Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Обов’язки підприємців та форс-мажор

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Верховною Радою України було прийнято зміни до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», якими віднесено карантин до форс-мажорних обставин.

Відповідно до частини 2 ст. 141 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Частина 2 ст. 218 ГК визначає, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Тобто, виходячи з положень Цивільного та Господарського кодексів очевидно, що сторона, яка зазнала впливу форс-мажору звільняється від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов’язань. Але, саме по собі оголошення карантину не звільняє від відповідальності автоматично.

Прийнятий 17.03.2020 р. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)” (Закон від 17.03.2020 № 530-IX) запровадив низку обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та правових норм, що спрямовані на захист прав фізичних та юридичних осіб під час карантину, а саме:

  •  можливість роботи вдома для працівників, держслужбовців та службовців органів місцевого самоврядування та надання за їх згодою відпустки;
  • надання права власникам змінювати режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб з обов’язковим інформуванням населення про це через веб-сайти та інші комунікаційні засоби;
  • заборона на скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (на період карантину та на 30 днів після його відміни);
  • заборона на притягнення до адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів Державної міграційної служби із заявою про продовження строку перебування на території України, у зв’язку із запровадженням карантинних заходів;
  • віднесення юридичного факту запровадження карантину до форс-мажорних обставин;
  • продовження строків отримання та надання адміністративних та інших послуг;
  • низка заходів, спрямована на захист прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб, недопущення припинення надання житлових субсидій, реєстрації безробітних тощо;
  • заборона на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Маса підприємців зараз знаходяться в ситуації, коли вони не в змозі виконати взагалі, або виконати належним чином свої обов’язки, наприклад, щодо сплати орендної плати за користування приміщенням, офісом, складом та інше. Можливість виконання орендарями своїх обов’язків по оплаті оренди прямо залежить від отримання ними доходів від здійснення підприємницької діяльності. Обов’язковою умовою для доведення впливу карантину на діяльність суб’єкта підприємницької діяльності, є неможливість отримання доходу в інший спосіб. Тобто, доведення причинно-наслідкового зв’язку між введенням обмежувальних заходів та відсутністю отримання доходів.

Тобто, для доведення наявності форс-мажору, потрібно не просто ускладнення фінансової ситуації на підприємстві, які сталися, через певні обмеження (в даному випадку карантин), а саме неможливість виконати договір. Сама обставина відсутності коштів на орендну плату не передбачена законодавством, як форс-мажор.

Закриття закладів громадського харчування, магазинів роздрібної торгівлі можуть бути підставою для фіксування форс-мажорної обставини, наприклад за договорами оренди приміщень, якщо в підприємства відсутні інші можливості отримання доходів для виконання своїх обов’язків, зокрема, для розрахунку по оренді.

Торгово-промислова палата може розглядати заяви засвідчення форс-мажорних обставин у разі неможливості користування приміщеннями у зв’язку із введеними на рівні державної влади обмеженнями або заборонами для суб’єктів господарювання у відповідних сферах.

Приклади, коли підприємець не буде нести відповідальності через введення карантину:

1)    ФОП працює, як приватний дошкільний навчальний заклад. Здійснює підприємницьку діяльність в орендованому приміщенні (у відповідності із вимогами чинного законодавства та при наявності необхідної ліцензії). При введенні карантину  підприємець зобов’язаний припинити ведення підприємницької діяльності для уникнення розповсюдження захворювання коронавірусу. Іншої можливості отримання доходів за виконання своєї діяльності – не має. За наявності в договорі оренди умови про такі форс-мажорні обставини, ФОП не буде нести відповідальності через невиконання умов договору.

2)    Підприємцем було завчасно заплановане індивідуальне пасажирське перевезення групи з 10-ти, або більше осіб. Через оголошення карантину, як обмежувального заходу, виконання обов’язку стає неможливим. Також неможливе його виконання в будь який інший спосіб.  Тому, за наявності в договорі умови про такі форс-мажорні обставини, перевізник не буде нести відповідальності через невиконання умов договору.

Як саме можна підтвердити/довести, що карантин став форс-мажором, через який підприємець не може виконати свої обов’язки орендаря по договору оренди?

Необхідно звернутись із заявою до ТПП для отримання сертифікату. Форма заяви є затвердженою. До неї додаються документи, згідно з переліком, зазначеним в самій заяві. Тягар доведення неможливості виконання зобов’язання за договором покладається на заявника. Суди відмовляють в задоволенні позовів до ТПП про оскарження відмови в видачі сертифікату, зазначаючи, що видача сертифіката ТПП є дискреційним повноваженням палати, в яке суд втручатися не має права.

Чи можливо без отримання сертифіката про форс-мажор урегулювати питання про звільнення від відповідальності?

Так, можливо – у разі, якщо сторонами буде внесено зміни до договору добровільно/за згодою. Застосування процедури урегулювання відносин сторін договору шляхом укладання доповнень до договору (щодо перенесення строків зобов’язань), автоматично усуне порушення строків виконання договірних зобов’язань та не буде потребувати засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України або уповноваженою нею регіональною ТПП.

Також, це можливо у разі передбачення звільнення від відповідальності або ненарахування штрафних санкцій у  відповідних нормативно-правових актах, що вважатимуться нормою прямої дії.

Отже, підсумувавши, бачимо, що на законодавчому рівні передбачено справедливу можливість тимчасового невиконання, або неповного виконання підприємцями обов’язків з оплати оренди. Звичайно, такі витрати є у величезної кількості бізнесменів, а от можливість застосування форс-мажору – далеко не у всіх. Дуже важливо в такий непростий період – мати бажання йти один одному назустріч і уміти домовлятися.

Вікторія Тютюнникова, адвокат в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Безумовний базовий дохід у світі та Україні. Як врятувати рядового безробітного?

Вже тривалий час у багатьох країнах світу ведуться серйозні дискусії про введення безумовного базового доходу (ББД), який передбачає виплату...

Денис КИЦЕНКО | Принятие законопроекта 3322 – прыжок назад

Одним из самых значимых событий «карантинного» периода 2020 года для регулирования сферы восстановления платежеспособности является принятие 18 июня скандального...

Юлия ЗАРИЧНЮК | Украина открывает свои границы: процедура въезда для иностранцев

12.06.2020 года Кабинет Министров Украины отменил временный запрет на пересечение границы Украины иностранцами и лицами без гражданства, предусмотренный Распоряжением...

Думай

Бондаренко: “Наша команда підняла «Кінотеатр «Київ» з руїн, а рік тому відбулося рейдерське захоплення КМДА”

Перше інтерв'ю після примусового зупинення роботи Культурного центру «Кінотеатр «Київ» дала UA-Times директор КЦ «Кінотеатр «Київ», заслужений працівник культури...

Читай

Україна боротиметься з фінансовими злочинами по стратегії Литви

«У багатьох зарубіжних країнах нас цікавило розслідування фінансових злочинів, але ми вирішили використати досвід створення та діяльності Литовської служби...

Українці в червні-2020 були найбільше стурбовані нестачею грошей – опитування

Українці в червні 2020 року найбільш стурбовані нестачею грошей, зокрема, в цьому зізналися 42% опитаних в рамках щомісячного опитування Омнібус Info Sapiens. Про це...

Оренда комунального майна і надалі буде здійснюватися в обхід публічних торгів

У четвер, 2 липня відбулося засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань власності. Предметом дискусії серед міських обранців став новий Закон України «Про...

До ВР направлений законопроект про створення Бюро економічної безпеки

Члени Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики передали на голосування до Верховної Ради законопроект про Бюро економічної безпеки №3087-д. На засіданні розглянули...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -