Поліна БАРАНИЧЕНКО | Сучасний світ вимагає від театру сучасних рішень

Популярне

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Епідеміолог: “Нам дуже пощастить, якщо коронавірус 2019-nCoV омине нашу територію”

Влада Китаю намагається блокадними діями зупинити розповсюдження коронавіруса 2019-nCoV по всій країні та не дати йому "виїхати" за кордон....

Пристайко не сказав – журналіст показав: ЗМІ відвідали розкішний готель Зеленського в Омані

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко не зміг відповісти, якою була мета поїздки президента Володимира Зеленського в Оман. Таке...

Команда театру поза театром uzahvati виникла 4 роки тому. Розвиток сучасного театру в Україні або створення нового напрямку не було нашим головним мотивом. Просто одного разу нам стало цікаво створювати нові форми взаємодії між глядачем і актором, а також залучати емоції.

Ми не знали про існування site-specific театру, який в той час уже був популярний в Європі. Імерсивні вистави зародилися близько 20 років тому й давно йшли по всьому світу. Багатьом знайомі постановки “Sleep no more” від PunchDrunk або “Сargo” авторства Rimini Protokoll.

Ми прийшли до напрямку імерсивного театру через власні пошуки нових форм: з одного боку творчих висловлювань, а з іншого — форми взаємодії.

Сучасний світ вимагає від театру сучасних рішень. Діджиталізація, швидкий темп життя, тотальне захоплення соціальними мережами й те, як люди взаємодіють один з одним і сприймають світ, чекає від творчих колективів нового підходу і типу спілкування. Театр ніколи не був масовим мистецтвом, але водночас, він завжди динамічно змінювався згідно з часом, в якому існував.

Наш театр поза театром створює вистави про людину, ситуації, її почуття й емоції, які вона проживає щодня. Зі сторони може здатися, що глядачеві буде все близько, зрозуміло, та він піде на виставу. На жаль, ні.

Коли ми почали займатися цим напрямом в Україні, то зіткнулися з двома питаннями, які супроводжують нас і зараз, після 4-х років роботи та 4-х вистав. Перше — “що це таке?”. Друге — “а чи це театр?”.

“Що це таке?” — пояснити неможливо. Хоч як би ми не намагалися комунікувати, використовувати фотографії з вистав, давати інтерв’ю, робити рекламні відео, але ми не можемо передати той спектр емоцій і глибину особистого досвіду, які глядач отримує, відвідуючи імерсивну виставу.

Напевно, так відбувається тому, що ця історія не про подивитися, а про відчути, прожити. Найточніші характеристики формату — нескінченні коментарі та пости наших глядачів. Вони обов’язково діляться ними в соціальних мережах або ж розповідають один одному, якщо вдається пережити сильне емоційне враження. Але, навіть це не дає людині 100% розуміння, що ж буде на виставі.

У імерсивних виставах дія відбувається в русі та розвивається на 360 градусів навколо глядача, тому що потужно працює локація, яка стає не декорацією, а співавтором дії. Люди переміщаються в групі й тим самим, будують відносини не тільки з актором, а й один з одним. Глядач може щось не побачити, не помітити, прослухати й додумати або до відчути. Кожне враження та кожна історія, якою він ділиться потім — індивідуальна.

У таких виставах негативний та дискомфортний досвід, досвід “не розумію” та “не знаю” включено у вартість квитка. Він так само важливий, як і позитивний. Чого не скажеш про класичні вистави, тому що там глядачеві завжди комфортно. Ти приходиш до красивої будівлі, сідаєш у зручне крісло, відкриваються куліси, починається магія театру. Краса: декорація, світло та звук. Та навіть, якщо теми, які транслюються, непрості, драматичні, гострі (дійсно, безліч класичних постановок чіпляють струни душі людини), то вони не створюють особистого дискомфорту. Тому що є відчуття зони безпеки: “я глядач, я дивлюся на виставу”, і це вирівнює переживання.

В імерсивному театрі, а якщо точніше у виставах-променадах, ти — учасник дії, її співавтор, та від ступеня внутрішньої свободи й занурення у процес залежить, як сформується та вистава, яка трапиться або не трапиться.

Та друге питання — “а чи це театр?”. На скільки ми належимо до театрального світу України, чи розвиваємо ми сучасний театр, і чи є ми альтернативою класичному театру? Впевнена, що не зовсім.

Чому? Безумовно, вистави, які ми створюємо та сфера, в якій працюємо — це театральна сфера, тому що так диктує сама форма. Якщо глядач йде дивитися виставу, значить, це театр.

Для стереотипного та класичного сприйняття це так. В Україні для того, аби говорити про розвиток сучасного театру, в першу чергу, варто подумати про комплексний розвиток сприйняття вільного мистецтва. Імерсивні вистави вимагають від глядача певної підготовки: внутрішньої, зовнішньої, моральної й художньої.

Колеги зі сфери класичного театру часто говорять про те, що навіть коли ти йдеш на класичну виставу, тобі важливо прочитати той твір, за яким буде поставлений спектакль. Не для того, щоб зрозуміти, а для глибини переживань та можливості зчитати багатопланову драматургію режисера.

Так чи інакше, театр вимагає підготовки. Імерсивний театр вимагає внутрішньої готовності стикнутися з чимось невідомим. Ми даємо більшу свободу. Сучасне мистецтво, в принципі, закликає людину саме до цього: обнулитися, прийти з відкритою душею, відкритими очима та серцем й зустрітися з новим досвідом. Дозволити собі нічого не знати та дізнатися під час вистави, відвідування музею або пластичного перфомансу. Всі ці форми вимагають від глядача внутрішньої готовності встати на позначку 0. Не назавжди, тільки на момент діалогу з твором сучасного мистецтва. Треба позбавлятися від вантажів, які ти несеш на зустріч з художньою формою.

Я навмисно узагальнюю, бо вважаю, що імерсивний театр ближче до перформативного та візуального мистецтва, творів сучасного живопису й арту. Всі ці форми змушують глядача стати, скоріше, у категорію співавтора, ніж у споглядача.

Додам: класно, коли людина, обираючи той чи інший театр, ту чи іншу виставку/концерт, не знаходиться у позиції “або-або”. Якщо це на сцені — то це вистава, а якщо в бібліотеці — то не зрозуміло що. А коли вона знаходиться у позиції “і і і”: я з цим хочу познайомитися, мені це цікаво, і про це я не знав і це хочу дізнатися. Такої позиції не вистачає не тільки глядачам, але й всій нашій професійній спільноті.

Я ніколи не хотіла та не буду протиставляти той формат, яким ми займаємося, формату сценічних дій. Як казав Михайло Жванецький: “це як червоне та гостре”. Ці речі не можна порівнювати.

Класно, коли я йду до театру та отримую там емоційний досвід сидячи в кріслі. Так само класно, коли їду в Європу й поринаю в імерсивну виставу. Відчуваю такий спектр почуттів, який часто в житті не проживаю. Подібний формат дає привід задуматися: наскільки моя чуттєва сторона розвинута й чи розвинена вона?

Поліна Бараниченко, Режисерка київської театральної команди uzahvati.

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Грігол Катамадзе | ВР так і не прийняла зміни до Закону про Держбюджет–2020

Усім вже відомо, що в понеділок Верховна Рада України не прийняла зміни до Закону України «Про Державний бюджет України...

Иван НИКИТЧЕНКО | Долгожданный «черный лебедь» нашелся – мир погружается в экономический кризис

О том, что мир должен пережить рецессию «вот в следующем году так точно», начали говорить еще в 2017 году....

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Підписання проекту Закону 1210 в умовах пандемії та надзвичайної ситуації доб’є українську економіку

16 січня 2020 року парламент України схвалив в другому читанні та в цілому багатоскандальний Законопроект № 1210 «Про внесення...

Думай

Голова ССО В. Бондар: “Рік тому в Україні було вирішено з нуля створити незалежний державний орган для захисту судів”

Агентство UA-Times поспілкувалося з головою Служби судової охорони Валерієм Бондарем - генерал-майором, заступником командувача з громадської безпеки Національної гвардії...

Читай

Вчені Медцентру університету Лойоли: зараження коронавірусом почало проходити без симптомів

До такого висновку дійшли вченні з Медичного центру університету Лойоли, Чікаго, США. Медичні досліди в лабораторіях університету показали, що...

Квартир в новобудовах Києва продається менше, але вони продовжать дорожчати

У березні 2020 року вартість квартир в об'єктах комплексної забудови формату «місто в місті» збільшилася в середньому на 6,7% і становить 23785 грн /...

Інтерактивна мапа світу COVID-19: в Ізраїлі захворів міністр охорони здоров’я, в Москві дозволили вилучати авто порушників карантину

Згідно з даними на 22.00 міжнародної волонтерської групи Worldometers, в світі вже мільйон заражених коронавірусом. Померлими вважаються 52 тисячі чоловік. UA-Times представляє нову інтерактивну...

АЗС неохоче знижують ціни – експерт

Вартість палива продовжує знижуватися: за останні 7 днів А-95 подешевшав на 64 копійки (-3,71%), до 25,35 грн. В деталях процесів - розбиралася редакція UA-Times. Бензин...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -