Доповідь HRW: в Україні зберігається проблема мови, свободи ЗМІ та віросповідання

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) опублікувала щорічну доповідь про ситуацію з правами людини в світі. Так, відзначається, що в Росії “зберігається негативна динаміка”, а в Китаї влада розгорнула “найпотужніший за десятиліття наступ на права людини” – маючи на увазі спроби задушити протести в Гонконзі. Однак і в Україні ще залишається досить проблем з правами людини. UA-Times провело порівняння цієї доповіді, з аналогічною роботою HRW за підсумками 2018 року.

У новій доповіді сказано, що в 2019-му уряд України вжив низку важливих кроків по завершенню антикорупційних реформ, прогрес у яких був відсутній при попередньому президенті. «Після тріумфальної перемоги Володимира Зеленського в квітні і не менш переконливої ​​перемоги його партії на дострокових парламентських виборах були прийняті закони про захист викривачів корупції, ліквідації депутатського імунітету, підвищення ефективності прокуратури і про захист держслужбовців від політичного тиску. Нарешті запрацював Вищий антикорупційний суд», – йдеться в документі, складеному за підсумками 2019 року.

ЗМІ

Всі останні роки правозахисники намагаються привернути увагу світової громадськості до проблем зі свободою слова в Україні. У доповіді за підсумками 2018 року йде мова, що при президенті Петрі Порошенка уряд продовжував проводити політику обмеження свободи вираження думок, свободи інформації та свободи ЗМІ, виправдовуючи її необхідністю протистояти російській агресії на сході країни і антиукраїнській пропаганді Кремля. За даними моніторингового Інституту ЗМІ, за перші три квартали 2018 року було зафіксовано 201 порушення в 23 регіонах (від погроз і залякувань до обмеження доступу журналістів до інформації). Як утиск свободи слова, HRW зазначила тоді видворення СБУ з країни двох журналістів російського «Первого канала», а також арешт у справі про держзраду українського редактора російського інформагентства «РІА Новини» Кирила Вишинського. До того ж зазначалося, що вбивство Павла Шеремета залишається нерозкритим.

У нинішній доповіді про розкриття цієї гучної справи коректно не згадується. Зате зазначено, що зберігається пресинг на незалежні засоби масової інформації, праві радикали продовжують нападати на редакції ряду телеканалів. «Інститутом масової інформації з січня по липень 2019 року було задокументовано щонайменше 11 випадків нападів на журналістів і один напад зі смертельним результатом. У червні журналіст-розслідувач Вадим Комаров помер від важких черепно-мозкових травм, отриманих ним в результаті нападу невідомого. Також зафіксовані десятки випадків погроз і перешкоджання професійній діяльності журналістів», – йдеться в доповіді.

Ще однією претензією до правління Порошенка у правозахисників є прийнятий парламентом у квітні 2019 року закон, що вимагає використання української мови в більшості сфер суспільного життя. «Закон викликає стурбованість щодо достатніх гарантій захисту та використання мов меншин», – йдеться в доповіді.

Війна

Військовий конфлікт на сході нашої країни, що триває вже шостий рік, також не дає можливості поліпшити ситуацію з правами людини в цьому регіоні. Хоча відзначається, що в 2019-му було зниження цивільних втрат. Але зберігалася дискримінаційна політика доступу до пенсійних виплат «для громадян з територій, контрольованих збройними формуваннями, які підтримує Росія. З іншого боку, уряд спростив необхідні для отримання пенсії умови перетину лінії розмежування, скасувавши обмеження терміну дії електронних перепусток і відремонтувавши напівзруйнований міст в «сірій зоні» на пункті пропуску в Станиці Луганській».

«Додає надії демонстрований новим урядом України твердий настрій на реформи, – зазначила в нинішній доповіді Юлія Горбунова, старший дослідник HRW по Україні. – Але необхідні ще більш рішучі кроки щодо поліпшення ситуації з правами людини, щоб захистити населення з районів у зоні конфлікту, забезпечити безпечні умови для роботи ЗМІ, ефективно протистояти ультраправому насильству і забезпечити правосуддя за минулі порушення».

У доповіді за 2018 рік зазначається про загибель або поранення в звітний період щонайменше 212 цивільних осіб, переважно – внаслідок артобстрілів або вогню стрілецької зброї. Тоді ж зазначалося, що обидві сторони чинили не вибіркові або навмисні напади на школи і використовували школи у військових цілях.

У нинішній доповіді кількість жертв не згадується. За даними Моніторингової місії ООН в Україні, загальна кількість жертв серед цивільного населення в 2019 році склало 162 людини станом на 15 листопада, зокрема, 26 убитих і 136 поранених.

Крим

У доповіді за 2019 рік знову йдеться про те, що в окупованому Криму російська влада переслідувала кримських татар: 32 людини були заарештовані, ще десятки були притягнуті до відповідальності за надуманими звинуваченнями в терористичних злочинах. Значну частину заарештованих становили активісти «Кримської солідарності» – групи, яка надає правову та соціальну допомогу сім’ям заарештованих за політичними мотивами. Щонайменше четверо зазнали тортур або недозволеного поводження з боку співробітників російських силових структур.

За підсумками 2018 року в доповіді говорилося, що «Росія окупувала Крим з 2014 року і продовжує переслідувати тих, хто не приховує своїх проукраїнських поглядів. Відносно проти кримських татар, які виступають проти окупації півострова, російська влада веде кримінальне переслідування за безпідставними обвинуваченнями в тероризмі і екстремізмі. Загалом ця категорія населення зазнавала утисків, у них в будинках проводилися обшуки, іноді при цьому мешканців затримували і допитували».

Таким чином, ми бачимо, що в положенні кримських татар не відбувається поліпшень. Спочатку переслідувалися противники окупації, тепер ті, хто намагається надати їм правову допомогу.

Церква

У доповіді за 2018 рік не було згадки про проблеми зі свободою віросповіданя в країні, хоча протистояння між Українською православною церквою Московського патріархату та Українською православною церквою Київського патріархату зберігається не один рік. Але, мабуть, ситуація загострилася в минулому році настільки, що цій проблемі в доповіді по Україні була виділена окрема глава.

«Перехід частини парафій Української православної церкви Московського патріархату до новоствореної Православної церкви України часом супроводжувався насильством по обидва боки і з боку місцевої влади», – йдеться в документі. Згадується про декілька випадків, «коли мали місце залякування і погрози на адресу парафіян і священнослужителів Української православної церкви Московського патріархату, однак поліція не реагувала або навіть іноді сама брала в цьому участь». Крім того, СБУ «провела десятки рейдів за місцем проживання духовенства в храмах Української православної церкви Московського патріархату».

Також повідомлялося про випадки насильства та залякування щодо Православної церкви України (ПЦУ) на підконтрольних «сепаратистам» територіях, «включаючи обшуки в храмах і за місцем проживання духовенства, а також конфіскацію церковного майна».

Майдан

У Human Rights Watch відзначили, що питання про правосуддя за злочини Майдану багато в чому залишалося невирішеним. «Генеральна прокуратура розформувала Департамент спеціальних розслідувань, який вів ці справи, і вони були передані Державному бюро розслідувань, що на час призвело до фактичного припинення слідства», – сказано в нинішній доповіді.

Той же посил містився і в доповіді за 2018 рік: «Не дивлячись на численні обіцянки української влади, правосуддя щодо порушень і злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом і подіями на Майдані і в Одесі у 2014 році так і не відбулося. Правоохоронні органи не забезпечили збереження доказів і не запобігли виїзду підозрюваних за кордон».

ЛГБТ

За два роки не покращилася і ситуація зі злочинами на грунті ненависті. «З боку членів угрупувань, що пропагують ненависть і дискримінацію, мали місце посягання на представників етнічних меншин, ЛГБТ та правозахисників. У ряді випадків правоохоронні органи реагували на таке насильство активніше, ніж у попередні роки, і сприяли попередженню нападів, в тому числі під час публічних заходів. В інших ситуаціях дії поліції були здебільшого неефективними», – йдеться в новій доповіді.

У торішньому документі вказувалося, що в більшості своїй поліція не реагувала або не проводила ефективного розслідування фактів нападу, погроз і залякування щодо ромів, ЛГБТ та правозахисників.

Мова

Знову на порядку денному у міжнародних правозахисників наша «мовна проблема». У новій доповіді зазначено, що в зв’язку з прийняттям парламентом закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» виникла стурбованість щодо гарантій збереження і використання мов меншин.

Одночасно в позитивному ключі відзначається, що в листопаді Україна стала 100-ою державою, яка підписала Декларацію про безпеку шкіл – міжнародний документ, покликаний забезпечити безпеку навчальних закладів в умовах збройного конфлікту.


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Найновіше

На митному пункті «Краківець» зупинили контрабанду мастила майже на 5 млн грн

Слідчі Державного бюро розслідувань у місті Львові запобігли незаконному ввезенню великої кількості контрабандного товару та заподіянню шкоди інтересам держави...

День пам’яті Кіборгів. З’явилися світлини, як наразі виглядає Донецький аеропорт

Сьогодні, 16 січня, в Україні відзначається день пам'яті так званих Кіборгів - день вшанування пам'яті українських бійців, які тримали оборону Донецького аеропорту з 26...

Експерт: в найближчі дні курс гривні буде залежати від розміщення ОВДП

Керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин зробив свій короткостроковий прогноз щодо курсу гривні на найближчі дні. Курс гривні в п'ятницю, 15 січня, знаходиться...

Експерт: в 2021 році варто очікувати реальну інфляцію не менше 20%

На наступному тижні Національний банк Україні презентує висновки своїх експертів відносно прогнозу інфляції на 2021-2023 роки. Кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський надав...

Нацбанк: у 2021 році бізнес очікує погіршення економічної ситуації в країні

Національний банк надав нові оцінки від бізнесу щодо економічного зростання та власного розвитку на наступні 12 місяців. Ніякого покращення ситуації український бізнес не очікує...

Думай

Безпрецедентний аналіз: лобіювання владою інтересів окремих груп та шахрайство з ПДВ – головні загрози фіскальної безпеки України

Днями в Києві відбулася презентація результатів безпрецедентного аналізу, який вперше в історії України продемонстрував, наскільки є великі ризики та...

Читай

Експерт: в 2021 році варто очікувати реальну інфляцію не менше 20%

На наступному тижні Національний банк Україні презентує висновки своїх експертів відносно прогнозу інфляції на 2021-2023 роки. Кандидат економічних наук,...

Теж цікаво

Блоги

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Технології штучного інтелекту на службі «розумних міст»: Україна та світ

Наразі існує чималий світовий досвід застосування технологій на базі штучного інтелекту для потреб «розумних міст»: починаючи від обслуговування дорожнього руху (як наприклад, у м. Барселона...

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості людей зрозуміло, що в останній...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Ринок Big Data в Україні або як не проґавити свій шанс?

Згідно даних IBM Research, 90% усіх даних, створених людьми, з’явилися тільки останні 10 років. За таких темпів генерації даних через сто років кордон між...

ОЛЬГА КРАСКО | Як вивести з тіні трудових мігрантів і здійснити мрію президента

Влада наголошує на необхідності виведення з тіні трудової міграції, але в який спосіб? Яким чином гарантувати умови безпеки українцям з користю для держави? Більше року...
- -