Крістіна ГЕРАСИМЧУК | Карантин, що змінив світ бізнесу

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Карантинні обмеження, які діють на території України вже більше року, вплинули практично на всі сфери життя. У когось це пов’язано з перенесенням робочого простору додому, хтось втратив роботу, а хтось навіть власний бізнес. Варто окремо виділити сферу ресторанного бізнесу, яка, мабуть, є однією з тих, що найгостріше відчули наслідки карантинних заходів. Зокрема, в залежності від спалахів чи спадів епідемії, ресторанам забороняли працювати чи дозволяли впускати відвідувачів з рядом обмежень. Це змусило багатьом представникам даної сфери трансформувати режим своєї роботи та навіть освоювати нові способи діяльності.    

Обмеження роботи закладів харчування

На сьогоднішній день територія України поділена на кілька епідеміологічних зон, у кожній з яких діють відповідні обмеження роботи закладів харчування. Однак є і загальні вимоги, які стосуються всіх представників ресторанного бізнесу країни. До них відноситься обов’язкове носіння захисної маски чи респіратора, що закривають ніс та рот, під час перебування у вищезазначених закладах. Крім того, адміністрація ресторанів зобов’язана регулярно проводити дезінфекцію приміщень та всіх поверхонь з метою зниження ризику поширення інфекції Covid-19. В свою чергу, у персоналу та всіх відвідувачів потрібно обов’язково вимірювати температуру перед входом в приміщення. У разі наявності підвищеної температури, людину заборонено впускати всередину закладу.

Що стосується регіонів України, які входять до «червоної» зони, там робота закладів харчування заборонена в традиційному режимі. Вони можуть працювати лише на виніс чи шляхом доставки замовлень за адресами. Тобто, в небезпечних зонах країни заборонено впускати людей в приміщення ресторанів.

Наразі Київ перебуває в «червоній» зоні і заклади харчування в ньому підпадають під вищезазначені заборони. Однак чимала кількість таких ресторанів мають передбачені місця для монтажу відкритих літніх майданчиків, які працюють в теплу пору року. З приходом весни постало питання відкриття таких майданчиків та їх роботи в умовах карантину. Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА повідомив, що з 15 квітня 2021 року власники ресторанів та кафе можуть починати монтаж літніх майданчиків. Проте приймати на їх території відвідувачів закладам заборонено до моменту виходу Києва з «червоної» зони.

Крім того, важливо звернути увагу на зміни у порядку облаштування літніх терас. Зокрема останні зміни до Положення про фінансово-кредитну підтримку суб’єктів малого та середнього підприємництва в місті Києві (від 21 вересня 2017 року №46/3053) та рішення Київської міської ради «Про деякі питання комплексної підтримки суб’єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів» (від 24 грудня 2020 року № 25/25) передбачають  зменшення розміру пайової участі в утриманні сезонних та літніх майданчиків до 1 гривні.

Буд-який власник ресторану чи кафе з літньою терасою може укласти договір пайової участі в утриманні об’єктів. Зробити це можливо в особистому кабінеті на сайті адміністративних послуг Києва. Для цього необхідно завантажити скан-копію заяви в довільній формі на укладення договору щодо пайової участі в утриманні об’єктів благоустрою на розміщення тимчасової споруди та копію договору щодо пайової участі в утриманні об’єктів благоустрою на розміщення тимчасової споруди за перше або друге півріччя.

Робота зі складнощами

Очевидно, що карантин значним чином вплинув не лише на заклади харчування, але і на їх працівників. Зокрема якщо раніше Кодекс законів про працю передбачав можливість брати відпустку працівникам без збереження заробітної плати тривалістю 15 днів на рік, сьогодні з’явилось поняття карантинної відпустки. Це фактично перебування у відпустці без збереження заробітної плати на певний період.

Для отримання такої відпустки важлива згода не лише працівника, але й роботодавця. У разі потреби, робітник повинен письмово повідомити адміністрацію про потребу у карантинній відпустці, обґрунтувавши причини, вказавши дату початку та її тривалість. В свою чергу, керівництво закладу зобов’язане розглянути заяву та прийняти рішення видавши відповідний наказ.

Частково причиною зростання кількості таких заяв від працівників стала елементарна неможливість дістатися до місця роботи. Справа в тому, що з 5 квітня 2021 року в Києві проїзд у громадському транспорті був дозволений лише за наявності спеціальної перепустки. Отримання таких перепусток для працівників передбачене і для закладів харчування. Для цього адміністрації закладу потрібно звернутися до Департаменту транспортної інфраструктури з відповідним листом. В тексті листа слід вказати назву підприємства, обґрунтувати необхідність отримання перепусток, вказати їх кількість, надати реквізити підприємства з вказанням адреси, а також вказати контактну особу для отримання перепусток. У разі схвалення запиту, отримати перепустки можна в Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА.

Однак розбіжності між теорією та практикою в нашій країні не є рідкістю і майже відразу в роботі алгоритму щось пішло не так. Департамент не встигав обробляти всі заявки та видавати їх бажаючим. В результаті, під дверима відомства виникали кількагодинні черги. Крім того, сьогодні відомо про катастрофічну нестачу перепусток і значна кількість закладів просто не в змозі працювати через нестачу працівників.

Допомога у скрутний час

В такий непростий для бізнесу час максимально важлива допомога з боку держави. На жаль, Україна – не найкращий приклад підтримки підприємців на час карантину, але певні позитивні зрушення все ж помітні. Одним з них варто відмітити Закон «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Даний нормативно-правовий акт дає змогу закладам харчування продовжити термін дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення. Тобто, ресторани та кафе, які мають ліцензію на роздрібну реалізацію алкогольних напоїв, не втратять її у зв’язку з призупиненням чи несвоєчасною сплатою платежів на період карантину.

Нові часи потребують нових рішень

Серед актуальних змін, які відбулись в українському законодавстві у зв’язку з карантином, теж варто відмітити положення Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Зокрема вони стосуються оренди житлового та комунального майна для суб’єктів господарювання, діяльність яких була заборонена чи обмежена на період карантину. Відповідно до Закону, термін дії договорів оренди, які закінчуються у період карантину, має бути продовжений до його закінчення та ще на місяць після.

Крім того, в частині плати за користування нерухомим майном в Цивільному кодексі України відбулись зміни. Зокрема, у разі потреби орендар має право подати запит на зменшення орендної плати за нерухомість, де він проводив підприємницьку діяльність. Для цього орендар повинен звернутися до орендодавця із заявою про звільнення його від орендної плати за договором відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України. Причиною звільнення від сплати може бути неможливість використання майна в період карантину. Після обстеження приміщення та фіксації зупинення діяльності, орендодавець ухвалює рішення про звільнення орендаря від сплати за оренду на період карантину. Однак орендар повинен попередньо переконатися, чи поширюється заборона здійснювати певний вид підприємницької та іншої діяльності, що запроваджена постановою Кабінету Міністрів «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на вид діяльності, за яким використовується орендоване майно.

Податки ніхто не відміняв

Окрім допомоги бізнесу з ліцензіями з боку держави також помітні додаткові податкові пільги для представників малого та середнього бізнесу. Це стало можливим завдяки ініціації змін до Податкового кодексу, що закріпили процедуру врегулювання податкових боргів для платників податків.

У зв’язку з нововведеннями, штрафи та пеня не застосовуватимуться у разі:

  • Сплати у повному обсязі поточних податкових зобов’язань.
  • Погашення у повному обсязі податкового боргу протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом №1071 «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (до 10.06.2021 р.).

Зняття мораторію на перевірки

Верховна Рада України запровадила мораторій на проведення податкових перевірок. Це суттєво полегшило життя бізнесу, але, в той же час, зупинило надходження коштів до державного бюджету. Таким чином, 3 лютого 2021 року Кабінет міністрів видав Постанову №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок». Фактично Кабмін дозволив проведення планових та позапланових перевірок на 2021 рік. Це ж стосувалося й перевірок у сфері валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Перш за все, варто відмітити, що дана Постанова є підзаконним актом, який фактично суперечить перехідним положенням чинного Податкового кодексу. Тобто, з правової точки зору знаття мораторію на перевірки виглядає сумнівним. Однак все ж не рекомендується не допускати контролюючі органи до перевірок. Більш зваженим кроком буде оскарження результатів проведеної перевірки в порядку адміністративного оскарження. Крім того, п. 56.19 ст.56 Податкового кодексу України передбачає можливість звернутися до суду протягом місяця після використання процедури адміністративного оскарження.

В той же час, не варто забувати, що мораторій стосувався тільки деяких  видів перевірок. Тобто, він фактично не забороняє проведення фактичних перевірок порушення законодавства щодо обліку ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу алкогольних напоїв чи тютюнових виробів. Така перевірка може проводитися за рішенням керівника органу податкової служби, який оформлений відповідним наказом. Копія наказу ще до моменту проведення перевірки вручається платнику податків чи його представнику під розписку. Безпосереднє проведення такої перевірки відбувається двома та більше посадовими особами органу податкової служби у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Як вже зазначалося, карантинні обмеження стали причиною трансформації практично всіх сфер в країні. Нерідко вони лягають тяжким тягарем на місцеві бюджети. Зокрема це стосується перенесення значної частки рішень на місцеві органи влади та самоврядування, що пов’язано з різною епідеміологічною ситуацією в різних регіонах країни та фактичною неможливістю підігнати всіх під єдиний стандарт. Наразі бізнесу та людям в Україні доводиться пристосовуватись до нових реалій та вчитись жити за новими «вірусними» правилами.

Крістіна Герасимчук, юрист Law Firm TIHISHVILI

- Advertisement -
- Advertisement -

Блоги

Виконавець стягує 50% з доходу замість дозволених 20%! Що робити?

Серед передбаченого законодавством України переліку заходів примусового виконання рішень можна виділити такий вид, як звернення стягнення на заробітну плату,...

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

Неліквідний актив: забудовник виставив на продаж під знос комплекс із 5 унікальних пам’яток на Подолі

Приватне підприємство “Конвалія-Нерухомість”, яку в ЗМІ пов’язують з другом сім’ї Януковичів та екс-головою ЦВК Михайлом Охендовським виставило на продаж...

Що українці купують в інтернеті до відпустки

У червні українці готувалися до випускних і святкових днів, а також до прийдешніх поїздок. В інтернеті купували сукні до підлоги, повітряні кулі та валізи. Червень...

Суд визнав дійсним договір оренди КЦ “Кінотеатр “Київ” на будівлю кінотеатру “Київ”

В скандальній справі навколо оренди будівлі - пам'ятки архітектури - кінотеатру «Київ» за адресою м. Київ, Велика Васильківська, 19, відбулася знакова подія. Господарський суд...

Бої за Пущу: гранати, постріли і поранені

19 червня 2021 року відбулися масові сутички між протестувальниками і забудовником  у Пуща-Водицькому лісі. Компанія Zim capital group, яку пов'язують з екс-депутатом Верховної Ради...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -