Навіщо нам земельна реформа

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Одна з найбільш конфліктних і емоційно навантажених тем для сучасної України – це земельна реформа. Точніше – скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та запуск повноцінного ринку землі.

У цьому питанні UA-Times розбиралася неодноразово. Зокрема, політичні аспекти наша редакція розбирала в матеріалі “Ринок землі: чому відклали, але все одно приймуть“. А плюси і мінуси з точки зору економіки були проаналізовані в статті “Законопроект про ринок землі готовий до голосування в ВР. Положення після правок“.

Не залишаються осторонь від розбору цього питання і наші блогери. Зокрема, генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль розповів про всі ризики і перспективи прийняття земельної реформи в своєму блозі “Для кого ця реформа? Розгляд земельного питання у Верховній Раді України переноситься на лютий“.

За результатами останнього опитування Київського міжнародного інституту соціології, не схвалює цю реформу 62% жителів України, а кількість її прихильників з 22% в листопаді 2019 року до лютого-2020 скоротилося до 15%.

А ось експертне співтовариство, в основному, підтримує владу в її прагненні відмовитися від мораторію.

В рамках  форуму Level Up Ukraine 2020, що проходив недавно, відбувся круглий стіл на тему «Земельне питання: який механізм має запрацювати в Україні, щоб реформа спрацювала?». Ця майже двогодинна подія допомогла прояснити як основні доводи за майбутню реформу, так і головні страхи і сумніви, пов’язані з нею.

Звичайно, треба!

На жаль, з головного питання – бути чи не бути реформі – кривавої сутички між учасниками круглого столу не вийшло. Чи було це випадковим збігом обставин або ж однією з умов запрошення експертів – історія замовчує, але все виявилися категорично «за».

Зате проявили приємне розмаїття в аргументах, що це «за» підкріплюють. В результаті склалася повна картина всього хорошого, що нам принесе земельна реформа, і всіх бід, які ми терпимо через її відсутність.

Дискуссия о продаже земли на бизнес-форуме Level Up Ukraine 2020

Дискуссия о продаже земли на бизнес-форуме Level Up Ukraine 2020. Спорили менеджеры банков, юристы, советник премьер-министра, представители Ассоциации налогоплательщиков Украины.

Posted by UA-Times on Friday, 21 February 2020

Спочатку економічний експерт Юрій Атаманюк просто підкреслив: «Економіка завжди процвітає, коли працюють ліберальні закони, і все має свою вартість».

Далі фінансист компанії Dragon Capital Сергій Фурса поставив нас перед вибором без вибору: «Якщо ми не зробимо ринок землі, ми так і не станемо багатими, завжди будемо бідними. Ось у чому заковика-то! Поки ви не здійснюєте реформи – ви залишаєтеся бідними. Єдиний шлях стати багатшими – зробити реформи ».

Директор з корпоративного бізнесу «Альфа-Банк» Олексій Ступак висловився за реформу як за механізм, який може перемогти «схематоз» – тобто, поширені зараз нелегальні або напівлегальні схеми фактичної купівлі-продажу землі.

Другий аргумент на користь запуску легального ринку землі – він дасть можливість реалізації довгострокових проектів, які зараз багато підприємців просто не ризикують починати.

«Тому що ти не можеш зробити довгостроковий бізнес, не володіючи правом власності на землю», – говорить Олексій Ступак.

Дійсно, якось тривожно вкладати великі кошти в розрахунку на далеку перспективу, якщо в один прекрасний момент пайовики, на чиїх землях ви працюєте, вирішать відмовитися від співпраці з вами.

Далі відкриття ринку землі надасть агробізнесу відмінний механізм для залучення грошей на розвиток. Хоча б тому, що земля є хорошим забезпеченням для отримання кредиту.

«Ми зможемо стимулювати економічне зростання, що, в свою чергу, призведе до того, що українці стануть багатшими і отримають ту економічну свободу, яку вони поки що не розуміють, але в результаті отримання якої їм буде жити набагато легше. Бізнес зможе розвиватися і капіталізувати вартість своїх компаній. Банки зможуть кредитувати бізнес. Але для того, щоб це все відбулося, необхідно відкривати ринок, можливо, в тому варіанті, в якому він зараз запропонований. І далі – лібералізувати», – вважає керівник аналітичного відділу EasyBusiness Дмитро Лівч.

Голова правління “Агропросперіс Банк” Сергій Щепанський теж вважає, що головне – почати: «Щоб реформа відбулася, треба зробити перший крок – зняти мораторій. І вже можна вважати, що реформа відбулася».

Може, не поспішати?

Якщо щодо самої необхідності земельної реформи серед учасників круглого столу панувала завидна єдність, то щодо термінів і конкретних деталей її реалізації виникли розбіжності.

Призвідником виступив Юрій Атаманюк, якому, по-перше, не сподобалася сама швидкість, з якою проштовхується цей законопроект. Тим більше – на тлі досить емоційної реакції суспільства. По-друге, економічний експерт задався питанням: «Які цілі переслідує держава?». Якщо держава ставить собі за мету підвищити добробут громадян – власників землі, то, на думку Атаманюка, сьогодні у нас занадто низька ціна на землю.

За попередніми оцінками, ринкова ціна очікується в районі 1000 доларів за гектар. Для порівняння: в Польщі і Угорщині гектар землі коштує до 10 тис., в Данії – до 15 тисяч. Проблема в переважній перевазі чисто сировинного виробництва при малій частці глибокої переробки продукції.

«Продавати такий неоціненний ресурс за заниженою ціною – неправильно, тому що зароблять тільки спекулянти», – вважає Юрій Атаманюк.

Відкриття ринку землі мало б здійснюватися в рамках продуманої економічної політики держави, що має на увазі залучення інвестицій і захист свого ринку.

Однак сусіди по круглому столу не підтримали цю позицію. Сергій Щепанський нагадав, що рішення цього питання і так вже затягнулося на десятиліття. І весь цей час можновладці намагаються вирішити за землевласників, як їм краще.

«Уже потрібно зробити цей крок. Люди, які володіють землею, самі знають, що їм потрібно», – вважає Сергій Щепанський.

Головне завдання – дати власникам землі отримати максимум від своєї власності. А це можливо при наявності максимально відкритого ринку. Більш того, саме відсутність відкритого ринку і є однією з причин переважання сировинного виробництва.

«Чому у нас погано розвинена переробна промисловість? Тому що ніхто не хоче вкладати гроші, не будучи власником землі», – говорить Сергій Фурса.

Тому, на думку Олексія Ступака, відкриття ринку – це можливість піти від продажу дешевого продукту у виробництво високомаржинальних культур і переробку.

«Земельна реформа дасть можливість змінити структуру агросектора. Але компанії повинні бути готові до цього. Компанії повинні ставати прозорими, чіткими і зрозумілими як для інвесторів, так і для фінансових організацій. Тоді вони зможуть залучити фінансові ресурси для того, щоб змінювати свою діяльність і створювати більше доданої вартості», – вважає Дмитро Лівч.

Щоб не розкупили задешево

Широко відомо, що МВФ та інші агенти Сороса викручують руки української влади, змушуючи її – крім інших гидотних вчинків! – розпродати жадібному міжнародному капіталу нашу землю-годувальницю. Можна сказати, забрати останнє, що у нас залишилося…

Від імені «світової закуліси» на круглому столі виступив Сергій Фурса: «Їм більше нічого робити, як тільки українську землю купувати. Просто в черзі всі стоять! Зараз XXI століття, люди заробляють на високих технологіях. І ніхто не думає: ой, я зараз куплю земельки в Україні, і буде мені щастя!… Розмови про те, що вся світова закуліса сидить і чекає, поки ви будете розпродавати українські землі – смішні».

Взагалі, на думку Сергія Фурси, наявна величезна спекуляція навколо словосполучення «розпродаж землі». Оскільки мова йде не про розпродаж, а про повну реалізацію права власності. Адже ніхто не примушує і не може змусити власників продавати свою землю.

«Ніякої розпродажі не буде. Тому що всього 5-10% людей хоче продати свою землю, а більшість – не хоче», – говорить фінансист.

Але, як вказує Дмитро Лівч, в той же час є великий конфлікт інтересів. З одного боку, є українські землевласники і держава, які хочуть створити умови для максимального зростання ціни. З іншого боку є підприємства, які не зацікавлені в тому, щоб ціна на землю зростала, тому що вони не зможуть її купувати, будуть нести економічні втрати. І одне із завдань держави – знайти компромісне рішення.

«Але яким чином можна знайти цей компроміс. В першу чергу, створивши можливості для малого та середнього бізнесу, а також і для великого бізнесу отримати дешеві кредитні ресурси для того, щоб купити українську землю», – вважає Дмитро Лівч.

Нема довіри

На жаль, все розумні і красиві слова про достоїнства земельної реформи наштовхуються на холодну і тверду стіну недовіри. Учасникам круглого столу було задано багато питань «із залу для глядачів», вони стосувалися найрізноманітніших життєвих ситуацій і нюансів проведення реформи, але по суті в переважній більшості своїй були про одне й те ж – про відсутність довіри.

І цю недовіру можна розділити на дві частини. Перша – це про традиційні відносини народу і влади, про висічений в граніті досвід десятиліть, про те, що тих, хто десятки разів обпікся на молоці, не відучиш дути на воду. А друга частина – про славну історію перемог нинішнього уряду. Який примудряється спотикатися навіть на начебто елементарних речах.

Або, як сказав Юрій Атаманюк: «Що потрібно зробити уряду, щоб ми розвивалися? Нічого цьому уряду зробити не можна. Цей уряд має піти у відставку. Взяти уряд технократів, фахівців, грамотних людей, патріотів… І після цього новий уряд зробить потрібні кроки…».


patroneText

загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Найновіше

Асоціація платників податків посадила в Ботанічному саду 100 дерев

Асоціація платників податків України висадила у Національному Ботанічному саду ім. Н.Н.Гришка НАН України 100 дерев. Таким чином ВГО АППУ...

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Експерт: тиск на гривню формують зростаючі інфляційні очікування

Андрій Шевчишин, керівник відділу аналітики ГК Forex Club, зробив короткостроковий прогноз курсу національної валюти на перші дні жовтня. Курс гривні в середу, 30 вересня, відкрився...

Сім’ям загиблих в авіакатастрофі в Харківській області виплатять допомогу в розмірі 1 млн 576 грн

Міністр оборони України Андрій Таран прийняв рішення про виплату грошової допомоги сім'ям загиблих в результаті краху військового літака в Харківській області. Про це повідомляє...

Експерт: негативним фактором для гривні залишається зростання числа хворих Covid-19

Керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин дав UA-Times короткостроковий прогноз курсу національної валюти. Курс гривні в п'ятницю, 25 вересня, відкрився розширенням спреда за...

Думай

Директор SAP: “Як в Америці, так і в Європі ви побачите, що завдання нижнього рівня будуть автоматизовані”

Том Кіндерманс, директор німецької корпорації-розробника програмного забезпечення та надавача послуг консалтингу SAP у Центральній і Східній Європі розповів UA-Times,...

Читай

Влада чує бізнес: підсумки роботи ІІІ  Форуму  бізнес-асоціацій України

Верховна Рада та Уряд готові проводити усі необхідні зміни, які пропонують українські підприємці. Таким є підсумок Форуму «Діалог громадянського...

Теж цікаво

Блоги

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості людей зрозуміло, що в останній...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Ринок Big Data в Україні або як не проґавити свій шанс?

Згідно даних IBM Research, 90% усіх даних, створених людьми, з’явилися тільки останні 10 років. За таких темпів генерації даних через сто років кордон між...

ОЛЬГА КРАСКО | Як вивести з тіні трудових мігрантів і здійснити мрію президента

Влада наголошує на необхідності виведення з тіні трудової міграції, але в який спосіб? Яким чином гарантувати умови безпеки українцям з користю для держави? Більше року...

Іванна КОСТЮХІНА-ЧЕРНОВА | Сила бренду: навіщо і як розробити

"Бренд – це не річ, продукт, компанія або організація. Бренди не існують в реальному світі – це ментальні конструкції. Бренд найкраще описати як суму...
- -