Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Фінмоніторинг. Нововведення

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

06.12.2019 Верховною Радою був прийнятий Закон про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Пройшовши всі процедури, передбачені Регламентом ВРУ, Закон був підписаний Президентом 27.12.2019 р. Як зазначено в Перехідних положеннях – Закон набирає чинності через чотири місяці з дня його опублікування. Відповідно, з 27.04.2020 р. Закон набирає чинності, та з 28.04.202 р. почнуть повноцінно діяти нові правила, що стосуються операцій, які підлягають фінансовому моніторингу.

Що необхідно знати у зв’язку з даними змінами?

Перше. На сьогодні діяв ліміт фінансових операцій з яких починається фінмоніторинг, який раніше починався з 150 тис. грн. Законом збільшено порогову суму на 400 тис. грн. та зменшено кількість ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції, про які СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг.

Фінансові операції підлягатимуть фінмоніторингу за наявності хоча б однієї з наступних підстав: 1) операціі на суму більше 400 тис. грн. (зараз 150 тис. грн.); 2) операції, пов’язані з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів); 3) операції, пов’язані переказом коштів за кордон (в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон); 4) операції, пов’язані з політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері.

Тобто, якщо розмір транзакцій не досягає межі 400 тис. грн., що не пов’язані з готівкою, не пов’язані з переказом коштів за кордон, не повязані з політично значущими особами та клієнтами або банками з держав, які не виконують або виконують неналежним чином рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері – то вони не будуть цікавити Держфінмоніторинг та не підлягатимуть валютному контролю.

Друге. Також, банки будуть зобов’язані, відповідно до вимог законодавства України, здійснювати належну перевірку клієнтів, що здійснюють перекази (у тому числі, міжнародні) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі, в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою ніж 400000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі, в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості.

Усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн. повинні супроводжуватися як мінімум:

1) стосовно платника номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання.

2) стосовно отримувача – номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця – унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн, або здійснення переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

1) якщо фізична особа – прізвище, ім’я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;

2) якщо юридична особа (трас) – повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції.

Третє. Запроваджено, так званий, ризик–орієнтований підхід суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів.

Це виявлення, оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів, що забезпечать мінімізацію таких ризиків.

Закон про фінансовий моніторинг зобов’язує СПФМ у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику:

  • географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів;
  • видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
  • способом надання (отримання) послуг.

Очікується, що ризик-орієнтований підхід зможе замінити тотальний контроль за фінансовими операціями, що допоможе зменшити бюрократичні процедури при ідентифікації та верифікації клієнта.

Четверте. Закон запроваджує інструментарій замороження активів, удосконалює законодавчі аспекти, які впливають на якість розслідування злочинів з відмивання доходів. Мається на увазі, заборона на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

З набранням чинності Законом №2179, СПФМ будуть зобов’язані негайно заморозити активи осіб, що включені до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності, або стосовно яких застосовано міжнародні санкції; осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також СПФМ будуть зобов’язані повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про таке замороження.

П’яте. Закон вводить обов’язок для платіжних систем (Android Pay, Apple Pay, UnionPay, PayPal, AVERS №1 та ін.) супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу; забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу та встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів.

Крім вищевказаного, Закон значно підвищив розміри штрафів за порушення законодавства про фінансовий моніторинг, як для фінансових установ так і для інших СПФМ.

Загалом, Законом №2179 внесено зміни до таких нормативно-правових актів, як  Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України, Цивільний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства, Закон України «Про службу безпеки України», Закон України «Про Національний банк України», Закон України «Про банки і банківську діяльність», Закон України «Про страхування», Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закон України «Про боротьбу з тероризмом», Закон України «Про доступ до судових рішень», Закон України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції», Закон України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму», Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Закон України «Про громадські об’єднання», Закон України «Про депозитарну систему України», Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Закон №2179 дійсно удосконалює законодавство у сфері фінансового моніторингу. Однак, його переваги, недоліки чи можливі прогалини, матимемо змогу оцінити лише після застосування норм Закону на практиці.

Вікторія Тютюнникова, адвокат в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

Що українці купують в інтернеті до відпустки

У червні українці готувалися до випускних і святкових днів, а також до прийдешніх поїздок. В інтернеті купували сукні до...

Суд визнав дійсним договір оренди КЦ “Кінотеатр “Київ” на будівлю кінотеатру “Київ”

В скандальній справі навколо оренди будівлі - пам'ятки архітектури - кінотеатру «Київ» за адресою м. Київ, Велика Васильківська, 19, відбулася знакова подія. Господарський суд...

Бої за Пущу: гранати, постріли і поранені

19 червня 2021 року відбулися масові сутички між протестувальниками і забудовником  у Пуща-Водицькому лісі. Компанія Zim capital group, яку пов'язують з екс-депутатом Верховної Ради...

Суд віддав 7,7 га “Горіхового саду” у Феофанії під забудову

15 червня Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Київської міської державної адміністрації щодо скасування реєстрації права власності на землі міста. Частину території...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -