Олександр Банчук: “Суди присяжних – це значно більше, ніж просто суди і просто присяжні”

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Продовження ексклюзивного інтерв’ю заступника міністра юстиції України – про те, чи бувають знання юриспруденції та права зайвими, як присяжним не дадуть стати корупціонерами, а також захистить чи покарає їх закон (Початок інтерв’ю – “Заступник міністра юстиції Олександр Банчук: як в Україні буде працювати суд присяжних“).

ЗА СУДДЕЮ ЗАЛИШИТЬСЯ ТІЛЬКИ РОЛЬ ВЕДУЧОГО

– Хотілося б дізнатися, яка роль судді, головуючого у засіданні? Присяжні виносять свій вердикт – винен чи не винен, а суддя? І якщо він не згоден з ними?

– Головуючий не перебуває у нарадчій кімнаті – там засідають тільки присяжні. Що ж стосується вироку, то законопроект передбачає наступне: обвинувальний вердикт є підставою для обвинувального вироку, виправдовувальний, відповідно, для виправдувального. Тобто, суддя зв’язаний з рішенням присяжних.

Фактично його роль зводиться до забезпечення процедури – щоб секретарем судового засідання своєчасно були розіслані повістки учасникам процесу, забезпечувався необхідний порядок, а докази, які, на його думку, є недопустимими, не пред’являлися присяжним, щоб це не могло вплинути на їх рішення, тощо.

Тобто, суддя – ведучий процесу. Але питання, так би мовити, факту – вирішується не ним, а громадянами. Факт – це, за великим рахунком – був злочин чи ні, вчиняла його особа, яка притягається до відповідальності, або не вчиняла. А питання права – це вже власне кваліфікація і призначення покарання. Присяжні приймуть рішення – був злочин? Так, був (наприклад) . Це вирішать, припустимо, семеро із семи присяжних. Чи винен обвинувачений у скоєнні злочину? Так, винен (знову ж таки, приміром, бо може бути й навпаки). І нарешті, якщо винен, то чи заслуговує на поблажливість.

Особливо якщо мова про довічне позбавлення волі – так чи ні? Наприклад, так, скоїв злочин, але є пом’якшуючі обставини, і їх необхідно врахувати. Ось головні питання, які вирішують присяжні. А вже на підставі їх обвинувального або виправдального вердикту відповідний вирок виписує суддя, вказуючи, за якою статтею, припустимо, ст. 115 «Умисне вбивство» Кримінального кодексу кваліфікується вчинене діяння. Громадяни це взагалі можуть не знати, а суддя зобов’язаний  розписати – міру покарання, обґрунтування, чому саме вона застосовується, тощо. Закон дуже чітко всі ці нюанси обумовлює.

– А ви особисто хотіли б стати присяжним?

– Ні (сміється).

– Чому?

– Ну, якщо не брати до уваги, що на політичній посаді, у минулому – експерт у сфері права, науковець… Так, мабуть, я орієнтуюся в законодавстві, щоб виступати в ролі присяжного. Навіть до деякої  міри перевантажений знаннями у сфері юриспруденції та права. Присяжними повинні бути люди, не обтяжені такими знаннями, щоб над ними не тяжіли якісь догми, стереотипи, і робота в суді присяжних була абсолютно новим, не знайомим раніше родом діяльності. Кажуть, зайвих знань не буває. Але тут, певно, виключення з правил – знання мені напевно би заважали.

– Пізнання примножують скорботу!

– Можливо! Напевно, я більше бачив би, ніж присяжні. Більше розумів … Ще задовго до роботи в Мін’юсті у мене була навчально-ознайомча поїздка США. Нам розповідали в тому числі, як там працюють суди присяжних. І ось один приватний юрист, який мав такий досвід, розповів, що заради інтересу не вказав рід своєї діяльності. Відповів, що займається бізнесом. За віком підходив. До кримінальної відповідальності не притягувався. І двічі побував у якості  присяжного…

– А мета?

– Сказав, йому було цікаво зрозуміти, що і як відбувається в нарадчій  кімнаті. До цього він там жодного разу не був. А тут побував за двома різними справах.

– І які враження?

– Сказав, що був задоволений. Він нічого не порушив. Просто спробував себе в іншій якості. Напевно, це теж досвід.

ЗАКОН, СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЧИ… СПРАВЕДЛИВИЙ ЗАКОН?

– Чи правильно ми розуміємо, що між справедливістю і законом ви, як ідеолог інституту суду присяжних, вибираєте справедливість?

– Ну, взагалі, кожен закон повинен бути справедливим.

– В ідеалі так. А на практиці трапляється інше.

– Юристи часто повторюють: «Закон суворий, але це закон». Ще зі студентських часів я багато читав про суди присяжних… І якщо буде часто повторюватися одна і та ж практика, то це стане сигналом для парламентарів – дивіться, шановні, присяжні не вважають, що цей факт є злочином. У народних депутатів часто не доходять руки до зміни певного закону. Ну, приміром, про боротьбу із самогоноварінням.

– Або закону Савченко!

– Ну, там суть інша – про перегляд терміну відбуття покарання з урахуванням знаходження особи в СІЗО… А в законі про боротьбу із самогоноварінням йдеться про адміністративну відповідальність. Хтось же веде облік такого роду фактів, хтось рапортує про зроблене, а самогон як гнали і пили 20-30 років тому, так продовжують гнати і пити сьогодні.

Напевно, це дуже банальний, побутовий приклад, це не тяжкий і не особливо тяжкий злочин, але, напевно, Кодекс про адміністративні правопорушення вже давно слід доповнити і внести до нього суттєві зміни. Адже життя на місці не стоїть…

– Або така колізія, теж досить архаїчна: подвійне-потрійне громадянство у нас не дозволено, але і не карається, у всякому разі, прецедентів не пригадуємо…

– Тут також не передбачено притягнення до кримінальної відповідальності… Але ви маєте рацію в тому, що в майбутньому суди присяжних могли б теж такі проблеми і тестувати, і допомагати вирішувати, оскільки вони теж турбують суспільство…

– Відповіли як дипломат – начебто і сказали, але без конкретики… Так на чому, все-таки, будуватиметься робота суду присяжних – на законі або справедливості?

– На справедливому законі!

ПРОТИОТРУТА ВІД КОРУПЦІЇ

– Ну, добре. А деяких суддів підозрювали і навіть звинувачували в корупції – чи буде якийсь механізм, що захищатиме присяжних від цього зла? Від спокуси отримати хабар за рішення, яке прийматимуть? І за що присяжного можуть відсторонити від справи?

– Повернемося до того, про що вже говорили – чим швидше справа буде розглянута, тим мінімальним буде вплив, в тому числі корупційного характеру, на суд в цілому і кожного присяжного окремо. Зараз ситуація в цьому плані дуже складна. Справи в судах можуть розглядатися дуже довго – від декількох місяців до кількох років. І чим довше вони слухаються, тим вищі корупційні ризики, тим більше можливості зловживань, порушень, впливу на суд, суддів. А оскільки за своїм статусом присяжний прирівнюється до судді, то відповідно, на нього поширюються такі ж вимоги – і щодо корупції, і щодо підстав для відводу або відсторонення від виконання обов’язків.

– Наприклад.

– Наприклад, якщо буде зафіксована неформальна зустріч присяжного і підозрюваного у скоєнні злочину або його адвокатом, або прокурором – в якомусь непублічному місці, а не в суді… Вже одне це може стати підставою, щоб заявити присяжному відвід і замінити його іншим, запасним… Тобто, як для судді, так і для присяжного по суті вимоги однакові. Придумувати щось ще, вважаю, недоцільно…

– Якщо ж присяжного викриють у чомусь негідному – на який термін його можуть відсторонити від обов’язків? Три роки, п’ять…

– Якщо це кримінальне провадження, рішення приймає суд, який встановлює ступінь провини і виносить відповідне обмеження для виконання обов’язків. Тобто, незнята чи непогашена судимість є законною перешкодою бути присяжним. Якщо ж це відвід, підставою якого може стати, скажімо, зафіксована неформальна зустріч- тоді рішення прийматиметься у судовому засіданні.

Аналогічно: якщо сьогодні судді заявляється відвід (або він бере самовідвід) в одній справі, це не означає відвід в інших, і він може продовжувати виконувати свої обов’язки далі в інших справах.

–  Чи означає це, що в разі відводу присяжного йому тим самим дають зрозуміти, що він перебуває під ковпаком, що за ним спостерігають, застерігаючи від подальших дій?

– Вони не повинні бути під ковпаком. Наприклад, є таємниця нарадчої кімнати – як можна її прослуховувати, якщо там засідає суд присяжних?

– Але є час обідньої перерви, час прогулянки… Там теж можуть бути і зустрічі, і якісь телефонні розмови…

– Прослуховування, зовнішнє спостереження, інші оперативно-технічні заходи можливі тільки якщо відкрито і внесено в ЄРДР кримінальне провадження. Будуть факти, на які потрібно звернути увагу НАБУ, ДБР, прокуратури – на них, звичайно, відреагують.

– Анонімні сигнали теж візьмуть на олівець?

– Ні, такі не візьмуть. Заява про кримінальне правопорушення має бути підписана. Безіменні розгляду не підлягають. Отримавши сигнал, розпочинають кримінальне провадження, беруть у суді дозвіл на прослуховування або негласне стеження у випадку, якщо йдеться про тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Іншого закон не передбачає.

ЧОМУ НЕ МІНЮСТ, А СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ

– Суди присяжних перебуватимуть під опікою Державної судової адміністрації та її регіональних управлінь на місцях. Ви впевнені, що ДСА впорається? Там же, в основному, займалися суто штабною  роботою – статзвітами, логістикою (ручками, конвертами, скріпками), тобто, супутніми, допоміжними питаннями забезпечення життєдіяльності судових інстанцій… Присяжні – це, все-таки, інший пласт і інший рівень, ні?

– Державна судова адміністрація – дуже важливий орган, що забезпечує діяльність усіх судових інститутів країни. І не тільки їх, а й нині діючих присяжних теж. Маючи достатній досвід в цих питаннях, ДСА займатиметься судами присяжних, відбором кандидатів, формуванням списків, іншим. І це нормально. А хто, вважаєте, впорається краще?

– Мін’юст, його теруправління на місцях!

– Мін’юст – орган виконавчої влади. Неминуче виникне конфлікт інтересів. З’явиться ризик пролобіювати, протягти в суди присяжних «своїх» людей. Це було б неправильно. Завдання Мін’юсту – підготувати необхідну законодавчу базу для запуску цього важливого інституту і його успішного впровадження на практиці.

ХТО МОЖЕ ВИЯВИТИ ПРИХОВАНИЙ СПРОТИВ

– Які ризики можуть виникнути із введенням судів присяжних?

– Власне, ми їх всі обговорювали. Щось може піти не так швидко, як планується, і це когось відлякає. Можуть виникнути проблеми з виділеними для присяжних приміщеннями в судах, хоча при бажанні місце для семи осіб завжди знайдеться. Можуть з’явитися бажаючі впливати на присяжних. Але ми налаштовані все ж оптимістично. Появу якихось труднощів передбачаємо, однак будемо їх долати.

Головне завдання – навчити суддів, прокурорів, адвокатів працювати в нових умовах, підготувавши відповідну законодавчу базу. Найбільшим ризиком вважаю дискредитацію самої ідеї введення інституту присяжних. Якщо це станеться, люди взагалі зневіряться в системі правосуддя. Допустити цього не можна.

Фото / прес-служба Міністерства юстиції

– Представники яких структур можуть бути проти судів присяжних? Будь-які хороші наміри тернистий шлях проходять.

– Не виключаю, проти можуть бути органи розслідування і прокуратури, які завжди не надто тішилися ідеєю судів присяжних. Зараз у цих органах орієнтуються, по-старому, на обвинувальний ухил. А якщо все піде інакше, і кількість виправдувальних вироків зросте до 10, 20 відсотків? Вийде, що це брак у їхній роботі… Це руйнуватиме давно відшліфовану модель кримінальних проваджень, які вони вели раніше і продовжують вести зараз… Тому можливі і протидія, і спроби щось видозмінити, відстрочити, затягнути. Але прокуратура до складу уряду не входить. Уряд запропонував ідею. Парламент повинен розглянути законопроекти. Заслухати, як ці пропозиції мають реалізовуватися на практиці. Це буде свого роду лакмусовий папір, що визначатиме і позицію самих народних депутатів.

ДОТОРКАНІ, АЛЕ ЗАХИЩЕНІ ЗАКОНОМ

– Ще одне уточнення стосується імунітету присяжних після розгляду справ – він передбачений?

– Ні.

– А якщо людину засудили до довічного ув’язнення, і після вироку родичі почнуть мститися присяжному або присяжним – що робити?

– Є законодавство, яке передбачає захист учасників кримінального судочинства. Певною мірою, воно потребує оновлення, але в цілому система заходів у цьому плані відпрацьована і застосовується щодо суддів, співробітників правоохоронних органів, експертів, свідків, інших осіб.

Виникне необхідність забезпечити безпеку присяжних – є спецпідрозділи, яким доручать захищати і цю категорію громадян. Це стосується фізичної охорони, безпеки житла, зміни місця проживання, інших заходів. Але є важлива особливість – в жодному з матеріалів суду не вказуватимуться повні дані присяжних. Тобто, ні прізвищ, ні імен, по батькові… Люди сидять і слухають. А потім виносять рішення. Це теж передбачено поданими законопроектами. Зараз жеці дані вказуються обов’язково.

– Чим завершимо?

– Суд присяжних – це не лише суд і не лише присяжні. Це значно більше. Народовладдя і права людини. Демократизація і реформа судової системи. Корінні зміни в свідомості людей і в цілому в суспільстві. Відповідальність, гуманізм. І ще дуже багато з того, що давно назріло й вимагає сміливих, зважених рішень. Не декларацій, не красивих слів, а рішучих дій. Ми дуже сподіваємося, що отримаємо підтримку на всіх рівнях.

– Нехай так і буде. Велике спасибі за цікаву розмову!

Олександр Ільченко, Христина Коновалова


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

- Advertisement -

Український бренд одягу

Найновіше

За перший квартал надійшло ПДВ на 18 млрд грн більше, ніж рік тому

Голова Державної податкової служби (ДПС) Олексій Любченко під час брифінгу повідомив, що незважаючи на відсутність росту економіки за перший...

- Advertisement -

Обмен Валют

Меддиректор “Рош Україна”: “Імунотерапія – це не просто нова сторінка, а нова глава в лікуванні раку”

В інтерв'ю UA-Times медичний директор компанії "Рош Україна" Оксана Сурцева розповіла про персоналізовану медицину, про онлайн-консиліуми в лікуванні конкретних захворювань та про імунотерапію в...

Експерт: поточна гривнева дохідність не задовольняє інвесторів. Що очікувати від нацвалюти

Курс гривні в понеділок, 12 квітня, торгується на рівні 27,92 гривень за долар. Така динаміка спостерігається на тлі стабільного попиту на валюту з боку...

В Україні третій тиждень антирекорд по захворюваності на COVID-19

За минулий тиждень за результатами тестів коронавірус виявили у 105 217 українців. З них 4224 дітей та 2501 медпрацівників. Незважаючи на те, що це...

Кияни намагаються врятувати отруєний Каштановий гай

Про подію стало відомо декілька днів тому. Камери відеоспостереження зафіксували, як вночі невідомий чоловік вийшов із-за поруч розташованого будівельного паркану та почав робити отвори...

Думай

Меддиректор “Рош Україна”: “Імунотерапія – це не просто нова сторінка, а нова глава в лікуванні раку”

В інтерв'ю UA-Times медичний директор компанії "Рош Україна" Оксана Сурцева розповіла про персоналізовану медицину, про онлайн-консиліуми в лікуванні конкретних...

Читай

В Україні третій тиждень антирекорд по захворюваності на COVID-19

За минулий тиждень за результатами тестів коронавірус виявили у 105 217 українців. З них 4224 дітей та 2501 медпрацівників....

Теж цікаво

Блоги

Єгор ШИШЕНОК | Бізнес і локдаун

Новий локдаун, що розпочався 5 квітня, не став для бізнесу несподіванкою. Та частина підприємців, яка змогла залишитися на плаву протягом останнього року, вже стала...

Анна ПОЛІЩУК | Оскарження довіреності, за якою майно боржника подаровано третій особі – неефективний спосіб захисту кредитора

24 лютого 2021 Верховний Суд розглянув справу № 757/33392/16 про визнання недійсною довіреності, на підставі якої боржник уклав договори дарування майна з третьою особою,...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Економіка України в 2021 році: світовий контекст та перспективи росту

Пандемія коронавірусу стала справжнім шоком для світової економіки в 2020 році, в тому числі й для України, яка за результатами минулого року, як очікується,...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА|Чи законна відмова у зарахуванні дитини до дошкільного закладу через відсутність щеплень

У наш час навколо питання обов’язковості щеплень для дітей точаться дискусії. Одні батьки твердо стоять на позиції «проти» і не вбачають у цьому нічого...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | З 1 січня змінився розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб,...
- -