Павло КОВАЛЬ | Для кого ця реформа? Розгляд земельного питання у Верховній Раді України переноситься на лютий…

Популярне

Врач-эпидемиолог: «Кабмин превысил полномочия, когда назначал Главгоссанврача. К тому же без Госсанэпидслужбы это — свадебный генерал»

Столичный врач-эпидемиолог Алексей Галимский рассказал UA-Times, что без восстановления Госсанэпидслужбы невозможно эффективно бороться с инфекционными заболеваниями. Поведал, что назначение...

Карантин продлят до середины мая, но откроют библиотеки и музеи

Во вторник, 21 апреля в Кабинете министров Украины (далее - КМУ) состоялся очередной брифинг по ситуации с противодействием распространению...

Каковы причины массового заражения украинских медиков COVID-19

Наибольшее число заразившихся COVID-19 в Украине выявлено среди медицинских работников. Согласно данным МОЗ, в понедельник среди 328 новых заболевших...

Новорічні Святки ще не закінчилися, а аграрії знову на вулицях Києва з пікетами – «Проти розпродажу землі». Схоже, що консенсус даватиметься дуже важко, і хтось переважить у питанні запуску ринку, чи пак обігу землі сільськогосподарського призначення. Змінюється і соціологія щодо даного питання, при чому також майже у «турбо-режимі»!

Формат роботи, обраний профільним комітетом Верховної Ради щодо розгляду законопроектів та поправок, лише посилює недовіру до влади, а тим паче з такого чутливого питання як купівля продаж землі. Частина українців, причетних до земельного питання, які півроку тому вагалися щодо необхідності зняття мораторію на продаж земель с.г. призначення, сьогодні твердо стали на бік противників запуску ринку землі.

Ми на сайті Української аграрної конфедерації також проводимо короткі опитування і аналізуємо зміни настроїв щодо актуальних питань аграрного розвитку. Крайнє з опитувань триває і нині. Структура відповідей через запропоновані варіанти змінюється. Але спостерігається декілька цікавих трендів – стабільна частка прихильників максимально вільного ринку землі – близько чверті; зростає кількість прихильників продовження мораторію – більше як 40%.

Ми розуміємо недостатню репрезентативність сукупності респондентів, але навіть з цих відповідей помітно острах та падіння довіри до об’єктивності й правильності реформи, пропонованої владою. І це викликає занепокоєння, оскільки ми переконані у необхідності впровадження в Україні ефективного ринку землі із дією ряду обмежень на різних етапах його функціонування.

Кінцева редакція законопроекту 2178/10, що вноситься комітетом до другого читання, містить ряд змін порівняно із редакцією, прийнятою у першому читанні. Але, як бачимо, це не знижує напругу навколо його прийняття. Найбільш гострими питаннями є концентрація земель у одного власника, а також допуск чи не допуск до ринку землі іноземців.

Влада демонструє певні поступки, шляхом установлення обмеження в 10 тисяч гектарів в одні руки. Але і така площа викликає обурення у значної частини аграріїв. Ми пропонували розглянути варіант обмеження концентрації землі у власності та користуванні. З цього приводу існує світова практика, причому практика останніх десятиліть у країнах Східної та Центральної Європи. Поки що, це одне із головних протиріч.

Є ряд запитань і до самої процедури розгляду та прийняття законопроекту Верховною Радою. Сценаріїв не так багато – повна процедура, яка уже порушена на рівні комітету, і спрощена процедура. Але чи можемо ми дозволити собі прийняття такого складного питання за цими підходами? Очевидно, ні! Крім того, варто звернути увагу і на правові та економічні наслідки «швидкого» прийняття земельного законодавства.

Говорячи про економічні наслідки, нам потрібно розуміти можливість імплементації майбутнього Закону України «Про обіг земель», її повноти та строків. Обіцяні аргументи економічного зростання аграрного комплексу та національної економіки можуть «швидко» стати міфом, і, як наслідок, скомпрометувати суть функціонування ринку землі як такого.

Це спричинить зростання рівня ризику для інвестицій у аграрний бізнес, знижуватиме ціну на землю, заморозить започатковані інвестиційні проекти, може призвести до хаосу у володінні та користуванні землями. Все це, у свою чергу, може порушити сівозміни там, де вони є сьогодні, привести до недостатнього рівня фінансування операційних систем діючих підприємств, до зниження економічної ефективності одного гектара землі, до втрати позицій на зовнішніх ринках.

Чому це можливо як наслідок юридичних колізій? Запропонована редакція законопроекту потребує цілого ряду змін до діючого земельного, господарського та цивільного законодавства у вузьких і складних аспектах: громадянство суб’єкту купівлі продажу землі; зміна цільового призначення землі; доведення походження фінансових ресурсів на купівлю землі; порушення правил використання та охорони землі й санкції за це; статус прикордонних земель; переважне право на купівлю; консолідація земель; організація аукціонів; місце громадських організацій та місцевого самоврядування в цих процесах; повноваження державних органів, задіяних у цих процедурах… Де юридичні механізми та процедури цих правочинів?

Зважаючи на вище викладене, хотілося би в чергове наголосити на деяких позиціях Української аграрної конфедерації щодо земельної реформи. Варто чітко говорити про етапність відкриття ринку землі. І на першому етапі доцільно говорити лише про фізичних осіб українців, як суб’єктів купівлі землі з обмеженням в одні руки, скажімо, 200 гектарів. Другий етап має передбачати розумну лібералізацію земельних відносин – перегляд суб’єктів, концентрації, зміни цільового призначення, переважне право…

Важливим аспектом реформи є доступність та рівність суб’єктів до фінансових ресурсів, необхідних для реалізації земельної реформи. І тут зразу ж постає питання —  «А для кого ця реформа?».

На нашу думку, ключове місце повинні зайняти дві сторони, залучені до реформи – український аграрій та власник земельної ділянки. Разом із місцевим самоврядуванням вони і є Україна. Нам часто пропонують покладатися на глобальні фінансові установи та окремих інвесторів які володіють значними фінансовими ресурсами.

З такими суб’єктами ми пропонуємо говорити про інвестиції в аграрний сектор, а не про банальну купівлю землі. Для залучення інвестицій під земельну реформу потрібно створювати Земельний іпотечний банк, основою операційної діяльності якого є кредитування аграріїв для купівлі землі. Сьогодні ми ще можемо створювати таку фінансову структуру, маючи значний пул земель сільськогосподарського призначення у власності держави. Завтра може бути пізно.

Павло Коваль, генеральний директор Всеукраїнського громадського об’єднання «Українська аграрна конфедерація»

- Advertisement -

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Технології штучного інтелекту на службі «розумних міст»: Україна та світ

Наразі існує чималий світовий досвід застосування технологій на базі штучного інтелекту для потреб «розумних міст»: починаючи від обслуговування дорожнього...

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает...

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості...

Думай

Беспрецедентный анализ: лоббирование властью интересов отдельных групп и мошенничество с НДС — главные угрозы фискальной безопасности Украины

На днях в Киеве состоялась презентация результатов беспрецедентного анализа, который впервые в истории Украины продемонстрировал, насколько велики риски и...

Читай

На прошлой неделе в Украине зафиксировано 44 620 новых случаев COVID-19. Больше, чем неделей ранее

На традиционном онлайн-брифинге министра охраны здоровья Украины Максима Степанова стало известно, что на прошлой неделе в Украине было выявлено...

Эксперт: в 2021 году стоит ожидать реальную инфляцию не менее 20%

На следующей неделе Национальный банк Украины представит выводы своих экспертов относительно прогноза инфляции на 2021-2023 годы. Кандидат экономических наук, независимый эксперт Александр Хмелевский предоставил...

Европейский суд по правам человека будет рассматривать по существу дело аннексии Крыма

В четверг, 14 января 2021 года стало известно решение Европейского суда по правам человека относительно рассмотрения дела «Украина против России (по Крыму)» под №...

Госстат: пандемия «подняла» цены на рис и рыбу и способствовала удешевлению одежды

Государственная служба статистики Украины сообщила, что за декабрь 2020 года инфляция на потребительском рынке была на уровне 0,9%. В своем комментарии Национальный банк Украины...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -