До останньої нитки: що очікує виробників під час кризи

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

UA-Times продовжує розповідь про кризове життя-буття різних галузей виробництва. Сьогодні нашими героями стали ті, хто дають нашому тілу захист від холоду, вітру і нескромних поглядів – текстильники і виробники одягу.

Про проблеми благодійників наших ніг – взуттєвиків – ми розповідали в одному з наших минулих матеріалів.

Ще до паніки

Як відомо, у дійсно масштабних бід – воєн, пандемій і природних катастроф – є одна корисна властивість: на них потім можна «списати» оптом наслідки всіх своїх помилок і гріхів. Наприклад, можна не сумніватися, що вже скоро в масовій свідомості життя жорстко розділиться на «до» і «після» явища Уханьскої зарази.

І саме вона стане винна в усьому – навіть в тому, що відбувалося, було зроблено або не заявлено до того, як ми взагалі дізналися слово «коронавірус».

Але просто глянемо на сухі цифри офіційної статистики. Текстильне виробництво завершило 2019 рік з падінням на 7,8%. А конкретно ткацьке виробництво – на цілих 13%. Виробники одягу не стали вибиватися з колективу і напрацювали менше на 10,2%.

Більш ніж гнітючі результати, навіть на тлі загального падіння промислового виробництва в Україні на 1,8%. У своєму прагненні вниз галузь поступилася хіба що виробництву електричного обладнання – ті обвалилися на 19,9%.

Це сумнівне лідерство відбулося, в тому числі, завдяки системним проблемам галузі, які тут же проявилися, варто було кон’юнктурі на зовнішніх ринках стати трохи менш сприятливою.

«Наша продукція не настільки дешева, як у індусів. Ми не настільки розкручені, не маємо під рукою стільки сировини і виробничих потужностей, як китайці. З сировиною у нас взагалі слабенько. Так, ми крутіші за якістю північноафриканців, але ми поступаємося болгарам і румунам. У нас проблеми з оформленням, з доставкою», – перераховує директор фірми «Ярослав» Олександр Барсук.

Іншими словами, без розвиненої сучасної інфраструктури, без дійсно масштабних інвестицій, без явних переваг у вигляді, наприклад, особливо сприятливих умов ведення бізнесу, без наявності у держави хоч якоїсь виразної програми розвитку промисловості – у наших виробників просто не вистачило аргументів в конкурентній боротьбі.

Позначилося і широке поширення виробництва за так званими давальницькими схемами. Коли закордонний партнер не просто розміщує замовлення на пошиття під своєю маркою, але і надає всю необхідну для цього сировину. Наш виробник при цьому фактично використовуються як цех на аутсорсингу.

З одного боку – максимально проста схема ведення бізнесу, а з іншого – повна залежність від партнерів і мінімальна цінова «маржа» – 10-15%.

І ось тут наші фінансові генії вирішили пограти в зміцнення гривні. І курс долара просів майже на 20%.

«Ми не «давальці», у нас звичайний експорт, тому у нас і більше можливостей по маневру ціною, але і у нас виникли певні проблеми. Але ми хоча б могли при цьому працювати на внутрішньому ринку. А «давальцям» діватися нікуди, так що вийшли вони – хто в нуль, хто в невеликий мінус. Загалом, добили їх цим курсом», – говорить Олександр Барсук.

Втім, і на внутрішньому ринку виробникам виявилося непросто – за рахунок дорогої гривні імпортний товар став ще дешевше і доступніше.

Крім того, галузь виробляє не тільки ситчик і платтячка для народу, а й спецтканини і робочі костюми для промисловості. І падіння виробництва в тій же металургії або машинобудуванні теж внесло свою лепту.

Маски-рятівниці

Як відомо, боротьбу з епідемією у нас почали з добивання і без того ослабленої раніше економіки. Особливо вдячні виробники за два заходи влади: зупинку роздрібної торгівлі та організацію транспортного армагеддона.

«Звичайно, вони вдарили по нас. Тому що коли закриваються магазини, закриваються і виробництва», – говорить директор компанії «Ріто» Тетяна Абрамова.

Олександр Барсук формулює коротко: «Закриття роздробу – удар нижче пояса».

Втім, епідемія принесла з собою і шанс на виживання виробників – найгострішу потребу в захисному одязі. І це та рідкісна ситуація, коли робота звичайної швачки може в прямому сенсі слова рятувати життя багатьох людей.

«Ви бачите, що багато підприємств галузі перебудовуються на пошиття необхідного асортименту для забезпечення як медиків, так і просто громадян», – говорить президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт.

Попит настільки великий, що, на думку Олександра Борсука, у наших виробників не вистачить власних резервів, щоб повністю задовольнити його. До того ж, у нас не виробляється необхідне для цього сировина.

З іншого боку, далеко не кожне підприємство галузі може взяти участь в цьому процесі. «Ми трикотажна компанія, ми не можемо переорієнтуватися на пошиття масок і халатів. Тому що ми в’яжемо. І у нас більше 80 осіб змушені сидіти вдома на карантині», – каже Тетяна Абрамова.

Крім того, відчутно заробити на виробництві захисного одягу можуть ті щодо небагато підприємств, у яких вже є необхідне обладнання і налагоджені відповідні технологічні процеси. Решта, на думку Олександра Борсука, зароблять хіба що «на їжу». Серйозною ж перебудові виробництв заважає розуміння того, що і ажіотажний попит, і дефіцит на ринку – явище тимчасове.

«Уявіть собі, що почалася путина – риба йде щільною масою, можна мало не руками вихоплювати з води. Ви не рибалка, ви ніколи не ловили, не вмієте цього робити – але ви хочете наловити, поки є така можливість. І ви щось намагаєтеся робити. Але ви при цьому розумієте, що не можете всерйоз переучуватися на рибалку, вкладати багато в цю справу – бо завтра путина закінчиться, і ви залишитеся у розбитого корита. Так само і з масками. Завтра завезуть з Китаю ці маски сотнями мільйонів – і твоє виробництво виявиться нікому не потрібним», – пояснює Олександр Барсук.

Крім того, карантинним заходам не відмовиш у своєрідній гармонії – якщо вже підприємству вдалося не зупинитися, знайшовши хороші замовлення, йому все одно важко працювати через проблеми з доставкою співробітників.

Сподівання на владу

На думку Тетяни Ізовіт, влада могла б багато чого зробити для того, щоб допомогти українським виробникам пережити ці нелегкі часи. Серед запропонованих асоціацією «Укрлегпром» заходів: полегшення податкового тягаря; запровадження механізму надання безвідсоткового кредиту тим підприємствам, які постраждали від протиепідеміологічних заходів; здійснення державних закупівель тільки у вітчизняних виробників (за винятком тих товарів, які в Україні не виробляються); тимчасове скасування ряду формальних процедур для початку виробництва медичних виробів (маються на увазі захисні засоби); оптимізація ставок ввізного мита на текстильні матеріали тощо.

Дещо з запропонованого виробниками вже втілюється в життя. Наприклад, прийнятий парламентом і підписаний президентом закон, що дозволяє отримувати допомогу по так званому «частковому безробіттю». Тобто, за зверненням роботодавця, вимушеного призупинити роботу через карантин, працівники зможуть отримувати державну допомогу.

Правда, поки є багато питань до того, як це буде працювати на практиці.

З вірою в краще

«Дуже важливо не розгубити людей. Керівник не може дозволити собі впадати в депресію. Його віра, його оптимізм – це єдина соломинка, за яку триматимуться люди. Зрозуміло, що не вийде платити повну зарплату відправленим у карантин співробітникам. Але хоч якісь гроші для підтримки життя – обов’язково. І дуже важливо – надавати емоційну підтримку», – вважає Тетяна Абрамова.

А для цього сам підприємець повинен бачити якісь перспективи. Зрозуміло, що багато малих підприємств не зможуть пережити нинішні потрясіння. Просто не вистачить ресурсів, накопиченого «жирку». Та й дехто з великих виробників може впасти під тягарем надмірних накладних витрат.

Покупці, навіть після виходу з кризи, ще довго не будуть купувати з колишньою спритністю. Гроші витрачатимуть обережніше, більш усвідомлено. Зростуть вимоги до якості в поєднанні з очікуванням більш низьких цін. Ті, хто не зможе організувати свій бізнес досить ефективно для того, щоб задовольняти цим вимогам – підуть.

Криза, в який вже раз, виступить в ролі немилосердного «санітара ринку». Шанси на виживання і успіх будуть пов’язані і зі здатністю організувати експорт, запропонувати зовнішнім ринкам щось привабливе.

«Ми розуміємо, що економіка розвинених країн прийде в себе швидше, ніж наша. Та й різниця в рівні добробуту нікуди не дінеться. І ту ціна, яка виявіться непідйомною для українського покупця, європейцеві здасться більш ніж доступною», – каже Тетяна Абрамова.


patroneText

загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Найновіше

Вартість палива продовжує рости на тлі зміцнення нафтового ринку і падіння гривні

Аналітик TeleTrade Сергій Родлер дав UA-Times новий прогноз щодо вартість палива на українських АЗС. На думку експерта, вартість палива продовжує...

Курс може підійти до позначки 28 гривень за долар – експерт

Курс гривні в середу, 5 серпня, торгується на рівні 27,83 гривень за долар. Про це повідомив керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин. "Така...

Курс продовжить коливатися в діапазоні 27,65-27,85 гривень за долар

Курс гривні в понеділок, 3 серпня, тримається поблизу рівня 27,7 гривні за долар. Про це повідомляє керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин. "Ринок...

“Вакцинацію від COVID-19 перші пройдуть ті країни, де політика вакцинації має стратегічне значення”

Зараз дуже пильна увага світової та української громадськості, зокрема, до всього, що пов'язано з медициною. Агентство UA-Times поспілкувалося з медичним директором компанії "Рош Україна"...

Заява ВГО АППУ: “Шановні народні обранці, дайте фахівцям ДПС України професійно робити свою справу”

Всеукраїнська громадська організація "Асоціація платників податків України" (ВГО АППУ) оприлюднила заяву, де повідомила про свою позицію відносно ситуації навколо Державної податкової служби України. Агентство...

Думай

“Вакцинацію від COVID-19 перші пройдуть ті країни, де політика вакцинації має стратегічне значення”

Зараз дуже пильна увага світової та української громадськості, зокрема, до всього, що пов'язано з медициною. Агентство UA-Times поспілкувалося з...

Читай

Заява ВГО АППУ: “Шановні народні обранці, дайте фахівцям ДПС України професійно робити свою справу”

Всеукраїнська громадська організація "Асоціація платників податків України" (ВГО АППУ) оприлюднила заяву, де повідомила про свою позицію відносно ситуації навколо...

Теж цікаво

Блоги

Іванна КОСТЮХІНА-ЧЕРНОВА | Сила бренду: навіщо і як розробити

"Бренд – це не річ, продукт, компанія або організація. Бренди не існують в реальному світі – це ментальні конструкції. Бренд найкраще описати як суму...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ: Як не треба «удосконалювати» Закон №466-IX або чому не допомагають спроби його косметичної ревізії

Попри чисельні звернення бізнесу та експертного середовища, скандальний податковий законопроект №1210, який підприємці назвали «податковим терором» після підписання його Президентом став Законом №466-IX та...

Виктория ТЮТЮННИКОВА | Изменения в Уголовный и Уголовный процессуальный кодекс

С 01 июня 2020 года в силу вступил Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно упрощения досудебного расследования отдельных категорий...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Безумовний базовий дохід у світі та Україні. Як врятувати рядового безробітного?

Вже тривалий час у багатьох країнах світу ведуться серйозні дискусії про введення безумовного базового доходу (ББД), який передбачає виплату певної суми грошей кожному жителю...

Денис КИЦЕНКО | Принятие законопроекта 3322 – прыжок назад

Одним из самых значимых событий «карантинного» периода 2020 года для регулирования сферы восстановления платежеспособности является принятие 18 июня скандального законопроекта 3322, вносящего изменения в...
- -