Доповідь HRW: в Україні зберігається проблема мови, свободи ЗМІ та віросповідання

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) опублікувала щорічну доповідь про ситуацію з правами людини в світі. Так, відзначається, що в Росії “зберігається негативна динаміка”, а в Китаї влада розгорнула “найпотужніший за десятиліття наступ на права людини” – маючи на увазі спроби задушити протести в Гонконзі. Однак і в Україні ще залишається досить проблем з правами людини. UA-Times провело порівняння цієї доповіді, з аналогічною роботою HRW за підсумками 2018 року.

У новій доповіді сказано, що в 2019-му уряд України вжив низку важливих кроків по завершенню антикорупційних реформ, прогрес у яких був відсутній при попередньому президенті. «Після тріумфальної перемоги Володимира Зеленського в квітні і не менш переконливої ​​перемоги його партії на дострокових парламентських виборах були прийняті закони про захист викривачів корупції, ліквідації депутатського імунітету, підвищення ефективності прокуратури і про захист держслужбовців від політичного тиску. Нарешті запрацював Вищий антикорупційний суд», – йдеться в документі, складеному за підсумками 2019 року.

ЗМІ

Всі останні роки правозахисники намагаються привернути увагу світової громадськості до проблем зі свободою слова в Україні. У доповіді за підсумками 2018 року йде мова, що при президенті Петрі Порошенка уряд продовжував проводити політику обмеження свободи вираження думок, свободи інформації та свободи ЗМІ, виправдовуючи її необхідністю протистояти російській агресії на сході країни і антиукраїнській пропаганді Кремля. За даними моніторингового Інституту ЗМІ, за перші три квартали 2018 року було зафіксовано 201 порушення в 23 регіонах (від погроз і залякувань до обмеження доступу журналістів до інформації). Як утиск свободи слова, HRW зазначила тоді видворення СБУ з країни двох журналістів російського «Первого канала», а також арешт у справі про держзраду українського редактора російського інформагентства «РІА Новини» Кирила Вишинського. До того ж зазначалося, що вбивство Павла Шеремета залишається нерозкритим.

У нинішній доповіді про розкриття цієї гучної справи коректно не згадується. Зате зазначено, що зберігається пресинг на незалежні засоби масової інформації, праві радикали продовжують нападати на редакції ряду телеканалів. «Інститутом масової інформації з січня по липень 2019 року було задокументовано щонайменше 11 випадків нападів на журналістів і один напад зі смертельним результатом. У червні журналіст-розслідувач Вадим Комаров помер від важких черепно-мозкових травм, отриманих ним в результаті нападу невідомого. Також зафіксовані десятки випадків погроз і перешкоджання професійній діяльності журналістів», – йдеться в доповіді.

Ще однією претензією до правління Порошенка у правозахисників є прийнятий парламентом у квітні 2019 року закон, що вимагає використання української мови в більшості сфер суспільного життя. «Закон викликає стурбованість щодо достатніх гарантій захисту та використання мов меншин», – йдеться в доповіді.

Війна

Військовий конфлікт на сході нашої країни, що триває вже шостий рік, також не дає можливості поліпшити ситуацію з правами людини в цьому регіоні. Хоча відзначається, що в 2019-му було зниження цивільних втрат. Але зберігалася дискримінаційна політика доступу до пенсійних виплат «для громадян з територій, контрольованих збройними формуваннями, які підтримує Росія. З іншого боку, уряд спростив необхідні для отримання пенсії умови перетину лінії розмежування, скасувавши обмеження терміну дії електронних перепусток і відремонтувавши напівзруйнований міст в «сірій зоні» на пункті пропуску в Станиці Луганській».

«Додає надії демонстрований новим урядом України твердий настрій на реформи, – зазначила в нинішній доповіді Юлія Горбунова, старший дослідник HRW по Україні. – Але необхідні ще більш рішучі кроки щодо поліпшення ситуації з правами людини, щоб захистити населення з районів у зоні конфлікту, забезпечити безпечні умови для роботи ЗМІ, ефективно протистояти ультраправому насильству і забезпечити правосуддя за минулі порушення».

У доповіді за 2018 рік зазначається про загибель або поранення в звітний період щонайменше 212 цивільних осіб, переважно – внаслідок артобстрілів або вогню стрілецької зброї. Тоді ж зазначалося, що обидві сторони чинили не вибіркові або навмисні напади на школи і використовували школи у військових цілях.

У нинішній доповіді кількість жертв не згадується. За даними Моніторингової місії ООН в Україні, загальна кількість жертв серед цивільного населення в 2019 році склало 162 людини станом на 15 листопада, зокрема, 26 убитих і 136 поранених.

Крим

У доповіді за 2019 рік знову йдеться про те, що в окупованому Криму російська влада переслідувала кримських татар: 32 людини були заарештовані, ще десятки були притягнуті до відповідальності за надуманими звинуваченнями в терористичних злочинах. Значну частину заарештованих становили активісти «Кримської солідарності» – групи, яка надає правову та соціальну допомогу сім’ям заарештованих за політичними мотивами. Щонайменше четверо зазнали тортур або недозволеного поводження з боку співробітників російських силових структур.

За підсумками 2018 року в доповіді говорилося, що «Росія окупувала Крим з 2014 року і продовжує переслідувати тих, хто не приховує своїх проукраїнських поглядів. Відносно проти кримських татар, які виступають проти окупації півострова, російська влада веде кримінальне переслідування за безпідставними обвинуваченнями в тероризмі і екстремізмі. Загалом ця категорія населення зазнавала утисків, у них в будинках проводилися обшуки, іноді при цьому мешканців затримували і допитували».

Таким чином, ми бачимо, що в положенні кримських татар не відбувається поліпшень. Спочатку переслідувалися противники окупації, тепер ті, хто намагається надати їм правову допомогу.

Церква

У доповіді за 2018 рік не було згадки про проблеми зі свободою віросповіданя в країні, хоча протистояння між Українською православною церквою Московського патріархату та Українською православною церквою Київського патріархату зберігається не один рік. Але, мабуть, ситуація загострилася в минулому році настільки, що цій проблемі в доповіді по Україні була виділена окрема глава.

«Перехід частини парафій Української православної церкви Московського патріархату до новоствореної Православної церкви України часом супроводжувався насильством по обидва боки і з боку місцевої влади», – йдеться в документі. Згадується про декілька випадків, «коли мали місце залякування і погрози на адресу парафіян і священнослужителів Української православної церкви Московського патріархату, однак поліція не реагувала або навіть іноді сама брала в цьому участь». Крім того, СБУ «провела десятки рейдів за місцем проживання духовенства в храмах Української православної церкви Московського патріархату».

Також повідомлялося про випадки насильства та залякування щодо Православної церкви України (ПЦУ) на підконтрольних «сепаратистам» територіях, «включаючи обшуки в храмах і за місцем проживання духовенства, а також конфіскацію церковного майна».

Майдан

У Human Rights Watch відзначили, що питання про правосуддя за злочини Майдану багато в чому залишалося невирішеним. «Генеральна прокуратура розформувала Департамент спеціальних розслідувань, який вів ці справи, і вони були передані Державному бюро розслідувань, що на час призвело до фактичного припинення слідства», – сказано в нинішній доповіді.

Той же посил містився і в доповіді за 2018 рік: «Не дивлячись на численні обіцянки української влади, правосуддя щодо порушень і злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом і подіями на Майдані і в Одесі у 2014 році так і не відбулося. Правоохоронні органи не забезпечили збереження доказів і не запобігли виїзду підозрюваних за кордон».

ЛГБТ

За два роки не покращилася і ситуація зі злочинами на грунті ненависті. «З боку членів угрупувань, що пропагують ненависть і дискримінацію, мали місце посягання на представників етнічних меншин, ЛГБТ та правозахисників. У ряді випадків правоохоронні органи реагували на таке насильство активніше, ніж у попередні роки, і сприяли попередженню нападів, в тому числі під час публічних заходів. В інших ситуаціях дії поліції були здебільшого неефективними», – йдеться в новій доповіді.

У торішньому документі вказувалося, що в більшості своїй поліція не реагувала або не проводила ефективного розслідування фактів нападу, погроз і залякування щодо ромів, ЛГБТ та правозахисників.

Мова

Знову на порядку денному у міжнародних правозахисників наша «мовна проблема». У новій доповіді зазначено, що в зв’язку з прийняттям парламентом закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» виникла стурбованість щодо гарантій збереження і використання мов меншин.

Одночасно в позитивному ключі відзначається, що в листопаді Україна стала 100-ою державою, яка підписала Декларацію про безпеку шкіл – міжнародний документ, покликаний забезпечити безпеку навчальних закладів в умовах збройного конфлікту.


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

- Advertisement -

Український бренд одягу

Найновіше

Справу начальника митного поста Київської митниці передали до суду

Прес-служба Генпрокуратури України повідомила про завершення розслідування та передачу до суду справи начальника митного поста Київської митниці Державної митної...

- Advertisement -

Обмен Валют

Мінекономіки: посіяно 58% запланованих обсягів зернових та зернобобових культур

Станом на 6 травня 2021 року українські сільгоспвиробники посіяли 4 370 тисяч га ярих зернових та зернобобових культур, що становить 58% від раніше прогнозованих...

Голова Служби судової охорони: “Без належного рівня безпеки незалежність судової влади не можлива”

7 травня Голова Служби судової охорони України (ССО) Валерій Бондар прийняв участь у вебінарі на тему: “Вдосконалення роботи судів через впровадження модельних рішень у...

Експерт: на вихідних гривня буде “відчувати” себе досить впевнено

Курс гривні в п'ятницю, 7 травня, утримувався на рівні 27,74 гривень за долар. Про його подальшу короткострокову перспективу розповів UA-Times керівник відділу аналітики ГК...

Кияни блокують будівельників біля історичної будівлі на Обсерваторній

В п'ятницю, 7 травня, в центрі Києва продовжилися роботи навколо садиби титулярного радника Олександра Андрійовича Барбана, яка розташована у верхів’ях Обсерваторного яру, поруч з...

Думай

На цьому тижні на цінні папери вплине рішення Банку Англії і безробіття в США

Для Українського фондового ринку зараз намітилася позитивна тенденція, так як збільшення кількості інструментів породжує збільшення попиту на торгівлю і...

Читай

Звіт Нацбанку-2020: Україна краще подолала кризу COVID-19 чим кризу 2009 та 2014 років

Національний банк України оприлюднив Річний звіт за 2020 рік, у якому підбив підсумки фінансового життя країни в умовах першого...

Теж цікаво

Блоги

Аліна ДЕМЧИК | Правові методи у захисті від домашнього насилля, що працюють

Приблизно 1,8 млн. жінок на рік страждають від домашнього насильства. Понад 600 жінок загинули від домашнього насильства у 2020 р. 350 фактів домашнього насильства...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Ринок робототехніки в Україні: майбутнє вже поруч!

Останніми роками у світі досить активно розвивається ринок робототехніки, що є характерною рисою розвитку четвертої промислової революції. Країнами-лідерами у сфері робототехніки на сьогоднішній день...

Крістіна ГЕРАСИМЧУК | Карантин, що змінив світ бізнесу

Карантинні обмеження, які діють на території України вже більше року, вплинули практично на всі сфери життя. У когось це пов’язано з перенесенням робочого простору...

Оксана СКОРОБОГАЧ | ФОПи та наймані працівники можуть отримати матеріальну допомогу під час карантину

Постановою від 07 квітня 2021 р. № 329 Кабінет Міністрів затвердив перелік основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, що призводять...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Як працює автоматичний арешт рахунків та списання коштів

23 березня 2021 року Міністерство юстиції своїм наказом № 1061/5 внесло зміни до Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках, що дозволило...
- -