«Сміттєвий» бізнес: як «кувати» гроші на переробці відходів?

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Населення планети невпинно росте: за оцінками ООН, до 2024 року його чисельність перевищить 8 млрд осіб. Це означає, що збільшується і кількість сміття, що продукується людьми. Всесвітній банк прогнозує, що щорічне виробництво відходів збільшиться на 70% з 2016-го до 2050-го. І з усім цим потрібно щось робити вже зараз, зокрема – важливо активніше займатися правильним рециклінгом і ловити можливості для заробітку.

Ринок переробки України: ресурси є, ініціативи мало

За даними компанії Frost & Sullivan, 2018 року обсяги світового ринку переробки твердих побутових, промислових і будівельних відходів вже перевищили $282 млрд. Порівняно з попереднім роком показник зріс на 7%. При цьому галузь поки не можна назвати висококонкурентною і поріг входу в неї за більшістю напрямків невисокий. Бізнес по всьому світу намагається отримати свої “сміттєві гроші” не тільки завдяки класичним способам переробки, а й вигадує різноманітні інноваційні підходи, створює стартапи.

Що ж в Україні? Як мінімум, високий потенціал. Наша країна увійшла в не найбільш оптимістичну десятку держав, де виробляється найбільше сміття на душу населення. Тож працювати є з чим.

Як розповів UA-times.com генеральний директор Recycling Solutions Дмитро Ануфрієв, 2018 року в Україні утворилося 352 млн тонн відходів і 386 млн тонн викидів, забруднюючих речовин і діоксиду вуглецю в атмосферне повітря. З них 340 млн тонн (96,63%) відходів промисловості і 11,85 млн тонн (3,37%) побутових відходів. При цьому утилізується лише 29% від обсягу всіх видів відходів. Більш того, в Україні зараз знаходиться близько 13 млрд тонн накопичених відходів. Все це, за даними Держстату, величезний за своїми масштабами ресурсний запас.

“У світі відходи, що мають ресурсну цінність, повертаються або у виробничий цикл, або використовуються в якості сировини в інших галузях. В Україні загальний обсяг техногенних відходів металургійної, енергетичної, хімічної та інших промисловостей становить близько 75% від загального обсягу і щорічно збільшується на 175 млн куб. м. Але відсоток їх утилізації низький. Наприклад, станом на 2018 рік ЄС утилізує 43% відходів теплоелектростанцій і 93% відходів металургійних комбінатів. У нашій країні рівень їх утилізації становить 7,7% і 45,5% відповідно”, – констатував Дмитро Ануфрієв.

Окрім цієї сумної порівняльної статистики, ринок має і інші проблеми. Україна замість власних сміттєвих гір воліє переробляти відходи з Європи. А пункти прийому вторсировини у нас закриваються через економічну недоцільність їх роботи. Наслідки приходять швидко: сміття не сортується, накопичується і в окремих регіонах викликає цілі екологічні колапси. У таких умовах саме час для бізнесу ввірватися на цей ринок і виконати як суспільно корисну роль, так і непогано заробити.

“Сміттєві магнати” в Україні

В Україні вже є компанії, які не проігнорували можливість заробити сотні мільйонів або навіть мільярди гривень на відходах. Так, за даними аналітичної системи YouControl, підприємств з основним видом діяльності (КВЕД) “Відновлення відсортованих відходів” і виручкою понад 100 млн грн за 2018 у країні працює більше десятка.

Які компанії лідирують у переробці сміття?

У топі вказані підприємства з виручкою понад 100 млн грн за 2018 рік. Виручка за 2018 рік, млн ₴

компанії, пов'язані з переробкою металів
компанія, пов'язана з переробкою скла
компанія, пов'язана з переробкою макулатури та поліетилену


Джерело: дані аналітичної системи YouControl

З 13 компаній галузі, чия виручка перевищує 100 млн грн, 11 так чи інакше пов’язані з металургією. У той же час, серед них майже всі мають і паралельні напрямки діяльності. Наприклад, “Ферко” є важливим гравцем агроринку, а “Регіон 2001” активно працює в будівельній сфері. Лише дві компанії з ТОПу пов’язані з металургією. Це “Геон Рівер” (займаються склом) і “Вторма 1” (акцент на макулатурі і поліетилені).

П’ятеро з названих підприємств вже більше 20 років займаються переробкою відходів, тобто з початку 90-х, коли “це ще не було мейнстрімом”. А наймолодший серед них – “Метбрухт Холдинг” заснований 2017 року. Троє з 13 згаданих компаній знаходяться в традиційно промисловій Дніпропетровської області, решта – розпорошені по всій Україні.

За даними YouControl, два підприємства входять у фінансово-промислові групи. Перше – “Інтерпайп Дніпропетровський втормет” – належить до ФПГ під назвою “Істван”, ключовою фігурою якого є Віктор Пінчук. Друге – “Керамет-Україна” – входить до групи “Індустріальний союз Донбасу (ІСД)”, пов’язаної з Сергієм Тарутою.

А ось у четвірки компаній (“Інтерпайп Дніпропетровський втормет”, “Керамет-Україна”, “Ферко” і “Вторметекспорт”) знайшлися зв’язку з так званими офшорами. Їх власники або бенефіціари мають реєстрацію Кіпру або Британських Віргінських островів.

Цікавою виявилася і міжнародна торгівля цих 13 компаній, особливо в розрізі проблеми ввезення вторсировини з-за кордону. Наприклад, 2019 року в “Інтерпайп Дніпропетровський втормет” був імпорт на понад 85 млн грн відходів і брухту чорних металів, зливків чорних металів для переплавки. “Гал-Кат” в тому ж році завіз майже на 30 млн грн мідні відходи і лом. “Геон Рівер” за 2019 рік закупив більше ніж на 3 млн закордонного скляного бою, скрапу і інших відходів скла. “ОНВІ” імпортувало магній і вироби з нього, зокрема відходи і лом, на 25 млн грн. А ще одне підприємство “ТБФ” (працює в сфері переробки, але має виручку нижче 100 млн грн) ввезло в минулому році в Україну відходів, обрізків і скрапу з пластмас на 30 млн грн. Такий імпорт відходів у промислових масштабах ще раз демонструє наявність проблеми зі збором вторсировини в нашій країні.

Ніші сміттєвого бізнесу: куди піти і в чому бар’єри

Ніш у сфері переробки відходів як у світі, так і в нашій країні – безліч. Генеральний директор Recycling Solutions Дмитро Ануфрієв серед головних напрямків в Україні назвав переробку батарейок, сільськогосподарських відходів, мулу очисних споруд; очищення і переробку викидів в атмосферу технічних газів промислових підприємств. Але, за його словами, ці ніші вільні, тому що існують обмеження, які стримують їхній розвиток.

Зокрема, стримують розвиток ніш в цьому бізнесі неможливість забезпечити достатні обсяги якісної сировини для переробки. Також технологія вимагає значних капіталовкладень. Крім того, поки не створені законодавчі умови для розвитку цього сегмента ринку.

В таких умовах відкрити прибуткове підприємство для масштабної переробки досить складно. Однак це не означає, що не варто й намагатися: навіть у малого і середнього бізнесу або креативних стартаперів може все вийти.

“МСБ і стартапам варто звернути увагу на вузькі ніші в сегменті переробки твердих побутових відходів. Там маржинальність не буде залежати від великих обсягів переробки або дорогої технології. Прикладом може бути виробництво біорозкладних стаканчиків для кави з відходів рослин або переробленого пластику. Свідомість українського населення зростає і такі проекти зможуть знайти свого споживача. Основною рушійною силою для будь-якого нового бізнесу повинен бути пошук відповіді на запитання: «Яку проблему може вирішити моя бізнес-ідея?». У світі існує дуже багато технологій переробки відходів, яких немає ще в Україні. Вивчаючи досвід інших країн, можна знайти і свою нішу”, – зауважив Дмитро Ануфрієв.

Майже всі ніші ринку мають потенціал, якщо керуватися винятково “кількістю” і “тоннами”, впевнені експерти Громадської організації “ReThink”. Однак є напрямки, швидше серйозні промислові, які практично пустують.

“Особливо гострим є питання переробки текстилю – вона відсутня взагалі. Також майже ніхто не переробляє будівельні відходи від знесення старих будівель. Так званий demolishing waste. Дуже актуальним є збільшення потужностей з переробки багатошарової упаковки для напоїв типу TetraPak / EloPak / SIG, наразі в країні є тільки один завод. Потрібно більше потужностей з переробки ПЕТ (поліетилентерефталату), але не у менш цінний продукт (downcycling), а в рівноцінний (ту ж пляшку). Абсолютно відсутня переробка гнучкої пластикової упаковки, різних обгорток і багатокомпонентних плівок. Відсутнє промислове компостування, окрім недавно запущеного першого кейсу у Львові”, – пояснюють експерти.

Однак, як акцентували в ReThink, навіть налагоджена переробка не може вирішити усі проблеми екології, які виникають через різноманітне сміття.

“Важливішим є круговий розумний дизайн, при якому вдасться уникнути створення більшої кількості відходів”, – вважають ReThink.

Іванна Костюхіна, для UA-Times.


patroneText

загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Найновіше

Асоціація платників податків посадила в Ботанічному саду 100 дерев

Асоціація платників податків України висадила у Національному Ботанічному саду ім. Н.Н.Гришка НАН України 100 дерев. Таким чином ВГО АППУ...

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Експерт: тиск на гривню формують зростаючі інфляційні очікування

Андрій Шевчишин, керівник відділу аналітики ГК Forex Club, зробив короткостроковий прогноз курсу національної валюти на перші дні жовтня. Курс гривні в середу, 30 вересня, відкрився...

Сім’ям загиблих в авіакатастрофі в Харківській області виплатять допомогу в розмірі 1 млн 576 грн

Міністр оборони України Андрій Таран прийняв рішення про виплату грошової допомоги сім'ям загиблих в результаті краху військового літака в Харківській області. Про це повідомляє...

Експерт: негативним фактором для гривні залишається зростання числа хворих Covid-19

Керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин дав UA-Times короткостроковий прогноз курсу національної валюти. Курс гривні в п'ятницю, 25 вересня, відкрився розширенням спреда за...

Думай

Директор SAP: “Як в Америці, так і в Європі ви побачите, що завдання нижнього рівня будуть автоматизовані”

Том Кіндерманс, директор німецької корпорації-розробника програмного забезпечення та надавача послуг консалтингу SAP у Центральній і Східній Європі розповів UA-Times,...

Читай

Влада чує бізнес: підсумки роботи ІІІ  Форуму  бізнес-асоціацій України

Верховна Рада та Уряд готові проводити усі необхідні зміни, які пропонують українські підприємці. Таким є підсумок Форуму «Діалог громадянського...

Теж цікаво

Блоги

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості людей зрозуміло, що в останній...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Ринок Big Data в Україні або як не проґавити свій шанс?

Згідно даних IBM Research, 90% усіх даних, створених людьми, з’явилися тільки останні 10 років. За таких темпів генерації даних через сто років кордон між...

ОЛЬГА КРАСКО | Як вивести з тіні трудових мігрантів і здійснити мрію президента

Влада наголошує на необхідності виведення з тіні трудової міграції, але в який спосіб? Яким чином гарантувати умови безпеки українцям з користю для держави? Більше року...

Іванна КОСТЮХІНА-ЧЕРНОВА | Сила бренду: навіщо і як розробити

"Бренд – це не річ, продукт, компанія або організація. Бренди не існують в реальному світі – це ментальні конструкції. Бренд найкраще описати як суму...
- -