Денис КИЦЕНКО | Все, що треба знати про автоматичні арешти рахунків в банках

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Початок лютого 2020 року був багатим на заяви щодо впровадження автоматизованої системи арешту рахунків на підставі рішення суду. Що це таке, наскільки система ефективна сьогодні і чому так важливо її запровадити? Давайте розберемось.

Як реалізовувався арешт грошових коштів на рахунках у процесах про стягнення у класичному «паперовому» світі? Арешт як забезпечення позову був (і, переважно, залишається) геть непопулярним кроком для суддів. Чому – це окрема розмова.

Але навіть отримавши ту омріяну ухвалу про забезпечення позову чи наказ про стягнення  «на папері з печаткою» після постановлення (добре, якщо лише за декілька днів), при зверненні до виконавчої служби треба було окремо пройти п’ять кіл пекла: розподіл справи на виконавця, відкриття виконавчого провадження, винесення постанови про арешт, її фізичну доставку в банки та фактичний арешт грошей на рахунках.

На кожному з цих кроків стягувача чекали «пастки» – від відсутності регламентації часу для передачі справи конкретному державному виконавцю до повернення банками постанови без виконання у зв’язку з неправильно поставленими комами чи уявними помилками в номері ідентифікаційного коду боржника. Виконавці могли попередньо запитати банки чи податкову про наявність рахунку боржника. Зрозуміло, поштою, щоб надійніше.

Як результат, отримання відповідного рішення суду було ледь не серединою процедури стягнення як такої: боржники навіть після програного суду могли ще пару тижнів спокійно користуватись своїми банківськими рахунками, а виконавці купались у ненависті юристів кредиторів, посміхались юристам боржників і чомусь їздили на модних авто. Вочевидь, «у консерваторії» треба було щось виправити.

Про що мріяли кредитори? Про арешт коштів на рахунках боржника, який відбувається одночасно із реєстрацією рішення суду про стягнення чи арешт. І про момент реєстрації рішення, який співпадає з моментом його постановлення. Наразі ми чуємо про автоматизовану діджиталізацію сфери і миттєві арешти. Але чи отримали кредитори омріяне? На жаль, ні.

По-перше, комплексне законодавче регулювання такої схеми на сьогодні відсутнє, раніше підготовлені законопроекти на повторному читанні так і не розглянуті. І очікувати впровадження такої системи для забезпечення позову сьогодні зарано.

Єдиним сегментом з усіх видів стягнення, яке нормативно врегулювано належним чином, є автоматичний арешт коштів боржників у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів. Запроваджено ці новації було у першій половині 2019 року і стосуються вони, насамперед, прийняття до виконання банками постанов виконавця про арешт коштів у формі електронного документа.

І зміни до закону про виконавче провадження, і відповідний наказ Міністерства юстиції України дозволяють наразі реалізовувати цей механізм аж з (барабанний дріб) одним банком з 72 наявних – “Приватбанком”. І це є дуже вагомим «по-друге», яке суттєво піднімає привабливість невеликих банків у широких лавах боржників. У такий момент відчуваєш, що «прорадянська» Білорусь, яка нещодавно запровадила вертикальну систему арештів грошових коштів на рахунках через свій Національний банк – трішки більше Європа, ніж ми. Або трішки більше Китай, ніж ми, це як подивитись.

Але ж ще у лютому 2015 року Україна брала на себе зобов’язання перед МВФ, відповідно до яких до кінця 2015 року мав бути прийнятий закон «про посилення положень» процесуальних кодексів «щодо наказу про сплату заборгованості по внутрішніх транзакціях та накладення арешту на банківські рахунки». Чи є позитивні зміни у цьому сегменті?

“Приватбанк” у жовтні 2019 році запустив автоматичне блокування рахунків клієнтів, але списання грошей з рахунків продовжує здійснюватися за «паперовою» процедурою. Станом на початок лютого 2020 року впродовж одного робочого дня, за повідомленням “Приватбанку”, в середньому надходить до 3 тисяч «арештів», з яких близько 2,5 тисячі – в електронному вигляді. З цієї вочевидь немалої кількості у той самий день не було опрацьовано лише 30 електронних документів.

Перемога? Скоріше, дрейф. Але у правильний бік.

Денис Киценко, партнер юридичної компанії ETERNA LAW.

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Єгор ШИШЕНОК | Яким країнам американські гроші приносять щастя?

Якщо ми поглянемо в історію та проаналізуємо «економічні дива» останніх 70 років – то побачимо, що всі вони збудовані...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Підприємці і держава під час карантину: як влада підтримує бізнес (12 полегшень для бізнесу)

Із зрозумілих причин пандемія COVID-19 негативно впливає на економічне становище українців: обмеження чи взагалі зупинення певних видів господарської діяльності,...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Технології штучного інтелекту на службі «розумних міст»: Україна та світ

Наразі існує чималий світовий досвід застосування технологій на базі штучного інтелекту для потреб «розумних міст»: починаючи від обслуговування дорожнього...

Думай

Національна економічна стратегія-2030 очима експертів

Кабмін запускає широке обговорення напрацювань Національної економічної стратегії-2030. Цей документ, який мусить визначити напрямки економічного розвитку України на найближче...

Читай

Чому Україні необхідно впроваджувати лізинг землі

Необхідність впровадження лізингу землі в Україні пояснюється тим, що цей фінансовий механізм є перспективним механізмом з відвертими перевагами, який...

Суд зобов’язав… суд розглянути справу “Будинку-монстра” на Подолі

Справа так званого "Будинку-монстра", що на Подолі стала для столиці знаковою. Тут є все, що характеризує нове будівництво в середмісті Києва: "зайві" поверхи, "обдурені"...

Нацбанк залишив без змін прогноз по рівню інфляції на 2021 рік. Експерти іншої думки

В четвер, 21 січня, Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних. Регулятор вважає, що у 2020 році...

Суд узаконив маєтки екс-регіонала Юри Єнакієвського. Допомогла справа ЮКОСу проти РФ

Про це UA-Times стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. Згідно даних реєстру, Київський апеляційний суд ще 3 грудня 2020 року прийняв рішення,...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -