Тетяна Коротка: «Бізнесу потрібні прозорі правила гри»

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

За останні роки Україна зробила квантовий стрибок в побудові правил для роботи бізнесу. Зокрема, цьому допомагають впровадження електронних сервісів з боку держави, модернізація законодавчих процесів як в центрі, так і на місцях. Але серйозною проблемою залишається відтік кваліфікованих кадрів з країни, оскільки бізнес не може знайти хороших співробітників навіть на конкурентні вакансії.

Про те, як вітчизняному бізнесу допомогти стати дійсно стабільним середнім класом в Україні, заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка розповіла UA-Times у другій частині інтерв’ю.

А в першій частині нашої розмови під назвою «Бізнес скаржиться на податківців, правоохоронців та місцевих органів влади» йшлося про види скарг підприємців, ефективні методи вирішення проблем, перспективи введення інституту префектів, механізми боротьби з корупцією.

– Тетяна, скільки часу у Ради бізнес-омбудсмена може займати розгляд заяв підприємців?

– Наші інспектори можуть оцінювати скаргу в строк до десяти днів. Іноді заяви можна оцінити і за один день. Але, в цілому, роботи багато. Це, зокрема, листування з податковою та іншими контролюючими органами. Потрібно чимало сил витратити, щоб вирішити проблеми бізнесу.

– Тобто, інспектори можуть займатися вирішенням питань бізнесу і по три місяці, і по півроку… Чи є розуміння, що цих проблем у підприємців в майбутньому стане менше або у бізнесу може бути надія лише на вашу структуру?

– На мою думку, з 2015 року ситуація суттєво покращилася. Просто ми з вами знаходимося в професійному середовищі, де ця турбулентність постійно присутня. І якщо події швидко змінюються, може здаватися, що ситуація не змінюється на краще. Але поїзд постійно йде вперед. І якісно ситуація суттєво покращилася.

По-перше, податкова інспекція, на яку так нарікають, якісно змінила свою роботу. Так, поки у бізнесу є проблеми, зокрема, пов’язані з недоліками системи реєстрації електронних накладних. Але ця система просто не до кінця налагоджена. Проте, це не означає, що нічого не змінилося. Все ж більшість компаній вже працюють в автоматичним режимі і отримують відшкодування ПДВ.

По-друге, система роботи через електронні послуги також суттєво полегшила життя всім. А все тому, що в Україні відкрито Центри надання адміністративних послуг. Вони працюють по всій країні, добре обладнані, навчені люди. Можна швидко подати документи і комфортно отримати необхідну послугу. Система працює прозоро.

Зокрема, таким чином працює навіть Державна архітектурно-будівельна інспекція. Це відомство в меншій мірі має справу з малим і середнім бізнесом, про який сьогодні йде мова. Але все одно важливо, що частина послуг у ДАБІ діджіталізіровано.

Хоча треба зазначити, що просто діджіталізувати послуги – цього недостатньо. Якщо процес сам по собі поганий, то його оцифровка не дасть доброго результату. Тому що виходить просто оцифрований поганий процес. Тому важливо, щоб держава спочатку створювало хороший сервіс в офлайні, а вже потім цей процес оцифрувала.

– Які ще інструменти важливо впровадити в Україні, щоб бізнес зміг спокійно працювати?

– Мені здається, що уряд зараз недооцінює інструмент, який ввела в свій час Державна регуляторна служба. Йдеться про аналіз регуляторного впливу. Відповідно до законодавства і регламенту роботи уряду, кожен нормативний акт як центрального рівня, так і місцевого рівня повинен пройти так званий аналіз регуляторного впливу на різні групи бізнесу.

Це вже давно практикується. Центральні органи влади багато в чому вже навчилися готувати такий аналіз. Це змушує замислитися над тим, які новели пропонуються. При цьому Державна регуляторна служба перевіряє якість. І без її дозволу жоден документ не може бути випущений на розгляд Кабінетом міністрів.

Але зараз в країні спостерігається турборежим, який певною мірою демонструє свою неспроможність. Тобто, треба поспішати, але думати: що робиться і навіщо? Тому що поспіхом прийняті рішення мають недоліки, які потім можуть вилитися в маніпуляції з людьми, невдоволення, фінансові втрати.

У зв’язку з цим не дивлячись на те, що багато державних і місцевих органів влади скаржаться на писанину і зайві папірці, ці процедури важливі. Оскільки ці процеси дозволяють прийняти зважені рішення, оцінити наслідки прийняття тих чи інших документів. Особливо ці інструменти важливі для місцевих органів влади, адже вони ще не вміють це робити.

Не менш важлива й інша ініціатива Державної регуляторної служби – так званий М-Тест. Це тест, який допомагає бізнесу визначити вартість прийнятих рішень. Наприклад, якщо введуть нову форму, чи буде підприємцям це дорого заповнювати.

Але цих інструментів все ж недостатньо. В цілому, який би інструментарій влада не використала б, будь-які турбо рішення все ж вимагають виваженої позиції.

– Що ж ще потрібно змінити в країні, щоб бізнес зміг отримати повністю прозорі правила гри?

– Коли п’ять років тому я прийшла на цю роботу, був переломний момент в історії України. Майдан. Тоді прийшло багато молодих талановитих людей, які погано розуміли, як працює країна. Вони вважали, що проблеми, про які йшла мова, повинні дуже швидко вирішуватися. Тому що попередники нічого особливо не робили.

Дійсно, до попередників є дуже багато питань. І багато експертів міркують про ці питання краще, ніж я. Але хотіла б нагадати, що багато проблем, які зараз присутні в регулюванні, нагляд, економіці, – утворилися ще в дев’яності роки.

Це були законодавчі рішення, які закостенілі за весь цей час. Йдеться про ринок землі, проблеми валютного регулювання, регулювання малого та середнього бізнесу. Наприклад, спрощена система оподаткування була дуже прогресивною нормою. Але бізнес навчився зловживати цими механізмами, а держава вчасно не ліквідувала лазівки, що з’явилися для маніпуляцій. В результаті зараз весь бізнес намагаються підвести під одну гребінку.

Такі застарілі проблеми давно пора вирішувати. Це допоможе державі йти в правильному векторі реалізації реформ. Однак не можна при цьому приймати рішення в турборежимі. Краще спокійно і послідовно вирішувати проблеми. Тоді якісь б процеси не йшли в країні, ризики помилитися будуть мінімальні.

– На вашу думку, як за ці п’ять років в результаті змінилося життя бізнесу?

– В цілому, ситуація в Україні істотно змінилася і продовжує змінюватися на краще. Звичайно, не все йде рівно. Навіть можу сказати наступне. Українці звикли їздити у відпустку або відрядження за кордон. Дивимося, як живуть люди в США і Європейському Союзі. Хочеться рівнятися на ці країни. Але якщо українці хочуть, щоб в нашій країні працювали правила як в Німеччині, тоді самі повинні вести себе як німці.

Варто відзначити, що в останні роки, будучи в структурі Ради бізнес-омбудсмена, я змогла попрацювати з країнами Середньої Азії. Можу сказати, що за цей час Україна зробила просто квантовий стрибок в організації бізнесу. Звичайно, це не межа, але ситуація в рази краще, ніж була кілька років тому.

Також важливо думати про поліпшення культури ведення бізнесу. Неможливо очікувати від державних органів високих стандартів роботи, не пред’являючи такі ж високі стандарти до самих себе. Це одна з основних задач, над якою Рада бізнес-омбудсмена зараз працює в контексті малого і середнього бізнесу.

– Не можна не зупинитися на проблемі міграції кваліфікованих кадрів за кордон. Ця тема дуже турбує підприємців навіть в розмовах з представниками Ради бізнес-омбудсмена. На ваш погляд, як можна вирішити цю проблему?

– Можу цю проблему оцінювати скоріше не як заступник бізнес-омбудсмена, а як експерт. У цьому питанні є кілька складових, свого роду тріада.

Перший пункт – це заробітні плати. Не можна шкодувати грошей на своїх співробітників. Тоді вони будуть більш лояльно ставитися до керівництва і більш якісно працювати. Безумовно, у роботодавців можуть бути питання, мовляв, підприємство може не отримувати стільки доходу, щоб платити високі зарплати. Це зрозуміло. Але якщо говорити про інтереси співробітників, то людям потрібні хороші зарплати.

Другий пункт – це державна політика. Завдання держави полягає в тому, щоб регулювати освітні заклади, але не займатися виключно держзамовленням. Ідея полягає в тому, що приватний бізнес повинен підхопити ініціативу по навчальним закладам. Особливо це стосується підготовки робітничих спеціальностей, яких так не вистачає. Бізнес повинен самостійно вирощувати фахівців для своїх завдань. Таким співробітникам потрібно пропонувати хорошу зарплату. І у нас є такі приклади.

Відомо, що великі компанії так і роблять. У них є внутрішні університети. Роботодавці вибирають учнів профтехучилищ або технікумів і потім проводять додаткову підготовку в рамках специфіки свого бізнесу.

Тому щоб система професійної технічної освіти працювала ефективно в усіх напрямках, потрібно щось кардинально змінювати. І тут партнерство бізнесу з державою може бути вкрай корисним.

І третє – це відсутність впевненості в майбутньому. Проблема полягає в тому, що багато українців їдуть не через низькі зарплати, а через відсутність майбутнього для своїх дітей. Тому влада повинна повернути українцям віру в те, що в нашій країні є стабільне майбутнє для всіх громадян. Це загальне враження про країну потрібно формувати в позитиві.

Як це зробити? Потрібна стратегія, яка буде включати в себе і економічні показники, і план з модернізації системи освіти.

– На вашу думку, як можна повернути людям позитивний настрій щодо майбутнього України?

– Думаю, у нас дійсно є хороші шанси. До слова, хочу розповісти одну історію. Нещодавно читала цікавий пост, де один журналіст розповідав про те, як робив домашнє завдання зі своїм сином-шестикласником. І там був сумний настрій про історію України. Мовляв, все ми плачемо і всі ми страждаємо: «Але скільки можна вводити цю філософію, сповнену страждань?». Я згодна з автором поста.

Розумію, що наша історія дійсно складна і драматична. І всі ми розуміємо, якою ціною незалежність України була завойована. І до сих пір незалежність доводиться відстоювати.

Однак в нашій історії є і світлі, позитивні сторінки. І, можливо, варто на таких прикладах краще організовувати освіту наших дітей. Це може дати патріотичне виховання через призму не тільки героїчних вчинків наших предків, а й через наукові відкриття, спортивні досягнення та інше. Такий позитивний заряд важливий Україні. І тоді всі українці будуть вірити в позитивне майбутнє країни.


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

- Advertisement -

Український бренд одягу

Найновіше

Експерт: меморандум між АЗС і Кабміном продовжує стримувати ціни на паливо

За останній тиждень середні ціни на бензин по Україні збереглися незмінними. А-95 продають по 28,59 грн, А-92 близько 27,71...

- Advertisement -

Обмен Валют

Скручування пробігу дозволяє незаконно завищити вартість вживаного авто на 25%

Водії бiльшостi країн світу, як правило, оновлюють машину кожні 3-5 років. Зазвичай, люди продають старі автомобілі i купують новi 2-3 рази протягом одного десятиліття....

Експерт: На ринку України формується небезпечна тенденція відтоку коштів

Курс гривні в середу, 14 квітня, торгується на рівні 28,03 гривень за долар. Що очікувати в короткостроковій перспективі, розповів UA-Times керівник відділу аналітики ГК...

Крістіна ГЕРАСИМЧУК | Чи забиратимуть приватний транспорт при мобілізації

Якщо у приватного чи державного підприємства на балансі є авто, то у мирний час військові комісари ставлять його на військовий облік, аби при оголошенні...

У ЦНАП мегаполісів будуть надавати понад 700 адміністративних послуг

Заступник Міністра цифрової трансформації Людмила Рабчинська на щорічній конференції Програми «U-LEAD з Європою», де зібралися керівники органів місцевого самоврядування, профільні асоціації та експерти у...

Думай

Меддиректор “Рош Україна”: “Імунотерапія – це не просто нова сторінка, а нова глава в лікуванні раку”

В інтерв'ю UA-Times медичний директор компанії "Рош Україна" Оксана Сурцева розповіла про персоналізовану медицину, про онлайн-консиліуми в лікуванні конкретних...

Читай

В Індексі паспортів Україна піднялася на шість позицій, наздогнавши Домініку

У вівторок, 13 квітня 2021 року було опубліковано черговий Індекс паспортів світу на II квартал, який формує міжнародний лідер...

Теж цікаво

Блоги

Крістіна ГЕРАСИМЧУК | Чи забиратимуть приватний транспорт при мобілізації

Якщо у приватного чи державного підприємства на балансі є авто, то у мирний час військові комісари ставлять його на військовий облік, аби при оголошенні...

Єгор ШИШЕНОК | Бізнес і локдаун

Новий локдаун, що розпочався 5 квітня, не став для бізнесу несподіванкою. Та частина підприємців, яка змогла залишитися на плаву протягом останнього року, вже стала...

Анна ПОЛІЩУК | Оскарження довіреності, за якою майно боржника подаровано третій особі – неефективний спосіб захисту кредитора

24 лютого 2021 Верховний Суд розглянув справу № 757/33392/16 про визнання недійсною довіреності, на підставі якої боржник уклав договори дарування майна з третьою особою,...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Економіка України в 2021 році: світовий контекст та перспективи росту

Пандемія коронавірусу стала справжнім шоком для світової економіки в 2020 році, в тому числі й для України, яка за результатами минулого року, як очікується,...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА|Чи законна відмова у зарахуванні дитини до дошкільного закладу через відсутність щеплень

У наш час навколо питання обов’язковості щеплень для дітей точаться дискусії. Одні батьки твердо стоять на позиції «проти» і не вбачають у цьому нічого...
- -