Заступник міністра юстиції Валерія Коломієць: «За безоплатною правовою допомогою вже звернулося більше 2,5 млн українців»

Популярне

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Епідеміолог: “Нам дуже пощастить, якщо коронавірус 2019-nCoV омине нашу територію”

Влада Китаю намагається блокадними діями зупинити розповсюдження коронавіруса 2019-nCoV по всій країні та не дати йому "виїхати" за кордон....

Пристайко не сказав – журналіст показав: ЗМІ відвідали розкішний готель Зеленського в Омані

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко не зміг відповісти, якою була мета поїздки президента Володимира Зеленського в Оман. Таке...

В ексклюзивному інтерв’ю UA-Times заступник міністра юстиції Валерія Коломієць розповіла про систему організації юридичної допомоги на місцях, критерії відбору юристів для цієї важливої роботи, динаміку зростання звернень громадян. Трохи раніше заступник міністра юстиції Валерія Коломієць також розкрила нашій редакції деталі авіакатастрофи літака рейсу PS-752 в Ірані.

– Розкажіть, будь ласка, навіщо знадобилося вводити безкоштовну правову допомогу в Україні? Чому Міністерство юстиції займається цим напрямом?

– Україна – не перша і не єдина країна, яка реалізувала ідею надання безоплатної правової допомоги. Створюючи цю систему, ми брали до уваги найкращі світові практики, адже нашою метою було створення дієвого інструменту, який би допоміг людям, що не можуть самостійно представляти свої інтереси у суді або захистити свої права.

Крім того, на рівні Конституції закріплено право кожного на адвоката та захист. Власне, держава вирішила це робити через надання правової допомоги.

Чому при Мінюсті? Досить логічно. Давайте згадаємо історію. Колись Міністерство юстиції називалося Міністерство судових справ. Тобто, ми завжди були юристами уряду. Тому логічно, що саме при міністерстві було утворено подібний орган.

Хоча треба пояснити ще один важливий аспект: чому ця робота ведеться не в структурі самого міністерства? Адже можна було просто створити департамент, який би займався призначеннями юристів та адвокатів. Але одним з важливих принципів роботи юриста з клієнтом є незалежність правової позиції.

Тому було вирішено, що координацію юристів та адвокатів повинен здійснювати орган, який не залежить від Мін’юсту, але водночас працює при відомстві. Це дало змогу уникнути звинувачень Мін’юсту у можливому тиску на юристів або адвокатів, які надають правову допомогу.

В результаті при міністерстві було створено Координаційний центр з надання правової допомоги. В подальшому були утворені регіональні та місцеві центри та бюро.

– Координаційний центр працює вже кілька років. Напевно вже зібрана чимала статистика щодо затребуваності безоплатної правової допомоги. Могли б розповісти, чи росте число звернень або динаміка незмінна?

– Центр працює практично сім років. Сьогодні налічується більше 500 точок доступу. Крім того, ми вже другий рік робимо виїзні консультації. Зараз у зв’язку з земельною реформою це досить актуально, тому що в людей є багато питань і хтось має на них відповісти, а також спростити міфи, які поширюються у суспільстві. Такі виїзні консультації особливо важливі в тих місцях, де правової допомоги взагалі немає. Наприклад, в маленьких селах.

З приводу статистики. Сьогодні до нас звернулося до 2,5 мільйона людей. На кол-центр ми вже отримали більше 1 мільйона дзвінків. З кожним днем до нас звертається все більше людей. З другого боку, ця статистика, можливо, не зовсім показова. Чому? Не завжди ми можемо супроводжувати звернення, які отримуємо.

Що я маю на увазі? Юристи центрів можуть надати юридичну консультацію кожній людині, яка до них звертається, проте зовсім інша ситуація із захистом громадян у суді – складенням процесуальних документів та представленням позиції. Тут є чітко визначені законодавством критерії, які саме люди будуть отримувати цю, скажімо так, державну інвестицію щодо захисту своїх прав. До нас інколи можуть звертатися люди, які не підпадають під ці категорії, але все одно потребують супроводу в суді.

– Статистика щодо двох мільйонів українців, що звернулися по правову допомогу, стосується всього періоду роботи Координаційного центру?

– Так, це статистика за весь період існування. Наш центр почав працювати 1-го січня 2013 року з надання допомоги виключно у кримінальних справах – у випадках затримання людини, обвинувачення її у злочині або отримання особою статусу підозрюваної. Якщо у громадянина відсутні кошти на оплату адвоката, йому його призначає держава.

А вже через кілька років було вирішено збільшити обсяг правової допомоги, яку може оплатити держава, включивши до цього переліку цивільні та адміністративні справи.

І якщо кількість звернень по кримінальним справам була незначною, то з початком надання допомоги в цивільних і адміністративних справах їх кількість суттєво зросла.

Водночас звернення до суду – не єдиний вихід із ситуації. Система зараз активно займається медіацією, в тому числі, в кримінальному процесі. Зараз ми активно працюємо з Офісом генпрокурора щодо медіації у справах, де обвинуваченими є неповнолітні особи. При цьому намагаємося розвивати цей інститут і в інших категоріях справ. Адже ми розуміємо, що будь-які конфлікти можна вирішувати не тільки в суді, для цього є й альтернативні способи. І за цим майбутнє.

– П’ятсот точок доступу – це маленькі офіси?

– Так.

– Розкажіть детальніше про Координаційний центр надання правової допомоги.

– Сам Координаційний центр – це центр, який координує роботу точок доступу до правової допомоги. У регіонах є регіональні центри. Вони надають допомогу в кримінальних справах, тобто, призначають адвокатів, які здійснюють захист. А вже на місцях є місцеві центри, створення яких залежить від кількості мешканців та звернень. Їх може бути один, два чи три на місто.

У місцевих центрів юристи і адвокати надають консультації та здійснюють захист у цивільних і адміністративних справах. Також ці структури призначають адвокатів, які здійснюють провадження потерпілих у кримінальних справах.

А під місцевими центрами ще створюються бюро – ще менші структури, де іноді може працювати всього один юрист. Такі бюро часто знаходятьсь у віддалених точках по всьому регіону.

– В центрах працюють штатні юристи чи ви залучаєте спеціалістів з приватних компаній?

– Юристи у нас в штаті, їх близько 1500. А адвокати – це ті, хто через конкурс потрапив до Реєстру адвокатів і може надавати безоплатну правову допомогу. Якраз зараз у нас проходить конкурс, і адвокати активно виявляють бажання працювати в системі правової допомоги. За це вони отримують компенсацію. Не сказала б, що велику, але, на мою думку, це логічно.  Адже система правової допомоги – це не той випадок, коли ти приходиш працювати в юридичну фірму зі ставкою 300 доларів за годину роботи. Це зовсім інше. У системі правової допомоги здебільшого працюють із соціально незахищеними верствами населення. Тому тут важлива мотивація, а не просто бажання заробити гроші.

– Це фінансування йде централізовано з держбюджету? Чи місцеві органи влади також вкладають гроші в ці процеси?

– Це дуже цікаве питання. Загалом фінансування йде з державного бюджету через Міністерство юстиції. Але десь минулого року почали активно до цього процесу залучатися й громади. Адже в громад теж є свої бюджети. Тому вони почали співпрацювати з деякими нашими центрами та бюро. Тобто, фактично почали закупляти послуги. Якого плану? В першу чергу, правопросвітницькі. Зараз це відбувається в кількох регіонах. Плануємо поширити таку практику. Мені здається, це дуже правильно.

Проте тут є один невеличкий нюанс, який ми намагаємося вирішити. Послуги, які у нас закупляє громада, наприклад, отримання інформації або постійні консультації місцевого юриста, не можуть йти на фонд оплати праці для наших юристів. Щоб вирішити цю проблему, ми плануємо внести відповідні зміни до законодавства. Вважаю, що досить реальною є можливість запровадження співфінансування фонду оплати праці через державний та місцеві бюджети. Це б задовольнило кожну із сторін. Громада отримуватиме послуги в місцевому центрі, а наші юристи отримують фінансову мотивацію, адже ці кошти йтимуть на оплату їхньої праці, а не на роздаткові матеріали або на продукцію, яка поширює інформацію про права громадян.

– Критерії людей, які можуть звернутися за безоплатною правовою допомогою, добре відомі. Зокрема, це люди з відповідним доходом, соціально-незахищені категорії населення. А якщо говорити про нерезидентів? Є студенти, туристи… Хто може звертатися за допомогою?

– Звісно, що є така практика. Насамперед, ми говоримо про громадян країн, з якими в нас підписані договори про правову допомогу. Коли ми підписуємо договір, який передбачає співпрацю в правовому полі, досить часто це передбачає і безоплатну правову допомогу. Це раз.

Другий момент – це, знов-таки, кримінальна справа. Коли людина стає підозрюваною або обвинуваченою, з того моменту вона має право на адвоката. Якщо це навіть іноземець, державу це не обходить. Оскільки держава вже відповідає за цю людину. Особливо якщо людина знаходиться під вартою. Система БПД надає такій особі адвоката. Тому, так, ми працюємо, в тому числі, з іноземцями.

Тут є ще один важливий аспект – адміністративні затримання. Це, більше ймовірно, стосується прикордонних районів. Адже треба розуміти, що Україна є частиною міжнародного трафіку, пов’язаного з торгівлею людьми або з незаконним переміщенням через кордони. Дійсно, такі випадки бувають. Плюс екстрадиція.

– Тобто, ключовою умовою надання безоплатної правової допомоги іноземцям є необхідність підписання двосторонніх договорів між країнами? А критерій фінансової забезпеченості людини в такому випадку неважливий?

– Треба розуміти, за договором інша країна буде надавати безоплатну правову допомогу за тими правилами для наших громадян, які діють в цій країні. Такі самі зобов’язання ми беремо на себе.

Тобто,в першу чергу, важливо, щоб людина отримала гарантоване право на безоплатну правову допомогу. Фінансова спроможність нерезидента може братися до уваги, але це має другорядне питання у тих чи інших випадках.

Наприклад, якщо брати до уваги позивні адміністративні справи, тут людина фактично сама приймає рішення про те, що її право порушене кимось. Тому вона хоче це право захищати та відстоювати. Тобто, вона нібито ініціює ці стосунки з державою.

Коли ж говоримо про кримінал або адміністративне затримання, в цій ситуації діє принцип: з моменту затримання особи держава повністю за неї відповідає. Чому? Тому що людина повністю перейшла, образно кажучи, під владу держави. Треба розуміти, що в цих стосунках ми менше звертаємо увагу на соціальний статус або інші аспекти. Тому що в даному випадку важливий саме захист прав цієї людини.

Олександр Ільченко, Христина Коновалова

загрузка...
...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Найновіше

Ляшко: Пік коронавірусної хвороби в Україні очікується через неділю

Заступник Міністра охорони здоров’я України, Головний державний санітарний лікар України та керівник робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації...
- Advertisement -

Роз`яснення уряду стосовно заходів від 6 квітня: в ліфт – в масці, без маски на вулиці – штраф до 34000 грн

Кабінет міністрів України надав роз'яснення щодо нових обмежень на період карантину. Чому потрібно носити документи, запроваджувати масочний режим та чи будуть закриті церкви на...

У Дніпропетровській области розгорнули наметове містечко для обсервації

У Дніпропетровській области на виїзді з регіону поблизу села Могильов влада вирішила розгорнути наметове містечко для обсервації людей, які контактували з хворими на коронавірус...

Голова ССО Бондар: “У суди намагаються пройти зі зброєю, електрошокерами, піротехнікою” 

Продовження інтерв'ю агентству UA-Times голови Служби судової охорони Валерія Бондаря – генерал-майора, заступника командувача з громадської безпеки Національної гвардії до кінця березня 2019 року,...

Ранкове зведення МОЗ: в п’ятницю  було зафіксовано 154 нові випадки COVID-19

Ранкова інформація МОЗ України додала кількість нових хворих на коронавірусну хворобу COVID-19. За даними ЦГЗ, станом на 10:00 4 квітня в Україні 1096 лабораторно підтверджених...

Блоги

Марина ЖИМОЛОСТНОВА | За яких умов плату за землю через карантин можна не платити

Верховна рада України прийняла невідкладний закон № 3275, який стосується забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій через поширення коронавірусу та продовження пов’язаного з ним...

Грігол Катамадзе | ВР так і не прийняла зміни до Закону про Держбюджет–2020

Усім вже відомо, що в понеділок Верховна Рада України не прийняла зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» проект закону...

Иван НИКИТЧЕНКО | Долгожданный «черный лебедь» нашелся – мир погружается в экономический кризис

О том, что мир должен пережить рецессию «вот в следующем году так точно», начали говорить еще в 2017 году. И с каждым годом ожидание...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Підписання проекту Закону 1210 в умовах пандемії та надзвичайної ситуації доб’є українську економіку

16 січня 2020 року парламент України схвалив в другому читанні та в цілому багатоскандальний Законопроект № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Обов’язки підприємців та форс-мажор

Верховною Радою України було прийнято зміни до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», якими віднесено карантин до форс-мажорних обставин. Відповідно...

Теж цікаво