Денис КИЦЕНКО | Павлік Морозов і закон Лінкольна

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Одним з резонансних законів 2019 року став так званий закон про викривачів корупції (Закон України №198-IX від 17 жовтня 2019 року). Найбільш одіозною новацією, запровадженою цим законом, є винагорода викривача корупції. Як це має працювати?

НАБУ та НАЗК мають створити захищені анонімні канали зв’язку, через які викривач здійснюватиме повідомлення про корупційне правопорушення, гарантовано зберігаючи свою анонімність. Утім, повідомляти про корупційні злочини можна також через засоби масової інформації та громадські об’єднання. Якщо грошовий розмір предмета корупційного діяння або збитки, завдані державі внаслідок такого діяння, у п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму (наразі – десять з половиною мільйонів гривень), викривач, що розкрив своє ім’я, отримує право на 10% відповідної суми. Розмір винагороди встановлюватиметься судом з урахуванням суті інформації, після ухвалення обвинувального вироку, та не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат.

При обговоренні нововведення проводили паралелі із так званим «законом Лінкольна» та зазначали про очікуване значне зростання звернень небайдужих громадян, вмотивованих суттєвою винагородою. Наскільки це порівняння – коректне та наскільки вірогідне широке розповсюдження боротьби з корупцією у такий спосіб?

1863 року Конгрес Сполучених Штатів Америки ухвалив Акт про підроблені вимоги, відомий в історіографії, як Закон Лінкольна. За його первинною версією порушники несли покарання в подвійному розмірі незаконно отриманих з бюджету коштів, а також платили штраф. При цьому громадяни, які повідомили державу про втрати бюджету, в разі встановлення вини зазначених ними осіб в суді, отримували 50% від суми стягнення.

Згодом закон пройшов низку змін, громадяни отримали можливість звертатися до суду самостійно, залучаючи до справи на своєму боці юридичні фірми для професійного представництва інтересів, і не чекати на обвинувачення з боку держави, яку вони повідомили про порушення. Отже, громадян уповноважили на самостійне обвинувачення правопорушників у суді. Крім того, за новими правилами відшкодовування збитків державі здійснювалося в потрійному розмірі. Згодом у США навіть сформувалася ціла мережа юридичних компаній, які спеціалізуються на подібних судових процесах і яких наймають громадяни, що бажають виступити обвинувачами у справах про корупційні, шахрайські схеми та ухилення від сплати податків.

Наскільки схожі зазначені механізми із Законом №198-IX? – Вкрай умовно.

Чи обгрунтовано проводити паралелі із успішністю застосування «закону Лінкольна» та Законом №198-IX? – Навряд чи.

Чи можливо прямо зараз імплементувати в наше законодавство механізми накшталт «закону Лінкольна»? – Ні, цьому заважає величезна кількість правових норм.

Але чи існують у правовому просторі України механізми, які можна було б використовувати як щаблини для досягнення такої мети? – Будете здивовані, але так.

Подібні повноваження (але не матеріальне заохочення) надає громадянам України частина 2 статті 9 так званої Орхуської Конвенції 1998 року, частково імплементованої у пункт «Ж» частини 1 статті 21 Закону України «Про захист навколишнього природного середовища». Більш того, існує навіть поодинока практика задоволення позовів природоохоронних організацій про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров’ю громадян і майну громадських організацій (наприклад, у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом м. Київ – 3/238 (2а-2767/08) 2009 року та №2а-13786/10/2670 2011 року).

Можливо, саме розвиток інституту позовів про захист державних і суспільних інтересів, а також інтересів невизначеного кола осіб, а не декларативна і суперечлива з точки зору реального досягнення можливість отримання заявником 10% від суми «корупційної складової» дозволить державі знайти підтримку професіоналів у боротьбі з негативними явищами, що можуть бути виявлені громадянами та припиненими у судовому порядку.

Денис Киценко, партнер юридичної компанії ETERNA LAW

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает...

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Ринок Big Data в Україні або як не проґавити свій шанс?

Згідно даних IBM Research, 90% усіх даних, створених людьми, з’явилися тільки останні 10 років. За таких темпів генерації даних...

Думай

Директор SAP: “Як в Америці, так і в Європі ви побачите, що завдання нижнього рівня будуть автоматизовані”

Том Кіндерманс, директор німецької корпорації-розробника програмного забезпечення та надавача послуг консалтингу SAP у Центральній і Східній Європі розповів UA-Times,...

Читай

Влада чує бізнес: підсумки роботи ІІІ  Форуму  бізнес-асоціацій України

Верховна Рада та Уряд готові проводити усі необхідні зміни, які пропонують українські підприємці. Таким є підсумок Форуму «Діалог громадянського...

Прокуратура намагається скасувати право оренди на землі біля музею “Пирогово”

Прес-служба Київської міської прокуратури повідомила, що Київська місцева прокуратура № 1 заявила позови до господарського суду міста Києва щодо скасування рішень про державну реєстрацію...

Відчутного зростання роздрібних цін найближчим часом не очікується – експерт

З початку вересня нафта на міжнародних майданчиках подешевшала більш ніж на 12% на тлі відсутності прогресу по боротьбі з коронавірусів. Число інфікованих в Індії,...

Катамадзе: “Служба фінансових розслідувань – гарантія незалежності та цілісності нашої країни”

Грігол Катамадзе, Член Наглядової ради Української ради бізнесу, Президент Асоціації платників податків України про Службу фінансових розслідувань -Асоціація платників податків України публічно й послідовно вже...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -