Андрій ГРЕБЬОНКІН | Національна економічна стратегія 2030: Майбутні зміни у будівельній сфері

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Наприкінці 2020 року Кабінет Міністрів України опублікував Національну економічну стратегію 2030, яка вважається фундаментальною дорожньою картою з впровадження змін для економічного зростання та сприятливого бізнес-клімату в Україні. Один з двох розділів Стратегії — Вектори економічного розвитку — визначає напрямки реформування та стратегічні цілі для кожного окремого сектору економіки, у тому числі й для будівельної сфери.

Відтак, Вектори містять аналіз поточних бар’єрів у будівельній галузі та шляхів їх подолання переважно за двома напрямками: (i) підготовка до будівництва та (ii) будівельні роботи, прийняття в експлуатацію та обслуговування об’єктів.

Напрямок №1: підготовка до будівництва

Як визначено у Векторах, на сьогодні стадія підготовки до будівництва характеризується низкою проблемних питань, у числі яких корумпований процес отримання дозвільних документів, неможливість для інвесторів належним чином оцінити інвестиційну привабливість об’єкта та неузгодженість норм містобудівного законодавства.

Вектори визначають декілька шляхів подолання зазначених бар’єрів. Перш за все, пропонується відповісти на поточні виклики: завершити реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції України та децентралізувати дозвільні процедури.

Також у Векторах запропоновано і кардинальні зміни у функціонуванні будівельної сфери. З-поміж іншого, передбачається створення містобудівного кадастру з можливістю отримати всю необхідну інформацію онлайн та забезпечення відкритого доступу до нього. На запуск такого кадастру вже тривалий час чекають учасники будівельного ринку. На цьому наголошували і ми у Звіті “Реформування нормативно-правового регулювання будівельної галузі України”, який був розроблений нами для Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіон) за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку та презентований у 2020 році.

Вектори також фіксують ініціативи щодо дерегуляції дозвільних процедур шляхом передачі функцій приватним особам під наглядом держави з обов’язковим страхуванням їхньої діяльності, відмови від процедури видачі дозволу на будівництво та забезпечення онлайн-доступу до всіх документів та вихідних даних для проєктування.

Ще однією важливою пропозицією, що міститься у Векторах, є орієнтація на моделювання повного життєвого циклу об’єкта та врахування його під час розробки проєктної документації. Концепція життєвого циклу вже застосовується у багатьох країнах. Якнайшвидша її імплементація дозволить виявити та оптимізувати на ранніх стадіях майбутні витрати на реалізацію будівельного проєкта. Застосування цієї концепції також сприятиме покращенню якості будівництва в цілому та впровадженню довгострокової економії ресурсів (перш за все фінансових) на реалізацію проєкта.

Напрямок №2: будівельні роботи, прийняття в експлуатацію та обслуговування об’єктів

Для цієї стадії, як зазначено у Векторах, також характерні певні бар’єри, серед яких масове недотримання умов контрактів забудовниками, велика кількість об’єктів незавершеного будівництва, недосконалий процес фінансування будівництва та неможливість оцінити майбутню вартість експлуатації будівель.

Одним із напрямів подолання зазначених проблем Вектори визначають  посилення контролю над забудовниками. Зокрема, пропонується запровадити страхування забудовників перед третіми особами та громадський контроль за самочинним будівництвом. Також передбачається прийняти закон, що дозволить передавати недобудови в комунальну власність, після чого місцева влада залучатиме нових власників.

Вектори пропонують й інші зміни для посилення контролю забудовників, як-от створення інституту юридичних осіб, уповноважених на здійснення містобудівного контролю, та впровадження системи інформаційного моделювання будівель (“ІМБ“). На останньому пункті було закцентувано увагу і у нашому Звіті, оскільки непоширеність застосування ІМБ-технологій вже певний час стримує розвиток будівельної сфери. Нагадаємо, що ІМБ-технології дозволяють створювати комплексну динамічну комп’ютерну модель, що відображає об’єкт будівництва як на стадії проектування, так і у самому процесі будівництва та експлуатації. Застосування ІМБ-технологій дозволяє в будь-який момент часу упродовж життєвого циклу об’єкта нерухомості отримувати актуальну проєктну та експлуатаційну документацію та її візуалізацію задля вирішення різноманітних управлінських задач.

Ще однією ініціативою, запропонованою у Векторах, є забезпечення відкритості різноманітних будівельних даних. Передбачається мінімізувати кількість посередників під час прийняття об’єкта в експлуатацію та створити “єдине вікно” для отримання вихідних даних.

Окремо хотілося б звернути увагу і на відсутності кодифікованого містобудівного законодавства в Україні, що визначено Векторами як один з бар’єрів розвитку галузі. Питання щодо необхідності кодифікації неодноразово порушувалося Мінрегіоном ще з 2007 року, втім досі залишається невирішеним. У нашому Звіті, на запит Мінрегіону, була запропонована структура Містобудівного кодексу та питання, які мають бути врегульовані у ньому.

Як підсумок, зазначу, що будівельна сфера безсумнівно є одним з вагомих чинників економічного розвитку України, і саме тому її реформування є вкрай важливим для стимулювання інвестицій та покращення економіки в цілому. Запропоновані у Векторах зміни спрямовані на вирішення низки суттєвих проблем, що стримують належний розвиток національної будівельної галузі. Якнайшвидше їх втілення стане запорукою сталого економічного зростання України.

Андрій Гребьонкін, Старший юрист київського офісу Baker McKenzie

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | З 1 січня у закладах загальної середньої освіти діє новий Санітарний регламент: ключові моменти

Міністерство охорони здоров’я затвердило новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти. Таким чином, втратили чинність Державні санітарні правила...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Технологічні тренди 2021-го: як утриматися на плаву в епоху радикальних змін та трансформацій

Світ, до якого ми звикли та в якому було досить комфортно, змінюється у нас на очах шаленими темпами. Швидкість...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | ВР усунула правову колізію у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю

3 лютого 2021 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій...

Думай

Вчителька з Афганістану: “Найзаповітніше бажання моїх учнів – жити без страху та війни”

Нещодавно в 70 країнах світу, включно з Філіппінами, США, Україною, Німеччиною, Південною Африкою, Китаєм і Південною Кореєю пройшла міжконтинентальна...

Читай

На Івано-Франківщині припиняється перевезення пасажирів та закриваються школи

З завтрашнього дня, 26 лютого 2021 року, на Івано-Франківщині діятиме червоний рівень епідемічної небезпеки. Дане рішення було ухвалено Державною...

Гроші люблять тишу: як зберегти і примножити заощадження

Експерти радять зробити ставку на золото, цінні папери та криптовалюту Світ потроху вчиться жити в умовах коронавірусу. Це означає, що компанії вже перестали займатися оптимізацією...

В Україні на минулому тижні виявлено на 7,7 тисяч хворих на COVID-16 більше, ніж було тиждень тому

На минулому тижні відбулося зростання кількості виявлених хворих на коронавірусну хворобу. Згідно з показникам Міністерства охорони здоров'я,  з 16 лютого по 22 лютого COVID-19...

Влада готова компенсувати аграріям частину вартості вітчизняних комбайнів, сівалок та зерносушарок

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) розширило перелік української сільгосптехніки, вартість якої обіцяють компенсувати аграріям з державного бюджету. Процедура буде проходити...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -