Кияни намагаються врятувати отруєний Каштановий гай

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Про подію стало відомо декілька днів тому. Камери відеоспостереження зафіксували, як вночі невідомий чоловік вийшов із-за поруч розташованого будівельного паркану та почав робити отвори в деревах. Вранці діти, що гралися поруч знайшли в цих отворах речовину, схожу на отруту. На місце події була викликана слідчо-оперативна група. Через день кияни вийшли на протест з гаслом – “Дерева не вміють кричати”.

Історія конфлікту

Каштановий гай у Києві знаходиться в самому кінці вулиці Ризької, що поруч зі станцією метро Сирець. Праобраз великого парку тут заклали місцеві мешканці, було це ще в 50-х роках ХХ століття.

Отруту заклали в місці, де часто гуляють діти

З плином часом дерев ставало все більше, а лінії вже висаджених дерев почали набувати форму благородних алей. Кожної весни, наприкінці травня сюди з’їжджалося все більше людей, аби помилуватися цвітом одного із символів міста – білого каштану, а в міських документах ця територія має статус “зелена зона загального користування”. Саме так вона зазначена в Генеральному плані розвитку м.Києва-2020.

Втім, ідилія взаємовідносин людини з природою завершилась у 2009 році, коли гай вперше спробували забудувати. Як з’ясувалося, територія зеленої зони вже давно була роздана приватним власникам під будівництво. Перше з таких рішень було прийнято Київрадою ще за часів мерства Олександра Омельченко у 2004 році…

Хто за цим стоїть?

Саме 17 років тому майже вся територія Каштанового гаю була поділена на 10 окремих земельних ділянок і передана приватним власникам. Далі вибудувалася вже традиційна для столиці черга із декількох “перехідних” власників і врешті земельна ділянка за кадастровим № 8000000000:91:009:0040 опинилася у власності кандидата в депутати Верховної Ради 7-го скликання від партії “Зелена планета” – Антона Моголівця. Детальніше про це читайте в матеріалі UA-Times: “Природозахисник… почав будівництво в Каштановому гаю”.

Дерева була “протруєні” поруч із маєтком Моголівця

Ще влітку 2020 року Моголівець зазначав, що він був готовий до діалогу з громадою і навіть може зберегти дерева, але ось вже за рік на його ділянці замість згаданих дерев височіє величезний маєток.

Більше того, за словами місцевих, вони добре знають того, хто став виконавцем злочину і часто бачили цього чоловіка на будівництві маєтку, що поруч. Поліція, що прибула на місце події пообіцяла перевірити всю надану інформацію і розслідувати провадження відкрите за фактом пошкодження дерев.

Кияни – проти!

Ввечері 9 квітня всі небайдужі до долі Каштанового гаю зібралися поруч з дитячим майданчиком, де і була вперше виявлена отрута. Кияни рішуче виступили проти дій забудовника. “Это скорее всего какой-то яд и это опасно для жизни не только взрослых, но и маленьких детей, которые тут играют”, – говорить місцева мешканка Катерина.

Місцеві мешканці збирають підписи за збереження “Каштанового гаю”

Вона разом із ще трьома десятками людей поставила свій підпис під колективним зверненням до міської влади та правоохоронних органів щодо ситуації, яка сталася в зеленій зоні міста.

“Тільки коли вони будуть бачити, що громада разом, тільки коли вони бачитимуть, що громада проти забудови – тільки тоді ми зможемо чогось досягти, – говорить голова ГО “Каштановий гай” Іван Циганюк. – Ми тут не заради себе – заради дітей”.

Що робити?

“Єдиний сьогодні швидкий і дієвий спосіб протистояти знищенню дерев – це вимагати у Київської міської ради присвоїти [Каштановому гаю] статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва”, – переконаний народний депутат України VIII скликання Юрій Левченко (“Народовладдя”).

Юрій Левченко: “Щоб врятувати гай – потрібен статус пам’ятки садово-паркового мистецтва”

Ще на самому початку супротиву громади проти забудови в зеленій зоні Левченко звернувся до прокуратури міста з вимогою подати позов щодо повернення незаконно набутих земельних ділянок назад у власність територіальної громади.

Тоді вдалося довести неправомірність перебування ділянок зеленої зони в приватній власності. Однак, повернули місту лише одну ділянку, ще щодо одної – суди тривають. Такий стан справ, народний депутат VIII скликання пов’язує з відсутністю політичної волі міської влади у вирішенні конфлікту по закону та на користь киян. “Сьогодні на цій зустрічі немає жодного чинного депутата Київської міської ради і з цього приводу теж потрібно робити висновки”, – підсумував свій виступ колишній нардеп.

Читайте також: “Кияни прибрали сміття, яким забудовник хотів засипати озеро Небреж”

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

Німецька в школі та університеті: як застосувати знання мови українським учням?

На перший погляд німецька може видаватися важкою для вивчення та не надто милозвучною. Однак варто лише дізнатися більше про...

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

Експерт: в Україні не варто чекати зниження цін на паливо

За попередній тиждень середні ціни на бензин А-95 по Україні зросли на 1,28% до 30,08 грн, А-92 +1,39% до 29,15 грн, А-95 преміум залишився...

Експерт: НБУ не дасть аграріям зміцнити гривню

Курс української гривні в п'ятницю, 9 липня, тримався на позначці 27,35 гривень за долар. Попит і пропозиція на ринку періодично виходять з рівноваги, але...

Експерт: говорити про потенціал зростання криптовалют рано

Криптовалюти продовжують торгуватися з невизначеною динамікою. Два дня ціна може зростати, потім два дні падати. Що відбувається на ринку віртуальних валют, розповів UA-Times головний...

Експерт: сьогодні ринок більше орієнтується на покупців валюти

Курс гривні в середу, 7 липня, торгується з невеликим ослабленням, відкотуючись до 27,33 гривень за долар. Напередодні продавці валюти так і не змогли перехопити...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

Що українці купують в інтернеті до відпустки

У червні українці готувалися до випускних і святкових днів, а також до прийдешніх поїздок. В інтернеті купували сукні до...

Теж цікаво

Блоги

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з іншими нозологіями, держава звертає на...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким користуються у всьому світі. Теорія...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в тому числі на рівні реалізації...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі лишається однією з найскладніших, що...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який...
- -