Виконавець стягує 50% з доходу замість дозволених 20%! Що робити?

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Серед передбаченого законодавством України переліку заходів примусового виконання рішень можна виділити такий вид, як звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. Такий захід застосовується у випадках, коли у боржника відсутні кошти на рахунках у будь-яких фінансових установах, відсутнє майно або його недостатньо для того, щоб покрити в повному обсязі належні до стягнення суми. Про звернення на доходи боржника державний/приватний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству чи іншій організації, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію тощо.

Однак останнім часом доволі частіше трапляються ситуації: особа з певних причин має заборгованість за кредитним договором, наявне рішення суду про стягнення суми боргу, виконавець відкриває виконавче провадження, виносить постанову про відрахування із певного доходу боржника 50% і більше до повного погашення заборгованості, поступово стягуючи кошти. При цьому, більшість боржників у кредитних спорах навіть не підозрюють про протиправність такої постанови, а саме про незаконність звернення стягнення у зазначеному розмірі.

Зокрема, законодавець чітко визначає, що у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, – із доходів боржника може відраховуватися 50 відсотків, в той час як за всіма іншими видами стягнень, – 20 відсотків (частина 2 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, як бачимо, дане законодавче положення містить дві норми – загальну, відповідно до якої розмір відрахувань становить 20%, та спеціальну, відповідно до якої у певних випадках розмір відрахувань становить 50%. Варто звернути увагу, що стягнення заборгованості за кредитним договором підпадає під дію загальної норми, тобто розмір відрахувань має становити 20%, однак це не зупиняє деяких виконавців відраховувати 50% із доходів боржника.

Зважаючи на непоодинокі випадки винесення державними виконавцями таких постанов, з’явилась судова практика щодо визнання протиправними дій, рішень та скасування постанов державних виконавців, які чи то у зв’язку з своєю професійною некомпетентністю та незнанням законодавства, чи то з метою якнайшвидшого стягнення боргу, визначають такий розмір відрахування та стягують кошти. До прикладу, у справі № 134/28/17, що розглядалася Крижопільським районним судом Вінницької області, суд своєю ухвалою від 2 листопада 2020 року визнав дії державного виконавця щодо винесення постанови про звернення стягнення у розмірі 40 % із доходів боржника незаконними, а постанову такою, що прийнята з явними порушеннями норм чинного законодавства, та зобов’язав скасувати протиправну постанову. Такий же правовий висновок, однак інша ситуація, мала місце у справі №591/5826/19, де Сумський апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу стягувача про нібито протиправне відрахування 20% замість 50%, у постанові від 18 травня 2020 року зазначив, що державними виконавцями відповідно до приведених норм закону було правомірно винесено оскаржувану постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника у розмірі 20%, враховуючи що видом стягнення є заборгованість за договором позики, що виключає можливість застосування розміру стягнення 50 %, що була також встановлено начальником відділу ДВС під час перевірки зведеного виконавчого провадження.

У моїй практиці також наявний приклад, коли старший державний виконавець Шполянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задніпряна Алла Анатоліївна у травні 2021 року винесла постанову про звернення стягнення із доходів мого клієнта – боржника за кредитним договором, у розмірі 50% заробітної плати. У даній ситуації дії державного виконавця стосовно визначення розміру відрахувань в розмірі 50% також не ґрунтувались на Законі України «Про виконавче провадження», оскільки вид стягнення з боржника за виконавчим документом не підпадав під дію спеціальної норми ч. 2 ст. 70 Закону, тому розмір відрахувань мав становити 20 %. До того ж, варто звернути увагу, що заробітна плата, стипендія, пенсія чи інша виплата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 41 Конституції України, статті 319, 321 Цивільного кодексу України. Тобто, винесення державним виконавцем постанови із перевищеним розміром відрахувань також означає, що було порушено право власності боржника на ці кошти.

У наведеному випадку, державний виконавець, чия постанова порушує норми чинного законодавства, повинен притягуватись до відповідальності за несумлінне ставлення до своїх службових обов’язків та недотримання вимог закону при прийнятті ним рішень. Оскільки в даній ситуації порушуються права саме боржника, то процедура притягнення може бути реалізована тільки шляхом оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців в судовому порядку. Зокрема, необхідно звернутися до суду зі скаргою про визнання дій та рішень виконавця непровомірними та скасування зазначеної постанови в порядку, передбаченому Розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень». До слова, звернення до суду із такою скаргою є досить ефективним та доволі швидким способом захисту, оскільки такі справи суд зобов’язаний розглянути у десятиденний строк (стаття 450 Цивільного процесуального кодексу України).

Крім того, варто зазначити, що обов’язок контролювати правильність, обґрунтованість та законність рішень та дій державних виконавців покладений також і на начальника відділу державної виконавчої служби, якому державні виконавці безпосередньо підпорядковані, як керівнику (абзац 2 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»). В свою чергу, начальник Шполянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірман Віталій Анатолійович, якому внаслідок направленого нами звернення було відомо про винесення Задніпряною А.А. постанови, що порушує права та законні інтереси мого клієнта, «заплющив очі» на порушення законодавчих приписів та не скасував вказану постанову про звернення стягнення, хоча відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» повинен, у разі виявлення того, що його підлеглі допустили порушення, самостійно скасувати зазначену вище постанову. Така бездіяльність керівника явно свідчить про несумлінне ставлення до своїх посадових обов’язків, службову халатність та недбалість керівника, що є приводом для звернення із дисциплінарною скаргою до Міністерства юстиції України як контролюючого органу ДВС. Крім цього, якщо недбалість та халатність керівника призвела до завдання істотної шкоди правам та охоронюваним інтересам боржника, то такі діяння уже являють собою склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 Кримінального кодексу України, та є підставою для звернення до органів Національної поліції, Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, на основі вищевикладеного можна дійти висновку, що на сьогоднішній день досить актуальною є проблема винесення державними виконавцями постанов про звернення стягнення на доходи боржника із необґрунтовано завищеним відсотковим розміром відрахувань та невжиття начальниками відділів ДВС заходів щодо усунення порушень в таких постановах. Тому, по-перше, варто завжди перевіряти дії та рішення виконавців на предмет відповідності нормам закону та звертати увагу на всі деталі процесуальних документів. І, по-друге, при виявленні порушень в найкоротші строки вживати заходів щодо захисту та відновлення своїх порушених прав та притягнення відповідних осіб до відповідальності наступними способами:

  1. звернення до суду із скаргою на дії, рішення та/або бездіяльність державного виконавця, його керівника;
  2. звернення до Мін’юсту із скаргою на бездіяльність керівника державного виконавця, що допустив порушення;
  3. звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення (за наявності складу кримінального правопорушення).

Вікторія Тютюнникова, адвокат в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва

- Advertisement -
- Advertisement -

Блоги

Виконавець стягує 50% з доходу замість дозволених 20%! Що робити?

Серед передбаченого законодавством України переліку заходів примусового виконання рішень можна виділити такий вид, як звернення стягнення на заробітну плату,...

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

Неліквідний актив: забудовник виставив на продаж під знос комплекс із 5 унікальних пам’яток на Подолі

Приватне підприємство “Конвалія-Нерухомість”, яку в ЗМІ пов’язують з другом сім’ї Януковичів та екс-головою ЦВК Михайлом Охендовським виставило на продаж...

Що українці купують в інтернеті до відпустки

У червні українці готувалися до випускних і святкових днів, а також до прийдешніх поїздок. В інтернеті купували сукні до підлоги, повітряні кулі та валізи. Червень...

Суд визнав дійсним договір оренди КЦ “Кінотеатр “Київ” на будівлю кінотеатру “Київ”

В скандальній справі навколо оренди будівлі - пам'ятки архітектури - кінотеатру «Київ» за адресою м. Київ, Велика Васильківська, 19, відбулася знакова подія. Господарський суд...

Бої за Пущу: гранати, постріли і поранені

19 червня 2021 року відбулися масові сутички між протестувальниками і забудовником  у Пуща-Водицькому лісі. Компанія Zim capital group, яку пов'язують з екс-депутатом Верховної Ради...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -