Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Як працює автоматичний арешт рахунків та списання коштів

Популярне

Врач-эпидемиолог: «Кабмин превысил полномочия, когда назначал Главгоссанврача. К тому же без Госсанэпидслужбы это — свадебный генерал»

Столичный врач-эпидемиолог Алексей Галимский рассказал UA-Times, что без восстановления Госсанэпидслужбы невозможно эффективно бороться с инфекционными заболеваниями. Поведал, что назначение...

Карантин продлят до середины мая, но откроют библиотеки и музеи

Во вторник, 21 апреля в Кабинете министров Украины (далее - КМУ) состоялся очередной брифинг по ситуации с противодействием распространению...

Каковы причины массового заражения украинских медиков COVID-19

Наибольшее число заразившихся COVID-19 в Украине выявлено среди медицинских работников. Согласно данным МОЗ, в понедельник среди 328 новых заболевших...

23 березня 2021 року Міністерство юстиції своїм наказом № 1061/5 внесло зміни до Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках, що дозволило спростити та автоматизувати взаємодію виконавців із банківськими установами.

Вказані зміни передбачають:

  • розповсюдження автоматизованого арешту коштів боржника не тільки на виконавчі провадження про стягнення аліментів, а на всі категорії виконавчих проваджень. Тобто, тепер арешт рахунків може бути накладено за борги зі сплати тіла кредиту або відсотків за ним, або за несплату штрафів за порушення правил дорожнього руху;
  • визначення нової процедури автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями, що відбуватиметься за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадженняшляхом інформаційної взаємодії державних або приватних виконавців та банків.

Нагадаємо, що передумовою для впровадження автоматизації процесу арешту рахунку та стягнення боргу з боржника стали зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Так, Постановою правління Національного банку України від 12 лютого 2021 року № 18 було внесено зміни до пункту 3.10 глави 3 вищезазначених Правил, та передбачено, що інформація стосовно наявності та/або стану рахунків боржника повинна містити номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів, які наявні на таких рахунках. Такі нововведення зобов’язали банки на вимогу державних чи приватних виконавців надавати інформацію про наявність рахунків боржників, номери рахунків, а також наявні на них суми грошей, і банк не має права відмовити їм у наданні такої інформації посилаючись на банківську таємницю.

Отже, за новим порядком автоматизований арешт коштів боржників на рахунках у банках працюватиме наступним чином:

  1. Державний або приватний виконавець за допомогою АСВП створює вимогу про отримання інформації щодо наявності та стану рахунків боржника та надсилає її до банків;
  2. Інформаційні системи банків (далі — ІСБ) за допомогою системи автоматизованого арешту коштівне пізніше, ніж за одну робочу годину після отримання такої вимоги формують та надсилають до АСВП повідомлення стосовно наявності, номеру та стану рахунків боржника. У разі відмови у наданні запитаної інформації в ІСБ формується повідомлення з обґрунтуванням причини такої відмови, яке відправляється до АСВП;
  3. Виконавець за допомогою АСВП складає та надсилає до банків, в яких відкрито рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
  4. Банки накладають арешт на кошти, що перебувають на рахунках боржника, і повідомляють про це виконавця за допомогою системи автоматизованого арешту;
  5. Виконавець за наявності коштів на рахунку боржника за допомогою АСВП створює та надсилає до відповідних банків платіжні вимоги на примусове списання коштів;
  6. Банки примусово списують кошти з рахунків боржника та перераховують їх на рахунки органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, з яких кошти потрапляють до стягувачів.

З дня набрання чинності цим наказом Державне підприємство «Національні інформаційні системи» та Департамент державної виконавчої служби Мін’юсту зобов’язані у тримісячний строк вжити заходів для забезпечення його реалізації.

Слід зазначити, що для повноцінного запровадження описаної моделі важливим є підключення до неї усіх банківських установ.На сьогодні до системи автоматизованого арешту підключено 7 банків, 44 банки підключені до тестового середовища, на стадії консультацій та попередніх налаштувань стосовно підключення до тестового середовища перебувають ще 11 банків. Тобто найближчим часом до системи автоматизованого арешту буде приєднано 62 банки з 73.

З одного боку, запроваджені зміни дозволять автоматизувати усю взаємодію між державними, приватними виконавцями і банками, що значно оптимізує виробничі процеси банківських установ та сприятиме забезпеченню ефективного виконання судових рішень і постанов державного виконавця про накладення арешту на банківські рахунки боржника.

З іншого, вищезазначені нововведення призведуть до значного збільшення кількості справ, за якими наявність або розмір заборгованості ще не є остаточним, але судове рішення вже перебуває на стадії виконання. Слушним є приклад рішення про стягнення заборгованості з боржника та поручителя за кредитним договором, на реалізацію якого виконавцем було застосовано арешт коштів (банківських рахунків) як боржника, так і поручителя, в той час як у суді відбувається процес розгляду справи про визнання договору поруки припиненим. Виникає питання: «Який механізм повернення стягнених коштів, у разі визнання судом договору поруки припиненим і, як наслідок, зняття арешту з рахунків поручителя?». Варто зауважити, що існує безліч інших судових справ, за якими вимоги про стягнення заборгованості з тих чи інших причин є незаконними та неправомірними, однак сам процес стягнення уже підлягає виконанню, до того ж, за новим порядком – автоматично. Звісно, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх прав, законних інтересів, але всім відомо, на які часові рамки судових процесів можна розраховувати.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що дане нововведення є позитивним для державних та приватних виконавців, фінансових та банківських установ в плані спрощення процедури виявлення рахунків боржників, полегшення отримання інформації про наявні на них суми грошей, автоматичного арешту та списання коштів у рахунок боргу та збільшення шансів на виконання судового рішення.

Одночасно, є й зворотна сторона медалі, яка полягає у тому, що автоматизований арешт коштів відбувається досить швидко, проте автоматичне повернення збитків боржникам, які постраждали від неправомірних судових рішень, незаконних дій виконавців, зовсім не врегульоване. Тому для ефективної та справедливої дії – необхідно чітко регламентувати коло справ, на які поширюватиметься арешти, механізми повернення стягнених коштів, механізм оскарження рішень,  певні форс-мажорні ситуації, в яких закон наказує «стягнути», а наявні  обставини стверджують протилежне.

 

- Advertisement -

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Светлана СОЛОВЬЕВА| Есть ли будущее у пациентов с редкими заболеваниями в Украине

Украинцы с орфанными (редкими) заболеваниями – одна из наиболее уязвимых категорий пациентов. Поскольку их количество незначительное, в сравнении с...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в...

Думай

В чем несовершенство Закона «О пластиковых пакетах» и как магазины будут его выполнять

Торговые сети готовятся к реализации подписанного 7 июня Президентом Украины Владимиром Зеленским Закона № 2051-1 «Об ограничении оборота пластиковых...

Читай

Что украинцы покупают в интернете к отпуску

В июне украинцы готовились к выпускным и праздникам, а также к грядущим поездкам. В интернете покупали платья в пол,...

Суд признал действительным договор аренды КЦ «Кинотеатр «Киев» на здание кинотеатра «Киев»

В скандальном деле вокруг аренды здания - памятника архитектуры - кинотеатра «Киев» по ​​адресу г. Киев, Большая Васильковская, 19, произошло знаковое событие. Хозяйственный суд...

Бои за Пущу: гранаты, выстрелы, раненые и бывший нардеп

19 июня 2021 года состоялись массовые столкновения между протестующими и застройщиком в Пуща-Водицком лесу. Компания Zim capital group, которую связывают с экс-депутатом Верховной Рады...

Суд отдал 7,7 га «Орехового сада» в Феофании под застройку

15 июня Хозяйственный суд Киева отказал в удовлетворении иска Киевской городской государственной администрации об отмене регистрации права собственности на земли города. Часть территории Киева...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -