення, які дозволять більш ефективно боротися з кліматичними та епідеміологічними викликами.

Сьогоднішнє використання технологій ШІ пов’язано, насамперед, з такими сферами та напрямками життєдіяльності сучасного міста:

  1. Якісно новий рівень збору даних. Сьогодні непоодинокими є приклади того, як ШІ допомагає чиновникам різних країн відстежувати «використання» міста громадянами. Метеодані з різних вулиць, поліцейські звіти з розпізнаванням обличь після пограбування, датчики пожеж і повеней – ці систематизовані дані допомагають владі оптимізувати місто для комфортного проживання людей.
  2. Швидкий збір фото- і відеозвітів. Камери відеоспостереження розпізнають номерні знаки, марки автомобілів, кількість пішоходів і машин на перехрестях, їх швидкість тощо. Система вибудовує алгоритми пересування машин і людей, а значить, дає оптимальні напрямки руху і роботи світлофорів.
  3. Медицина. Smart рішення дають можливість домогтися небачених ще 10-15 років тому назад результатів. Наприклад, виявлення рідкісного захворювання завдяки надшвидкісній системі обробки аналізів і симптомів або підвищення рівня муніципальної медицини та її доступність.
  4. Соціальна сфера. Китай, як один з лідерів сучасного ШІ-розвитку, зробив ставку на поведінковий фактор. Їх система аналізу відправляє звіти навіть про те, хто не заплатив за проїзд у транспорті, перейшов вулицю в недозволеному місці або в якому районі починається бійка. Причому штрафом справа не обмежується. За порушення загальноприйнятих норм, таких, як, наприклад, несортування сміття, у жителя міста можуть забрати «кредити» на паркування, подорожі або навчання у ВНЗ тощо.
  5. Права людини. На Заході толерантність і дотримання прав громадян намагаються захищати за допомогою натільних камер у міських працівників. У США таким чином система ШІ розпізнає порушення прав людини під час затримання поліцейськими. Дотримання процедури допиту, перевірка дорожнього патруля, виклик служби 911 – будь-яка дія правоохоронних органів може контролюватися ШІ.

Цікавим є, зокрема, досвід застосування технологій ШІ в Дубаї, що вже призвело до скорочення кількості дорожньо-транспортних пригод, викликаних втомою водіїв громадських і приватних транспортних засобів.

Нещодавно, на початку 2020 року, Генеральний директор дорожньо-транспортного управління Дубая (RTA) Матай Аль Тайер оголосив про завершення декількох великих проектів, спрямованих на розвиток «розумного» міста в рамках національної стратегії розвитку ШІ до 2031р., яка була прийнята в листопаді 2018р. Згадана стратегія передбачає здійснення інтелектуальних корпоративних проектів, розвиток «розумної» інфраструктури та інтелектуальних транспортних засобів, а також впровадження систем управління даними і застосування технології ШІ в усьому громадському транспорті. На додаток до існуючих проектів місцеве населення масово має переходити на екологічні види авто.

У свою чергу, нещодавно найбільший японський автомобільний концерн Toyota Motors і лідер азійського ринку телекомунікацій компанія NTT уклали договір про будівництво «розумних міст». Обидві компанії виділять на цей проект близько 200 млрд. ієн ($1,8 млрд.). Будівництво першого “розумного міста” розпочнеться у 2021р., компанія Toyota обрала для цього ділянку біля підніжжя гори Фудзіяма. Передбачається, що весь транспорт у місті буде складатися з безпілотних, екологічно чистих машин, електроніка та енергопостачання будуть максимально економічними та ефективними, а комфортне побутове життя людей забезпечить безліч різновидів роботів. За станом здоров’я мешканців і правильною роботою всіх автоматичних систем буде стежити ШІ.

Цікавим є також рішення кембриджського стартапу Fetch.ai, який розробляє ШІ-системи у колабораціі з німецькою блокчейн-компанією Datarella в незвичному проекті «розумного міста» – M-ZONE поблизу бізнес-центру Connex Buildings в Мюнхені, Німеччина.

В рамках розгортання свого проекту Fetch.ai створив мережу автономних економічних агентів на базі ШІ. Ці агенти аналізують в режимі реального часу попит на паркувальні місця та автоматично перерозподіляють клієнтів з врахуванням поточного завантаження, мотивуючи їх винагородою (цифровою валютою) за економічно ефективні рішення, наприклад, якщо вони взагалі не використовують місце для паркування в деякі дні.

В Україні є також свої спроби почати активно використовувати технології на базі ШІ в управлінні містами та міською інфраструктурою, передусім це стосується столиці – м. Києва.

Так, в травні 2020 року команда Kyiv Smart City презентувала дослідження «Політика та принципи використання технологій штучного інтелекту в місті Києві». Головним завдання проєкту стала розробка практичних прикладів прозорого використання ШІ службами Київської міської державної адміністрації.

Це перший у країні документ, який детально розглядає основну термінологію напряму ШІ, допомагаючи детермінувати та зрозуміти його найголовніші поняття. У рамках згаданого проекту команда Kyiv Smart City вивчала питання етики та прозорості використання автоматизованого прийняття рішень, насамперед, у столиці.

Таким чином, існуючий широкий діапазон можливих сфер використання технологій на базі ШІ не залишає сумнівів у тому, що smart технології, хочемо ми того чи ні, вже стають частиною нашого повсякденного життя. Навіть суперечки про можливий вплив ШІ на рівень безробіття не зупинить цей процес. Адже професійно налагоджене використання містом існуючих технологій штучного інтелекту може принести жителям міст відчутну користь. Це і новий рівень безпеки, комфорту та економії ресурсів, а також розвиток соціально-відповідальної політики, більш ефективне налагодження бізнес-процесів і внутрішніх загальнодержавних механізмів.

Однак, для правильного та ефективного використання та впровадження подібних технологій у розбудові екосистем «розумних міст» необхідно створювати відкриті колаборативні об’єднання представників влади, бізнесу, науки та громадського сектору, які здатні забезпечити релевантний рівень інклюзії різних інтересів містян, а також мінімізують ризики «неправильного» застосування рішень на базі ШІ, як на етапі їх розробки, так й безпосередньо імплементації.

Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

Що українці купують в інтернеті до відпустки

У червні українці готувалися до випускних і святкових днів, а також до прийдешніх поїздок. В інтернеті купували сукні до...

Суд визнав дійсним договір оренди КЦ “Кінотеатр “Київ” на будівлю кінотеатру “Київ”

В скандальній справі навколо оренди будівлі - пам'ятки архітектури - кінотеатру «Київ» за адресою м. Київ, Велика Васильківська, 19, відбулася знакова подія. Господарський суд...

Бої за Пущу: гранати, постріли і поранені

19 червня 2021 року відбулися масові сутички між протестувальниками і забудовником  у Пуща-Водицькому лісі. Компанія Zim capital group, яку пов'язують з екс-депутатом Верховної Ради...

Суд віддав 7,7 га “Горіхового саду” у Феофанії під забудову

15 червня Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Київської міської державної адміністрації щодо скасування реєстрації права власності на землі міста. Частину території...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -