Чому Зеленський зайнявся судами – на прикладі справи, через яку було вчинено замах на журналіста

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

13 лютого 2021 року Президент України Володимир Зеленський проанонсував подачу до Верховної Ради України законопроектів щодо обмеження повноважень скандального Окружного адміністративного суду м. Києва з питань оскарження актів суб’єкта владних повноважень, які поширюються на всю територію України. Втім, як показує практика, не все так “добре” і в адміністративних судах вищої інстанції…

Історія проблеми

У суботу, 13 лютого, на сайті Офісу Президента України з’явилося повідомлення про подачу Володимиром Зеленським одразу трьох законопроектів спрямованих на обмеження судової влади Окружного адміністративного суду м. Києва (далі – ОАСК).

Зеленський сподівається, що його законопроекти допоможуть змінити систему | Фото: ОП

Основна запропонована Президентом новела полягає в обмеженні підсудності ОАСК з окремих категорій справ. Зокрема, одним із проектів закону передбачено передати всі судові спори, у яких оскаржуються акти центральних органів виконавчої влади, державних регуляторів та будь-якого іншого суб’єкта владних повноважень, які поширюються на всю територію України, з виключної підсудності ОАСК до Верховного Суду.  При чому, останній буде виступати, як суд першої інстанції, а судом апеляційної інстанції, в такому разі, буде визначена Велика Палата Верховного Суду.

Такі кроки першої особи держави стали відповіддю на численні доволі обґрунтовані скарги на роботу ОАСК не лише з боку громадськості, а й самих органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Зокрема, суд першої інстанції адміністративної юрисдикції в місті Києві встиг “прославитися” прийняттям таких рішень, як скасування націоналізації Приватбанку, відміну нового правопису та численні скасування нових назв вулиць, перейменованих на вимогу Законом України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. Саме ОАСК в період з 2016 по 2021 рік скасував більше 20 охоронних статусів різних пам’яток історії та культури, ставши головним катом культурної спадщини в столиці.

Приклад проблеми

Однією з таких жертв (в народі) “найбезпринципнішого” суду стала історична садиба Подолу, за адресою: Хорива, 2. 09 липня 2019 року рішенням ОАСК, за підписом судді Альони Мазур, був визнаний незаконним та скасований Наказ Міністерства культури України від 15 жовтня 2014 року №869 в частині внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України садиби міської, охоронний № 955-Кв, за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 2.

Хорива, 2 – статус пам’ятки у 2020 році вдалося відстояти в суді

На це рішення, яке з невідомих й досі причин приймалося в закритому режимі, Мінкультом було подано апеляцію. Аби убезпечити справу від “внутрішніх домовленостей” і не повторити долю десятка інших нині втрачених архітектурних шедеврів столиці, до розгляду справи долучився і журналіст інформаційного агентства “Активні Громадяни“, випускник юридичного факультети Дмитро Перов.

Однак, публічний розгляд справи із широким залученням громадськості не входив в плани забудовника – ПП “Конвалія-Нерухомість”, яке на місці історичної садиби планує спорудити черговий торгово-офісний центр. Тож, підприємство, яке пов’язують з колишнім розпорядником фінансів сім’ї Януковичів – Олександром Клименком (переховується в Росії) та частим “гостем” амбарної книги президента-втікача, екс-головою Центральної виборчої комісії України Михайлом Охендовським, вдалася, вочевидь, до традиційних для себе методів. Відразу після залучення журналіста до розгляду справи і подання відповідного клопотання про відкритий розгляд справи (з викликом всіх сторін) на Дмитра Перова було здійснено напад. Звісно поліція вже майже рік безуспішно шукає виконавців замаху.

Клопотання про публічний розгляд справи завершилось побиттям і відкриттям кримінального провадженняПроте, такий вчинок невстановлених допоки осіб мав зворотній ефект – до справи приєдналася Київська міська прокуратура, а за результатами тривалого розгляду справи Шостий апеляційний адміністративний суд рішенням від 03 березня 2020 року визнав за історичною садибою на вул. Хорива, 2 належний їй по закону статус пам’ятки культури місцевого значення.

Закритий розгляд

Але судів в Україні багато, забудовнику є куди ще звертатися. Так він і зробив, вже в травні 2020 року ПП “Конвалія-Нерухомість” подала касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції, наполягаючи на незаконності включення вказаних історичних будівель до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Цікаво, що в сам текст касаційної скарги забудовник, серед іншого, включає і клопотання про розгляд справи за участі представника підприємства. Аналогічне за змістом клопотання подає і журналіст.

Верховний Суд відмовив у відкритому розгляді справи навіть попри те, що про це просив сам Позивач (касатор)

Однак, Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду, витримавши вагому паузу у майже рік, за два дні приймає одразу два рішення у справі. Спершу, ухвалою від 01 лютого 2021 року головуючий суддя Ігор Желєзний приймає рішення знову про закритий розгляд справи, чим ігнорує вимогу одразу двох учасників справи. При чому, з досить цікавою мотивацією: 1) “характер спору не вимагав проведення публічного розгляду”; 2) “гарантія [публічного розгляду] вже була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій”. Тобто, Верховний Суд не помітив, що розгляд справи в ОАСК, який виступав судом першої інстанції, був здійснений в закритому режимі, тим самим суперечачи в тексті свого рішення іншим прийнятим у цій же справі рішенням.

Далі – відправивши поштою означену ухвалу учасникам справи, наступного ж дня колегія суддів Берназюк, Коваленко, за головування того ж Ігоря Желєзного, без виклику сторін, приймає рішення про скасування рішення апеляційної інстанції та повертає справу на новий розгляд. Цікавою є мотивація й цього рішення. Зокрема, суд зазначає про те, що станом на момент подання першого позову про визнання незаконним статусу пам’ятки культури місцевого значення позивач (ПП “Конвалія-Нерухомість”) не міг знати про порушення своїх прав, оскільки не володів “достатньою” інформацією про перебування ансамблю (комплексу) будівель в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України!

Верховний Суд також визначив учасником справи Прокуратуру Подільського району м. Києва, що не має повноважень з представництва інтересів держави на даній стадії судового розгляду та не була учасником справи раніше

Доречним буде зазначити, що головною метою згаданих на початку законопроектів Президент України бачить те, аби: «Закон» і «справедливість» були головними словами для українських судів”. Однак, чи готові українські суди ставити справедливість за головну мету прийнятих законів, а не використовувати закони для досягнення потрібної їм “справедливості” – покаже час. Поки, є перші тривожні дзвіночки.

Читайте також “Чи вводити “будинок-монстр” на Подолі в експлуатацію? Суд взяв паузу”

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

Німецька в школі та університеті: як застосувати знання мови українським учням?

На перший погляд німецька може видаватися важкою для вивчення та не надто милозвучною. Однак варто лише дізнатися більше про...

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

Експерт: в Україні не варто чекати зниження цін на паливо

За попередній тиждень середні ціни на бензин А-95 по Україні зросли на 1,28% до 30,08 грн, А-92 +1,39% до 29,15 грн, А-95 преміум залишився...

Експерт: НБУ не дасть аграріям зміцнити гривню

Курс української гривні в п'ятницю, 9 липня, тримався на позначці 27,35 гривень за долар. Попит і пропозиція на ринку періодично виходять з рівноваги, але...

Експерт: говорити про потенціал зростання криптовалют рано

Криптовалюти продовжують торгуватися з невизначеною динамікою. Два дня ціна може зростати, потім два дні падати. Що відбувається на ринку віртуальних валют, розповів UA-Times головний...

Експерт: сьогодні ринок більше орієнтується на покупців валюти

Курс гривні в середу, 7 липня, торгується з невеликим ослабленням, відкотуючись до 27,33 гривень за долар. Напередодні продавці валюти так і не змогли перехопити...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

Що українці купують в інтернеті до відпустки

У червні українці готувалися до випускних і святкових днів, а також до прийдешніх поїздок. В інтернеті купували сукні до...

Теж цікаво

Блоги

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з іншими нозологіями, держава звертає на...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким користуються у всьому світі. Теорія...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в тому числі на рівні реалізації...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі лишається однією з найскладніших, що...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який...
- -