Валерій Копійка: «В Україні була і поки що існує розвинена, високоякісна система вищої освіти».

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Для воюючої країни вираз «дипломатичний фронт» не є просто гучним набором слів. Тому що занадто багато тепер залежить від тих, хто захищає наші інтереси на міжнародних переговорних майданчиках і в міжнародних судах.

Про проблеми підготовки дипломатів та юристів-міжнародників, про ризики поспішних реформ системи вищої освіти в інтерв’ю UA-Times розповів директор Інституту міжнародних відносин, доктор політичних наук, професор Валерій Копійка.

– Ви готуєте дипломатів. Пам’ятається, в радянські часи – це були небожителі, престиж професії був неймовірний. Існувала думка, що простим смертним годі й мріяти отримати таку роботу. А як зараз?

– Так, колись так і було. Я закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права в університеті ім. Шевченко в 1984 році. Це було одне з двох місць, де в СРСР готували дипломатів. МДІМВ в Москві і в Києві в університеті Шевченка. У МДІМВ готували дипломатів для самого Радянського Союзу, а у нас – дипломатів для дружніх країн. Географія цих друзів була велика: Латинська Америка, Африка, Близький Схід, Азія, Східна Європа. І до всього цього інтернаціоналу набирали невелику кількість радянських студентів – для антуражу.

На першій лекції нам сказали: «Шановні! Якщо ви прийшли сюди, тому що мрієте стати дипломатами, – забудьте про це! Ваше завдання зовсім інше».

Для нас це був холодний душ, але це відповідало дійсності. З нашого випуску тільки одна людина потрапила в МЗС України. Всі інші застосовували свої знання в інших місцях. Я, наприклад, на 2 роки поїхав працювати військовим перекладачем в Африку. Туди багато хто прагнув – там платили чеки (чеки Внешпосилторга, на які в мережі магазинів «Берізка» можна було придбати імпортні і гостродефіцитні товари. – Ред.), хороша зарплатня і так далі.

Про дипломатичну роботу ми могли тільки мріяти.

Сьогодні зовсім інша ситуація. Коли Україна здобула незалежність, потрібні були власні дипломатичні кадри. Був серйозний дефіцит кадрів. Але бажаючих працювати було не дуже багато. Якщо раніше це була престижна робота, то після отримання незалежності в центральному апараті МЗС зарплата була 10-12 доларів на місяць. Прожити на ці гроші було дуже складно.

– Це в перші роки?

– У перші роки… Та й сьогодні в МЗС не дуже великі зарплати. Це одна з причин, чому туди не дуже охоче йдуть працювати високопрофесійні кадри. Серйозне навантаження, велика відповідальність, немає вихідних. А в приватних структурах можна заробити більше і легше.

Був час, коли в МЗС брали і випускників непрофільних факультетів. Це не означає, що вони не фахівці. Тому що, якщо ти відповідальна людина і вмієш вчитися, то пропрацювавши в структурі 2-3 роки, ти багато чому вже навчився і ти вже не відрізняєшся від випускника профільного вузу.

Сьогодні фахівців з міжнародних відносин готують у багатьох вузах.

– А система підготовки дипломатів змінюється? В який бік?

– Ви торкнулися дуже болючого питання.

Я взагалі людина, яка дуже обережно ставиться до процесу руйнування чого-небудь. Я не прихильник підходу: поламати те, що працює, а потім – може щось побудуємо, а може і ні.

І до реформи освіти, при всій необхідності змін, потрібно підходити дуже обережно. Не махати шашкою.

Так, у нас 800 вузів утворилося за час незалежності. Це занадто багато, це реальна проблема. Але як її вирішувати?

Потрібно створити систему, яка дозволить ринку визначити конкурентоспроможність тих вишів, які існують. Ті фахівці, які є конкурентоспроможними, будуть отримувати хорошу роботу. І це буде зрозуміло всім іншим, що випускники саме цього навчального закладу добре працевлаштуватися. Тоді і рейтинги хорошого вузу будуть вище, а ті, хто просто заробляє, не вміючи толком вчити, тихенько відійдуть.

Друга велика проблема, це нерозуміння Міністерством освіти, що у нас в Україні була, є і поки що існує розвинена, високоякісна система вищої освіти. Чомусь міністерство вважає, що взявши за основу рекомендацію ЮНЕСКО за міжнародними стандартами вищої освіти, вони проведуть серйозну реформу української освіти. І забувають, що ці стандарти розраховані на країни, де взагалі не було вищої освіти.

І третя серйозна проблема – в тому, що реформа освіти зводиться до перегляду кількості спеціальностей і кількості галузей знань. Частина спеціальностей просто анулювали. Наприклад, створили одну галузь знання «Наука про Землю». Туди увійшли геологія, географія та інше.

Це якось вплинуло на якість освіти?

Скоротили на третину кількість галузей знань. Це поліпшило якість викладання? Ні.

– Це загальні для всієї освіти проблеми. Чи є щось, що стосується безпосередньо вашого вузу?

– Так звичайно. Сьогодні йде дискусія про реформування юридичної освіти в Україні. Вся реформа зводиться до введення єдиного кваліфікаційного іспиту на випуск магістра, який буде проводити не університет, а незалежна структура. І тільки після того, як студент зможе скласти іспит, університет видає диплом.

Тут відбувається підміна понять «професійна кваліфікація» і «академічна кваліфікація».

Право отримання диплома і право отримати доступ до професії – це дві різні речі.

Не можна у університету забирати право видавати диплом.

Друга новація. Зараз існують дві окремі галузі знань: право і міжнародні відносини. Спеціальність «Міжнародне право» зараз знаходиться в галузі знань «Міжнародні відносини». Ідея реформи – перенести «Міжнародне право» в галузь знань «Право».

Про це давно вже йшла дискусія – мовляв, юристи-міжнародники не є класичними юристами. «У вас там багато іноземної мови читається, міжнародні відносини, якесь порівняльне європейське право. Немає кримінального права, немає судового процесу, не вистачає того, іншого ».

Я не проти того, щоб перенесли. Але я знаю, що буде наступним кроком. Наступним кроком буде уніфікація стандартів за двома спеціальностями. Скоротять кількість годин на іноземну мову, на міжнародний блок. Тому що зараз юрист-міжнародник, якого ми готуємо, слухає курс з історії міжнародних відносин. Чи не буде порівняльного права: національного з європейським правом, правом Франції, Німеччини. Програма доповниться національними юридичними дисциплінами і залишиться від міжнародного права тільки вивіска.

Спеціаліст, який не знає мов – на професійному рівні, з вільним володінням всією термінологією, не знайомий з порівняльним правом, може, і юрист, але точно не міжнародник.

– Я чув про ваш фонд розвитку інституту. Можете розповісти докладніше?

– Так, років сім тому ми створили ендаумент-фонд. Це такий вид фондів, призначений для фінансування некомерційних цілей.

Працює він у такий спосіб. Люди роблять благодійні внески. За рахунок внесків створюється фінансове ядро, яке саме по собі не витрачається на цілі інституту. Ці гроші керуюча компанія інвестує кудись – розміщує на депозит, або купує облігації, або ще щось. А прибуток йде на розвиток інституту.

– А хто виступає в якості благодійників?

– Студенти, зазвичай – випускники. Навіть викладачі спочатку, щоб популяризувати ідею фонду, вносили свої кошти. Сьогодні збільшується частка представників бізнесу. Тому що одним із пріоритетних напрямків розвитку освіти ми бачимо формат кейсів в магістерських програмах. Кейс формується за участю нашого викладача і представника бізнесу. Вони розглядають разом зі студентами якусь конкретну проблему, характерну для роботи тієї чи іншої компанії.

Таким чином, ми досягаємо кількох результатів. По-перше, ми підсилюємо практичну складову в навчальному процесі. Студент не просто вчить теорію. Він конкретно розбирає приклад вирішення якоїсь задачі, яка стоїть перед його майбутнім роботодавцем. Він бачить, як це робиться. Друге – роботодавець бачить наших студентів в справі. І вибирає найтямущих до себе на стажування.

Третій важливий момент – ми показуємо бізнесу, що така освіта і навіщо воно потрібне в Україні. Коли я говорю: «шановні, допоможіть освіті!» – вони розуміють, про що йде мова. Вони знають, що гроші не пропадуть, а підуть на підготовку кадрів. А зараз дуже серйозна проблема з кадрами. Протягом останніх двох років, як ніколи раніше, представники бізнесу звертаються до інституту з проханням – дайте нам хороших студентів.

– Тобто, ваші випускники корисні і бізнесу?

– Так звичайно. У нас зараз є три ключові спеціальності: «Міжнародні відносини», «Міжнародні економічні відносини» і «Міжнародне право».

Спеціальність «Міжнародні економічні відносини» має дві спеціалізації: «міжнародні економічні відносини» і «міжнародний бізнес».

Ми готуємо фахівців, які повинні розуміти логіку світових економічних процесів, як функціонують і взаємопов’язані міжнародні ринки, бачити, до яких наслідків приведуть ті чи інші події.


patroneText

загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Найновіше

Асоціація платників податків посадила в Ботанічному саду 100 дерев

Асоціація платників податків України висадила у Національному Ботанічному саду ім. Н.Н.Гришка НАН України 100 дерев. Таким чином ВГО АППУ...

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Експерт: тиск на гривню формують зростаючі інфляційні очікування

Андрій Шевчишин, керівник відділу аналітики ГК Forex Club, зробив короткостроковий прогноз курсу національної валюти на перші дні жовтня. Курс гривні в середу, 30 вересня, відкрився...

Сім’ям загиблих в авіакатастрофі в Харківській області виплатять допомогу в розмірі 1 млн 576 грн

Міністр оборони України Андрій Таран прийняв рішення про виплату грошової допомоги сім'ям загиблих в результаті краху військового літака в Харківській області. Про це повідомляє...

Експерт: негативним фактором для гривні залишається зростання числа хворих Covid-19

Керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин дав UA-Times короткостроковий прогноз курсу національної валюти. Курс гривні в п'ятницю, 25 вересня, відкрився розширенням спреда за...

Думай

Директор SAP: “Як в Америці, так і в Європі ви побачите, що завдання нижнього рівня будуть автоматизовані”

Том Кіндерманс, директор німецької корпорації-розробника програмного забезпечення та надавача послуг консалтингу SAP у Центральній і Східній Європі розповів UA-Times,...

Читай

Влада чує бізнес: підсумки роботи ІІІ  Форуму  бізнес-асоціацій України

Верховна Рада та Уряд готові проводити усі необхідні зміни, які пропонують українські підприємці. Таким є підсумок Форуму «Діалог громадянського...

Теж цікаво

Блоги

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості людей зрозуміло, що в останній...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Ринок Big Data в Україні або як не проґавити свій шанс?

Згідно даних IBM Research, 90% усіх даних, створених людьми, з’явилися тільки останні 10 років. За таких темпів генерації даних через сто років кордон між...

ОЛЬГА КРАСКО | Як вивести з тіні трудових мігрантів і здійснити мрію президента

Влада наголошує на необхідності виведення з тіні трудової міграції, але в який спосіб? Яким чином гарантувати умови безпеки українцям з користю для держави? Більше року...

Іванна КОСТЮХІНА-ЧЕРНОВА | Сила бренду: навіщо і як розробити

"Бренд – це не річ, продукт, компанія або організація. Бренди не існують в реальному світі – це ментальні конструкції. Бренд найкраще описати як суму...
- -