Денис КИЦЕНКО | Принятие законопроекта 3322 – прыжок назад

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Одним из самых значимых событий «карантинного» периода 2020 года для регулирования сферы восстановления платежеспособности является принятие 18 июня скандального законопроекта 3322, вносящего изменения в Кодекс Украины о процедурах банкротства.

Наряду с разумными правилами, направленными на нивелирование негативных последствий объективно существующего замедления судебных процедур, законопроект в последней доступной редакции сохранил нормы, крайне далекие от логики как КБ, так и целей института банкротства в целом. Объем критических вопросов к данному документу – недопустимо велик: почему онлайн-процессы прописаны не для всех участников процедуры; от какой именно ответственности освобождаются арбитражные управляющие; почему продление сроков – избирательное, а не глобальное; зачем предусмотрели остановку процедуры на этапе проведения онлайн-торгов; почему документ имеет ретроактивное действие, – и это лишь самые общие замечания. Безусловно, «вишенкой на торте» является мораторий на инициирование процедуры банкротства по требованиям, возникшим после 12 марта 2020 – момента введения карантина Кабинетом Министров Украины: законопроект содержит положения, блокирующие инициирование процедуры как по инициативе кредитора, а также продлевающий срок для обращения по инициативе должника.

В первом случае, по сути, нарушаются не только права кредитора, но и интересы собственников должника, ведь временный «зонтик» моратория на удовлетворение кредиторских требований может позволить сохранить операционную деятельность предприятия, а также дает возможность удовлетворить требования в размере, большем «классических» для наших широт 8%.

Во втором случае на неопределенное время продлевается месячный срок для реагирования руководителя должника в случае возникновения угрозы неплатежеспособности – нормы ч. 6 ст. 34 КБ, которая была новацией для Украины и должна была стимулировать ответственное поведение должностных лиц должника по отношению как к кредитору, так и к собственникам предприятия. Принятая редакция ограничений наверняка будет способствовать упованию должников на возможную заангажированность судейского корпуса в толковании «возможности обратиться», что снизит прозрачность процедуры и нивелирует возможность восстановления платежеспособности до момента окончательной «смерти от долгов». В результате снова пострадают и собственники должника, и кредиторы.

Важно отметить, что инициирование процедуры неплатежеспособности не является ответственностью должника – это, прежде всего, способ остановить его «падение в пропасть», и потому блокирование процедуры не способствует ни одной из добросовестных сторон. Возможно, идея была в защите именно того бизнеса, по которому максимально «ударили» карантинные ограничения? Но ведь для таких случаев еще в марте были внесены изменения в статью 14-1 Закона Украины о торгово-промышленной палате, предусмотревшие дискрецию ТПП в определении ситуации форс-мажор, которая исключает ответственность «пострадавшей» от карантина стороны на период действия карантина. Или причиной стало то, что ТПП, стремясь сохранить восприятие себя как адекватного органа, не спешила выдавать сертификат в ситуациях, когда «под шумок» пытались просто не выполнять условия договоров?

Когда несуразности подобного уровня появляются в документах в результате лоббирования конкретных финансового-промышленных групп, это хотя бы объяснимо. В данном же случае в проигрыше оказываются не только все кредиторы, но, как ни парадоксально это прозвучит, и все добросовестные должники, а это, к сожалению, ожидаемо снижает инвестиционную привлекательность Украины. В результате имеем ситуацию, когда недостаток профессионализма юридических консультантов парламентариев в очередной раз привел к принятию закона, который на очень первый взгляд вроде бы «за все хорошее», но польза от него для экономики – как минимум сомнительна.

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

Неліквідний актив: забудовник виставив на продаж під знос комплекс із 5 унікальних пам’яток на Подолі

Приватне підприємство “Конвалія-Нерухомість”, яку в ЗМІ пов’язують з другом сім’ї Януковичів та екс-головою ЦВК Михайлом Охендовським виставило на продаж...

Що українці купують в інтернеті до відпустки

У червні українці готувалися до випускних і святкових днів, а також до прийдешніх поїздок. В інтернеті купували сукні до підлоги, повітряні кулі та валізи. Червень...

Суд визнав дійсним договір оренди КЦ “Кінотеатр “Київ” на будівлю кінотеатру “Київ”

В скандальній справі навколо оренди будівлі - пам'ятки архітектури - кінотеатру «Київ» за адресою м. Київ, Велика Васильківська, 19, відбулася знакова подія. Господарський суд...

Бої за Пущу: гранати, постріли і поранені

19 червня 2021 року відбулися масові сутички між протестувальниками і забудовником  у Пуща-Водицькому лісі. Компанія Zim capital group, яку пов'язують з екс-депутатом Верховної Ради...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -