Безпрецедентний аналіз: лобіювання владою інтересів окремих груп та шахрайство з ПДВ – головні загрози фіскальної безпеки України

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Днями в Києві відбулася презентація результатів безпрецедентного аналізу, який вперше в історії України продемонстрував, наскільки є великі ризики та загрози для фіскальної безпеки України. Над цим дослідженням команда фахівців працювала з липня місяця 2020 року і ці напрацювання мають лягти в основу стратегічного аналізу ризиків поширення загроз фіскальній безпеці України з подальшим розрахунком перших прогнозів по управлінню цими ризиками.

«За нову історію України це перше таке дослідження з оцінювання загроз, ризиків та уразливості фіскальної системи за різними напрямами – ідентифікація загроз фіскальній безпеці, їх рейтингування та ранжування, а також оцінювання зовнішніх факторів та спроможностей суб’єктів фіскальної сфери з відвернення цих загроз. Метою дослідження була підготовка підґрунтя щодо запровадження ризик-орієнтованого підходу в діяльності контролюючих та правоохоронних органів, які є базовими інституціональними елементами системи фіскальної безпеки, – розповів на презентації головний ініціатор дослідження президент Асоціації платників податків України, віце-президент Європейської Асоціації платників податків, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу, член Колегії ДПС України Грігол Катамадзе. – До нашої роботи долучилися науковці, представники державних служб, які колись працювали в митній і податковій службах, представники адвокатської сфері, бізнесу. Близько місяця велося напрацювання 500 різних запитань, що лягли в основу нашого дослідження. Ми проводили дослідження протягом липня-жовтня цього року. Кількість учасників склала близько 7000 чоловік. По всій країні долучились представники Державної податкової служби (ДПС), Державної митної служба (ДМС), Державної фіскальної служби (ДФС), Податкової міліції та багато представників малого, середнього та великого бізнесу. Фактично вся Україна представлена в цьому безпрецедентному дослідженні».

Ініціатори дослідження – Грігол Катамадзе (в центрі), Вячеслав Некрасов (зліва), Олександр Користін (справа)

В глобальній роботі приймала участь велика група експертів Державної податкової служби України –  5324 представника ДПС з 25 тисяч співробітників цього органу прийняли участь в  анонімному соціальному опитуванні. З цього приводу голова ДПС Олексій Любченко під час презентації зазначив: «Я не пам’ятаю за останні роки такого масштабного змістовного аналізу проблем, які стосуються питання фіскальної безпеки держави. Я сподіваюсь, що ця ідея буде тільки набувати розвитку та удосконалювати саму методику. Не менш значущим буде спрощення висновків таких досліджень, щоб вони були зрозумілі якомога більшій аудиторії».

Дослідженням були охоплені всі регіони України, але без окупованого Криму

Експертна група виявила 243 загрози у сфері фіскальної безпеки. Ключовими загрозами всі категорії опитаних назвали шахрайство з ПДВ та лобіювання представниками влади інтересів окремих груп та компаній в просуванні для них вигідних податково-митних умов (преференцій). Незаконне уникнення податку на додану вартість вважають загрозою представники Податкової міліції (64,69% від опитаних), Державної митної служби (61,83%), та Державної податкової служби (61,67%). Легальний бізнес також переймається цим явищем – 58,76% від опитаних представників цієї категорії. Нечесне лобіювання владою інтересів окремих підприємців в першу чергу непокоїть Держмитслужбу (64,27%) та представників бізнесу (64,18%).

Що стосується позитивних відгуків, то найменшою загрозою бізнес вважає інформаційні атаки щодо дискредитації фіскальної системи (37,63%), ДПС та Податкова міліція – прояви корупції у фіскальній сфері (40,43% та 45,60% відповідно).

Ключеві проблеми

В перелік ключових проблем в сфері фіскальної безпеки опитані експерти включили 11 категорій. Серед вже нами названих «Шахрайство з ПДВ» (середній показник серед усіх опитаних 61,96%)  та  «Лобіювання представниками влади інтересів окремих груп та компаній» (середній показник 59,44%), серйозної проблемою для фіскальної безпеки  вважають також «Контрабанду, заниження митної вартості та інші порушення митних правил» (середній показник 59,28%), а також «Схеми мінімізації податкових платежів» (57,63%) і «Тінізацію окремих видів бізнесу» (55,88%).

За напрямом ДФС учасники вважають ключовою загрозою «Уникнення кримінального переслідування за податкові правопорушення» (середній показник 52,14%) та «Цілеспрямовану діяльність організованої злочинності у фіскальній сфері» (44%36). В першій категорії найбільш загрозливими бізнес вважає уникнення кримінального переслідування за податкові злочини шляхом корупційної змови з працівниками прокуратури (56,30%) та шляхом зустрічного судового позову (55,31%), а представники ДПС – шляхом корупційної змови у судах (53,27%) та зустрічного судового позову (54,51%). Недосконалість слідчої системи, а саме забюрократизованність процедур погодження  проведення слідчих розшукових дій у кримінальних провадженнях вважають загрозою 60,36% представників Податкової міліції.

За напрямком ДМС опитані вважають ключовою загрозою «Цілеспрямовану діяльність організованої злочинності у фіскальній сфері щодо мита» (середній показник 45,52%). Тут найбільше непокоять експертів порушення щодо нафтогазової галузі (середній показник 55,48%), паливних ресурсів (53,97%) та лісового господарства (53,61%). Другою проблемою вважають контрабанду (59,28%). Тут 63,57% усіх опитаних вважають загрозою контрабанду лісу та лісоматеріалів, а 62,45% – бурштину. Контрабанду тютюнових виробів вважають загрозою для фіскальної безпеки країни 57,52% усіх опитаних.

Тиск на бізнес вважають проблемою в першу чергу самі бізнесмени, а також представники Держмитслужби. 51,44% бізнесменів, які прийняли участь у дослідженні, вважають, що загрозою є необґрунтоване блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Ще 51,24% назвали загрозою так зване «забезпечення планових надходжень до бюджету» за рахунок сумлінного платника і 51,18% – необґрунтоване віднесення суб’єкта господарюванні до переліку «ризикових» платників податків.

Митників в цій категорії бентежить блокування господарської діяльності підприємств, шляхом безпідставного вилучення оргтехніки, фінансово-господарської документації тощо (51,13%) та безпідставного внесення матеріалів до ЄРДР (50,53%). Для представників ДПС та Податкової міліції найбільш проблемними в плани тиску на бізнес вважається необґрунтоване блокування реєстрації податкових накладних – 40,83% і 41,47% відповідно.

У Податковій міліції та ДПС безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ вважають  найбільшою загрозою в категорії «Шахрайство з ПДВ» (62,2% та 56,5% відповідно).  Представники бізнесу та митниці такою загрозою вважають незаконне відшкодування ПДВ (54,25% та 59,03% відповідно).

Не менш серйозною проблемою для фіскальної безпеки вважаються «схеми мінімізації податкових платежів». З боку ДФС 62,38% учасників опитування вважають найбільш загрозливим у цій категорії використання юридичних осіб з ознаками фіктивності та/або «підставних фізосіб».  60,79% учасників з боку бізнесу та 57,66% з боку Держмитслужби вважають такими використання підприємств-нерезидентів, зареєстрованих у офшорних зонах та країнах з низьким податковим навантаженням. В ДПС більш переймаються змінами номенклатури товару по ланцюгу купівлі-продажу (54,2%).

У категорії «Лобіювання владою податково-митних преференцій» усі експертні групи віддали безперечну першість Верховній Раді України. Саме в цьому органі влади небезпеку для фіскальної стабільності бачать 69,38% опитаних представників митниць, 62,45% – ДПС, 62,15% – бізнесу та 59,81% – ДФС. Взагалі в цій категорії  саме представники Держмитслужби побачили найбільше загроз для фіскальної безпеки. У Центральних органах виконавчої влади 61,81% митників бачать загрозу, 60,58% – у правоохоронних органах, 61,33% – у судах, 62,37% – у лобіюванні інтересів великого бізнесу, 65,13% – у лобіюванні інтересів монополістів; 62,08% – у реалізації злочинних схем, 60,8% – у преференції щодо злочинних груп.

У категорії «Незаконний видобуток корисних копалин» для усіх груп опитаних очевидна загроза з тінізації вирубки лісів та подальшого експорту деревини. Так вважає 70,97% опитаних представників  бізнесу, 69,85% – представників митниці, 66,33% – ДПС та 61,21% – Податкової міліції. Незаконний видобуток корисних копалин (бурштину, граніту, піску, нафти, газу тощо) вважають загрозою для фіскальної безпеки 71,22% представників бізнесу, 66,96 – митниці та 64,52% – ДПС. Також в митниці суттєву загрозу бачать в незаконних викидах в атмосферу повітря забруднюючих речовин (66,16%) і в незаконних скидах забруднюючих речовин у водні артерії країни (69,46%).

Ніхто не відкидає наявність корупції у фіскальній сфері. Але для бізнесу та співробітників Держмитслужби це більш очевидна проблема, аніж для ДПС та Податкової міліції. Згідно з результатами цього дослідження, контроль злочинних схем з боку правоохоронних органів вважають найбільшою загрозою у фіскальній сфері 61,7% опитаних митників, та 60,26% – підприємців. Просування до влади підконтрольних осіб – 61,86% митників і 60,7% – бізнесменів.

Службовці ДПС вважають, що найменший рівень корупції можливо спостерігати серед керівництва, яке демонструє високу лояльність щодо протиправних дій підлеглих. Тут загрозу бачить лише 35,56% опитаних податківців. Ще 37,66% бачать загрозу в підкупі працівників фіскальних органів.

Серед загроз макроекономічного характеру опитані назвали в першу чергу трудову міграцію, відтік робочої сили закордон. Так вважають 70,4% представників митних служб, 66,48% – ДПС, 65,84% – бізнесу та 61,14% – Податкової міліції. Другою такою проблемою опитані вважають рівень тіньової економіки – 64,55% представників усіх груп. На третьому місці – спад виробництва в країні – 63,52%. Також турбує зменшення офіційного ринку праці (62,02%), діяльність «конвертаційних центрів» (59,26%) і трудові відносини з працівниками без юридичного оформлення (58,75%).

В рамках цього дослідження вибраним категоріям також була надана можливість  визначитися з мірами, які, на їх думку, могли б покращити в Україні ситуацію з фіскальною безпекою. Найбільше схвальних відгуків отримав спосіб доступу до кращих закордонних практик: технічного оснащення (62,56%), трохи менше (61,72%) – залучення міжнародної технічної та фінансової допомоги для технічного переоснащення органів системи. А ще бізнес та представники ДФС відмітили необхідність створення єдиного правоохоронного органу в економічній сфері (62,94% та 68,72%).

«Останні декілька років ми займаємося тим, що розробляємо певну концепцію протидії економічним злочинам, – зазначив на презентації Вячеслав Некрасов – радник Голови ДФС України, радник Президента АППУ, кандидат юридичних наук, доцент, учасник складу авторського колективу дослідження. – Ми об’їхали багато країн Європи, де не тільки вивчити їх досвід, але і презентували свої напрацювання. Принципова відмінність наших дій від того, що зараз відбувається в правоохоронній системі нашої країни в тому, що ми намагаємося імплементувати так звану ILP-модель в діяльність правоохоронних органів, ключової базою якої є так звана розвідувальна аналітика, або простіше – аналітичні речі. Ключове завдання аналітики – фактично вона працює як на упередження (дає можливість надати не тільки інструмент правоохоронцям, щоб зрозуміти, що відбувається в тому середовище, яке ми сьогодні досліджуємо, і щоб спрогнозувати наслідки), так і дає розуміння, яким чином протистояти загрозливим явищам. Для нас головне те, як реагувати та долати явища. Тіньова економіка – це явище, злочинність – теж явище, злочинність в економіці – явище. Для нас було важливим, щоб ми показали, як мусить працювати саме система. Ми вивчили позитивний досвід, який на сьогодні існує, і почули від людей, які сьогодні займаються впровадженням аналітичних платформ в діяльність контролюючих правоохоронних органів, фактично таку фразу: якщо розвідувальна аналітика не впливає на систему прийняття управлінський рішень, вона втрачає свій сенс як такий. Тому наше завдання було показати, яким чином повинен вибудовуватися стратегічний менеджмент в контролюючих і правоохоронних органах».

Читайте також: блог Грігола КАТАМАДЗЕ “Якщо негайно не створити Службу фінансових розслідувань, можуть настати лихі 90-ті”

Більше про презентацію дослідження на тему фіскальної безпеки можна дізнатися за посиланням.


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

Чому Україні необхідно впроваджувати лізинг землі

Необхідність впровадження лізингу землі в Україні пояснюється тим, що цей фінансовий механізм є перспективним механізмом з відвертими перевагами, який...

Замначальника митниці та головний інспектор недооформілі вантаж на 1,6 млн грн

Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило, що до суду направлено обвинувальний акт стосовно заступника начальника одного із відділів митного оформлення та головного державного інспектора митного...

Суд зобов’язав… суд розглянути справу “Будинку-монстра” на Подолі

Справа так званого "Будинку-монстра", що на Подолі стала для столиці знаковою. Тут є все, що характеризує нове будівництво в середмісті Києва: "зайві" поверхи, "обдурені"...

Єгор ШИШЕНОК | Яким країнам американські гроші приносять щастя?

Якщо ми поглянемо в історію та проаналізуємо «економічні дива» останніх 70 років – то побачимо, що всі вони збудовані на інвестиціях Сполучених Штатів Америки....

Експерт: переговори з МВФ зараз головна рушійна сила на ринку валют

Курс гривні вранці в п'ятницю, 22 січня, зміцнився до позначки 28,18 гривень за долар після того, як Нацбанк України зберіг облікову ставку на рівні...

Думай

Національна економічна стратегія-2030 очима експертів

Кабмін запускає широке обговорення напрацювань Національної економічної стратегії-2030. Цей документ, який мусить визначити напрямки економічного розвитку України на найближче...

Читай

Чому Україні необхідно впроваджувати лізинг землі

Необхідність впровадження лізингу землі в Україні пояснюється тим, що цей фінансовий механізм є перспективним механізмом з відвертими перевагами, який...

Теж цікаво

Блоги

Єгор ШИШЕНОК | Яким країнам американські гроші приносять щастя?

Якщо ми поглянемо в історію та проаналізуємо «економічні дива» останніх 70 років – то побачимо, що всі вони збудовані на інвестиціях Сполучених Штатів Америки....

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Підприємці і держава під час карантину: як влада підтримує бізнес (12 полегшень для бізнесу)

Із зрозумілих причин пандемія COVID-19 негативно впливає на економічне становище українців: обмеження чи взагалі зупинення певних видів господарської діяльності, як наслідок, падіння економічної активності,...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Технології штучного інтелекту на службі «розумних міст»: Україна та світ

Наразі існує чималий світовий досвід застосування технологій на базі штучного інтелекту для потреб «розумних міст»: починаючи від обслуговування дорожнього руху (як наприклад, у м. Барселона...

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості людей зрозуміло, що в останній...
- -