Вікторія ТЮТЮННИКОВА | ТПП і підтвердження форс-мажору

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

В світлі останніх подій, пов’язаних з настанням карантину, більша частина населення нашої країни згадали, або дізнались про існування Торгово-промислової палати України (ТПП України). Спробую детальніше розповісти про ТПП.

Ще 2 грудня 1997 року був прийнятий Закон «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон). Відповідно до Закону, Торгово-промислова палата України – є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка на добровільних засадах об`єднує юридичних осіб та громадян України, зареєстрованих як підприємці, а також їх об`єднання. Метою діяльності ТПП є підтримка, розвиток і конкурентоспроможність українського бізнесу на світових ринках.

ТПП України виконує свої функції самостійно або через регіональні торгово-промислові палати. До регіональної структури торгово-промислових палат входять центральна ТПП України та 25 регіональних ТПП. Відповідно, звертатись необхідно до ТПП України або регіональних відділень, по місцю ведення діяльності.

Окрім засвідчення Обставин непереборної сили (Форс-мажор), Палата надає ще досить широкий спектр послуг.

ТПП та регіональна структура надають практичну допомогу підприємцям у здійсненні торгово-економічних операцій на внутрішньому і зовнішніх ринках, сприяють розвитку експорту українських товарів і послуг, для чого надають своїм членам професійні послуги, в тому числі консультаційні послуги з питань зовнішньої торгівлі і оцінці ринків, проводять незалежну експертизу товарів, проводять оцінку нерухомості, декларування зовнішньо-торгових вантажів (по узгодженням з митними органами), надають патентно-ліцензійні послуги, послуги по штриховому кодуванню товарів та інше. Палати надають українським і іноземним підприємцям ділову, юридичну інформацію, організовують семінари, конференції, виставки в Україні і за кордоном, забезпечують ділові переговори з економічних питань, надають інші послуги для здійснення підприємницької діяльності.

Торгово-промислова палата України і регіональні палати, уповноважені Кабінетом Міністрів України видавати сертифікати про походження товарів, надають послуги, пов’язані з оформленням зазначених сертифікатів.

ТПП є членом Міжнародної торгової палати.

Маса підприємців зараз знаходяться в ситуації, коли вони не в змозі виконати взагалі, або виконати належним чином свої обов’язки, наприклад, щодо сплати орендної плати за користування приміщенням, офісом, складом та інше. Можливість виконання орендарями своїх обов’язків, передбачених договорами, прямо залежить від отримання ними доходів від здійснення підприємницької діяльності. Обов’язковою умовою для доведення впливу карантину на діяльність суб’єкта підприємницької діяльності, є неможливість отримання доходу в інший спосіб. Тобто, доведення причинно-наслідкового зв’язку між введенням обмежувальних заходів та відсутністю отримання доходів.

Тобто, для доведення наявності форс-мажору, потрібно не просто ускладнення фінансової ситуації на підприємстві, які сталися, через певні обмеження (в даному випадку карантин), а саме неможливість виконати умови договору. Сама обставина відсутності коштів на орендну плату не передбачена законодавством, як форс-мажор.

Щоб підтвердити/довести, що карантин став форс-мажором, через який підприємець не може виконати свої обов’язки орендаря по договору оренди, необхідно звернутись із заявою до ТПП для отримання сертифікату. Форма заяви є затвердженою. До заяви потрібно додати документи (додатки), що зазначаються в самій заяві. Обов’язок доведення неможливості виконання зобов’язання за договором покладається на заявника. Суди будуть відмовляти в задоволенні позовів до ТПП про оскарження відмови в видачі сертифікату, зазначаючи, що видача сертифіката ТПП є дискреційним повноваженням палати, в яке суд втручатися не має права. Тобто, ТПП приймає рішення про видачу, або про відмову у видачі сертифіката на власний розсуд.

За видачу сертифікатів законодавством передбачене державне мито. Стосовно розмірів мита, то вони досить високі. Розмір державного мита залежить від виду суб’єкта підприємницької діяльності та від виду договору. Один з прикладів, держмито за засвідчення форс-мажорних обставин, що унеможливили виконання умов договору між резидентами буде суттєво нижчим, ніж для нерезидентів. Крім того, треба пам’ятати, що в кожному окремому випадку оплачується дві ставки державного мита – за розгляд документів та за засвідчення форс-мажору.

Таблиця з розмірами державного мита наведена нижче.

До відома:

  • 85% членів Палати – малий і середній бізнес, 15% – великі компанії (ВАТ «Укрнафта», ВАТ «Запоріжсталь», ТОВ «Метінвест Холдинг», ВАТ «Турбоатом», АТ «Мотор-Січ», ДП «Антонов» та інші).
  • Через карантин зупинили роботу близько 600−700 тисяч підприємців, малих підприємств сфери послуг, установ сфери освіти, які дають роботу майже 4 млн. осіб.
  • У 95% випадків підприємці можуть домовитися з власниками орендованих приміщень про умови роботи, тому що орендодавці та орендарі взаємозалежні. Цьому сприяє, в тому числі визнання карантину форс-мажором на законодавчому рівні. У тих випадках, коли сторони не можуть домовитися, торгово-промислові палати видають сертифікати про факт форс-мажору, з якими підприємці можуть захищати свої інтереси в суді.

Кожен випадок, передбачений договорами та контрактами, абсолютно різний. Потрібно мати спеціальні знання, для того, щоб перед зверненням до ТПП України ретельно вивчити дані документи, проаналізувати та зробити висновок – чи буде дане звернення дійсно єдиним та останнім шансом для доведення неможливості виконання зобов’язання та чи буде рішення комісії ТПП позитивним. Чи, можливо, є сенс знайти компроміс, шляхом укладення додаткових угод з контрагентами, які відмінять штрафні санкції, скасують пеню та інше.

Вікторія Тютюнникова, адвокат в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов...

Думай

Боржник через суд майже повернув своє вже продане залогове майно

Стало відомо, що в юридичній практиці України може виникнути прецедент, коли  боржнику через суд повертають його залогове майно, яке ...

Читай

Суд віддав 7,7 га “Горіхового саду” у Феофанії під забудову

15 червня Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Київської міської державної адміністрації щодо скасування реєстрації права власності...

Справа Шайтанова: більше року в СІЗО без оголошення безсумнівних доказів про зраду

В останні роки в Україні назбиралося достатньо резонансних кримінальних справ, які отримали широкий розголос, але так нічим і не закінчилися. Одна з таких справ...

Знищення чергової історичної будівлі: у будинку Станіславської розібрали дах

12 червня у будівлі 1906 року, що раніше належала заможній міщанці Марії Станіславській, розібрали частину даху. За словами будівельників, споруду готують до знесення. Це...

“ФОРУМ ДОБРИХ СПРАВ”: В Україні з’явився майданчик, який об’єднав людей доброї волі

4 червня 2021 року в Києві відбувся 4-й «ФОРУМ ДОБРИХ СПРАВ», де зустрілися  для обговорення нагальних питань представники центральної та міської влади, благодійних фондів...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -