Рівно місяць минув з того часу, як у столичному Департаменті охорони культурної спадщини мало відбутися обговорення історико-архітектурного опорного плану м. Києва до Генплану 2025 (далі – Опорний план).
Тоді міські чиновники прагнули прийняти план майже «голіруч» – за відсутності оприлюднених матеріалів та без врахування думки киян. Однак в ситуацію втрутилася громадськість.
Активісти сформували вимогу відкласти розгляд і фактично заблокували розгляд питання в стінах Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), де й було заплановано обговорення.
Зрештою, було прийняте компромісне рішення – громадське обговорення проекту до 15 березня 2020 року, фінальне голосування – 15 квітня.
Втім, матеріали Опорного плану, що були розміщені на сайті профільного Департаменту уже на початку січня і мали внести хоч якусь ясність, зокрема, щодо питань будівництва в середмісті, заплутали ситуацію ще більше.
По-перше, в проекті Опорного плану відображені не всі з нині існуючих історичних ареалів, що мають обмеження із забудови, а ті, що лишилися («Центральний» і «Південний» історичні ареали) суттєво зменшені за своєю площею.
По-друге, все ще незрозуміло, які саме містобудівні обмеження діятимуть на «щойно звільнених» територіях за межами історичних ареалів і чи діятимуть вони взагалі…
У чому ж проблема?
Розглянемо на одному прикладі. Ще у липні 2019 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві було зареєстровано повідомлення про початок підготовчих робіт ТОВ «БК «Інком» з будівництва багатофункціонального комплексу для автомобілістів на берегах літописної річки Либідь, за адресою: вул. Льва Толстого, 59.
За цією ж адресою знаходиться комплекс історичних будівель кінця ХІХ ст., які нині використовує державне стратегічне підприємство «Енергоатом».
Згідно даних офіційного сайту міської влади, забудовником (замовником) будівництва виступає Об’єднаний кооператив по будівництву та експлуатації гаражів, стоянок – ГБК «Центр», який ще 29 грудня 2018 року отримав у Департаменті містобудування виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівні умови та обмеження для будівництва об’єкту.
Обмеження дали право забудовнику безперешкодно будувати споруди висотою понад 100 м, за врахуванням положень історико-містобудівного обґрунтування.
Тобто, як Ви вже встигли здогадатися, взагалі без будь-яких обмежень! Позаяк, згідно нового Опорного плану, територія будівництва не входить до жодного з історичних ареалів, на ній відсутні пам’ятки історії та культури, а за межами історичних охоронних зон відсутні чіткі обмеження з висотності будівель.
З іншого боку, територія запланованого будівництва фактично розташована в межах двох давніх історичних місцевостей Києва – Паньківщини та Залізничної колонії. Поруч тут протікає дві малі ріки – славнозвісна Либідь та річка Мокра, а за адресою, Льва Толстого, 59, за словами києвознавця Антона Короба, раніше знаходилось Управління повітового військового начальника.
Щоправда, це лише слова, адже новий Опорний план не враховує жодне з цих зауважень. Втім, так само, як Державна архітектурно-будівельна інспекція не враховує санітарно-захисні смуги транспортних шлях та інфраструктури (залізничні колії приміських електропоїздів) і зон анторопогенного (техногенного) підтоплення (береги річки Либідь) при видачі дозвільних документів на будівництво, принаймні щодо означеного об’єкту.
Менше з тим, навіть якщо припустити, що новий хмарочос в центрі міста й вистоїть на давніх алювіальних (мулових) відкладах заплави річки Либідь, він назавжди спотворить краєвид, що відкривається ще з двох історичних місцин столиці – гори Батиєвої і Байкової, як то вже встиг зробити БЦ “Tower 101”.
Взагалі, про те, як ведеться будівництво в Києві читайте в матеріалах UA-Times:
“Як сквер став приватним, а Фонд держмайна виселив унікальну бібліотеку”
“У Києві впав черговий паркан, але пляж залишається у будівельників“.
