Розірвання договору за знищення будинку Уткіна: депутати взяли паузу

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Вже майже три тижні минулого з того часу, як серед білого дня без жодних погоджуючих документів було знищену історичну садибу Івана Уткіна, 1905 року побудови. Скандальна історія стала показовою і об’єднала гнів багатьох киян, щодо систематичного і послідовного знищення історії Києва, що триває уже далеко не перший рік.

Цінна історична забудова

Купець Іван Уткін жив у Києві наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. Був таким собі підприємцем середньої руки. Зокрема, за словами краєзнавця Антона Короба: “купець 2-ої гільдії Іван Якович Уткін мав артіль малярів, контора якої була розташована на вулиці Тургеневській, 33”. За кошти, отримані з прибутку від власної справи, у 1904 року Уткін почав спорудження будинку на лівому березі річки Либідь.

Знищеній забудовником будівлі було понад 100 років

Попри те, що до садиби Уткіна входило одразу кілька будинків, до наших днів вцілів лише один з них. Він же лишався останньою згадкою в цій місцині про епоху економічного розвитку та промислового зростання Києва початку ХХ століття, коли відносно невелике місто на Дніпрі стало третьою столицею Імперії.

Жодна історична будівля не вціліла на всьому відтинку від Центрального залізничного вокзалу до вул. Жилянської. Будинок Уткіна був останнім, але в результаті варварських дій забудовника 11 квітня 2021 року був повністю стертий з лиця землі.

“Не знищена, а частково демонтована”

Першою інформацію про розробку проекту рішення про розірвання договору оренди із недобросовісним забудовником з’явилася на фейсбук сторінці Ксенії Семенової (політична фракція “Слуга народу”) ще 12 квітня. З того часу кількість депутатів, які виявили бажання долучитися до владної ініціативи, збільшилися з трьох до восьми міських обранців!.

“Частково демонтована” – новий термін у містобудівній діяльності столиці

І ось, в переддень розгляду відповідного проекту рішення на Постійній комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (далі – Земельна комісія) до комісії надходить лист від забудовника – ТОВ “Приват”. Аби не цитувати весь лист, з яким Ви можете ознайомитись за посиланням – наведемо найбільш вагому і значиму його інтенцію, яка відображає зміст цього послання до депутатів, а отже і до всіх киян. Отже: “Наголошуємо, що нежила будівля не була знищена ТОВ “Приват”, а частково демонтована до фундаменту для можливості подальшої реконструкції.”

“..В питаннях термінології знищення історичних будинків мав би розібратися суд. А щоб суд це розглянув треба до суду подати позов. Для цього треба рішення Київради. Але спершу питання розглядає земельна комісія”, – пояснює ситуація депутат Семенова. Тому повна назва проекту рішення сформована, як: «Про врегулювання земельних та майнових правовідносин використання земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 29»

Позиція депутатів

Свою думку щодо проекту рішення про розірвання договору оренди мали можливість висловити не лише нинішні, а й колишні депутати. Так, зокрема, автор попереднього проекту рішення щодо розірвання договору оренди з ТОВ “Приват” – Володимир Назаренко наголосив, що рішення є нагальним: “Минулого року будівля ще існувала і була нагальна потреба ще в минулому році розірвати договір оренди, щоб не допустити тих варварських дій, які були здійснені нині”.

Думки депутатів щодо запропонованого проекту рішення – розділилися

Категорично незгоден з ним був екс-голова Земельної комісії і депутат від Європейської солідарності Олександр Міщенко. На думку Міщенка, розрив договору оренди є занадто поспішним у цій ситуації кроком: “Яку користь буде мати місто, якщо ми розірвемо договір оренди?.. Затягнемось у суди і будем там бадатися?.. Тобто, кінцевий результат нашого рішення – це я не можу зрозуміти…”

Водночас, наполягала на розриві договору з недобросовісним орендарем депутат від фракції “Голос” Зоя Ярош: “Це рішення має стати прецедентним і кожен власник історичної будівлі, внесена вона в історичну спадщину чи ні, має розуміти, що є процедури і Київська міська рада не дозволить без обговорення громадськості, без вирішення питання Київською міською радою просто так, цинічно руйнувати будівлі у вихідний день”.

Що далі

За результатами тривалого обговорення в сесійній залі на голосування членів комісії було винесено два рішення. Перше – підтримати проект рішення про розірвання договору оренди з недобросовісним забудовником і передати його для голосування на черговому засіданні міської ради. Це рішення не знайшло достатньої підтримки серед присутніх в залі депутатів. Аби покарати недобросовісного забудовника: тут не вистачило двох голосів: 10 – “ЗА”; 5 – “УТРИМАЛОСЬ”; 2 – “НЕ ГОЛОСУВАЛИ”.

Що робити із вже зруйнованим будинком Уткіна – депутати остаточно вирішать лише за місяць

З огляду на результат голосування – Головою комісії Михайлом Терентьєвим (політична фракція “УДАР”) було запропоновано до голосування рішення про створення робочої групи. Цей варіант якраз і задовольнив тих двох депутатів, які не дали проекту розірванню договору вийти на найближчу сесію міськради: 12 – “ЗА”; 0 – “УТРИМАЛОСЬ”; 5 – “НЕ ГОЛОСУВАЛИ”.

Робочу групу, яка має на меті внести до проекту рішення такі зміни, які б влаштували всіх депутатів, очолить вже згадана Зоя Ярош. Робота групи триватиме 30 днів, після чого проект рішення знову буде розглянутий Земельною комісією. “Я закликаю всіх колег не роз’їжджатися на травневі свята, а попрацювати”, – підсумував розгляд питання, посміхаючись, голова комісії Михайло Терентьєв.

Читайте також: “Битва за садибу Баккалинського: Київрада віддала під знесення, Департамент надав статус”

Найновіше

В центрі Варшави відбувся мітинг солідарності з в’язнями совісті Лукашенка

У неділю, 5 грудня в центрі Варшави відбувся мітинг солідарності з в’язнями совісті, які закуті сьогодні в білоруських тюрмах....

Виконавець стягує 50% з доходу замість дозволених 20%! Що робити?

Серед передбаченого законодавством України переліку заходів примусового виконання рішень можна виділити такий вид, як звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід...

Неліквідний актив: забудовник виставив на продаж під знос комплекс із 5 унікальних пам’яток на Подолі

Приватне підприємство “Конвалія-Нерухомість”, яку в ЗМІ пов’язують з другом сім’ї Януковичів та екс-головою ЦВК Михайлом Охендовським виставило на продаж пам’ятку місцевого значення на Подолі....

Німецька в школі та університеті: як застосувати знання мови українським учням?

На перший погляд німецька може видаватися важкою для вивчення та не надто милозвучною. Однак варто лише дізнатися більше про мову і отримати перший досвід...

Експерт: в Україні не варто чекати зниження цін на паливо

За попередній тиждень середні ціни на бензин А-95 по Україні зросли на 1,28% до 30,08 грн, А-92 +1,39% до 29,15 грн, А-95 преміум залишився...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

В центрі Варшави відбувся мітинг солідарності з в’язнями совісті Лукашенка

У неділю, 5 грудня в центрі Варшави відбувся мітинг солідарності з в’язнями совісті, які закуті сьогодні в білоруських тюрмах....

Теж цікаво

Блоги

Виконавець стягує 50% з доходу замість дозволених 20%! Що робити?

Серед передбаченого законодавством України переліку заходів примусового виконання рішень можна виділити такий вид, як звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід...

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з іншими нозологіями, держава звертає на...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким користуються у всьому світі. Теорія...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в тому числі на рівні реалізації...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі лишається однією з найскладніших, що...
- -