Аналіз законопроекту про медіа: сайти під ковпаком, Нацрада йде в онлайн

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Скандальний законопроект «Про медіа» зробив останній крок на шляху до сесійної зали парламенту. На цьому тижні профільний парламентський комітет зі свободи слова рекомендував парламентаріям прийняти документ в першому читанні. Це означає, що документ в будь-який момент може буди виставлений на голосування в сесійній залі. І за словами джерел UA-Times в команді Володимира Зеленського, документ має всі шанси отримати підтримку більшості народних депутатів вже в ході сесії ВР, яка стартує в лютому.

Блогери під ковпаком?

«Ми Вас все одно зарегулюємо. І від Вас буде залежати як», – напучував журналістів на старті медійної епопеї народний депутат, екс-журналіст Олександр Ткаченко. І, дійсно, із законопроекту зникла ідея про так званий фінансовий фейр-плей, який просто загрожував закриттям телеканалів. Однак неоднозначні норми в законопроекті залишилися.

Один з ініціаторів закону, глава комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко стверджує, що блогери не підпадають під регулювання закону, оскільки вони не проходять державну реєстрацію. «Вони навіть не повинні виконувати законодавство про мовні квоти», – зазначає парламентарій на своїй сторінці в Facebook.

Дійсно, в статті 2 законопроекту зазначається, що законопроект не поширюється на фізичних осіб. Однак стаття 16 дітища керівника комітету з питань свободи слова та групи його колег залишає як мінімум широке поле для трактувань: «Для цілей цього Закону суб’єктом у сфері онлайн-медіа вважається особа, яка здійснює редакційний контроль зі створення або відбору, організації та поширення масової інформації в формі онлайн-медіа, крім суб’єктів, визначених цим Законом як аудіовізуальні медіа».

Та й в тій же другій статті законопроекту Нацрада визначає порядок включення\не включення в суб’єкти медіа в тому числі і по числу аудиторії. Таким чином, якщо у Вас, наприклад, популярна сторінка в соцмережі, є всі шанси потрапити під ковпак телерегулятора і не тільки його. На це ж вказують і юристи Головного юридичного управління Верховної Ради у своїх зауваженнях.

«З набуттям чинності законопроекту може виникнути безпідставна конкуренція норм Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та положень розділу VIII проекту щодо правопорушень, вчинених саме фізичними особами, які діють в сфері медіа», – зазначається у висновках управління. А ось від ідеї обов’язкової реєстрації Facebook, Youtube… автори поки відмовилися.

Нацрада пішла в онлайн

«Нацрада з питань телебачення і радіомовлення може закрити неугодні телеканали… Це фейк. Відібрати ліцензію може тільки суд і це досить не просто», – запевняє один з авторів законопроекту Олександр Ткаченко.

Дійсно, законопроект про медіа передбачає, що анулювання ліцензії або реєстрації ЗМІ можливо виключно за рішенням суду. У той же час, дітище Ткаченка і Ко підсилюють регуляторну функцію Нацради з питань телебачення і радіомовлення та поширюють її на онлайн-медіа.

Так саме Нацрада з питань телебачення і радіомовлення розробляє і затверджує перелік осіб, які загрожують інформаційній безпеці. При цьому однією з підстав для внесення ЗМІ (особи) до цього переліку є відкриття проти ЗМІ (особи) кримінального провадження, що, зрозуміло, порушує презумпцію невинуватості.

Крім цього, регулятор отримав можливість блокувати інтернет-сайти за рішенням суду за систематичні порушення. Зокрема за поширення інформації, яка на думку Нацради з питань телебачення і радіомовлення (до вироблення критеріїв віднесення інформації до «забороненої» -UA Times) пропагує нацизм або комунізм , або матеріали, в яких демонструється відповідна символіка, за розпалювання міжнаціональної ворожнечі, а також відмова в проведенні перевірки представникам Нацради і приховування інформації про кінцевих бенефіціарів. Зважаючи на політичне представництво в регуляторі, ризик зловживань залишається.

В цілому ж санкції Нацради для телеканалів, газет не зазнали змін. Тепер вони поширилися на сайти. Передбачається, що регулятор може на перший раз видати припис про усунення порушення. На другий і третій – оштрафувати, ну, і на закуску звернутися до суду для анулювання ліцензії або скасування реєстрації.

Для онлайн-медіа розмір штрафу становить до 20 тисяч гривень. Для інших – санкції зберігаються на приблизно тому ж рівні, проте вводиться штраф за ненадання документів Нацраді в установлений термін в розмірі до 8,5 тисяч гривень.

У нас довгі руки

Ще однією новелою законопроекту стане прискорена процедура розгляду справ щодо ЗМІ в судах. Відповідно до пропонованих змін до Кодексу про адміністративне судочинство, справи щодо медіа «у випадках належного обгрунтування» будуть розглядатися у судах першої інстанції лише дві доби. На апеляцію, до слова, відводиться 10 діб.

«Злісних» ж медіапорушників обіцяють дістати і за кордоном. Законодавець пропонує зобов’язати іноземних хостинг-провайдерів відключати сервера вітчизняних інтернет-ресурсів, заборонених в Україні.

З позитивних моментів законопроекту варто відзначити конкурсний відбір на посади членів Нацради, а також поки задекларовану більш активну участь ринку в регулюванні сфери, шляхом створення органу співрегулювання.

В очікуванні Закону про медіа

Ухвалення законопроекту про медіа у владних коридорах вважають справою вирішеною, хоча поки далеко не всі депутати монобільшості готові натиснути зелену кнопку за законопроект в першому читанні.

Так нардеп Олександр Дубинський заявив, що законопроект встановлює цензуру в Україні. «Закон про медіа + закон про дезінформацію це механізм прямої цензури, в гіршому російському аналогу», – написав парламентарій на своїй сторінці в Facebook.

Не бачити законопроекту і голосів другої за чисельністю фракції – «Опозиційна платформа за Життя». За словами нардепа Юрія Павленка, законопроект в нинішньому вигляді не можна вносити на розгляд парламенту. «Якщо суспільство проковтне в першому читанні законопроект про медіа, то наступний крок – це законопроект про дезінформацію, який встановлює цензуру», – написав він на сторінці в Facebook.

Розкритикував документ і самі медійники. А гендиректор інформагентства «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко в ефірі одного з телеканалів закликав готувати пропозиції до законопроекту, оскільки він, за його словами напевно буде прийнятий.


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі...

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

Експерт: ціна на криптовалюти буде і далі падати

Під кінець робочого тижня курс Bitcoin продовжує консолідацію після досягнення верхньої межі формуємого з 19 травня трикутника і позначки в $38 000. Що відбувається...

Боржник через суд майже повернув своє вже продане залогове майно

Стало відомо, що в юридичній практиці України може виникнути прецедент, коли  боржнику через суд повертають його залогове майно, яке  було реалізовано в рамках процедури...

“На чистоту”: бізнес, громада і влада Хмельниччини навчаться управлінню відходами

17-18 червня, за ініціативи Голови Хмельницької обласної ради Лабазюк Віолети в Хмельницькому пройде двохденний захід по обміну досвідом розробки та впровадження регіональних проектів з...

Експерт: учасники валютного ринку можуть взяти паузу до зустрічі Байден-Путін

Курс гривні в п'ятницю, 11 червня, стабілізувався поблизу рівня 27,10 гривень за долар, після активних продажів валюти нерезидентами. Що можна очікувати до кінця тижня,...

Думай

Боржник через суд майже повернув своє вже продане залогове майно

Стало відомо, що в юридичній практиці України може виникнути прецедент, коли  боржнику через суд повертають його залогове майно, яке ...

Читай

“ФОРУМ ДОБРИХ СПРАВ”: В Україні з’явився майданчик, який об’єднав людей доброї волі

4 червня 2021 року в Києві відбувся 4-й «ФОРУМ ДОБРИХ СПРАВ», де зустрілися  для обговорення нагальних питань представники центральної...

Теж цікаво

Блоги

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі лишається однією з найскладніших, що...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Що дозволено колекторським компаніям

14 квітня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» від 19.03.2021...

Георгий ТИГИШВИЛИ | Цугцванг для частного бизнеса

По всей видимости частному бизнесу предстоит найти новые способы защиты собственных интересов, поскольку решения Кабмина, которые принимаются на данный момент, идут в разрез официальным...

Аліна ДЕМЧИК | Правові методи у захисті від домашнього насилля, що працюють

Приблизно 1,8 млн. жінок на рік страждають від домашнього насильства. Понад 600 жінок загинули від домашнього насильства у 2020 р. 350 фактів домашнього насильства...
- -