Якщо дуже добре прислухатися, то крізь какофонію новин і скандалів можна розчути м’яку поступ кризи, що наближається.
Про глобальні фактори, що підштовхують світову економіку до чергової рецесії, UA-Times розповідав в одній зі своїх попередніх публікацій. А зараз треба звернути увагу на наші національні особливості підготовки економічних потрясінь.
Наші улюблені курсові граблі
Як каже експерт компанії MPP Consulting Павло Мельник, вже зараз можна розгледіти тривожні маркери – причому, помітні неозброєним оком і зрозумілі навіть простим громадянам без особливих експертних знань.
Наприклад, той факт, що в одній з найвідоміших мереж супермаркетів польські макарони вже дешевше, ніж українські. «Це не просто нонсенс. Це означає, що у нас валютний дисбаланс настільки великий, що везти за тисячі кілометрів товар вартістю 15 грн вигідніше, ніж його виробляти тут», – вважає Павло Мельник.
Справа в очевидно завищеному курсі гривні. І це ж уже не в перший раз. Наприклад, колись протягом кількох років НБУ (незважаючи на попередження різного роду людей зі слабкими нервами експертів) героїчно тримав курс долара на рівні 5,05 грн. Більш того, навесні-влітку 2008 року гривню навіть трохи зміцнили – приблизно до 4,8 грн за долара. Ну, а потім прийшла осінь, сталася криза, долар все одно благополучно злетів спочатку до 7,7 грн, а потім і до 8 грн, зате і вся економіка отримала потужний удар.
Далі фетишем став курс долара трохи менше 8 грн. У 2012-2013 роках експерти (у тому числі, до речі, і Павло Мельник) хором попереджали, просили, мало не благали – так відпустіть же ви долар! Штучне утримання курсу шкодить економіці, породжені їм дисбаланси в будь-який момент вдарять як стиснута пружина. Але навіть в січні 2014 року, коли про політичну або економічну стабільності було вже смішно і заїкатися, курс долара залишався на рівні 7,99 грн.
Сьогодні влада робить ті ж самі помилки. При цьому, на думку Павла Мельника, збалансований курс долара у нас повинен становити близько 33 грн. А для забезпечення розвитку економіки курс повинен бути ще вище – 35-37 грн.
Удар по експортерах
«НБУ настільки затиснув грошову базу, що ми отримали дуже істотну ревальвацію гривні – на 14% за минулий рік. Це означає, що експортери заробили набагато менше коштів, ніж могли б. Багато спрацювали якщо не в мінус, то в нуль. Тому частина з них просто змушена була скорочувати виробництво», – говорить голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.
А тепер врахуємо, що у багатьох експортерів є свої постачальники – сировини, комплектуючих, енергії, послуг. І втрати експортерів автоматично перетворюються в втрати ще безлічі українських підприємств. Як результат, промислове виробництво в Україні в 2019 році, в порівнянні з 2018 року, скоротилося на 8,3% (для порівняння – в 2018 році було зростання 1,1%). Тут нам ще дуже «допомогли» проблеми на світових ринках металу (про них ми розповідали в одній з минулих публікацій).
Все це призвело до того, що результати металургійної галузі (одного з головних локомотивів нашої економіки і годувальниці державного бюджету) в 2019 році в повідомленні об’єднання “Укрметалургпром” названі «найгіршим показником за всю історію незалежної України».
Менше грошей заробили виробники – менше і споживання на внутрішніх ринках, гірше бізнесу в цілому, та і з надходженням податків до бюджету все стає не так весело.
Бюджетна діра
В результаті бюджет в минулому році був недовиконаний на 72,4 млрд грн. Експертам важко пригадати, коли в останній раз вдавалося досягти такого блискучого результату. Принаймні, в останні два десятиліття нічого подібного не спостерігалося. Для порівняння: бюджет 2018 року по доходах перевиконано на 1,1%. Втім, все могло б виглядати ще десятка на півтора мільярдів гірше, якби не масові затримки з відшкодуванням ПДВ і не дострокове – в рахунок наступного року – перерахування коштів від ряду великих компаній.
В січні цього року нова традиція знайшла своє гідне продовження – державний бюджет отримав на 13,8 млрд грн (на 25%) менше, ніж було заплановано. А це, схоже, вже може претендувати на абсолютний рекорд для незалежної України.
Що означає настільки велике недовиконання бюджету? Це заморожування платежів, зупинка якихось проектів. Як наслідок – зниження доходів населення, платоспроможного попиту і ділової активності. З іншого боку, спроби пом’якшити бюджетні проблеми за рахунок затримок відшкодування ПДВ – це додатковий удар по бізнесу, що веде знову-таки до зниження ділової активності.
А зниження ділової активності – це менше доходів населення, менше попит, менше податків… Ви вже помітили, що ми якимось чином потрапили на спадну спіраль, що веде до кризи? Втім, ми можемо тішитися тим, що кризи нам все одно не минути. Принаймні, за компанію з усім іншим світом.
«Криза на кризу не схожа, кожна проходить по-своєму. Кожен раз тригером стає щось своє. І в цей раз поштовхом може послужити що завгодно – головне, що всі умови дозріли. А коли почнеться світова рецесія, звідси почнуть виводити залишки капіталів… Ось тоді ринок і стиснеться, як це було в 2008 році», – вважає Павло Мельник.
