Денис КИЦЕНКО | Все, що треба знати про автоматичні арешти рахунків в банках

Популярне

Врач-эпидемиолог: «Кабмин превысил полномочия, когда назначал Главгоссанврача. К тому же без Госсанэпидслужбы это — свадебный генерал»

Столичный врач-эпидемиолог Алексей Галимский рассказал UA-Times, что без восстановления Госсанэпидслужбы невозможно эффективно бороться с инфекционными заболеваниями. Поведал, что назначение...

Карантин продлят до середины мая, но откроют библиотеки и музеи

Во вторник, 21 апреля в Кабинете министров Украины (далее - КМУ) состоялся очередной брифинг по ситуации с противодействием распространению...

Каковы причины массового заражения украинских медиков COVID-19

Наибольшее число заразившихся COVID-19 в Украине выявлено среди медицинских работников. Согласно данным МОЗ, в понедельник среди 328 новых заболевших...

Початок лютого 2020 року був багатим на заяви щодо впровадження автоматизованої системи арешту рахунків на підставі рішення суду. Що це таке, наскільки система ефективна сьогодні і чому так важливо її запровадити? Давайте розберемось.

Як реалізовувався арешт грошових коштів на рахунках у процесах про стягнення у класичному «паперовому» світі? Арешт як забезпечення позову був (і, переважно, залишається) геть непопулярним кроком для суддів. Чому – це окрема розмова.

Але навіть отримавши ту омріяну ухвалу про забезпечення позову чи наказ про стягнення  «на папері з печаткою» після постановлення (добре, якщо лише за декілька днів), при зверненні до виконавчої служби треба було окремо пройти п’ять кіл пекла: розподіл справи на виконавця, відкриття виконавчого провадження, винесення постанови про арешт, її фізичну доставку в банки та фактичний арешт грошей на рахунках.

На кожному з цих кроків стягувача чекали «пастки» — від відсутності регламентації часу для передачі справи конкретному державному виконавцю до повернення банками постанови без виконання у зв’язку з неправильно поставленими комами чи уявними помилками в номері ідентифікаційного коду боржника. Виконавці могли попередньо запитати банки чи податкову про наявність рахунку боржника. Зрозуміло, поштою, щоб надійніше.

Як результат, отримання відповідного рішення суду було ледь не серединою процедури стягнення як такої: боржники навіть після програного суду могли ще пару тижнів спокійно користуватись своїми банківськими рахунками, а виконавці купались у ненависті юристів кредиторів, посміхались юристам боржників і чомусь їздили на модних авто. Вочевидь, «у консерваторії» треба було щось виправити.

Про що мріяли кредитори? Про арешт коштів на рахунках боржника, який відбувається одночасно із реєстрацією рішення суду про стягнення чи арешт. І про момент реєстрації рішення, який співпадає з моментом його постановлення. Наразі ми чуємо про автоматизовану діджиталізацію сфери і миттєві арешти. Але чи отримали кредитори омріяне? На жаль, ні.

По-перше, комплексне законодавче регулювання такої схеми на сьогодні відсутнє, раніше підготовлені законопроекти на повторному читанні так і не розглянуті. І очікувати впровадження такої системи для забезпечення позову сьогодні зарано.

Єдиним сегментом з усіх видів стягнення, яке нормативно врегулювано належним чином, є автоматичний арешт коштів боржників у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів. Запроваджено ці новації було у першій половині 2019 року і стосуються вони, насамперед, прийняття до виконання банками постанов виконавця про арешт коштів у формі електронного документа.

І зміни до закону про виконавче провадження, і відповідний наказ Міністерства юстиції України дозволяють наразі реалізовувати цей механізм аж з (барабанний дріб) одним банком з 72 наявних – «Приватбанком». І це є дуже вагомим «по-друге», яке суттєво піднімає привабливість невеликих банків у широких лавах боржників. У такий момент відчуваєш, що «прорадянська» Білорусь, яка нещодавно запровадила вертикальну систему арештів грошових коштів на рахунках через свій Національний банк – трішки більше Європа, ніж ми. Або трішки більше Китай, ніж ми, це як подивитись.

Але ж ще у лютому 2015 року Україна брала на себе зобов’язання перед МВФ, відповідно до яких до кінця 2015 року мав бути прийнятий закон «про посилення положень» процесуальних кодексів «щодо наказу про сплату заборгованості по внутрішніх транзакціях та накладення арешту на банківські рахунки». Чи є позитивні зміни у цьому сегменті?

«Приватбанк» у жовтні 2019 році запустив автоматичне блокування рахунків клієнтів, але списання грошей з рахунків продовжує здійснюватися за «паперовою» процедурою. Станом на початок лютого 2020 року впродовж одного робочого дня, за повідомленням «Приватбанку», в середньому надходить до 3 тисяч «арештів», з яких близько 2,5 тисячі – в електронному вигляді. З цієї вочевидь немалої кількості у той самий день не було опрацьовано лише 30 електронних документів.

Перемога? Скоріше, дрейф. Але у правильний бік.

Денис Киценко, партнер юридичної компанії ETERNA LAW.

- Advertisement -

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает...

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Ринок Big Data в Україні або як не проґавити свій шанс?

Згідно даних IBM Research, 90% усіх даних, створених людьми, з’явилися тільки останні 10 років. За таких темпів генерації даних...

Думай

Директор SAP: «Как в Америке, так и в Европе вы увидите, что задачи нижнего уровня будут автоматизированы»

Том Киндерманс, директор немецкой корпорации-разработчика программного обеспечения и поставщика услуг консалтинга SAP в Центральной и Восточной Европе рассказал UA-Times,...

Читай

Власть слышит бизнес: итоги работы ІІІ Форума бизнес-ассоциаций Украины

Верховная Рада и правительство готовы проводить все необходимые изменения, которые предлагают украинские предприниматели. Таков итог Форума «Диалог гражданского общества,...

Прокуратура пытается отменить право аренды на земли возле музея «Пирогово»

Пресс-служба Киевской городской прокуратуры сообщила, что Киевская местная прокуратура № 1 заявила иски в хозяйственный суд города Киева  об отмене решений о государственной регистрации...

Ощутимого роста розничных цен в ближайшее время не ожидается — эксперт

С начала сентября нефть на международных площадках подешевела более чем на 12% на фоне отсутствия прогресса по борьбе с коронавирусом. Число инфицированных в Индии,...

Эксперт: стоимость топлива продолжит расти

Аналитик "ТелеТрейд" Сергей Родлер рассказал UA-Timec об ожидаемых ценах на бензин. По итогам прошедшей недели стоимость топлива на украинских АЗС незначительно подорожала. Как и...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -