Київський муніципалітет не має ресурсів для очищення заводу «Радикал»

В бюджеті Києва на 2020 рік передбачено 9 млн грн на фінансування проєктних робіт по цьому об’єкту, але їх неможливо освоїти.

ВАТ Завод «Радикал»  має кредиторську заборгованість, а єдиний завод із переробки ртуті захоплений проросійськими терористами.

Депутат Київради, голова комісії з екополітики Костянтин Яловий повідомив про круглий стіл, присвячений вирішенню ситуації із заводом “Радикал”.

Це підприємство припинило свою роботу ще 1996 року, однак відбулося це з порушенням екологічних норм. Тому територія заводу досі забруднена ртуттю, небезпечною для здоров’я людей.

Яловий розповів у дописі на своїй сторінці на Facebook, що Київрада неодноразово виділяла кошти на проведення робіт з демеркуризації (підготовка ТЕО тощо). В цьогорічному бюджеті також передбачено 9 млн грн на фінансування проєктних робіт по цьому об’єкту. Однак муніципалітет не може виділити навіть частину коштів на “Радикал”, адже це приватне підприємство, діяльність якого не припинена через кредиторську заборгованість, що становить понад 6 мільйонів гривень.

Наступна проблема – неможливість провести демеркуризацію в Україні, адже єдине підприємство, яке мало потужності, щоб хоч частково вирішити ситуацію з утилізацією ртуті, ТОВ “Микитртуть”, перебуває на окупованій території. Саме тому, щоб провести санацію, отруйні речовини потрібно везти за кордон або розвивати власні потужності. Відповідні підприємства є в Англії та Франції.

Вартість утилізації ртутних речовин за кордоном Яловий попередньо оцінює у понад 1,3 млрд грн. Столичний бюджет не зможе передбачити таку суму для санації територій заводу, уражених ртуттю.

Загрозою Яловий вважає можливість потрапляння ртуті у Дніпро. Схожа катастрофа відбулася у кінці 50-х років ХХ століття в японському містечку Мінамата, де ртуть із заводу потрапила у водойму, що призвело до загибелі людей.

Депутат заявив, що самостійно Київ не впорається із фінансуванням всього комплексу заходів із демеркуризації. Але відповідні кошти може передбачити держава у власному бюджеті або із залученням фінансування від міжнародних донорів, ратифікувавши Мінаматську конвенцію, яка спрямована на захист довкілля і людей від ртуті.

Нагадаємо, що раніше столичні чиновники повідомили, що київський мунціпалітет не готовий викупити будівлю цеху № 5 за 700 млн грн для добудови Шулявського шляхопроводу.