Чого чекати від “податку на Facebook”

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

В історії податкових новацій нашого часу своє гідне місце займе і законопроект №2634, зареєстрований в самому кінці минулого року. Він передбачає обкладання податком на додану вартість електронних послуг, які компанії-нерезиденти (тобто ті, що знаходяться поза нашими кордонами – на кшталт Facebook, Google та їм подібних) надають фізичним особам на території України.

Оскільки ініціатором проекту виступив сам Данило Гетманцев – не просто представник фракції “Слуга народу”, але і голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики – можна припустити, що ймовірність перетворення цього документа в діючий закон вельми висока.

Ми постаралися розібратися в тому, що радісного і не дуже принесе нам – громадянам, підприємцям та економіці України – прийняття такого закону.

Що та як оподаткують

Під оподаткування (нагадаємо, ставка ПДВ в Україні – 20%) потрапляють практично всі послуги, які ми можемо отримати в інтернеті. А саме:

  • Поставка зображень або текстів, фотографій, електронних книг і журналів;
  • Поставка аудіо, відео, ігор, азартних ігор, і послуг за участі в таких іграх;
  • Надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів;
  • Доступ до хмарних технологій;
  • Поставка (на основі ліцензії) програмного забезпечення і оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування ПО і електронного устаткування;
  • Надання послуг з реклами в інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

Але є й винятки:

  • надання послуг, якщо при замовленні через мережу “Інтернет” надання послуг здійснюється без використання мережі “Інтернет”;
  • поставки (передача прав на використання) програм для електронних обчислювальних машин (включаючи комп’ютерні ігри), баз даних на матеріальних носіях;
  • надання консультаційних послуг по електронній пошті;
  • надання послуг з надання доступу до мережі “Інтернет”.

Щоб міжнародна корпорація могла платити цей податок, їй доведеться зареєструватися нерезидентом-платником ПДВ. Якщо вона цього не зробить, їй загрожує жахливий штраф в розмірі 8,5 тисяч гривень. Мабуть, саме така сума здатна змусити Марка Цукерберга і йому подібних посивіти від жаху.

Втім, ймовірно, можна розраховувати на законослухняність міжнародних корпорацій, їх небажання псувати собі репутацію (зараз не модно вважатися таким, що ухиляється від сплати податків) і напрошуватися на неприємні заходи, на кшталт відключення доступу до їх ресурсів.

В руслі світових тенденцій?

Як випливає з пояснювальної записки до законопроекту, він не тільки дозволить щедро поповнити державний бюджет і усунути існуючу несправедливість (чому наші компанії ПДВ платять, а ці ось ухиляються?), але до того ж і відповідає світовим трендам. А саме: «Встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичайною практикою в іноземних державах, наприклад, в країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії і т.д.».

І тут варто придивитися уважніше.

З одного боку, проблема дійсно існує. Як вказує провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Кощук: «Сьогодні можна робити покупки через Інтернет у територіально віддалених іноземних продавців, що створює загрози для надходжень непрямих податків і ускладнює їх акумулювання (нерезиденти потрапляють за межі системи оподаткування податками на споживання). Розвиток електронної комерції, яка передбачає віддалений продаж і є популярним у споживачів, характеризується низьким бар’єром для виходу на ринок і операційною ефективністю, породжує серйозні податкові проблеми. Останні створюють загрози для багатьох країн, у тому числі для України».

Якщо сказати простіше, то справа в наступному. Кожен з нас має якийсь обмежений грошовий ресурс. Ми можемо витратити якусь частину його на покупку товарів / послуг в місцевій компанії (яка, теоретично, з них заплатить податки), або на придбання послуг у нерезидента, який податків в наш бюджет не платить. І якщо всі несвідомо голодними і неодягненими побіжать на всі свої гроші скачувати музику або давати рекламу в соцмережах, так і до бюджетної кризи недалеко …

З іншого боку, рішення цієї проблеми потребує відповідного догляду та вдумливого підходу. І країни Європейського Союзу, на які посилаються в пояснювальній записці законопроекту, аж ніяк все ще не кинулися оподатковувати послуги від міжнародних цифрових гігантів. Так, такі ідеї розглядаються, обговорюються, але реальної практики подібного оподаткування ще немає.

Першою ластівкою стала Франція, де влітку минулого року президент Макрон підписав закон про введення податку в 3% (всього лише! ні в якому разі не 20%) на доходи цифрових гігантів. Подивившись на приклад Франції, в жовтні хоробрості набралася і Італія, прийнявши проект бюджету на 2020 рік, що передбачає введення аналогічного 3-процентного податку. А в листопаді підтяглася і Чехія, прийнявши план введення подібного податку в 7%.

Але тут сталося цілком прогнозоване – адміністрація президента Трампа виступила проти, угледівши в новому податку ущемлення інтересів американського бізнесу. У відповідь американці запропонували Франції ввести великі мита на її товари. І в кінці січня французький уряд вирішив відкласти введення податку. Як написав у “Твіттері” Макрон: «Ми будемо працювати разом над хорошою угодою, щоб уникнути підвищення мит».

І навряд чи у Чехії з Італією вийде краще, ніж у Франції.

«Поки що це чистий аркуш з точки зору реального досвіду оподаткування. Так, всі країни хочуть, щоб податки платили у них. Але тут мова йде про те, щоб ми не придумали якесь українське ноу-хау, яке ще більше відверне від нас інвесторів. Я навіть не кажу про наших американських партнерів – важливо не дати негативний сигнал всім інвесторам. Україна – не Франція, наш ринок далеко не такий привабливий, щоб великий закордонний бізнес хотів залишатися у нас за будь-яку ціну. З огляду на те, що значення цифрової економіки зростає, до таких речей потрібно підходити обережно», – говорить керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Андрій Забловський.

Чим ми ризикуємо

Життя державних мужів було б занадто простим, якби для вирішення бюджетних проблем було достатньо просто ввести новий податок (або поширити старий на більш широку аудиторію).

Найважливіша для кожного податкового новатора фраза була сказана ще в стародавньому радянському мультфільмі «Чиполліно»: «Після того як був введений податок на повітря, ви стали менше дихати! Це обурливо!”.

Щоб не йти в занадто складні і абстрактні міркування, намагаючись «осягнути неосяжне», розглянемо проблему «на пальцях», на прикладі лише однієї послуги від одного з цифрових гігантів – Facebook.

Дати рекламу для свого бізнесу в Facebook, Instagram або Messegger ви можете зі свого особистого облікового запису – як фізична особа. Тобто, вся реклама потрапляє під дію законопроекту і повинна обкладатися ПДВ. У Росії, після введення аналогічного податку в 18%, практично всі послуги від інтернет-гігантів для споживача подорожчали на 18-20%.

Немає серйозних підстав вважати, що у нас буде інакше. Що для нас означає подорожчання реклами в Facebook, Instagram і Messegger на 20%? Найбільш масовим рекламодавцем на цих майданчиках є малий, навіть, можна сказати, дрібний бізнес. Його приваблює простота роботи і відносна дешевизна рекламних кампаній. Але при цьому більшість рекламодавців далекі від безхмарного процвітання – життя малого бізнесу в нашій країні дуже нелегка.

Більшість підприємців з працею балансують на межі беззбитковості, проводити повноцінні рекламні кампанії навіть за існуючими розцінками для них непросте завдання. А якщо реклама різко подорожчає – це стане і просто неможливо. Це всього-на-всього – додатковий удар по і без того на ладан дихає малому бізнесу, який останнім часом і так не втомлюються радувати податковими подарунками. Це – і потенційне скорочення обсягу наданих рекламних послуг.

Цілком може виявитися, що сумарні втрати від цього податкового нововведення будуть набагато вище, ніж позитивний ефект – серйозного аналізу, схоже, ніхто не проводив. Принаймні, широкому загалу про таке нічого не відомо.

«Є ще й інша проблема – адміністрування. Поки взагалі незрозуміло, як це буде адмініструватися. Може привести до того, що ми будемо збирати податків менше, ніж буде витрачатися на сам збір. Велике питання, наскільки новостворена податкова служба взагалі буде здатна адмініструвати цей податок», – каже Андрій Забловський. І резюмує: «Не бігти попереду планети всієї, щоб отримати короткостроковий податковий ефект з подальшими негативними наслідками».

Схожі настрої володіють і представниками вітчизняного бізнесу. «Ми сподіваємося, що законопроект №2634, яким пропонується ввести ПДВ на електронні послуги, не вийде з кабінетів і не буде прийнятий. Подібні нововведення сильно перешкодять уряду здійснити грандіозний план по діджіталізаціі. Якщо подібний законопроект приймуть, Україна і ринок e-commerce особливо стануть менш привабливими і високо ризиковими для інвесторів і міжнародних компаній. Також нам здається абсолютно нелогічним вводити нові податки, не навчившись адмініструвати існуючі», – говорить керівник юридичного департаменту компанії EVO (яка відома низкою великих проектів, в тому числі, Prom.ua) Олександра Сергійчук.


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

Найновіше

«Держава – не благодійна організація» або кому йдуть гроші, виділені на розвиток українського кіно?

25 лютого відбулася прем'єра стрічки українського кінорежисера Любомира Левицького "Скажене весілля 3". Стрічка, що вже втретє отримала державне фінансування,...

Зуби з шоколаду, Богині-кішки та оберіг з ріжками – виставка Handmade-expo (фото)

В Києві в Міжнародному виставковому центрі на Броварському проспекті, 15, проходить XXXIII Міжнародна оптово-роздрібна виставка рукоділля та хобі HANDMADE-EXPO. До столиці привезли свої вироби декілька...

Національний банк України підвищив облікову ставку

4 березня 2021 року Правління Національного банку України прийняло рішення підвищити облікову ставку до 6,5% річних. На думку членів Правління НБУ, це рішення спрямоване...

Тетяна КОЩУК | Реформа оподаткування ПДВ електронних послуг в ЄС

В умовах, коли в Україні жваво обговорюється ініціатива щодо впровадження «податку на Google», цікаво простежити, як відбувається подібна реформа оподаткування ПДВ електронних послуг в...

Громадянство держави в Карибському морі в обмін на інвестиції

В період пандемії COVID-19 невелика держава в Карибському морі ініціювала безпрецедентну програму, яка покликана наповнити місцевий бюджет, а її учасникам - дати можливість безперешкодно...

- Advertisement -

Обмен Валют

Думай

«Держава – не благодійна організація» або кому йдуть гроші, виділені на розвиток українського кіно?

25 лютого відбулася прем'єра стрічки українського кінорежисера Любомира Левицького "Скажене весілля 3". Стрічка, що вже втретє отримала державне фінансування,...

Читай

Національний банк України підвищив облікову ставку

4 березня 2021 року Правління Національного банку України прийняло рішення підвищити облікову ставку до 6,5% річних. На думку членів...

Теж цікаво

Блоги

Тетяна КОЩУК | Реформа оподаткування ПДВ електронних послуг в ЄС

В умовах, коли в Україні жваво обговорюється ініціатива щодо впровадження «податку на Google», цікаво простежити, як відбувається подібна реформа оподаткування ПДВ електронних послуг в...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | З 1 січня відбулися зміни у сфері сплати ЄСВ: скасовано дискримінаційні положення щодо окремих платників

1 січня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | З 1 січня у закладах загальної середньої освіти діє новий Санітарний регламент: ключові моменти

Міністерство охорони здоров’я затвердило новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти. Таким чином, втратили чинність Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Технологічні тренди 2021-го: як утриматися на плаву в епоху радикальних змін та трансформацій

Світ, до якого ми звикли та в якому було досить комфортно, змінюється у нас на очах шаленими темпами. Швидкість та незворотність цих змін особливо...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | ВР усунула правову колізію у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю

3 лютого 2021 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств...
- -