Лісничі незаконно вирубали ліс на 2,4 млн грн

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

На фоні надходження нових повідомлень про вирубання в Україні лісів правоохоронні органи продовжують надавати інформацію про притягнення до відповідальності тих, хто проводить незаконні рубки. 25 травня був презентований законопроект №3091, який, на думку його розробників, створить більш ефективну систему екологічного контролю.

Державне Бюро Розслідувань

ДБР розмістило новину, що слідчі теруправління Бюро у Полтаві повідомили про підозру двом працівникам одного із лісництв Миргородського лісового господарства, які допустили незаконні рубки деревини на майже 2,4 мільйона гривень ($85 тисяч).

“Встановлено, що майстер лісу та лісничий, при проведенні вибірково-санітарної рубки, допустили понаднормову вирубку понад 260 дерев. Це спричинило збиток державі на майже 2,1 млн гривень. В іншому епізоді підозрювані допустили незаконну рубку 61 дерева. При цьому, лісничий наказав майстру лісу не реагувати на порушення. Такі дії призвели до збитку на майже 240 тисяч гривень”, сказано на сайті ДБР.

Майстер лісу підозрюється у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 1, 2 ст. 367 КК України). Лісничий підозрюється у зловживанні службовим становищем та у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України). Санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

Київська міська прокуратура

Свою боротьбу з незаконним вирубанням дерев веде і столична прокуратура. Київська міська прокуратура повідомляє, що у судовому порядку стягує з комерційної структури 697 тисяч гривень ($25 000) за знищені зелені насадження.

Слідством було встановлено, що комерційною структурою при проведенні робіт із реконструкції адміністративної будівлі на вул. Багговутівській у Шевченківському районі м. Києва упродовж 2018-2019 років було знесено значну кількість зелених насаджень, зокрема понад 80 дерев, кущі та газон, однак відновну вартість зелених насаджень сплачено лише частково.

“Враховуючи, що розмір відновної вартості починаючи з 2018 року та по цей час повністю не сплачено, Київська міська прокуратура звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації до товариства про стягнення відновної вартості зелених насаджень у розмірі 697 206 грн. На даний час місцевим судом відкрито провадження у справі”, сказано у повідомлені.

Держекоінспекція

Державними установами ведеться робота по підвищенню штрафів за незаконне вирубання дерев. 25 травня був презентований законопроект №3091, який, на думку його розробників, створить більш ефективну систему екологічного контролю.

Законопроект №3091 передбачає скасування судового збору для Держекоінспекції у справах про стягнення збитків, розрахованих за екологічні порушення. Також, як повідомляється на сайті Держекоінспекції, законопроект передбачає:

– Штраф за недопуск інспектора до перевірок становитиме 1,8 мільйона гривень для найбільших підприємств-забруднювачів та 600 тисяч гривень для підприємств з незначним ступенем ризику для довкілля. Наразі цей штраф становить 760 гривень.

– Зарплата інспекторів буде підвищена і стартуватиме від 13 134 грн (зараз – від 5 500 грн). Це дозволить залучати в ДЕІ більш кваліфікованих спеціалістів.

– Скасовується судовий збір для інспекції у справах стягнення збитків, щоб забезпечити їх відшкодування державі.

– Проведення заходів екологічного контролю дозволяється у неробочий час, якщо підприємство працює в ці години. Буде усунена поширена ситуація, коли підприємство «димить» тільки у вихідні дні і перевірки ДЕІ не дають ніяких результатів.

– Інспектор отримує додаткові інструменти для здійснення заходів контролю – зокрема, можливість робити запити до підприємства, що пришвидшить хід перевірки. Також обов’язковою стане фіксація перевірок технічними засобами, в тому числі, за допомогою нагрудних камер для інспекторів.

Нагадаємо, що незаконне використання природних ресурсів вважається експертами одним з ключових ризиків фіскальної безпеки України. Про це читайте в нашому матеріалі “Безпрецедентний аналіз: лобіювання владою інтересів окремих груп та шахрайство з ПДВ – головні загрози фіскальної безпеки України”.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

Суд віддав 7,7 га “Горіхового саду” у Феофанії під забудову

15 червня Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Київської міської державної адміністрації щодо скасування реєстрації права власності...

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

В Україні буде Держслужба охорони та Держінспекція культурної спадщини

У відповідь на серйозну проблему по безконтрольному руйнуванню історичних будинків по всій Україні, неналежний стан музеїв і культурних центрів, проблему з охороною експонатів і...

Експерт: динаміка курсу гривні найближчим часом буде стримувати зростання цін на паливо

За останній тиждень середні ціни на бензин А-95 по Україні подорожчали до рівня 29,29 грн (+1,01%). А-92 коштує 28,36 грн (+0,57%), А-95 преміум -...

Експерт: гривня зміцнюється, нервозність на ринку наростає

Курс гривні в середу, 16 червня, коливається поблизу рівня 27 гривень за долар. Ринок знаходиться в напрузі в очікуванні результатів зустрічі в Женеві президентів...

“Я врятую цей дім” – кияни створили унікальний музичний мікс на захист культурної спадщини

14 червня відбулося чергове засідання суду у справі щодо позбавлення статусу будинку Осипа Родіна (арх. Ніколаєва). Більш як сторічний будинок вже вдруге намагаються позбавити...

Думай

Боржник через суд майже повернув своє вже продане залогове майно

Стало відомо, що в юридичній практиці України може виникнути прецедент, коли  боржнику через суд повертають його залогове майно, яке ...

Читай

Суд віддав 7,7 га “Горіхового саду” у Феофанії під забудову

15 червня Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Київської міської державної адміністрації щодо скасування реєстрації права власності...

Теж цікаво

Блоги

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в тому числі на рівні реалізації...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі лишається однією з найскладніших, що...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Що дозволено колекторським компаніям

14 квітня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» від 19.03.2021...

Георгий ТИГИШВИЛИ | Цугцванг для частного бизнеса

По всей видимости частному бизнесу предстоит найти новые способы защиты собственных интересов, поскольку решения Кабмина, которые принимаются на данный момент, идут в разрез официальным...
- -