Грігол Катамадзе: «У світі величезна кількість грошей. Великі гравці не знають, куди їх вкласти. Україна в цьому сенсі дуже цікава»

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе про необхідність відмови від податку на прибуток та інвестиційну “няню” в інтерв’ю інформаційному порталу Politeka

–  (Politeka) Давайте почнемо з ініціативи президента і прем’єр-міністра – з «няньки», яка буде представлена до тих, хто готовий нести від $100 млн в українську економіку.

– Я взяв з собою дві книжки. До однієї з них ми маємо відношення (видавали в 2016 році) – Лі Куан Ю «З третього світу в перший» і друга книга – Егуд Барак «Ізраїльський солдат номер один». До речі, всім рекомендую, дуже цікаво. Що спільного між цими книгами? Це історія державотворення.

Після того, як президент сказав про «няню», про інвестиційну «няню» або про підтримку інвесторів, з’явилися різні точки зору, думки розділилися. Але я підтримую те, що сказав президент. Методи можуть бути різні, але найголовніше – уряду не треба нічого коментувати. Тому що весь уряд – це «няня» для інвесторів. Тим більше, коли мова йде про $100 млн і більше. Навіть, якби це буде $50 або $10 млн.

А що значить, уряд – «няня» для інвесторів? Уряд повинен подавати відповідні закони, які будуть цікаві для інвесторів як внутрішніх так і зовнішніх. Умови повинні бути однакові. Президент же не говорив, що так звана «няня» тільки для іноземних інвесторів. Йшлося про те, що при вкладенні $100 млн і більше, у інвестора буде людина, яка буде оперативно реагувати на ті проблеми і питання, які можуть виникнути у інвестора.

У глобальному сенсі, для того, щоб інвестор почувався комфортно в країні, потрібно створити таку законодавчу базу, яка була б цікава для інвестування. Вона повинна бути цікавою тому, що в світі величезна кількість грошей. Великі гравці не знають, куди їх вкласти. Україна в цьому сенсі дуже цікава. Але, коли ми говоримо про недосконалу податкову систему, як законодавчої, так і про саму систему адміністрування податків, коли ми говоримо про недосконалу судову систему, коли ми говоримо про рейдерство (буквально перед ефіром мені зателефонували, в реєстрі поміняли фірму і перевели понад 50 млн гривень з однієї компанії на іншу) – ця ж інформація доступна потенційному інвестору. Коли таке відбувається в країні, який інвестор принесе сюди $100 млн?

 (Politeka) Після революції минуло шість років. Начебто ж займалися боротьбою з корупцією. Начебто міністр вже сказав, що побороли рейдерство на 99%, і судова система – це виглядає як план «А». А «няня» – це виглядає як план «Б»: ось тут ми не впоралися і ось, щоб точково вирішувати ці питання, а не робити правила гри, – потрібна «няня». Це не приємна така жіночка, а такий «рішала», який буде гарантувати, що ось так в реєстрі нічого не поміняють і 50 млн не зникнуть.

– Ні, я не так зрозумів президента. Це не «рішала». У багатьох солідних банках є так званий cost-менеджмент: спеціальні приватні банкіри, які 24 години можуть займатися vip-клієнтом і вирішувати питання, які виникають у нього. Практично те ж саме. Ще була згадка, що ця людина буде володіти п’ятьма мовами. Може не обов’язково п’ятьма мовами володіти, головне, щоб проблеми, які будуть виникати у потенційного інвестора і які будуть доноситися, уряд реально вирішував.

– (Politeka) Які це проблеми? Те що ви говорили – це кримінальна відповідальність. Наскільки у нас ця «няня» повинна вирішувати такі питання.

– Ні, коли міністр юстиції говорить, що в минулому році побороли на 99% рейдерство, дозвольте засумніватися в цій цифрі. Але навіть якщо 1%, навіть 0,1% – рейдерство як таке повинно піти в минуле і більше ніколи ніхто не повинен згадувати про таке явище. Але якщо є один такий випадок, він може стати відомий потенційним інвесторам і навіть через такий один випадок ніхто сюди не прийде.

Простий приклад, не будемо говорити про Сінгапур або Ізраїль. Візьмемо сусідню з Україною Словаччину. Я багато разів наводив цей приклад. Словаччина, коли проводила реформи в країні, в тому числі для того, щоб привернути до себе потенційних серйозних гравців з великими грошима, для цього створювала відповідні умови з точки зору законодавчої бази і в тому числі і в оподаткуванні. Вони створювали такі привабливі умови, що інвестори прийшли. На сьогоднішній день Словаччина – невелика країна, яка ніколи не виробляла автомобілі, – є країною №1 у світі на душу населення по виробництву автомобілів. Всі світові бренди прийшли туди. Чому?

До недавнього часу в українському уряді була стратегічна група стратегічних радників. Одним з її учасників був колишній міністр фінансів в Словаччині Іван Міклош. Я добре пам’ятаю, як на одній зустрічі він сказав, що коли вони почали реформи, у них був готовий цілий пакет законопроектів. Їх уряд прийшов до парламенту, принесли 200 законопроектів і одночасно парламент Словаччини затвердив 199-ть з них. І у них почалися реформи. А не так, як в нашому випадку.

Так, здорово, що чинний парламент приймає багато цікавих законопроектів, які так потрібні для розвитку українського бізнесу. Але цього не достатньо. Так, добре, що був турборежим для швидкого прийняття рішень, але системних змін не відбулося. Для того, щоб прийшли інвестори, їм потрібно розуміти, які закони тут працюють.

Наприклад, абсолютно корумпований податок на прибуток. Станом на 1 січня минулого року, компаніями не було сплачено з 1 трильйона гривень більше 200 млрд грн податку на прибуток. Саме Міністерство фінансів визнало, що тільки 10% з усіх зареєстрованих компаній платять податок на прибуток. Що означає – 90% його не платять, а знаходять можливість його оптимізувати.

Ми, бізнес, говоримо, якщо цей податок не працює, давайте його замінимо іншим – податком на виведений капітал. Це не означає прибрати податок зовсім, це – відстрочене оподаткування. Ви отримали прибуток, ви реінвестували, ви розширили виробництво, найняли більше робітників, ви робите більше, ви не платите податок. Якщо ви забираєте дивіденди і прибуток – ви платите відповідний податок. І з точки зору адміністрування навіть для податкової служби дуже легко.

Але тут же виникає питання у Міністерства фінансів: хоча б 10% сьогодні платять податок і є надходження в бюджет, а якщо ми його замінимо і відстрочимо цей податок податком на виведений капітал, то ці 10% не будуть надходити. І говорять про різні показниках: п’ять років тому говорили про 150 млрд грн «дірки», дійшли до 23 млрд.

«Я особисто знаю кілька компаній, які закрили бізнес в Україні і перенесли його в Грузію»

– Ви знаєте, є приклади інших країн. На форумах зазвичай говорять, що в Грузії податок на розподілений капітал не спрацював. Абсолютна неправда, як раз в Грузії він і спрацював. Це дало можливість розвитку грузинської економіки. Більш того, на момент прийняття в 2017 році податку на розподілений капітал в Грузії було поняття мікробізнес, річний обіг якого визначали як $100 тисяч з фіксованою ставкою податку 5%.

Прийняли податок на розподілений капітал і через півтора року, щоб дати можливість далі розвиватися грузинському бізнесу, підняли розмір річного обігу до $200 тисяч і опустили фіксований податок до 1%. Подивіться, як зараз розвивається малий і середній бізнес в Грузії! Я особисто знаю кілька компаній, які закрили бізнес в Україні і перенесли його в Грузію.

Якщо уряд буде працювати на те, щоб закривати тут бізнес і переносити його в Грузію, Словаччину, Польщу та інші країни – це одне питання. Тоді можна вважати успішним уряд.

(Politeka) Ваша думка щодо податкових канікул на п’ять років тим інвесторам, які готові вкласти в приватизацію в Україні від $10 млн.

– Тут я згоден з тими, хто каже, що повинні бути рівні умови для всіх. Відповідно, потрібно буде внести податкові зміни. Але знову-таки, це буде косметичні зміни в податковому законодавстві. Я всі останні п’ять років відстоюю ідею прийняття нового Податкового кодексу, в якому повинні бути прописані нові правила гри і вважаю, що коли дуже багато говорять про тінь в економіці і різні цифри називають від 35% і до 60%, навіть якщо взяти середній показник, все одно це велика цифра. Тінь – це абсолютно адекватна реакція бізнесу на неадекватні дії з боку виконавчої влади. Це недовіра до державних інституцій.

Що потрібно, щоб пішла тінь. Потрібно, щоб ця недовіра перейшла в довіру. Бізнес сам по собі не зможе нічого зробити. Бізнес напрацював ті правила гри, за якими готовий грати, і зараз м’яч на стороні держави. Якщо держава зможе знайти в собі сили і зробити крок назустріч бізнесу, прийняти ці правила гри у вигляді Податкового кодексу, встановити мораторій на зміни в плані зміни ставок податків (тобто опустити їх, скоротити кількість податків, знизити ставки) і одночасно оголосити амністію податкову, з нульовим декларуванням – ось це буквально через кілька років дасть реальний результат.

– (Politeka) Що робити ці кілька років державі в умовах недоотримання податкових надходжень до бюджету?

– Філософія підходу, наприклад, Міністерства фінансів Грузії та Естонії інша, ніж у Міністерства фінансів України. В Україні кажуть, що буде «дірка», якщо замінити податок на прибуток податком на виведений капітал, і, мовляв, шукайте компенсатори. А знаєте, що кажуть в Грузії чи Естонії? Що у них були недоотримання в бюджет. Наприклад, в Грузії недоотримали близько $260 млн за один рік. Але вони кажуть, що ці гроші інвестували в малий і середній бізнес країни. Філософія підходу абсолютно інша.

Ми – бізнес – погодилися з умовами українського Мінфіну. Ми знайшли ці компенсатори. Тільки за рахунок скорочення витрат держапарату знайшли 70 млрд гривень. Бачите, 24 млрд недоотримань, а тут 70 млрд економії. Причому, не чіпали Міністерство оборони, тому що розуміємо, що країна знаходиться в стані війни. Можна знайти багато таких компенсаторів. Найголовніше, щоб держава задумалася, адже все це – одна концепція: і «няня», і зниження податків. Неможливо досягти успіху, неможливо що-небудь змінити, якщо робити тільки косметичні зміни і тільки по одному напрямку.

Наприклад, принесе $10 млн інвестор, ось ми зробимо тоді йому канікули. Такий підхід повинен бути до всього бізнесу, який буде інвестувати в розвиток країни. І я думаю, я глибоко переконаний в тому, що прийняття податку на виведений капітал набагато ефективніше для розвитку країни і для розвитку українського бізнесу, в тому числі для потенційних інвесторів, ніж податкові канікули на 5 років.

(Politeka) Пропонований Вами Податковий кодекс чомусь не приймається. Це триває не перший рік, хоча влада в країні змінюється. Створюється враження, що є ті, хто проти, і вони все гальмують. Хто ці люди?

– Однозначно або однобоко відповісти на це питання буде дуже складно. Тут є багато факторів. Я думаю, що дуже здорово на це питання відповіли свіжі соцдослідження спільні фонду Кучеріва та Центру Разумкова. Там чітко написано, що драйвером є президент, гальмом – олігархи. Ось вам, напевно, часткова відповідь на це питання.

Я думаю, що гальмом, в якійсь мірі є МВФ. Тому що МВФ дуже часто починає пропонувати таке, принаймні те, що нам відомо. Мінфін завжди обгрунтовує неможливість заміни податку на прибуток податком на виведений капітал саме думкою і позицією МВФ. Тому що «дірка», тому що МВФ не бачить збалансованого бюджету.

Не до кінця, мабуть, домовляються з МВФ. Я думаю, що ми знаємо дуже багато прикладів успіхів, якого домоглися ряд країн і без Фонду. І я думаю, що Україна не є винятком. Я не закликаю розривати відносини з МВФ. Взаємодія з МВФ відіграє важливу роль для великих інвесторів, які можуть зайти в країну. Але на переговорах потрібно все ж наполягати на тому, щоб слухали українські пропозиції, що важливо для України.

Наприклад, той же МВФ був категорично проти введення податку на розподілений капітал в Естонії та Грузії. Уряди цих країн все ж прийняли ці рішення і досягли успіху. Знаєте, ми четвертий рік поспіль проводимо великий бізнес-форум. И 21 лютого буде у нас Level Up Ukraine. На цьому майданчику будемо активно наполягати на тому, щоб держава почула український бізнес і зробило крок назустріч.

На форумі буде два майданчики. Перша – головна панель. Ми хочемо, щоб на першій головній панелі був присутній прем’єр-міністр країни і всі провідні лідери бізнес-об’єднань. Кожен з нас намагається донести свою правду. А тут ми хочемо об’єднати ці зусилля.

І друга велика панель – інвестиційна панель. Вже підтвердили свою участь в цьому форумі багато серйозних гравців у сфері світового бізнесу, нафтогазової галузі, в аграрному секторі. Тому що ті заклики, ті меседжі, які дає президент країни, їх зацікавили. Вони готові приїхати в Україну і послухати. Ми сподіваємося, що наш майданчик стане великим бізнес-об’єднанням, на якому будуть досягнуті домовленості для досягнення успіху в Україні.

Мені дуже сподобався підхід Давида Арахамія до Давосу: якщо після Давосу до нас прийде $100 млн, це означає що потрібно їхати на наступний Давос, але якщо не приїде, тоді сенсу їздити туди немає. Тут не можу не погодитися. Хоча ті, хто цього потребує, повинні їздити і в Давос, і по всьому світу, куди запрошують. Але домашнє завдання за нами. Внутрішнє домашнє завдання, яке ми повинні зробити – це законодавство, в усіх напрямках: податки, економіка, фінанси, судова система. Інакше, якщо не будуть захищені права власників в країні, жодний інвестор не прийде. Маленькі інвестори, як приходили, так і будуть приходити. А Україні потрібні стратегічні інвестори.

Ми чуємо, що в цьому році у уряду дуже амбітне завдання. Прем’єр озвучив, що буде зроблено чотири тисячі кілометрів доріг. Україна сама ніколи не побудує дороги. Україні, щоб побудувати сучасні дороги, потрібні серйозні гравці і серйозні вливання. Для цього потрібно відповідне законодавство і відповідний захист інвестицій.

(Politeka) Існує конспірологічна теорія, що розвиненим країнам України, як гравець, як розвинена країна, промислова країна, не потрібна. В принципі аграрний придаток з дешевою робочою силою всіх влаштовує.

– Повертаюся до цих книг, до речі, ні в одній з них або в інших книгах про реформи в різних країнах ви не знайдете перелік кроків, які потрібно зробити, щоб досягти успіху. Якщо взяти Сінгапур або Ізраїль, там теж багато гравців не бачили в них велику зацікавленість. У кожної з цих успішних країн є своє місце розташування і розуміння цього місця. Лідери цих країн зрозуміли, для чого вони можуть бути корисні світу і переконали світ, у випадку з Сінгапуром – ця країна головна в регіоні з точки зору банківського і фінансового сектора. Ізраїль ми розуміємо, яку нішу займає. Ось це наше завдання.

Хто, що думає про Україну – це їхні проблеми. Ми не повинні йти на поводу у тих, хто думає, що Україна повинна бути сировинним придатком. Поки ми йдемо на поводу. Поки ми даємо можливість вивозити сировину у вигляді аграрної сировини, у вигляді деревини і т.д. Ось коли ми перестанемо йти на поводу і скажемо «Ні», ми будемо будувати власну країну, ми будемо захищати свого виробника, ось тоді з нами будуть говорити по-іншому. Вони завищують планку, вони хочуть нас бачити сировинним придатком. Ми повинні вести так переговори, щоб знайти цю золоту середину. Її знайти можливо.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

Німецька в школі та університеті: як застосувати знання мови українським учням?

На перший погляд німецька може видаватися важкою для вивчення та не надто милозвучною. Однак варто лише дізнатися більше про...

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

Експерт: в Україні не варто чекати зниження цін на паливо

За попередній тиждень середні ціни на бензин А-95 по Україні зросли на 1,28% до 30,08 грн, А-92 +1,39% до 29,15 грн, А-95 преміум залишився...

Експерт: НБУ не дасть аграріям зміцнити гривню

Курс української гривні в п'ятницю, 9 липня, тримався на позначці 27,35 гривень за долар. Попит і пропозиція на ринку періодично виходять з рівноваги, але...

Експерт: говорити про потенціал зростання криптовалют рано

Криптовалюти продовжують торгуватися з невизначеною динамікою. Два дня ціна може зростати, потім два дні падати. Що відбувається на ринку віртуальних валют, розповів UA-Times головний...

Експерт: сьогодні ринок більше орієнтується на покупців валюти

Курс гривні в середу, 7 липня, торгується з невеликим ослабленням, відкотуючись до 27,33 гривень за долар. Напередодні продавці валюти так і не змогли перехопити...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

Що українці купують в інтернеті до відпустки

У червні українці готувалися до випускних і святкових днів, а також до прийдешніх поїздок. В інтернеті купували сукні до...

Теж цікаво

Блоги

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з іншими нозологіями, держава звертає на...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким користуються у всьому світі. Теорія...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в тому числі на рівні реалізації...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі лишається однією з найскладніших, що...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який...
- -