Денис КИЦЕНКО | Все, що треба знати про автоматичні арешти рахунків в банках

Популярне

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Епідеміолог: “Нам дуже пощастить, якщо коронавірус 2019-nCoV омине нашу територію”

Влада Китаю намагається блокадними діями зупинити розповсюдження коронавіруса 2019-nCoV по всій країні та не дати йому "виїхати" за кордон....

Пристайко не сказав – журналіст показав: ЗМІ відвідали розкішний готель Зеленського в Омані

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко не зміг відповісти, якою була мета поїздки президента Володимира Зеленського в Оман. Таке...

Початок лютого 2020 року був багатим на заяви щодо впровадження автоматизованої системи арешту рахунків на підставі рішення суду. Що це таке, наскільки система ефективна сьогодні і чому так важливо її запровадити? Давайте розберемось.

Як реалізовувався арешт грошових коштів на рахунках у процесах про стягнення у класичному «паперовому» світі? Арешт як забезпечення позову був (і, переважно, залишається) геть непопулярним кроком для суддів. Чому – це окрема розмова.

Але навіть отримавши ту омріяну ухвалу про забезпечення позову чи наказ про стягнення  «на папері з печаткою» після постановлення (добре, якщо лише за декілька днів), при зверненні до виконавчої служби треба було окремо пройти п’ять кіл пекла: розподіл справи на виконавця, відкриття виконавчого провадження, винесення постанови про арешт, її фізичну доставку в банки та фактичний арешт грошей на рахунках.

На кожному з цих кроків стягувача чекали «пастки» – від відсутності регламентації часу для передачі справи конкретному державному виконавцю до повернення банками постанови без виконання у зв’язку з неправильно поставленими комами чи уявними помилками в номері ідентифікаційного коду боржника. Виконавці могли попередньо запитати банки чи податкову про наявність рахунку боржника. Зрозуміло, поштою, щоб надійніше.

Як результат, отримання відповідного рішення суду було ледь не серединою процедури стягнення як такої: боржники навіть після програного суду могли ще пару тижнів спокійно користуватись своїми банківськими рахунками, а виконавці купались у ненависті юристів кредиторів, посміхались юристам боржників і чомусь їздили на модних авто. Вочевидь, «у консерваторії» треба було щось виправити.

Про що мріяли кредитори? Про арешт коштів на рахунках боржника, який відбувається одночасно із реєстрацією рішення суду про стягнення чи арешт. І про момент реєстрації рішення, який співпадає з моментом його постановлення. Наразі ми чуємо про автоматизовану діджиталізацію сфери і миттєві арешти. Але чи отримали кредитори омріяне? На жаль, ні.

По-перше, комплексне законодавче регулювання такої схеми на сьогодні відсутнє, раніше підготовлені законопроекти на повторному читанні так і не розглянуті. І очікувати впровадження такої системи для забезпечення позову сьогодні зарано.

Єдиним сегментом з усіх видів стягнення, яке нормативно врегулювано належним чином, є автоматичний арешт коштів боржників у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів. Запроваджено ці новації було у першій половині 2019 року і стосуються вони, насамперед, прийняття до виконання банками постанов виконавця про арешт коштів у формі електронного документа.

І зміни до закону про виконавче провадження, і відповідний наказ Міністерства юстиції України дозволяють наразі реалізовувати цей механізм аж з (барабанний дріб) одним банком з 72 наявних – “Приватбанком”. І це є дуже вагомим «по-друге», яке суттєво піднімає привабливість невеликих банків у широких лавах боржників. У такий момент відчуваєш, що «прорадянська» Білорусь, яка нещодавно запровадила вертикальну систему арештів грошових коштів на рахунках через свій Національний банк – трішки більше Європа, ніж ми. Або трішки більше Китай, ніж ми, це як подивитись.

Але ж ще у лютому 2015 року Україна брала на себе зобов’язання перед МВФ, відповідно до яких до кінця 2015 року мав бути прийнятий закон «про посилення положень» процесуальних кодексів «щодо наказу про сплату заборгованості по внутрішніх транзакціях та накладення арешту на банківські рахунки». Чи є позитивні зміни у цьому сегменті?

“Приватбанк” у жовтні 2019 році запустив автоматичне блокування рахунків клієнтів, але списання грошей з рахунків продовжує здійснюватися за «паперовою» процедурою. Станом на початок лютого 2020 року впродовж одного робочого дня, за повідомленням “Приватбанку”, в середньому надходить до 3 тисяч «арештів», з яких близько 2,5 тисячі – в електронному вигляді. З цієї вочевидь немалої кількості у той самий день не було опрацьовано лише 30 електронних документів.

Перемога? Скоріше, дрейф. Але у правильний бік.

Денис Киценко, партнер юридичної компанії ETERNA LAW.

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Марина ЖИМОЛОСТНОВА | За яких умов плату за землю через карантин можна не платити

Верховна рада України прийняла невідкладний закон № 3275, який стосується забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій через поширення коронавірусу...

Грігол Катамадзе | ВР так і не прийняла зміни до Закону про Держбюджет–2020

Усім вже відомо, що в понеділок Верховна Рада України не прийняла зміни до Закону України «Про Державний бюджет України...

Иван НИКИТЧЕНКО | Долгожданный «черный лебедь» нашелся – мир погружается в экономический кризис

О том, что мир должен пережить рецессию «вот в следующем году так точно», начали говорить еще в 2017 году....

Думай

Голова ССО Бондар: “У суди намагаються пройти зі зброєю, електрошокерами, піротехнікою” 

Продовження інтерв'ю агентству UA-Times голови Служби судової охорони Валерія Бондаря – генерал-майора, заступника командувача з громадської безпеки Національної гвардії...

Читай

Роз`яснення уряду стосовно заходів від 6 квітня: в ліфт – в масці, без маски на вулиці – штраф до 34000 грн

Кабінет міністрів України надав роз'яснення щодо нових обмежень на період карантину. Чому потрібно носити документи, запроваджувати масочний режим та...

Ранкове зведення МОЗ: в п’ятницю  було зафіксовано 154 нові випадки COVID-19

Ранкова інформація МОЗ України додала кількість нових хворих на коронавірусну хворобу COVID-19. За даними ЦГЗ, станом на 10:00 4 квітня в Україні 1096 лабораторно підтверджених...

Вчені Медцентру університету Лойоли: зараження коронавірусом почало проходити без симптомів

До такого висновку дійшли вченні з Медичного центру університету Лойоли, Чікаго, США. Медичні досліди в лабораторіях університету показали, що вірус, переданий від людини до...

Квартир в новобудовах Києва продається менше, але вони продовжать дорожчати

У березні 2020 року вартість квартир в об'єктах комплексної забудови формату «місто в місті» збільшилася в середньому на 6,7% і становить 23785 грн /...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -