Єгор ШИШЕНОК | Важливість інвестицій для розвитку України

Популярне

Врач-эпидемиолог: «Кабмин превысил полномочия, когда назначал Главгоссанврача. К тому же без Госсанэпидслужбы это — свадебный генерал»

Столичный врач-эпидемиолог Алексей Галимский рассказал UA-Times, что без восстановления Госсанэпидслужбы невозможно эффективно бороться с инфекционными заболеваниями. Поведал, что назначение...

Карантин продлят до середины мая, но откроют библиотеки и музеи

Во вторник, 21 апреля в Кабинете министров Украины (далее - КМУ) состоялся очередной брифинг по ситуации с противодействием распространению...

Каковы причины массового заражения украинских медиков COVID-19

Наибольшее число заразившихся COVID-19 в Украине выявлено среди медицинских работников. Согласно данным МОЗ, в понедельник среди 328 новых заболевших...

Майже три десятиліття Україна самостійно керує всіма процесами, що впливають на її економіку та бажання іноземних інвесторів вкладати у неї кошти. Невтішні показники ВВП та «зубчастий графік» прямих іноземних інвестицій, в якому стрімке зростання моментально змінюється ще більш стрімким падінням, яскраво свідчать про те, що з управлінням економікою країни у нас справи вельми кепські.

Пояснення цьому дуже просте – в більшості випадків люди, що обіймають вищу та середню ланку керівних посад в уряді та профільних органах держави дуже слабко розуміють, що таке економіка і по яких законах вона працює. Ставши керівником за політичною квотою, всі їх зусилля направляються у трьох напрямках: по-перше – виконати «партійне завдання» бізнес-групи, що за ними стоїть; по-друге – створити собі власний «фінансовий струмочок», по-третє – укріпити позиції, щоб якомога довше залишатися на «жирному місці».

Ні про які «довгострокові перспективи», «плани розвитку галузей», «національні стратегії», вони ніколи не задумуються, бо ще з 90-х керуються правилом «хапай сьогодні, бо завтра тебе тут не буде». Відповідно економічні процеси у нас побудовані через «п’яту точку», мають нульову прозорість, а доступ до них експертних груп та людей, що дійсно можуть побудувати сильну економіку і сприяти приходу зовнішніх інвестицій, — знаходиться під суворим табу.

Вивчаючи світовий досвід успішних країн, ми завжди бачимо одну і ту саму спільну рису – економічному диву завжди передують роки активного зовнішнього інвестування. Так було з Японією в 50-ті 60-ті роки, так було з Південною Кореєю та Сінгапуром в 60-ті 70-ті, з Польщею в 90-ті та на початку 2000-х.

Іноземні інвестиції в деякі роки досягали обсягів 15-20% від ВВП цих країн, а в Сінгапур «вливалися» кошти, що перевищували й половину ВВП цієї країни. Зовнішній ресурс, що довгостроково та цілеспрямовано вкладається в економіку держави, має дивовижну властивість у наступні роки багатократно збільшуватись у вигляді приросту ВВП.

Що ж на практиці заважає Україні стати інвестиційно привабливою? Тут є три основних чинники:

  1. Українські чиновники та потворне законодавство, які не захищають інвестора, а створюють йому перешкоди та корупційні пастки, та ще й не допускають нікого, аби змінити ситуацію (навіть до складу Національної інвестиційної ради).
  2. Практично повна відсутність у вільному доступі англомовної (а тим більше іспаномовної, франкомовної тощо) аналітики, щодо українських ринків, підприємств та проектів, які можуть зацікавити іноземний бізнес.
  3. Низький рівень економічної та фінансової грамотності серед українських підприємців та управлінців, що заважає прямому діалогу навіть з тими поодинокими інвесторами, що все-таки цікавляться Україною.

Робота над цими чинниками і є ключем до зміни ситуації в нашій країні. Це простий логічний ланцюжок: аби Україна була багата — потрібна ефективна, сильна економіка; аби збудувати таку економіку – потрібно залучити великі кошти, які можна взяти лише ззовні; аби кошти залучити – треба створити для них сприятливі умови; а ці умови і визначаються переліченими вище чинниками.

Єгор Шишенок,                                                                                          генеральний директор консалтингової компанії «Якість Гарантовано»

- Advertisement -

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі...

Думай

Должник через суд почти вернул свое уже проданное залоговое имущество

Стало известно, что в юридической практике Украины может возникнуть прецедент, когда должнику через суд возвращают его залоговое имущество, которое...

Читай

Бои за Пущу: гранаты, выстрелы, раненые и бывший нардеп

19 июня 2021 года состоялись массовые столкновения между протестующими и застройщиком в Пуща-Водицком лесу. Компания Zim capital group, которую...

Суд отдал 7,7 га «Орехового сада» в Феофании под застройку

15 июня Хозяйственный суд Киева отказал в удовлетворении иска Киевской городской государственной администрации об отмене регистрации права собственности на земли города. Часть территории Киева...

Дело Шайтанова: больше года в СИЗО без объявления бесспорных доказательств об измене

В последние годы в Украине накопилось достаточно резонансных уголовных дел, получивших широкую огласку, но так ничем и не закончившихся. Одно из таких дел будет...

Уничтожение очередного исторического здания: в доме Станиславской разобрали крышу

12 июня в здании 1906 года, ранее принадлежавшем богатой мещанке Марии Станиславской, разобрали часть крыши. По словам строителей, сооружение готовят к сносу. Это уже...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -