Кредити під держгарантії: очевидні міфи та завуальовані рифи

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Нещодавно президент Володимир Зеленський торкнувся проблеми трудової міграції та заявив про державну програму, яка покликана стимулювати повернення заробітчан для зайняття бізнесом дешевими кредитами від 5%. Iніціатива почала набувати реальних обрисів. Щоправда, першочергово озвучені акценти дещо змістилися.

Кредитна прем’єра від прем’єра

Під софітами телекамер у понеділок, 3 лютого презентував широкому загалу амбітну кредитну програму глава уряду Олексій Гончарук.

Вона носить назву «5-7-9%» і цифри тут вибрані не випадкові, оскільки саме під такі відсотки діючі і нові представники малого бізнесу вже можуть оформлювати кредит з держпідтримкою. Його максимальний розмір- до півтора мільйона гривень. Термін кредитування – до п’яти років. Валюта – гривня.

До цієї програми приєдналися чотири держбанки – “ПриватБанк”, “Ощадбанк”, “Укргазбанк” і “Укрексімбанк” – і, починаючи з 1 лютого 2020 року, до цих установ можна подавати заявки на кредит. Для того, аби отримати бажану позику потрібно пройти певний відбір: анкетування, презентацію бізнес-плану, де буде чітко і послідовно розписано, як буде розвиватися справа та які наявні і приховані ризики існують.

З урахуванням того, що наразі доступнішу позику, аніж під 20%, в Україні знайти складно, якщо не сказати нереально, урядова програма виглядає доволі привабливо. Але чи все тут насправді настільки прозоро, просто та однозначно, а “підводні камені” відсутні як вид?

Позика доступна, проте не усім

Отже, підприємець, який претендує на участь в урядовій кредитній програмі, подає до банку на затвердження кредиту три основних документа: інформацію про інвестиційний проект, тобто бізнес-план, довідку про отриману за останні три роки державну допомогу і згоду на обробку персональної інформації.

Власне, після отримання пакету документів банку надається 10 робочих днів або 14 календарних, під час яких перевіряється надана інформація і виноситься рішення про надання кредиту або відмову в ньому.

Якщо з’ясується, що за попередні 3 роки претендент на участь у програмі отримав від держави понад 200 тисяч гривень – в компенсації відсотків від держави йому буде відмовлено, так як порушується законодавство про конкуренцію.

Також банківськими співробітниками ретельно з’ясовується, чи не є деякі претенденти на участь у програмі пов’язаними особами.

Тобто, умовно кажучи, якщо одна людина створює 10 ТОВ і намагається отримати на кожне кредит в 1,5 млн грн їй стовідсотково буде відмовлено.

Разом з тим, якщо ж буде схвалено рішення про видачу кредиту, то гроші на руки (чи то пак- на банківський рахунок) отримати не вдасться – їх банк буде перераховувати постачальникам товарів і послуг безпосередньо для бізнесу, під який оформлювалася позика.

За оцінками Мінфіну, вже у 2020 році скористатися програмою зможуть близько 50 тисяч позичальників. Втім, у  цьому контексті не варто забувати про наступну “дрібничку”: програма розрахована на 2 млрд гривень і якщо розділити їх на 50 тисяч, то кожному позичальнику дістанеться максимум по 38-40 тис грн. Чи вистачить цих коштів на стартап чи бодай підтримку будь-якого існуючого бізнесу- питання риторичне.

Шлях до кредиту, встелений шипами

Урядовці про це говорять пошепки, але факт залишається фактом: для того аби отримати держ кредит потрібно… зробити стартовий внесок, який складає 20% від вартості проекту – для діючого бізнесу і 30% – для нового. Без цієї умови омріяна позика так і залишиться рожевою мрією.

Далі – більше: позичальник повинен буде внести під заставу рухоме або нерухоме майно. Що ж виходить у знаменнику? Припустимо, потенційний кредитор хоче отримати максимально доступні 1,5 мільйона гривень для початку нового або розвитку вже існуючого бізнесу. З тим, щоб позичити ці кошти у банку, який приймає участь в урядовій програмі “5-7-9%”, він повинен, по-перше, вкласти в проект щонайменше 450 тисяч гривень першого внеску за рахунок власних коштів. По-друге, у кредитора або його поручителів, якими можуть виступати чоловік/дружина або ж кінцевий бенефіціар його бізнесу, повинна бути рухома чи нерухома власність, яку він може внести під заставу. І важливо, що вартість власності має повністю перекривати  кредитні півтора мільйона.

Кредитно-відсоткова математика

Наразі, як розповідають в уряді, вже понад 16 тисяч компаній і приватних осіб заявили про бажання розвивати або розпочати свій бізнес за кредитною програмою Кабміну.

Причому, потрібно чітко розуміти, що насправді мова йде не про кредит під 5-9% як такий, а про компенсацію відсоткової ставки в розмірі 5%, 7% і 9% кредитів, взятих учасником майбутньої програми в комерційних банках.

Конкретна відсоткова ставка буде залежати від ряду умов:

1) 5% річних – для бізнесу з річною виручкою до 25 млн грн;

2) 7% річних – для бізнесу з виручкою до 25 млн грн;

3) 9% річних – для бізнесу з виручкою до 50 млн грн.

Підприємці, які за програмою взяли кредит з компенсацією від 7% до 9%, при створенні одного робочого місця можуть розраховувати на збільшення компенсації від держави ще на 0,5%.

Всього на компенсацію відсоткових ставок держава направить 1,5 млрд грн. Решта, передбачені програмою 0,5 млрд грн будуть спрямовані на надання державних гарантій представникам малого бізнесу, яким не вистачає на заставу. Вартість гарантії становитиме 0,5%.

Ненадійність держави як ключовий ризик

У владних кабінетах порахували, що в рамках держпрограми вдасться залучити в малий бізнес до 8 млрд грн, а всього в економіку- до 30 мільярдів і створити близько 90 тисяч нових робочих місць.

Однак, попри зацікавленість урядовою програмою, у підприємців залишається чимало запитань до пільгових кредитів. Одне з головних – що буде, якщо держава раптом безпідставно перестане компенсувати банкам кредитну ставку? Чи не станеться так, що позичальник замість 5% буде змушений платити 22% річних? Подібне, до речі,  було з державним іпотечним кредитуванням. Тоді бюджетні кошти перераховувалися з великим запізненням, і родини були змушені оплачувати кредити з власної кишені. Але цього разу, як запевняють в Кабміні, передбачений ряд “запобіжників”.

По-перше, використовується система ескроу-рахунків із завчасним депонуванням грошей для банків. По-друге, в разі невеликих затримок банки роблять повну “дебіторку” для Фонду підприємництва (саме він буде розпоряджатися виділеними під пільгові кредити 2 млрд). По-третє, програма буде закладатися в трирічну бюджетну декларацію, що є певною гарантією, що держава не зможе в будь-який момент увімкнути у програмі кнопку “Пауза”.

І насамкінець, дуже і дуже важливий штрих: українці, які отримають кредитні позики під урядову програму, в деяких випадках можуть позбутися держкомпенсації за відсотками на повністю законних підставах. Тоді їм доведеться повертати гроші банку за звичайною ставкою 20+. Таких випадків усього налічується чотири:

– якщо громадянин подав недостовірну інформацію;

– якщо буде зафіксований факт нецільового використання кредиту;

– якщо буде прийнято відповідне рішення Антимонопольного комітету;

– якщо сума держпідтримки перевищить 200 тисяч євро за 3 роки. Це неможливо в рамках саме конкретної програми “5-7-9”, але участі в інших ніхто не забороняв, то ж можна реально “прогоріти”.

Загалом, як бачимо, діючому чи потенційному підприємцю потрібно бути максимально обережним і уважним в отриманні та використанні будь-якої держдопомоги, попри те, що на перший погляд запропоновані і широко розрекламовані умови виглядають навіть більш аніж привабливо.

До речі, про привабливість. На початках, влада вустами президента Зеленського позиціонувала цю кредитну програму, як привід повернутися для українських трудових мігрантів і розпочати на Батьківщині свою власну справу. Але, скажімо, у тій же Польщі, де мешкає багато наших співвітчизників, кредит можна взяти під 2% річних, тому довжелезних черг з бажаючих повернутися до України очікувати не варто.

Судячи з усього, відчути на собі  в повній мірі усі переваги та недоліки нового кредитного державного кейсу доведеться тим, хто “тут і зараз” проживає на теренах України і готовий ризикувати та довіряти державі в особі чинної влади.

Чи працюватиме, як заплановано

Між тим, деякі експерти висловлюють сумніви, застерігаючи і називаючи урядову програму не інакше як самопіаром влади.

“Програма, презентована урядом не містить чіткої, затвердженої інформації, ані про обсяги кредитування, ані про кількість кредитів, ані про терміни, – зазначає у розмові з UA-Times колишній міністр економіки Володимир Лановий. – Відверто кажучи, ця програма — це просто реклама влади самої себе. Якщо змінювати ситуацію, то потрібно робити так, щоб самі першочергові ставки на ринку були низькими, а це зовсім інша — системна і програмна стабілізація ситуації. А що робить Кабмін? Фактично змушує три-чотири державні банківські установи працювати задля власного піару. Що матимемо? Одним бізнесменам кредити видаватимуться під 40-50%, як є зараз, а іншим — по 5%. Питання: кому по п’ять, часом, не своїм? Де чіткі критерії вибору? Я за те, щоб усім видавали під 5%, а для цього варто створити спеціальний бюджетний фонд і відкрито та прозоро на державному рівні кредитувати не будь-кого, а дійсно інноваційний бізнес. Але вони цього не роблять і, думаю, не зроблять”.

Олександра Кужель, колишня нардеп та очільниця парламентського Комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики в коментарі UA-Times робить наступний акцент: “Є світова практика, яка свідчить про те, що жодна країна не дає кредити малому та середньому бізнесу. Видаються, або безкоштовні  чи безповоротні позики, або даються гарантії ризиків кредиту спільно з кредитногарантійними установами, такими як, скажімо, діють у США. Тому ця програма Гончарука діятиме для “своїх” або, скажімо так, наближених до влади товаришів, які не мають жодного відношення до малого та середнього бізнесу.  Ось зараз з’явилася  інформація, що вже оформлюється по цій програмі кредит у розмірі 938 млн грн під мережу супермаркетів. Який малий і середній бізнес дозволить собі таке? Це ж страшенні гроші”.

Наталія Ромашова

Раніше UA-Times повідомляло про першу відставку в Кабміні Гончарука.


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

Найновіше

Вибираємо подарунки правильно: що купують в інтернеті до 8 Березня і скільки це коштує

Напередодні Міжнародного жіночого дня чоловіки шукають онлайн техніку, парфумерію і сумки. На початку весни українці традиційно відзначатимуть 8 Березня. В...

Рішення НБУ по обліковій ставці допомагає гривні зміцнитися. Прогноз курсу на вихідні

Курс гривні в п'ятницю, 5 березня, торгується розширенням спреда, за ціною продажу 27,74 гривень за долар. Що чекає валютний ринок в найближчі вихідні, розповів...

В будівництві вітрової електростанції в Донецькій області дійшли до оформлення землі

Уряд України просуває проект будівництва нової вітрової електростанції на території Донецької області. В четвер, 4 березня, відбулося чергове засідання робочої групи по цьому питанню,...

«Держава – не благодійна організація» або кому йдуть гроші, виділені на розвиток українського кіно?

25 лютого відбулася прем'єра стрічки українського кінорежисера Любомира Левицького "Скажене весілля 3". Стрічка, що вже втретє отримала державне фінансування, викликала неоднозначні відгуки, як простих...

Зуби з шоколаду, Богині-кішки та оберіг з ріжками – виставка Handmade-expo (фото)

В Києві в Міжнародному виставковому центрі на Броварському проспекті, 15, проходить XXXIII Міжнародна оптово-роздрібна виставка рукоділля та хобі HANDMADE-EXPO. До столиці привезли свої вироби декілька...

- Advertisement -

Обмен Валют

Думай

«Держава – не благодійна організація» або кому йдуть гроші, виділені на розвиток українського кіно?

25 лютого відбулася прем'єра стрічки українського кінорежисера Любомира Левицького "Скажене весілля 3". Стрічка, що вже втретє отримала державне фінансування,...

Читай

Вибираємо подарунки правильно: що купують в інтернеті до 8 Березня і скільки це коштує

Напередодні Міжнародного жіночого дня чоловіки шукають онлайн техніку, парфумерію і сумки. На початку весни українці традиційно відзначатимуть 8 Березня. В...

Теж цікаво

Блоги

Тетяна КОЩУК | Реформа оподаткування ПДВ електронних послуг в ЄС

В умовах, коли в Україні жваво обговорюється ініціатива щодо впровадження «податку на Google», цікаво простежити, як відбувається подібна реформа оподаткування ПДВ електронних послуг в...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | З 1 січня відбулися зміни у сфері сплати ЄСВ: скасовано дискримінаційні положення щодо окремих платників

1 січня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | З 1 січня у закладах загальної середньої освіти діє новий Санітарний регламент: ключові моменти

Міністерство охорони здоров’я затвердило новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти. Таким чином, втратили чинність Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Технологічні тренди 2021-го: як утриматися на плаву в епоху радикальних змін та трансформацій

Світ, до якого ми звикли та в якому було досить комфортно, змінюється у нас на очах шаленими темпами. Швидкість та незворотність цих змін особливо...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | ВР усунула правову колізію у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю

3 лютого 2021 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств...
- -