Суд зобов’язав… суд розглянути справу “Будинку-монстра” на Подолі

Справа так званого “Будинку-монстра”, що на Подолі стала для столиці знаковою. Тут є все, що характеризує нове будівництво в середмісті Києва: “зайві” поверхи, “обдурені” інвестори, неіснуючі договори і купа судів. Отже, після семи років скитань по судових інстанціях Верховний Суд зобов’язав… почати розгляд справи по суті.

Розкопки древнього метро

Історія “Будинку-монстру” на вул. Нижній Вал, 27-29, бере свій початок задовго навіть до першого судового засідання у справі, що відбулося ще в далекому нині 2014 році. Так, трьома роками раніше Міністерство культури України (Мінкульт) видало дозвіл на проведення археологічних досліджень ділянки на розі вул. Костянтинівської та Нижній Вал, де й мав постати майбутній “монстр”. Пікантності ситуації додавав той факт, що саме в цьому місці проходить гілка Петрівсько-Червоноармійської (“синьої”) лінії столичного метрополітену.

Тут, серед історичної забудови минулого і позаминулого століть її прокладали відкритим способом, розбираючи історичну забудову та залишаючи по собі “просвіт” серед щільної забудови на поверхні. Такий “просвіт” і привернув увагу майбутнього забудовника – компанії “Пателі-лізинг”.

Калейдоскоп судів

Археологічні розкопки лінії метрополітену швидко закінчились і почалося спорудження торгово-офісного приміщення. Спочатку це була 9-поверхова будівля з однією мансардною квартирою, але в процесі спорудження будинок змінив як своє призначення (з офісного на житловий), так і поверховість – з 7 плюс мансарда на 9 і навіть 11 поверхів плюс мансарда. Означені перетурбації уже не знайшли підтримки в Мінкульті і забудовник не отримав відповідного погодження на добудову, що надалі і стало однією з підстав для початку судового процесу.

2014 року Київрада подала на забудовника до суду і навіть, за суттєвої підтримки місцевої громади, спромоглася виграти першу інстанцію в Господарському суді м. Києва. Розгляд справи тоді склав цілих 5 років! Однак, уже невдовзі й таке довгоочікуване рішення було оскаржене. Північний апеляційний господарський суд вирішив, що справа взагалі не належить до юрисдикції господарських судів. З цим не погодилась Київрада і кияни. Тож, і це рішення було оскаржене і ось 21 січня вже Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалив Постанову, відповідно до змісту якої зобов’язав суд апеляційної інстанції почати розгляд справи по суті.

Вдала пауза

Пам’ятаєте, рішення апеляційного суду про те, що справа взагалі має іншу, негосподарську юрисдикцію. Так ось, поки це, м’яко кажучи, неочевидне рішення Київрада з громадою оскаржували у Верховному Суді, забудовник теж не сидів склавши руки. Так, Пателі Лізинг, скориставшись висновком про неналежність спору щодо законності добудови “зайвих” поверхів до юрисдикції господарських судів, відкрив “другий фронт” в добревідомому Окружному адміністративному суді міста Києва.

Забудовник просив у суду не мало не багато – зобов’язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію видати йому сертифікат готовності тричі перебудованою будівлі до експлуатації! Але й це ще не все!! Скориставшись плутаниною в юридичному статусі недобудованого об’єкту (рішення апеляційної інстанції щодо неналежності розгляду фактично звело нанівець всі висновки суду першої інстанції, зокрема, щодо незаконності споруди), інвестори горішніх поверхів почали спішно реєструвати (“вписувати”) туди своїх родичів і навіть дітей.

Останнє послужило аргументом забудовника до закриття господарської справи і вимагання передачі справи уже в третю за ліком галузь судочинства – цивільну. Втім, вислухавши позицію адвоката забудовника про положення Конвенції з прав дитини і надавши коротке резюме: “ці діти там “поселилися” до початку розгляду справи чи вже після?”, головуючий суддя в засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Юрій Чумак постановив: “Справу направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду по суті”.

Читайте також “Суд узаконив маєтки екс-регіонала Юри Єнакієвського. Допомогла справа ЮКОСу проти РФ”