Підводні камені дешевих кредитів

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

3 лютого відбулася презентація державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». Про її зміст ми вже докладно розповіли в одній з наших публікацій.

Сьогодні поговоримо про основні ризики і складнощі її реалізації.

«Можна тільки вітати!»

В цілому, експерти високо оцінюють сам факт прийняття такої програми. «Малому бізнесу у нас гостро не вистачає коштів для розвитку. Це дуже серйозна проблема. І те, що уряд пішов шляхом надання підприємцям дешевих кредитів, це дуже добре», – говорить президент інвестиційної групи “Універ”, економіст Тарас Козак.

З цим згодний і керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Андрій Забловський. «У будь-якому випадку, подібну програму можна тільки вітати. Це може виявитися і додатковим стимулом для комерційних банків активізувати кредитування малого і середнього бізнесу. Тому що у нас в комерційних банках в середньому на малий і та середній бізнес припадає до 10% кредитного портфеля, а в розвинених країнах – 50-60%», – каже експерт.

Важливо і те, що в рамках програми держава береться допомогти підприємцям і з оформленням необхідної для отримання кредиту документації, аж до підготовки якісного бізнес-плану. Це те, що завжди було каменем спотикання для більшості «маленьких бізнесменів», ще одним бар’єром – крім високих відсотків по кредиту – який «відлякував» малий бізнес від співпраці з банками. Вселяє оптимізм і обіцянка того, що заявки на кредит, у разі відмови, можна буде подавати заново – звісно, після відповідного доопрацювання та усунення недоліків.

Успішна реалізація цієї програми дасть реальний поштовх для розвитку десяткам тисяч підприємцям і буде тільки на користь економіці в цілому.

Питання тільки в тому, які її шанси на успішне втілення в життя.

“Раніше теж робилися подібні спроби, хіба що з іншими назвами і без такого піару. Їх губили помилки в організації та реалізації, корупція, відсутність довіри. Виділені ресурси часто не реально використовувалися для досягнення задекларованих цілей, а банально розкрадалися. І в цьому випадку все буде залежати від того, як програма пройде ті ж старі підводні камені”, – нагадує Андрій Забловський.

А де комерційні банки?

Будь-яка державна програма, що передбачає того чи іншого роду пільгове фінансування, породжує у причетних до неї государевих людей нездоланну спокусу на ній заробити. І дуже багато залежить від того, наскільки її організатори передбачають і запобігають можливостям для зловживань.

«Мене насторожує те, що поки жоден недержавний банк не захотів взяти участь в цій програмі», – каже Тарас Козак.

Зрозуміло, що влада має можливість натиснути на державні банки і змусити їх видавати кредити під ту чи іншу програму. Незалежно від її розумності та ризиків. Взагалі, наш народ має досвід багатьох десятиліть бадьорого виконання «рішень партії», не надто приходячи при цьому до тями.

«Якщо вже в день презентації програми один з державних банків відрапортував, що «перший пішов!», то що це? Це взагалі комедія. Це бажання робити “для галочки”, а не заради реального результату», – наводить приклад Тарас Козак.

А ось незалежні комерційні банки можуть триматися подалі від проектів, що викликають сумніви.

«Недержавні банки вміють боротися з корупцією в своїх рядах. Тому що там є власники, які не дають можливості розкрадати їх кошти. У державних же банках гроші нічиї. І якщо діяльність менеджерів буде оцінюватися по видачі кредитів під якусь програму, то вони їх видадуть. Буде виділено хоч 10 млрд грн, хоч 50 – вони і їх освоять. А що далі буде з виданими кредитами, їх не хвилює», – попереджає Тарас Козак.

І нагадує, що державні банки мають у своїх портфелях більше 50% проблемних кредитів – тих, повернення яких пов’язане з великими труднощами або взагалі неможливе.

«Це означає, що чимала частина цих кредитів видавалася недобросовісними співробітниками банків для того, щоб заробити на відкатах. Я б навпаки намагався, щоб державні банки не брали участі в подібних програмах», – каже Тарас Козак.

Можна масово видавати кредити, розуміючи, що вони ніколи не будуть повернуті. А можна діяти і м’якше – направляючи дешеві «програмні» ресурси у великих масштабах в той бізнес, в якому ти зацікавлений. І обмеження обсягу кредиту хоч 1,5 млн грн, хоч якою завгодно сумою, цьому не перешкода – технічно нескладно формально відкрити потрібну кількість малих бізнесів. І взагалі, мало чи, які прийоми вже освоєні вітчизняними умільцями. «Так, корупційні схеми давно відпрацьовані», – погоджується Андрій Забловський.

Люди у погонах

Ще один ризик подібних програм – це надання поля для корупції з боку правоохоронних органів.

«Якщо у тебе контрагент держава – це небезпека. Тому що потім від імені держави можуть виступати правоохоронні органи, які нібито захищають її інтереси. І вони при бажанні завжди знайдуть якісь порушення, навіть якщо їх і немає», – попереджає Тарас Козак.

Правоохоронцям нічого не варто побачити десь «ознаки злочину». А це дозволяє їм відкрити кримінальне провадження, що загрожує великими і тривалими неприємностями.

«І всі ці речі люди в погонах прекрасно пояснюють бізнесменові. Нехай ми нічого і не доведемо, але ти матимеш проблеми 3 роки. Вибирай, або ось це все – або невеличкий хабар. Адже немає ніяких труднощів перетворити кредит з часткою державного фінансування в «спроби розкрадання державних коштів». Так що, якщо різні люди в погонах будуть перевіряти позичальника за цією програмою, то замість допомоги в розвитку бізнесу підприємець отримає ще одну серйозну проблему», – вважає Тарас Козак.

 Підготовка у турбо-режимі?

Щоб дійсно передбачити можливі ризики і убезпечити програму від них, необхідна тривала робота великої команди кваліфікованих фахівців. Навіть якщо допустити, що нова влада має достатній для розробки таких програм кадровий потенціал, їм просто не могло вистачити часу.

«Ми розуміємо, що завдання на розробку програми було поставлено ​​буквально пару тижнів тому (нагадаємо, що відповідний закон був підписаний президентом в кінці січня – Ред.). За такий час програму на десятки мільярдів гривень підготувати неможливо в принципі. Очевидно, що є багато питань, які поки ще не вирішені. Можливо, це одна з причин того, чому недержавні банки не захотіли брати участь», – зауважує Тарас Козак.

Хоча, можна припустити, що якісь роботи по підготовці могли початися ще в грудні, коли Володимир Зеленський заявив, що така програма буде прийнята. Але і в цьому випадку часу для розробки проекту такого масштабу було явно недостатньо.


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

- Advertisement -

Український бренд одягу

Найновіше

Меддиректор “Рош Україна”: “Імунотерапія – це не просто нова сторінка, а нова глава в лікуванні раку”

В інтерв'ю UA-Times медичний директор компанії "Рош Україна" Оксана Сурцева розповіла про персоналізовану медицину, про онлайн-консиліуми в лікуванні конкретних...

- Advertisement -

Обмен Валют

Експерт: поточна гривнева дохідність не задовольняє інвесторів. Що очікувати від нацвалюти

Курс гривні в понеділок, 12 квітня, торгується на рівні 27,92 гривень за долар. Така динаміка спостерігається на тлі стабільного попиту на валюту з боку...

В Україні третій тиждень антирекорд по захворюваності на COVID-19

За минулий тиждень за результатами тестів коронавірус виявили у 105 217 українців. З них 4224 дітей та 2501 медпрацівників. Незважаючи на те, що це...

Кияни намагаються врятувати отруєний Каштановий гай

Про подію стало відомо декілька днів тому. Камери відеоспостереження зафіксували, як вночі невідомий чоловік вийшов із-за поруч розташованого будівельного паркану та почав робити отвори...

Експерт: ключові ризики для гривні зараз формуються навколо військових дій на Донбасі

Курс гривні в п'ятницю, 9 квітня, знаходиться на рівні 27,93 гривень за долар. Короткостроковий прогноз по ринку валют дав UA-Times керівник відділу аналітики ГК...

Думай

Меддиректор “Рош Україна”: “Імунотерапія – це не просто нова сторінка, а нова глава в лікуванні раку”

В інтерв'ю UA-Times медичний директор компанії "Рош Україна" Оксана Сурцева розповіла про персоналізовану медицину, про онлайн-консиліуми в лікуванні конкретних...

Читай

В Україні третій тиждень антирекорд по захворюваності на COVID-19

За минулий тиждень за результатами тестів коронавірус виявили у 105 217 українців. З них 4224 дітей та 2501 медпрацівників....

Теж цікаво

Блоги

Єгор ШИШЕНОК | Бізнес і локдаун

Новий локдаун, що розпочався 5 квітня, не став для бізнесу несподіванкою. Та частина підприємців, яка змогла залишитися на плаву протягом останнього року, вже стала...

Анна ПОЛІЩУК | Оскарження довіреності, за якою майно боржника подаровано третій особі – неефективний спосіб захисту кредитора

24 лютого 2021 Верховний Суд розглянув справу № 757/33392/16 про визнання недійсною довіреності, на підставі якої боржник уклав договори дарування майна з третьою особою,...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Економіка України в 2021 році: світовий контекст та перспективи росту

Пандемія коронавірусу стала справжнім шоком для світової економіки в 2020 році, в тому числі й для України, яка за результатами минулого року, як очікується,...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА|Чи законна відмова у зарахуванні дитини до дошкільного закладу через відсутність щеплень

У наш час навколо питання обов’язковості щеплень для дітей точаться дискусії. Одні батьки твердо стоять на позиції «проти» і не вбачають у цьому нічого...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | З 1 січня змінився розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб,...
- -