Біля музею в Пирогові і братської могили побудують висотки

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

В ситуації, коли правоохоронні органи не діють, а місцева адміністрація нездатна або не хоче професійно виконувати свої обов’язки, дуже легко вирубується ціла лісова смуга в історичному районі столиці. Так і сталося в понеділок, 20 січня, в буферній зоні “Національного музею народної архітектури та побуту України” у Пирогові, про що громада Києва дізналася з мережі Фейсбук.

“Зараз на полі 102 га вже відбувається геофізична розмітка, з варварським знищенням трав’яної і деревної рослинності унікальної екосистеми найменшої по площі в Європі лісостепової природної зони…. Беззаконня І КОРУПЦІЯ ПРАВИТЬ УКРАЇНОЮ!!”, – зазначила, наприклад, місцева мешканка Марина Таращук.

Аби приховати сліди начебто законної рубки на місці майбутнього будівництва трудящі будівельного підряду влаштували вогнище з порубаних дерев, чим значно пошкодили трав’яний покрив. Як кажут екологи, де зараз попелище раніше можна було зустріти до 12 видів рідкісних червонокнижних рослин.

Хто це допустив?

Забудовні інтереси щодо буферної зони “Національного музею народної архітектури та побуту України” дрімали ось уже два десятиліття. Відносно зручна інфраструктура та живе природне середовище приваблювало потенційних інвесторів, однак отримати всі необхідні дозволи на будівництво не давав статус буферної зони музею національного рівня.

фото: Михайло Погребиський

Втім, уже за мерства Віталія Кличка вдалося знайти “вирішення” проблеми і згідно наказу №1379 від 26 грудня 2018 року Департамент містобудування та архітектури КМДА надав містобудівні умови і обмеження сільськогосподарському ТОВ Агрокомбінат “Хотівський” для проектування житлового комплексу з об’єктами соціального та громадського призначення. Загальна площа ділянки забудови становитиме 16 га зеленої зони.

Згідно з Генпланом Києва і проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, функціональне призначення цієї земельної ділянки визначено як середньо- і малоповерхова забудова.

Містобудівні умови і обмеження, видані Агрокомбінату “Хотівський”, визначають максимальну висоту будівництва у 30 м. Однак, такі показники прямо суперечать Генплану, що визначає верхню позначку середньоповерховоъ забудови у 22 м (8 поверхів).

зображення: http://abzac.in.ua/

Більше того, згідно Генплану територія довкола Музею взагалі віднесена до зони малоповерхової забудови, тобто висота будівель тут загалом не може перевищувати 8 м! Але кому ці норми потрібні?..

Захоронення монахів-відлюдників

Невідповідність обмежень висотності будівництва з виданими дозвільними документами – це далеко не єдиний “сюрпризи”, який можуть чекати на потенційних інвесторів проекту.

На сусідньому з вирубкою дерев схилі мы побачили давнє братське поховання монахів. Певно через його наявність ця територія тривалий час і не забудовувалася. Поховання складається з дерев’яного хреста і кам’яного надгробку, на якому висічена інформація про похованих: “Братская могила 60 казненных иноков монастыря св.Николая в 1712 году. Возраст 18-30 лет. Погребены заживо”.

Радіоактивний могильник

Втім, якщо моральні перестороги столичних забудовників не лякають,  від слова, уже давно, то екологічній безпеці майбутніх мешканців, а проект вочевидь позиціонуватися саме як еко-житло, можна було приділити трохи більше уваги.

фото з мережі інтернет

За 750 м від запланованого будівництва розташований могильник радіоактивних відходів «Радон». Пункт захоронення радіоактивних відходів Київського державного міжобласного спецкомбінату “Радон” – такою є повна назва сховища, був збудований у 1962 році як частина державного спецкомбінату зі зберігання та утилізації радіоактивних відходів.

Спочатку до могильника звозили лише відходи дослідного ядерного реактору НАН України, що й до нині розташовується на столичному проспекті Науки. Втім, з часом територія сховища була збільшена, а відходи сюди звозили і з інших регіонів України.

фото з мережі інтернет

Згідно інформації з відкритих джерел, “Радон” профільований на зберігання тритію – радіоактивного ізотопу гідрогену, що використовується в промисловості та воєнному озброєнні. На території сховища він зберігався у вигляді розчину в спеціальних металевих цистернах на глибині до 10 м. Чому зберігався?.. У 1995 році на підприємстві сталася локальна техногенна аварія – внаслідок розгерметизації ємностей частина розчиненого тритію потрапила у праву притоку Дніпра, річку Віту,  що протікає неподалік.

Витік тоді вдалося локалізувати, а над резервуарами встановили додаткова захисне накриття. Проте, поточний стан сховища залишається загадкою – підприємство є режимним об’єктом, доступ до сховищ є обмеженим.

фото: Siren

Нещодавно столичному блогеру з нікнеймом Siren вдалося зафіксувати на берегах річки Віти в районі сховища випромінювання в 69 мікроренген на годину (при максимально допустимій нормі у 50).

Нагадаємо, що ще у 2016 році за пропозицією Голови Постійної комісії київської міської ради з питань екологічної політики Костянтина Ялового частину радіоактивних відходів, що залишаються на підприємстві, було заплановано передати спеціалізованому державному підприємству “Вектор”, що знаходиться в Зоні відчуження. Однак, за браком фінансування ці плани так і не були втілені в життя.

Про те, як ведеться в Києві будівництво, можете почитати ще в одному нашому матеріалі «Як сквер став приватним, а Фонд держмайна виселили унікальну бібліотеку».

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

Німецька в школі та університеті: як застосувати знання мови українським учням?

На перший погляд німецька може видаватися важкою для вивчення та не надто милозвучною. Однак варто лише дізнатися більше про...

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

Експерт: в Україні не варто чекати зниження цін на паливо

За попередній тиждень середні ціни на бензин А-95 по Україні зросли на 1,28% до 30,08 грн, А-92 +1,39% до 29,15 грн, А-95 преміум залишився...

Експерт: НБУ не дасть аграріям зміцнити гривню

Курс української гривні в п'ятницю, 9 липня, тримався на позначці 27,35 гривень за долар. Попит і пропозиція на ринку періодично виходять з рівноваги, але...

Експерт: говорити про потенціал зростання криптовалют рано

Криптовалюти продовжують торгуватися з невизначеною динамікою. Два дня ціна може зростати, потім два дні падати. Що відбувається на ринку віртуальних валют, розповів UA-Times головний...

Експерт: сьогодні ринок більше орієнтується на покупців валюти

Курс гривні в середу, 7 липня, торгується з невеликим ослабленням, відкотуючись до 27,33 гривень за долар. Напередодні продавці валюти так і не змогли перехопити...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

Що українці купують в інтернеті до відпустки

У червні українці готувалися до випускних і святкових днів, а також до прийдешніх поїздок. В інтернеті купували сукні до...

Теж цікаво

Блоги

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з іншими нозологіями, держава звертає на...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким користуються у всьому світі. Теорія...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в тому числі на рівні реалізації...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі лишається однією з найскладніших, що...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який...
- -