До останньої нитки: що очікує виробників під час кризи

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

UA-Times продовжує розповідь про кризове життя-буття різних галузей виробництва. Сьогодні нашими героями стали ті, хто дають нашому тілу захист від холоду, вітру і нескромних поглядів – текстильники і виробники одягу.

Про проблеми благодійників наших ніг – взуттєвиків – ми розповідали в одному з наших минулих матеріалів.

Ще до паніки

Як відомо, у дійсно масштабних бід – воєн, пандемій і природних катастроф – є одна корисна властивість: на них потім можна «списати» оптом наслідки всіх своїх помилок і гріхів. Наприклад, можна не сумніватися, що вже скоро в масовій свідомості життя жорстко розділиться на «до» і «після» явища Уханьскої зарази.

І саме вона стане винна в усьому – навіть в тому, що відбувалося, було зроблено або не заявлено до того, як ми взагалі дізналися слово «коронавірус».

Але просто глянемо на сухі цифри офіційної статистики. Текстильне виробництво завершило 2019 рік з падінням на 7,8%. А конкретно ткацьке виробництво – на цілих 13%. Виробники одягу не стали вибиватися з колективу і напрацювали менше на 10,2%.

Більш ніж гнітючі результати, навіть на тлі загального падіння промислового виробництва в Україні на 1,8%. У своєму прагненні вниз галузь поступилася хіба що виробництву електричного обладнання – ті обвалилися на 19,9%.

Це сумнівне лідерство відбулося, в тому числі, завдяки системним проблемам галузі, які тут же проявилися, варто було кон’юнктурі на зовнішніх ринках стати трохи менш сприятливою.

«Наша продукція не настільки дешева, як у індусів. Ми не настільки розкручені, не маємо під рукою стільки сировини і виробничих потужностей, як китайці. З сировиною у нас взагалі слабенько. Так, ми крутіші за якістю північноафриканців, але ми поступаємося болгарам і румунам. У нас проблеми з оформленням, з доставкою», – перераховує директор фірми «Ярослав» Олександр Барсук.

Іншими словами, без розвиненої сучасної інфраструктури, без дійсно масштабних інвестицій, без явних переваг у вигляді, наприклад, особливо сприятливих умов ведення бізнесу, без наявності у держави хоч якоїсь виразної програми розвитку промисловості – у наших виробників просто не вистачило аргументів в конкурентній боротьбі.

Позначилося і широке поширення виробництва за так званими давальницькими схемами. Коли закордонний партнер не просто розміщує замовлення на пошиття під своєю маркою, але і надає всю необхідну для цього сировину. Наш виробник при цьому фактично використовуються як цех на аутсорсингу.

З одного боку – максимально проста схема ведення бізнесу, а з іншого – повна залежність від партнерів і мінімальна цінова «маржа» – 10-15%.

І ось тут наші фінансові генії вирішили пограти в зміцнення гривні. І курс долара просів майже на 20%.

«Ми не «давальці», у нас звичайний експорт, тому у нас і більше можливостей по маневру ціною, але і у нас виникли певні проблеми. Але ми хоча б могли при цьому працювати на внутрішньому ринку. А «давальцям» діватися нікуди, так що вийшли вони – хто в нуль, хто в невеликий мінус. Загалом, добили їх цим курсом», – говорить Олександр Барсук.

Втім, і на внутрішньому ринку виробникам виявилося непросто – за рахунок дорогої гривні імпортний товар став ще дешевше і доступніше.

Крім того, галузь виробляє не тільки ситчик і платтячка для народу, а й спецтканини і робочі костюми для промисловості. І падіння виробництва в тій же металургії або машинобудуванні теж внесло свою лепту.

Маски-рятівниці

Як відомо, боротьбу з епідемією у нас почали з добивання і без того ослабленої раніше економіки. Особливо вдячні виробники за два заходи влади: зупинку роздрібної торгівлі та організацію транспортного армагеддона.

«Звичайно, вони вдарили по нас. Тому що коли закриваються магазини, закриваються і виробництва», – говорить директор компанії «Ріто» Тетяна Абрамова.

Олександр Барсук формулює коротко: «Закриття роздробу – удар нижче пояса».

Втім, епідемія принесла з собою і шанс на виживання виробників – найгострішу потребу в захисному одязі. І це та рідкісна ситуація, коли робота звичайної швачки може в прямому сенсі слова рятувати життя багатьох людей.

«Ви бачите, що багато підприємств галузі перебудовуються на пошиття необхідного асортименту для забезпечення як медиків, так і просто громадян», – говорить президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт.

Попит настільки великий, що, на думку Олександра Борсука, у наших виробників не вистачить власних резервів, щоб повністю задовольнити його. До того ж, у нас не виробляється необхідне для цього сировина.

З іншого боку, далеко не кожне підприємство галузі може взяти участь в цьому процесі. «Ми трикотажна компанія, ми не можемо переорієнтуватися на пошиття масок і халатів. Тому що ми в’яжемо. І у нас більше 80 осіб змушені сидіти вдома на карантині», – каже Тетяна Абрамова.

Крім того, відчутно заробити на виробництві захисного одягу можуть ті щодо небагато підприємств, у яких вже є необхідне обладнання і налагоджені відповідні технологічні процеси. Решта, на думку Олександра Борсука, зароблять хіба що «на їжу». Серйозною ж перебудові виробництв заважає розуміння того, що і ажіотажний попит, і дефіцит на ринку – явище тимчасове.

«Уявіть собі, що почалася путина – риба йде щільною масою, можна мало не руками вихоплювати з води. Ви не рибалка, ви ніколи не ловили, не вмієте цього робити – але ви хочете наловити, поки є така можливість. І ви щось намагаєтеся робити. Але ви при цьому розумієте, що не можете всерйоз переучуватися на рибалку, вкладати багато в цю справу – бо завтра путина закінчиться, і ви залишитеся у розбитого корита. Так само і з масками. Завтра завезуть з Китаю ці маски сотнями мільйонів – і твоє виробництво виявиться нікому не потрібним», – пояснює Олександр Барсук.

Крім того, карантинним заходам не відмовиш у своєрідній гармонії – якщо вже підприємству вдалося не зупинитися, знайшовши хороші замовлення, йому все одно важко працювати через проблеми з доставкою співробітників.

Сподівання на владу

На думку Тетяни Ізовіт, влада могла б багато чого зробити для того, щоб допомогти українським виробникам пережити ці нелегкі часи. Серед запропонованих асоціацією «Укрлегпром» заходів: полегшення податкового тягаря; запровадження механізму надання безвідсоткового кредиту тим підприємствам, які постраждали від протиепідеміологічних заходів; здійснення державних закупівель тільки у вітчизняних виробників (за винятком тих товарів, які в Україні не виробляються); тимчасове скасування ряду формальних процедур для початку виробництва медичних виробів (маються на увазі захисні засоби); оптимізація ставок ввізного мита на текстильні матеріали тощо.

Дещо з запропонованого виробниками вже втілюється в життя. Наприклад, прийнятий парламентом і підписаний президентом закон, що дозволяє отримувати допомогу по так званому «частковому безробіттю». Тобто, за зверненням роботодавця, вимушеного призупинити роботу через карантин, працівники зможуть отримувати державну допомогу.

Правда, поки є багато питань до того, як це буде працювати на практиці.

З вірою в краще

«Дуже важливо не розгубити людей. Керівник не може дозволити собі впадати в депресію. Його віра, його оптимізм – це єдина соломинка, за яку триматимуться люди. Зрозуміло, що не вийде платити повну зарплату відправленим у карантин співробітникам. Але хоч якісь гроші для підтримки життя – обов’язково. І дуже важливо – надавати емоційну підтримку», – вважає Тетяна Абрамова.

А для цього сам підприємець повинен бачити якісь перспективи. Зрозуміло, що багато малих підприємств не зможуть пережити нинішні потрясіння. Просто не вистачить ресурсів, накопиченого «жирку». Та й дехто з великих виробників може впасти під тягарем надмірних накладних витрат.

Покупці, навіть після виходу з кризи, ще довго не будуть купувати з колишньою спритністю. Гроші витрачатимуть обережніше, більш усвідомлено. Зростуть вимоги до якості в поєднанні з очікуванням більш низьких цін. Ті, хто не зможе організувати свій бізнес досить ефективно для того, щоб задовольняти цим вимогам – підуть.

Криза, в який вже раз, виступить в ролі немилосердного «санітара ринку». Шанси на виживання і успіх будуть пов’язані і зі здатністю організувати експорт, запропонувати зовнішнім ринкам щось привабливе.

«Ми розуміємо, що економіка розвинених країн прийде в себе швидше, ніж наша. Та й різниця в рівні добробуту нікуди не дінеться. І ту ціна, яка виявіться непідйомною для українського покупця, європейцеві здасться більш ніж доступною», – каже Тетяна Абрамова.

Найновіше

В центрі Варшави відбувся мітинг солідарності з в’язнями совісті Лукашенка

У неділю, 5 грудня в центрі Варшави відбувся мітинг солідарності з в’язнями совісті, які закуті сьогодні в білоруських тюрмах....

Виконавець стягує 50% з доходу замість дозволених 20%! Що робити?

Серед передбаченого законодавством України переліку заходів примусового виконання рішень можна виділити такий вид, як звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід...

Неліквідний актив: забудовник виставив на продаж під знос комплекс із 5 унікальних пам’яток на Подолі

Приватне підприємство “Конвалія-Нерухомість”, яку в ЗМІ пов’язують з другом сім’ї Януковичів та екс-головою ЦВК Михайлом Охендовським виставило на продаж пам’ятку місцевого значення на Подолі....

Німецька в школі та університеті: як застосувати знання мови українським учням?

На перший погляд німецька може видаватися важкою для вивчення та не надто милозвучною. Однак варто лише дізнатися більше про мову і отримати перший досвід...

Експерт: в Україні не варто чекати зниження цін на паливо

За попередній тиждень середні ціни на бензин А-95 по Україні зросли на 1,28% до 30,08 грн, А-92 +1,39% до 29,15 грн, А-95 преміум залишився...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

В центрі Варшави відбувся мітинг солідарності з в’язнями совісті Лукашенка

У неділю, 5 грудня в центрі Варшави відбувся мітинг солідарності з в’язнями совісті, які закуті сьогодні в білоруських тюрмах....

Теж цікаво

Блоги

Виконавець стягує 50% з доходу замість дозволених 20%! Що робити?

Серед передбаченого законодавством України переліку заходів примусового виконання рішень можна виділити такий вид, як звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід...

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з іншими нозологіями, держава звертає на...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким користуються у всьому світі. Теорія...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в тому числі на рівні реалізації...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі лишається однією з найскладніших, що...
- -