Біля музею в Пирогові і братської могили побудують висотки

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

В ситуації, коли правоохоронні органи не діють, а місцева адміністрація нездатна або не хоче професійно виконувати свої обов’язки, дуже легко вирубується ціла лісова смуга в історичному районі столиці. Так і сталося в понеділок, 20 січня, в буферній зоні “Національного музею народної архітектури та побуту України” у Пирогові, про що громада Києва дізналася з мережі Фейсбук.

“Зараз на полі 102 га вже відбувається геофізична розмітка, з варварським знищенням трав’яної і деревної рослинності унікальної екосистеми найменшої по площі в Європі лісостепової природної зони…. Беззаконня І КОРУПЦІЯ ПРАВИТЬ УКРАЇНОЮ!!”, – зазначила, наприклад, місцева мешканка Марина Таращук.

Аби приховати сліди начебто законної рубки на місці майбутнього будівництва трудящі будівельного підряду влаштували вогнище з порубаних дерев, чим значно пошкодили трав’яний покрив. Як кажут екологи, де зараз попелище раніше можна було зустріти до 12 видів рідкісних червонокнижних рослин.

Хто це допустив?

Забудовні інтереси щодо буферної зони “Національного музею народної архітектури та побуту України” дрімали ось уже два десятиліття. Відносно зручна інфраструктура та живе природне середовище приваблювало потенційних інвесторів, однак отримати всі необхідні дозволи на будівництво не давав статус буферної зони музею національного рівня.

фото: Михайло Погребиський

Втім, уже за мерства Віталія Кличка вдалося знайти “вирішення” проблеми і згідно наказу №1379 від 26 грудня 2018 року Департамент містобудування та архітектури КМДА надав містобудівні умови і обмеження сільськогосподарському ТОВ Агрокомбінат “Хотівський” для проектування житлового комплексу з об’єктами соціального та громадського призначення. Загальна площа ділянки забудови становитиме 16 га зеленої зони.

Згідно з Генпланом Києва і проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, функціональне призначення цієї земельної ділянки визначено як середньо- і малоповерхова забудова.

Містобудівні умови і обмеження, видані Агрокомбінату “Хотівський”, визначають максимальну висоту будівництва у 30 м. Однак, такі показники прямо суперечать Генплану, що визначає верхню позначку середньоповерховоъ забудови у 22 м (8 поверхів).

зображення: http://abzac.in.ua/

Більше того, згідно Генплану територія довкола Музею взагалі віднесена до зони малоповерхової забудови, тобто висота будівель тут загалом не може перевищувати 8 м! Але кому ці норми потрібні?..

Захоронення монахів-відлюдників

Невідповідність обмежень висотності будівництва з виданими дозвільними документами – це далеко не єдиний “сюрпризи”, який можуть чекати на потенційних інвесторів проекту.

На сусідньому з вирубкою дерев схилі мы побачили давнє братське поховання монахів. Певно через його наявність ця територія тривалий час і не забудовувалася. Поховання складається з дерев’яного хреста і кам’яного надгробку, на якому висічена інформація про похованих: “Братская могила 60 казненных иноков монастыря св.Николая в 1712 году. Возраст 18-30 лет. Погребены заживо”.

Радіоактивний могильник

Втім, якщо моральні перестороги столичних забудовників не лякають,  від слова, уже давно, то екологічній безпеці майбутніх мешканців, а проект вочевидь позиціонуватися саме як еко-житло, можна було приділити трохи більше уваги.

фото з мережі інтернет

За 750 м від запланованого будівництва розташований могильник радіоактивних відходів «Радон». Пункт захоронення радіоактивних відходів Київського державного міжобласного спецкомбінату “Радон” – такою є повна назва сховища, був збудований у 1962 році як частина державного спецкомбінату зі зберігання та утилізації радіоактивних відходів.

Спочатку до могильника звозили лише відходи дослідного ядерного реактору НАН України, що й до нині розташовується на столичному проспекті Науки. Втім, з часом територія сховища була збільшена, а відходи сюди звозили і з інших регіонів України.

фото з мережі інтернет

Згідно інформації з відкритих джерел, “Радон” профільований на зберігання тритію – радіоактивного ізотопу гідрогену, що використовується в промисловості та воєнному озброєнні. На території сховища він зберігався у вигляді розчину в спеціальних металевих цистернах на глибині до 10 м. Чому зберігався?.. У 1995 році на підприємстві сталася локальна техногенна аварія – внаслідок розгерметизації ємностей частина розчиненого тритію потрапила у праву притоку Дніпра, річку Віту,  що протікає неподалік.

Витік тоді вдалося локалізувати, а над резервуарами встановили додаткова захисне накриття. Проте, поточний стан сховища залишається загадкою – підприємство є режимним об’єктом, доступ до сховищ є обмеженим.

фото: Siren

Нещодавно столичному блогеру з нікнеймом Siren вдалося зафіксувати на берегах річки Віти в районі сховища випромінювання в 69 мікроренген на годину (при максимально допустимій нормі у 50).

Нагадаємо, що ще у 2016 році за пропозицією Голови Постійної комісії київської міської ради з питань екологічної політики Костянтина Ялового частину радіоактивних відходів, що залишаються на підприємстві, було заплановано передати спеціалізованому державному підприємству “Вектор”, що знаходиться в Зоні відчуження. Однак, за браком фінансування ці плани так і не були втілені в життя.

Про те, як ведеться в Києві будівництво, можете почитати ще в одному нашому матеріалі «Як сквер став приватним, а Фонд держмайна виселили унікальну бібліотеку».


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

- Advertisement -

Український бренд одягу

Найновіше

Меддиректор “Рош Україна”: “Імунотерапія – це не просто нова сторінка, а нова глава в лікуванні раку”

В інтерв'ю UA-Times медичний директор компанії "Рош Україна" Оксана Сурцева розповіла про персоналізовану медицину, про онлайн-консиліуми в лікуванні конкретних...

- Advertisement -

Обмен Валют

Експерт: поточна гривнева дохідність не задовольняє інвесторів. Що очікувати від нацвалюти

Курс гривні в понеділок, 12 квітня, торгується на рівні 27,92 гривень за долар. Така динаміка спостерігається на тлі стабільного попиту на валюту з боку...

В Україні третій тиждень антирекорд по захворюваності на COVID-19

За минулий тиждень за результатами тестів коронавірус виявили у 105 217 українців. З них 4224 дітей та 2501 медпрацівників. Незважаючи на те, що це...

Кияни намагаються врятувати отруєний Каштановий гай

Про подію стало відомо декілька днів тому. Камери відеоспостереження зафіксували, як вночі невідомий чоловік вийшов із-за поруч розташованого будівельного паркану та почав робити отвори...

Експерт: ключові ризики для гривні зараз формуються навколо військових дій на Донбасі

Курс гривні в п'ятницю, 9 квітня, знаходиться на рівні 27,93 гривень за долар. Короткостроковий прогноз по ринку валют дав UA-Times керівник відділу аналітики ГК...

Думай

Меддиректор “Рош Україна”: “Імунотерапія – це не просто нова сторінка, а нова глава в лікуванні раку”

В інтерв'ю UA-Times медичний директор компанії "Рош Україна" Оксана Сурцева розповіла про персоналізовану медицину, про онлайн-консиліуми в лікуванні конкретних...

Читай

В Україні третій тиждень антирекорд по захворюваності на COVID-19

За минулий тиждень за результатами тестів коронавірус виявили у 105 217 українців. З них 4224 дітей та 2501 медпрацівників....

Теж цікаво

Блоги

Єгор ШИШЕНОК | Бізнес і локдаун

Новий локдаун, що розпочався 5 квітня, не став для бізнесу несподіванкою. Та частина підприємців, яка змогла залишитися на плаву протягом останнього року, вже стала...

Анна ПОЛІЩУК | Оскарження довіреності, за якою майно боржника подаровано третій особі – неефективний спосіб захисту кредитора

24 лютого 2021 Верховний Суд розглянув справу № 757/33392/16 про визнання недійсною довіреності, на підставі якої боржник уклав договори дарування майна з третьою особою,...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Економіка України в 2021 році: світовий контекст та перспективи росту

Пандемія коронавірусу стала справжнім шоком для світової економіки в 2020 році, в тому числі й для України, яка за результатами минулого року, як очікується,...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА|Чи законна відмова у зарахуванні дитини до дошкільного закладу через відсутність щеплень

У наш час навколо питання обов’язковості щеплень для дітей точаться дискусії. Одні батьки твердо стоять на позиції «проти» і не вбачають у цьому нічого...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | З 1 січня змінився розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб,...
- -