Денис КИЦЕНКО | Принятие законопроекта 3322 – прыжок назад

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Одним из самых значимых событий «карантинного» периода 2020 года для регулирования сферы восстановления платежеспособности является принятие 18 июня скандального законопроекта 3322, вносящего изменения в Кодекс Украины о процедурах банкротства.

Наряду с разумными правилами, направленными на нивелирование негативных последствий объективно существующего замедления судебных процедур, законопроект в последней доступной редакции сохранил нормы, крайне далекие от логики как КБ, так и целей института банкротства в целом. Объем критических вопросов к данному документу – недопустимо велик: почему онлайн-процессы прописаны не для всех участников процедуры; от какой именно ответственности освобождаются арбитражные управляющие; почему продление сроков – избирательное, а не глобальное; зачем предусмотрели остановку процедуры на этапе проведения онлайн-торгов; почему документ имеет ретроактивное действие, – и это лишь самые общие замечания. Безусловно, «вишенкой на торте» является мораторий на инициирование процедуры банкротства по требованиям, возникшим после 12 марта 2020 – момента введения карантина Кабинетом Министров Украины: законопроект содержит положения, блокирующие инициирование процедуры как по инициативе кредитора, а также продлевающий срок для обращения по инициативе должника.

В первом случае, по сути, нарушаются не только права кредитора, но и интересы собственников должника, ведь временный «зонтик» моратория на удовлетворение кредиторских требований может позволить сохранить операционную деятельность предприятия, а также дает возможность удовлетворить требования в размере, большем «классических» для наших широт 8%.

Во втором случае на неопределенное время продлевается месячный срок для реагирования руководителя должника в случае возникновения угрозы неплатежеспособности – нормы ч. 6 ст. 34 КБ, которая была новацией для Украины и должна была стимулировать ответственное поведение должностных лиц должника по отношению как к кредитору, так и к собственникам предприятия. Принятая редакция ограничений наверняка будет способствовать упованию должников на возможную заангажированность судейского корпуса в толковании «возможности обратиться», что снизит прозрачность процедуры и нивелирует возможность восстановления платежеспособности до момента окончательной «смерти от долгов». В результате снова пострадают и собственники должника, и кредиторы.

Важно отметить, что инициирование процедуры неплатежеспособности не является ответственностью должника – это, прежде всего, способ остановить его «падение в пропасть», и потому блокирование процедуры не способствует ни одной из добросовестных сторон. Возможно, идея была в защите именно того бизнеса, по которому максимально «ударили» карантинные ограничения? Но ведь для таких случаев еще в марте были внесены изменения в статью 14-1 Закона Украины о торгово-промышленной палате, предусмотревшие дискрецию ТПП в определении ситуации форс-мажор, которая исключает ответственность «пострадавшей» от карантина стороны на период действия карантина. Или причиной стало то, что ТПП, стремясь сохранить восприятие себя как адекватного органа, не спешила выдавать сертификат в ситуациях, когда «под шумок» пытались просто не выполнять условия договоров?

Когда несуразности подобного уровня появляются в документах в результате лоббирования конкретных финансового-промышленных групп, это хотя бы объяснимо. В данном же случае в проигрыше оказываются не только все кредиторы, но, как ни парадоксально это прозвучит, и все добросовестные должники, а это, к сожалению, ожидаемо снижает инвестиционную привлекательность Украины. В результате имеем ситуацию, когда недостаток профессионализма юридических консультантов парламентариев в очередной раз привел к принятию закона, который на очень первый взгляд вроде бы «за все хорошее», но польза от него для экономики – как минимум сомнительна.

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Ринок Big Data в Україні або як не проґавити свій шанс?

Згідно даних IBM Research, 90% усіх даних, створених людьми, з’явилися тільки останні 10 років. За таких темпів генерації даних...

ОЛЬГА КРАСКО | Як вивести з тіні трудових мігрантів і здійснити мрію президента

Влада наголошує на необхідності виведення з тіні трудової міграції, але в який спосіб? Яким чином гарантувати умови безпеки українцям...

Думай

Директор SAP: “Як в Америці, так і в Європі ви побачите, що завдання нижнього рівня будуть автоматизовані”

Том Кіндерманс, директор німецької корпорації-розробника програмного забезпечення та надавача послуг консалтингу SAP у Центральній і Східній Європі розповів UA-Times,...

Читай

Влада чує бізнес: підсумки роботи ІІІ  Форуму  бізнес-асоціацій України

Верховна Рада та Уряд готові проводити усі необхідні зміни, які пропонують українські підприємці. Таким є підсумок Форуму «Діалог громадянського...

Прокуратура намагається скасувати право оренди на землі біля музею “Пирогово”

Прес-служба Київської міської прокуратури повідомила, що Київська місцева прокуратура № 1 заявила позови до господарського суду міста Києва щодо скасування рішень про державну реєстрацію...

Відчутного зростання роздрібних цін найближчим часом не очікується – експерт

З початку вересня нафта на міжнародних майданчиках подешевшала більш ніж на 12% на тлі відсутності прогресу по боротьбі з коронавірусів. Число інфікованих в Індії,...

Катамадзе: “Служба фінансових розслідувань – гарантія незалежності та цілісності нашої країни”

Грігол Катамадзе, Член Наглядової ради Української ради бізнесу, Президент Асоціації платників податків України про Службу фінансових розслідувань -Асоціація платників податків України публічно й послідовно вже...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -