Експерти: закон про амністію капіталів неефективний, але може допомогти збирати докази

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

30 березня Верховна Рада збереться на позачергове засідання, де, окрім питання щодо подій 20 березня 2021 року біля Офісу Президента України будуть висталені на голосування законопроекти про відновлення великої приватизації (4543, 2-ге читання) та про перелік об’єктів, що не підлягають приватизації (4020, 1-ше читання); про легалізацію (амністію) капіталів (5153-5155, 1-ше читання); про новий порядок отримання наукових ступенів (4667-1, 2-ге читання);  про вдосконалення отримання пакунку малюка (5064, 1-ше читання); про посилення відповідальності за порушення порядку самоізоляції (4540, 1-ше читання); про посилання відповідальності за порушення протипожежної безпеки (3931 та 4157, 2-ге читання). UA-Times зібрало думку експертів відносно законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету №5153.

Кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський вважає, що подібний підхід не принесе суттєвих доходів до держбюджету та не призведе до детінізації економіки.

“Цілий ряд країн запроваджували так звану нульову декларацію та податкову амністію, щоб дати можливість громадянам, які ухилялися від сплати податків, легалізувати свої статки, сплативши за це невеликий відсоток. Законопроект 5153 пропонує запровадити таку практику в Україні. Планується, що громадяни України зможуть в період з 1-го липня 2021р. по 1-е липня 2022 р. добровільно задекларувати своє майно та активи, які раніше не декларувалися та які були набуті за рахунок доходів з яких не сплачувалися податки. Як показує досвід інших країн, подібна акція не принесла суттєвих доходів до держбюджету та не призвела до детінізації економіки”, – вважає Олександр Хмелевський.

Олександр Хмелевський наводить приклад, що в Грузії таким чином легалізували лише біля $30 тисяч, а в Казахстані біля $7 млн: “Такі низькі результати пояснюється тотальною недовірою громадян до влади. Адже декларування незадекларованих доходів – це по-суті зізнання в злочинах. Таке декларування може викликати багато додаткових запитань чи навіть порушення кримінальних справ. Крім того, після разового декларування доведеться постійно декларувати доходи від задекларованих активів та сплачувати за них податки в повному обсязі. Тому сенсу заповнювати нульову декларацію громадянам немає. Крім того, згідно до законопроекту, громадяни мають сплатити 5 % від вартості активів в Україні та 9 % від вартості активів за кордоном. Це також не стимулює легалізацію. Для чого платити ці кошти, коли можна нічого не платити взагалі?”

Законопроект передбачає, що на кошти, вкладені в державні облігації в період з 1.01.2021р. по 20.06.2022 р., буде діяти ставка 2,5 %. “На думку авторів законопроекту, це буде стимулювати людей вкладати кошти в державні облігації. Проте, це можливо для коштів в гривні на банківських рахунках чи готівці, – продовжує незалежний експерт. – Навряд чи хтось буде продавати нерухомість чи акції, щоб вкласти їх в держоблігації. Такі операції можуть принести більше витрат ніж економії на ставці оподаткування.

Законопроект 5155, який також знаходиться на розгляді у Верховній Раді, дозволяє уникнути відповідальності особам, які вивели кошти за кордон. Це на думку його авторів, стимулюватиме легалізувати кошти, які знаходяться за кордоном. Проте, сенсу в легалізації закордонних активів немає. Знайти їх буде дуже важко. Влада очікує, що запровадження податкової амністії дозволить поповнити Держбюджет багатомільярдними доходами. Проте, такі очікування занадто оптимістичні. Швидше за все, як і в інших країнах, легалізують не більше 1 мільярда гривень за що сплатять декілька мільйонів гривень податків. Разом з тим, така амністія демотивує порядних людей. Адже виявляється можна було податки не платити, а потім сплатити невелику суму та уникнути відповідальності. Очевидно, що після податкової амністії влада планує запровадити загальне декларування доходів громадян. Проте, такий крок теж не призведе до наповнення Держбюджету, зате додасть клопоту як громадянам, так і податківцям. Детінізацію економіки можна здійснити не репресивними заходами та запровадженням тотального контролю за громадянами, а спрощенням податкової системи, зокрема, заміною податку на доходи податком на споживання”.

Анастасія Гурська, адвокат, керівник Адвокатського бюро “Анастасії Гурської”, Голова Комітету із захисту бізнесу Спілки українських підприємців, в своєму коментарі UA-Times відмітила, що законопроект 5153, який визначений Президентом як невідкладний, презентували як так званий податковий компроміс по виявленню та оподаткуванню тіньових активів. Він направлений на те, щоб особи добровільно відкривали свої “приховані” активи, сплатили податки за них по “акційній” ставці, а в якості гарантії від держави – вони не матимуть проблем з правоохоронними органами щодо кримінального переслідування по фактам ухилення від сплати податків, легалізації доходів, тощо.

“В формулюваннях норм даного законопроекту є певні недоліки, можливо, навіть навмисно приховані, – вважає Анастасія Гурська. – Так, нібито гарантується заборона використання доказів, які містяться в одноразових добровільних декларація в розслідуваннях та перевірках щодо декларанта. Разом з тим, з тексту самого законопроекту чітко вбачається, що як доказ для притягнення до кримінальної відповідальності, для прикладу, за ст. 212 КК України не може бути використана сама одноразова добровільна декларація та відомості з неї, а також це не може бути підставою для відкриття кримінального провадження. Разом з тим, немає жодної заборони у використанні як доказ документів, які долучаються до таких декларацій (документів, що підтверджують вартість задекларованих об’єктів, особливо тих, що за межами України, адже до декларації декларант обов’язково має надати документальне підтвердження, яке відповідно міститиме інформацію про місцезнаходження активів та інші характеристики)”.

На думку Голови Комітету із захисту бізнесу Спілки українських підприємців Гурської, такі докази не заборонено отримати в порядку Кримінального процесуального кодексу України за рішенням суду шляхом тимчасового доступу до таких речей і документів, або шляхом проведення обшуку, та подальшого використання у кримінальних провадженнях для притягнення особи до відповідальності.

“Що стосується відкриття кримінального провадження, то це взагалі в реаліях сьогодення не є проблемою та на сьогодні можливо відкрити кримінальне провадження, тобто внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про злочин, за заявою будь-якої особи без перевірки, де заявник отримав таку інформацію та без документального підтвердження його заяви, – продовжує Анастасія Гурська. – Також сумнівним є визначення кола осіб, які мають та не мають право скористатись правом подання такої одноразової добровільної декларації та які активи можуть бути об’єктом декларування, а які не можуть, адже законопроектом сформовані норми так, що певний актив, отриманий внаслідок вчинення злочину можна вважати таким, що підпадає під дію такого законопроекту, так і за певних обставин таким, що не буде підпадати під дію законопроекту. Як говориться, “було б бажання і стаття Кримінального кодексу” знайдеться”.


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

- Advertisement -

Український бренд одягу

Найновіше

Кияни намагаються врятувати отруєний Каштановий гай

Про подію стало відомо декілька днів тому. Камери відеоспостереження зафіксували, як вночі невідомий чоловік вийшов із-за поруч розташованого будівельного...

- Advertisement -

Обмен Валют

Експерт: ключові ризики для гривні зараз формуються навколо військових дій на Донбасі

Курс гривні в п'ятницю, 9 квітня, знаходиться на рівні 27,93 гривень за долар. Короткостроковий прогноз по ринку валют дав UA-Times керівник відділу аналітики ГК...

Експерт: будь-які просадки індексів і акцій – тимчасові. Світ чекає відновлення економіки США

Фондові індекси США систематично ростуть і мають потенціал ходу вгору завдяки останньому схваленню бюджетних заходів підтримки економіки на $ 1,9 трильйона. Яка зараз склалася...

Вступив в дію Закон «Про всеукраїнський референдум», який дозволяє відміняти інші закони

В четвер 9 квітня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про всеукраїнський референдум» (№ 3612), ухвалений Верховною Радою 26 січня 2021 року. Цей документ...

Експерт: завдяки меморандуму ціни на бензин в квітні будуть стабільними

За останній тиждень середні ціни на бензин по Україні продемонстрували зниження, чим здивували як населення, так і аналітичне співтовариство. А-95 з 30 березня по...

Думай

СПЕЦПРОЕКТ: Третя хвиля COVID-19 очима жителів Нідерландів, Люксембургу та Гран-Канарія

UA-Times продовжує серію публікацій «Третя хвиля COVID-19 очима жителів інших країн», в якій знайомить з переживаннями жителів різних держав...

Читай

Вступив в дію Закон «Про всеукраїнський референдум», який дозволяє відміняти інші закони

В четвер 9 квітня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про всеукраїнський референдум» (№ 3612), ухвалений Верховною Радою 26...

Теж цікаво

Блоги

Єгор ШИШЕНОК | Бізнес і локдаун

Новий локдаун, що розпочався 5 квітня, не став для бізнесу несподіванкою. Та частина підприємців, яка змогла залишитися на плаву протягом останнього року, вже стала...

Анна ПОЛІЩУК | Оскарження довіреності, за якою майно боржника подаровано третій особі – неефективний спосіб захисту кредитора

24 лютого 2021 Верховний Суд розглянув справу № 757/33392/16 про визнання недійсною довіреності, на підставі якої боржник уклав договори дарування майна з третьою особою,...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Економіка України в 2021 році: світовий контекст та перспективи росту

Пандемія коронавірусу стала справжнім шоком для світової економіки в 2020 році, в тому числі й для України, яка за результатами минулого року, як очікується,...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА|Чи законна відмова у зарахуванні дитини до дошкільного закладу через відсутність щеплень

У наш час навколо питання обов’язковості щеплень для дітей точаться дискусії. Одні батьки твердо стоять на позиції «проти» і не вбачають у цьому нічого...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | З 1 січня змінився розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб,...
- -