Єгор ШИШЕНОК | Важливість інвестицій для розвитку України

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Майже три десятиліття Україна самостійно керує всіма процесами, що впливають на її економіку та бажання іноземних інвесторів вкладати у неї кошти. Невтішні показники ВВП та «зубчастий графік» прямих іноземних інвестицій, в якому стрімке зростання моментально змінюється ще більш стрімким падінням, яскраво свідчать про те, що з управлінням економікою країни у нас справи вельми кепські.

Пояснення цьому дуже просте – в більшості випадків люди, що обіймають вищу та середню ланку керівних посад в уряді та профільних органах держави дуже слабко розуміють, що таке економіка і по яких законах вона працює. Ставши керівником за політичною квотою, всі їх зусилля направляються у трьох напрямках: по-перше – виконати «партійне завдання» бізнес-групи, що за ними стоїть; по-друге – створити собі власний «фінансовий струмочок», по-третє – укріпити позиції, щоб якомога довше залишатися на «жирному місці».

Ні про які «довгострокові перспективи», «плани розвитку галузей», «національні стратегії», вони ніколи не задумуються, бо ще з 90-х керуються правилом «хапай сьогодні, бо завтра тебе тут не буде». Відповідно економічні процеси у нас побудовані через «п’яту точку», мають нульову прозорість, а доступ до них експертних груп та людей, що дійсно можуть побудувати сильну економіку і сприяти приходу зовнішніх інвестицій, – знаходиться під суворим табу.

Вивчаючи світовий досвід успішних країн, ми завжди бачимо одну і ту саму спільну рису – економічному диву завжди передують роки активного зовнішнього інвестування. Так було з Японією в 50-ті 60-ті роки, так було з Південною Кореєю та Сінгапуром в 60-ті 70-ті, з Польщею в 90-ті та на початку 2000-х.

Іноземні інвестиції в деякі роки досягали обсягів 15-20% від ВВП цих країн, а в Сінгапур «вливалися» кошти, що перевищували й половину ВВП цієї країни. Зовнішній ресурс, що довгостроково та цілеспрямовано вкладається в економіку держави, має дивовижну властивість у наступні роки багатократно збільшуватись у вигляді приросту ВВП.

Що ж на практиці заважає Україні стати інвестиційно привабливою? Тут є три основних чинники:

  1. Українські чиновники та потворне законодавство, які не захищають інвестора, а створюють йому перешкоди та корупційні пастки, та ще й не допускають нікого, аби змінити ситуацію (навіть до складу Національної інвестиційної ради).
  2. Практично повна відсутність у вільному доступі англомовної (а тим більше іспаномовної, франкомовної тощо) аналітики, щодо українських ринків, підприємств та проектів, які можуть зацікавити іноземний бізнес.
  3. Низький рівень економічної та фінансової грамотності серед українських підприємців та управлінців, що заважає прямому діалогу навіть з тими поодинокими інвесторами, що все-таки цікавляться Україною.

Робота над цими чинниками і є ключем до зміни ситуації в нашій країні. Це простий логічний ланцюжок: аби Україна була багата – потрібна ефективна, сильна економіка; аби збудувати таку економіку – потрібно залучити великі кошти, які можна взяти лише ззовні; аби кошти залучити – треба створити для них сприятливі умови; а ці умови і визначаються переліченими вище чинниками.

Єгор Шишенок,                                                                                          генеральний директор консалтингової компанії «Якість Гарантовано»

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Єгор ШИШЕНОК | Бізнес і локдаун

Новий локдаун, що розпочався 5 квітня, не став для бізнесу несподіванкою. Та частина підприємців, яка змогла залишитися на плаву...

Анна ПОЛІЩУК | Оскарження довіреності, за якою майно боржника подаровано третій особі – неефективний спосіб захисту кредитора

24 лютого 2021 Верховний Суд розглянув справу № 757/33392/16 про визнання недійсною довіреності, на підставі якої боржник уклав договори...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Економіка України в 2021 році: світовий контекст та перспективи росту

Пандемія коронавірусу стала справжнім шоком для світової економіки в 2020 році, в тому числі й для України, яка за...

Думай

Меддиректор “Рош Україна”: “Імунотерапія – це не просто нова сторінка, а нова глава в лікуванні раку”

В інтерв'ю UA-Times медичний директор компанії "Рош Україна" Оксана Сурцева розповіла про персоналізовану медицину, про онлайн-консиліуми в лікуванні конкретних...

Читай

В Україні третій тиждень антирекорд по захворюваності на COVID-19

За минулий тиждень за результатами тестів коронавірус виявили у 105 217 українців. З них 4224 дітей та 2501 медпрацівників....

Вступив в дію Закон «Про всеукраїнський референдум», який дозволяє відміняти інші закони

В четвер 9 квітня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про всеукраїнський референдум» (№ 3612), ухвалений Верховною Радою 26 січня 2021 року. Цей документ...

Українська Рада Бізнесу запропонувала КМДА на час локдауну відмінити земельний податок та допомогти мікробізнесу

Українська Рада Бізнесу провела онлайн-зустріч із першим заступником голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Олексієм Кулебою на предмет оптимальної моделі...

Спецквиток – вимушених захід чи самообман

Стрімке зростання захворювання на коронавірус минулого тижня, в столиці зумовило необхідність вжиття додаткових обмежувальних заходів. Однак, як завжди в таких ситуаціях і буває -...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -