Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Як працює автоматичний арешт рахунків та списання коштів

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

23 березня 2021 року Міністерство юстиції своїм наказом № 1061/5 внесло зміни до Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках, що дозволило спростити та автоматизувати взаємодію виконавців із банківськими установами.

Вказані зміни передбачають:

  • розповсюдження автоматизованого арешту коштів боржника не тільки на виконавчі провадження про стягнення аліментів, а на всі категорії виконавчих проваджень. Тобто, тепер арешт рахунків може бути накладено за борги зі сплати тіла кредиту або відсотків за ним, або за несплату штрафів за порушення правил дорожнього руху;
  • визначення нової процедури автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями, що відбуватиметься за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадженняшляхом інформаційної взаємодії державних або приватних виконавців та банків.

Нагадаємо, що передумовою для впровадження автоматизації процесу арешту рахунку та стягнення боргу з боржника стали зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Так, Постановою правління Національного банку України від 12 лютого 2021 року № 18 було внесено зміни до пункту 3.10 глави 3 вищезазначених Правил, та передбачено, що інформація стосовно наявності та/або стану рахунків боржника повинна містити номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів, які наявні на таких рахунках. Такі нововведення зобов’язали банки на вимогу державних чи приватних виконавців надавати інформацію про наявність рахунків боржників, номери рахунків, а також наявні на них суми грошей, і банк не має права відмовити їм у наданні такої інформації посилаючись на банківську таємницю.

Отже, за новим порядком автоматизований арешт коштів боржників на рахунках у банках працюватиме наступним чином:

  1. Державний або приватний виконавець за допомогою АСВП створює вимогу про отримання інформації щодо наявності та стану рахунків боржника та надсилає її до банків;
  2. Інформаційні системи банків (далі – ІСБ) за допомогою системи автоматизованого арешту коштівне пізніше, ніж за одну робочу годину після отримання такої вимоги формують та надсилають до АСВП повідомлення стосовно наявності, номеру та стану рахунків боржника. У разі відмови у наданні запитаної інформації в ІСБ формується повідомлення з обґрунтуванням причини такої відмови, яке відправляється до АСВП;
  3. Виконавець за допомогою АСВП складає та надсилає до банків, в яких відкрито рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
  4. Банки накладають арешт на кошти, що перебувають на рахунках боржника, і повідомляють про це виконавця за допомогою системи автоматизованого арешту;
  5. Виконавець за наявності коштів на рахунку боржника за допомогою АСВП створює та надсилає до відповідних банків платіжні вимоги на примусове списання коштів;
  6. Банки примусово списують кошти з рахунків боржника та перераховують їх на рахунки органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, з яких кошти потрапляють до стягувачів.

З дня набрання чинності цим наказом Державне підприємство «Національні інформаційні системи» та Департамент державної виконавчої служби Мін’юсту зобов’язані у тримісячний строк вжити заходів для забезпечення його реалізації.

Слід зазначити, що для повноцінного запровадження описаної моделі важливим є підключення до неї усіх банківських установ.На сьогодні до системи автоматизованого арешту підключено 7 банків, 44 банки підключені до тестового середовища, на стадії консультацій та попередніх налаштувань стосовно підключення до тестового середовища перебувають ще 11 банків. Тобто найближчим часом до системи автоматизованого арешту буде приєднано 62 банки з 73.

З одного боку, запроваджені зміни дозволять автоматизувати усю взаємодію між державними, приватними виконавцями і банками, що значно оптимізує виробничі процеси банківських установ та сприятиме забезпеченню ефективного виконання судових рішень і постанов державного виконавця про накладення арешту на банківські рахунки боржника.

З іншого, вищезазначені нововведення призведуть до значного збільшення кількості справ, за якими наявність або розмір заборгованості ще не є остаточним, але судове рішення вже перебуває на стадії виконання. Слушним є приклад рішення про стягнення заборгованості з боржника та поручителя за кредитним договором, на реалізацію якого виконавцем було застосовано арешт коштів (банківських рахунків) як боржника, так і поручителя, в той час як у суді відбувається процес розгляду справи про визнання договору поруки припиненим. Виникає питання: «Який механізм повернення стягнених коштів, у разі визнання судом договору поруки припиненим і, як наслідок, зняття арешту з рахунків поручителя?». Варто зауважити, що існує безліч інших судових справ, за якими вимоги про стягнення заборгованості з тих чи інших причин є незаконними та неправомірними, однак сам процес стягнення уже підлягає виконанню, до того ж, за новим порядком – автоматично. Звісно, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх прав, законних інтересів, але всім відомо, на які часові рамки судових процесів можна розраховувати.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що дане нововведення є позитивним для державних та приватних виконавців, фінансових та банківських установ в плані спрощення процедури виявлення рахунків боржників, полегшення отримання інформації про наявні на них суми грошей, автоматичного арешту та списання коштів у рахунок боргу та збільшення шансів на виконання судового рішення.

Одночасно, є й зворотна сторона медалі, яка полягає у тому, що автоматизований арешт коштів відбувається досить швидко, проте автоматичне повернення збитків боржникам, які постраждали від неправомірних судових рішень, незаконних дій виконавців, зовсім не врегульоване. Тому для ефективної та справедливої дії – необхідно чітко регламентувати коло справ, на які поширюватиметься арешти, механізми повернення стягнених коштів, механізм оскарження рішень,  певні форс-мажорні ситуації, в яких закон наказує «стягнути», а наявні  обставини стверджують протилежне.

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

Неліквідний актив: забудовник виставив на продаж під знос комплекс із 5 унікальних пам’яток на Подолі

Приватне підприємство “Конвалія-Нерухомість”, яку в ЗМІ пов’язують з другом сім’ї Януковичів та екс-головою ЦВК Михайлом Охендовським виставило на продаж...

Що українці купують в інтернеті до відпустки

У червні українці готувалися до випускних і святкових днів, а також до прийдешніх поїздок. В інтернеті купували сукні до підлоги, повітряні кулі та валізи. Червень...

Суд визнав дійсним договір оренди КЦ “Кінотеатр “Київ” на будівлю кінотеатру “Київ”

В скандальній справі навколо оренди будівлі - пам'ятки архітектури - кінотеатру «Київ» за адресою м. Київ, Велика Васильківська, 19, відбулася знакова подія. Господарський суд...

Бої за Пущу: гранати, постріли і поранені

19 червня 2021 року відбулися масові сутички між протестувальниками і забудовником  у Пуща-Водицькому лісі. Компанія Zim capital group, яку пов'язують з екс-депутатом Верховної Ради...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -