Чому Київрада виступає на боці забудовників на прикладі Солом’янського лісопарку

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

14 травня 2013 року остаточно вступило в силу рішення Вищого господарського суду України, що зафіксувало дію договору оренди частини Солом’янського ландшафтного парку. Цільове призначення ділянки, прогнозовано – житлова забудова. Отже, вже невдовзі на місці зеленої зони побачимо чергову висотку. Чому так сталося та яку роль в цьому відіграла сама Київрада, детальніше в матеріалі UA-Times.  

Насадження є, а ділянки нема…

Незабудований земельний масив на схилах Кучминого Яру, який сформувався тут відразу після створення ландшафтного парку, відповідно до рішення Київської міської ради (далі – Київрада) №806/3381 від 19 липня 2005 року, було віднесено до складу територій зелених насаджень загального користування м. Києва.

Земельна ділянка під забудову й надалі обліковується, як території зелених насаджень загального користування

Втім, надалі (вже буквально за місяць) позиція міської влади щодо цього питання змінилась. Інвестиційно приваблива для забудови ділянка на схилах Солом’янського плато була включена до земель запасу житлової та громадської забудови. Однак, де-факто схили й надалі залишились перебувати у складі територій зелених насаджень, оскільки окремого рішення про їх виключення, так само, як і обгрунтування для його прийняття так і не відбулося.

Тож, 8 серпня 2005 року “зелені насадження” формуються в окрему ділянку та отримують нове цільове призначення – “для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом”.

Кадри вирішують все

Однак, розпочати заплановане будівництво компанії-орендарю ТОВ “Ріалтінвест” так і не вдалося. Причина банальна – в Києві просто змінилась влада. Новина – хороша, адже нова влада точно витратить весь відведений їй час, щоб побороти всі негативні наслідки роботи своїх попередників, а отже – зеленій зоні для киян бути!

Первісний договір оренди землі так і не був виконаний в повній мірі, потрапив у відкритий доступ разом з іншими документами юристів Дениса Комарницького (далі – “папка Комарницького”)

І справді, спочатку все так і виглядало. Про земельну ділянку, строк оренди якої давно, вийшов ніхто довгий час і не згадував. Формально – забудовник у строк, визначений договором, не почав освоєння ділянки. Тож договір повноправно можна було вважати недійсним, а всі його юридичні наслідки – нікчемними.

Проте, Рішенням №788/2857 від 27 листопада 2009 року Київрада знову раптово згадує про існування “зелених насаджень”. Цього разу депутати команди тогочасного мера Леоніда Черновецького рішуче підтримують ідею внесення змін до договору оренди землі. Серед них і, тоді не настільки відомий загалу, Денис Комарницький. За легким помахом руки промерської більшості строк користування ділянкою в Солом’янському парку легко зростає з трьох, як було раніше, одразу до 15 років! А забудовник знову отримує вже майже втрачену можливість забудувати ділянку землі.

Громадськість і прокуратура проти забудови

Отримавши другий шанс на життя проект будівництва втім не поспішає бути реалізованим. Київрада, в якій в потрібний момент знайшлися потрібні люди, готує останню і найвитонченішу “свиню” для столиці.

Саме Київрада виступила ініціатором продовження договору, строк якого вже збіг | Матеріали з “папки Комарницького”

Справа в тому, що в 2011 році за зверненням місцевих мешканців з ОСН “КМ “Батиєва гора” на історію із зеленими насадженнями під будівництво житлового будинку звернула увагу Прокуратура міста Києва. Заступником прокурора міста Києва в інтересах держави тоді було подано позов про скасування рішення Київради та визнання договору оренди земельної ділянки – недійсним.

Цікавою в цій справі виглядає сама диспозиція протиборних сил. На сторону громади (ОСН “КМ “Батиєва гора”) встала прокуратура, що подала позов фактично про повернення незаконно вибулих із користування територіальної громади земель, в той час, як делегований представляти їх інтереси орган – Київська міська рада – опинилася на стороні забудовника.

Будівництво на чотирьох пеньках

Однак, це ще не все. Звісно, можна апелювати до того, що Київрада в даному випадку так би мовити захищала свої “репутаційні інтереси”, як органу, який фактично і погодив будівництво на цій території – [не можна ж судитися проти самих себе?]. Але, ключову роль в цій справі було уготовано зіграти не самій раді, а різним її структурним підрозділам.

По мірі того, як справа піднімалася по судових інстанціях вгору, томи справи набирали ваги висновками підзвітних і підконтрольних органу місцевого самоврядування організацій.

Десь на цих чотирьох деревах і мають звести багатоповерхівку

Так, спочатку Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом’янського району м. Києва прийшло до висновку, що у разі будівництва видаленню підлягатимуть лише 4 дерева (!!), в той час, як більша їх кількість (670 дерев) залишається на своїх місцях.

Надалі необхідність будівництва житлового комплексу замість зелених насаджень підтвердило і Державне управління охорони навколишнього середовища в м. Києві, прийшовши до висновку, що : “….негативний вплив на оточуюче середовище очікується в межах дозволених рівнів”.

…з усіма знаходить спільну мову

Таким чином, один за одним всі аргументи прокуратури і киян були розбиті вщент протилежними висновками організацій уповноважених представляти інтереси територіальної громади міста. Однак, якщо комунальні організації діють всупереч інтересів киян, тоді чиї інтереси вони представляють? А головне як, політично розрізнений і поділений за сферами впливу конгломерат муніципальної влади враз проявив таку одностайність, якої за звичних умов важко й уявити?

Землевпорядна документація на будівництво житлового будинку з паркінгом, матеріали “папки Комарницького”

Відповідь на всі ці питання дала подія, що трапилася в липні 2020 року. Тоді у офісах, пов’язаних з уже згаданим Денисом Комарницьким, компанії “Еко-Буд-Трейд” правоохоронці провели масові обшуки, а вже в жовтні того ж року знайдені там матеріали потрапили в мережу інтернет. Серед них були й розміщені вище документи забудовника ділянки Солом’янського ландшафтного парку – ТОВ “Ріалтінвест”.

За словами народного депутата України Гео Лероса (“Слуга народу”) – викладений ним за посиланням вміст зберігався на ноутбуці одного з юристів, що вів справи Комарницького в столиці і є лише вершиною айсбергу корупційних механізмів “тіньового смотрящего” за Києвом. Сам Лерос назвав Комарницького: “дружелюбною капібарою, яка з усіма знаходить спільну мову”.

Читайте також: “Схема, за якою забудовники “виводять” державні й комунальні землі, на прикладі Музею “Пирогово”


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі...

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

Експерт: ціна на криптовалюти буде і далі падати

Під кінець робочого тижня курс Bitcoin продовжує консолідацію після досягнення верхньої межі формуємого з 19 травня трикутника і позначки в $38 000. Що відбувається...

Боржник через суд майже повернув своє вже продане залогове майно

Стало відомо, що в юридичній практиці України може виникнути прецедент, коли  боржнику через суд повертають його залогове майно, яке  було реалізовано в рамках процедури...

“На чистоту”: бізнес, громада і влада Хмельниччини навчаться управлінню відходами

17-18 червня, за ініціативи Голови Хмельницької обласної ради Лабазюк Віолети в Хмельницькому пройде двохденний захід по обміну досвідом розробки та впровадження регіональних проектів з...

Експерт: учасники валютного ринку можуть взяти паузу до зустрічі Байден-Путін

Курс гривні в п'ятницю, 11 червня, стабілізувався поблизу рівня 27,10 гривень за долар, після активних продажів валюти нерезидентами. Що можна очікувати до кінця тижня,...

Думай

Боржник через суд майже повернув своє вже продане залогове майно

Стало відомо, що в юридичній практиці України може виникнути прецедент, коли  боржнику через суд повертають його залогове майно, яке ...

Читай

“ФОРУМ ДОБРИХ СПРАВ”: В Україні з’явився майданчик, який об’єднав людей доброї волі

4 червня 2021 року в Києві відбувся 4-й «ФОРУМ ДОБРИХ СПРАВ», де зустрілися  для обговорення нагальних питань представники центральної...

Теж цікаво

Блоги

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі лишається однією з найскладніших, що...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Що дозволено колекторським компаніям

14 квітня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» від 19.03.2021...

Георгий ТИГИШВИЛИ | Цугцванг для частного бизнеса

По всей видимости частному бизнесу предстоит найти новые способы защиты собственных интересов, поскольку решения Кабмина, которые принимаются на данный момент, идут в разрез официальным...

Аліна ДЕМЧИК | Правові методи у захисті від домашнього насилля, що працюють

Приблизно 1,8 млн. жінок на рік страждають від домашнього насильства. Понад 600 жінок загинули від домашнього насильства у 2020 р. 350 фактів домашнього насильства...
- -