На перших виборах директора «швидкої» Києва переміг… директор часів Горбачова

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Голова парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький ще наприкінці 2019 року ініціював розгляд урядом законопроекту “Про лікарське самоврядування”.

Це вже третя спроба “протягнути” реформи з децентралізації влади в медичній сфері України. Дві попередні спроби – проекти № 8250 та № 5617 скінчилися фіаско.

Епоха великих змін

Вирішити “медичне” питання в Україні намагалися уряди майже всіх президентів – від Леоніда Кравчука до Володимира Зеленського. Чергова спроба реанімувати медичну сферу була вчинена й урядом попереднього президента Петра Порошенка.

Уляна Супрун. Фото: 5 канал

Невдалий досвід залучення на посаду головного медика країни Олександра Квіташвілі, що пробув на посаді всього лиш рік, змінився новими ідеями команди реформ Уляни Супрун. Саме кабінет Супрун став ініціатором проведення комплексної медичної реформи – від джерел фінансування лікарняних закладів до залучення фахівців на основі вибору їх пацієнтами (про це читайте інтерв’ю вже колишньої замміністра МОЗ Олени Сімоненко: «У населений пункт, де менше 750 жителів, лікар повинен приїжджати два рази на тиждень за графіком»).

Прийшовши на посаду Міністра охорони здоров’я ще в серпні 2016 році, Супрун запропонувала реформувати сиcтему не з “0”, а через широке застосування іноземного досвіду та нововведень. Основою змін стала канадська модель страхової медицини, а шляхом до її впровадження – грузинський досвід. Втім, ще на самих початках нової реформи наразі колишній міністр наголошувала на тому, що зміни мають бути комплексними і йти в першу чергу “згори”.

Основою змін, як і в питанні адміністративного поділу, мала стати широка децентралізація, а забезпечити ефективність впровадження реформи мало широке медичне самоврядування. Контроль за діями керівництва, як і в Канаді, мали здійснювати самі працівники поліклінік, лікарень, амбулаторій, змінюючи, на їх думку, неефективних або некваліфікованих керівників шляхом делегованого голосування.

Вміла готувати та не вміла подавати

Реформи Супрун з перших днів її роботи на посаді зазнали нищівної критики з боку медичної спільноти. Основним рупором протесту тоді, як і сьогодні, виступає керівна ланка медичних установ. Так, у 2018 році, відкриту війну проти Міністра почала головний лікар Інституту дерматології і народний депутат України Ольга Богомолець. Вона назвала роботу пані Супрун неефективною та такою, що забирає тисячі людських життів. Інцитенд тоді ледь не вартував Супрун посади, а сама міністерка була тимчасово відсторонена від діяльності за ухвалою Окружного адміністративного суд України.

Розуміючи необхідність продовження реформ, проте не бажаючи стикати лобами медичні еліти, новий уряд президента Володимира Зеленського вирішив піти ва-банк і повністю усунути вплив дрібного чиновництва на медичну систему – прибравши  можливість призначення своїх людей на посаду. Так, головною ідеєю нових змін, за словами голови Комітету з питань здоров’я нації Михайла Радуцького, є усунення професійних управлінців – людей далеких або й взагалі не пов’язаних з медициною – від впливу (втручання в роботу) лікарів.

Втім, як то зазвичай і буває, щось пішло не так. Принаймні гучні заяви і плани вищих чиновників допоки не знаходять свого належного відображення на місцях. Це красномовно ми побачили 28 січня, коли відбулися перші вільні вибори медичних працівників на посаду директора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва. Перемогу в них очікувано дістав колишній керівник Центру – Анатолій Вершигора.

За тиждень до вже згаданих виборів, по завершенню процедури розкриття документів претендентів на заміщення посади Директора, виявилося, що з шести висунутих кандидатів належно оформлені документи, за дивним збігом обставин, присутні лише у двох — Голови первинної профспілкової організації Центру Наталії Стахової та …. попереднього керівника Центру – Анатолія Вершигори.

Анатолій Вершигора | Фото unn.com.ua

Історія незмінного лідера

“Чому незмінного?”, – запитаєте Ви. А тому що постать останнього є таким собі довгожителем медичного олімпу столиці. Коли він був призначений на посаду вперше, державою керував ще Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов – пан Вершигора з 1989 року очолює Київську міську станцію швидкої допомоги. Згідно декларації пана Вершигори, він має квартиру, земельну ділянку та машину, а також заощадження в різних банках на загальну суму 909 тисяч грн.

Цікавий факт: Вершигора встиг “пережити” 17 міністрів охорони здоров’я і 10 мерів столиці, а 28 січня незмінному очільнику столичної “швидкої” вдалося перемогти і у першому за всю історію існування медичної установи голосуванні, що мало стати світочем впровадження реформи медичного самоврядування в Україні.

І ось, тут, зараз, нині, мали би початися обіцяні урядом революційні зміни, адже зміна системи адміністративного призначення, на думку того ж Радуцького, якраз і мала на меті змінити підхід до власне організації роботи колективу. Тобто покращити умови роботи колективу, а головне – продуктивність, бо за таких  умов начальник підзвітний не якимось там високим кабінетам, а своїм же працівникам, які є перші хто має контролювати його роботу.

А що ж лікарі?

Журналісти UA-Times запитали думки самих лікарів “швидкої” – як вплинула реформа управління на їх роботу і чи варто очікувати змін в системі на краще?

“Багато у нас проблем… Ну, от форму закупили – вона вся неякісна, рветься, незручна, попереш – втрачає вигляд, а звернутися до кого, сказати – нема. Людей просто не чують”, – розказав нам завідувач відділення №17 екстреної (швидкої) медичної допомоги Олександр Авраменко.

Олександр Миколайович, один з трьох делегатів колективу Центру екстреної медичної допомоги столиці, який голосував на перших вільних виборах керівника установи 28 січня. Проте, його голос був малозначним, адже представникам колективу Центру надали всього три голоси, в той час як ще шість виборників було “призначено” зі складу комісії, яку на свій розсуд формує Департамент охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Отаке голосування колективу…

Проблема полягає в тому, що пріоритет професійної думки фахової комісії, що оцінює кандидатів з точки зору їх програмної звітності, абсолютно не враховує фактичних обставин їх роботи – не знає про них або просто не бажає про них згадувати.

Той же робочій одяг, про який йшла мова – Центр закуповує через тендерний комітет. Звісно, що головою комітету є сам Вершигора. Однак, чи буде Анатолій Васильович нарікати на недоліки у власній роботі, звітуючи про це профільній комісії? – питання риторичне.

За словами Авраменка, схожих проблем безліч. Негаразди в роботі Центру, сьогодні, можна зустріти майже в кожному напрямку роботи комунальної установи. Непридатні для пацієнтів приміщення, або й взагалі їх відсутність, “криво” зроблені ремонти, які доводиться переробляти власноруч, і це далеко ще не всі принади роботи медика екстреного реагування у Києві.

Додайте сюди ще й мізерні зарплати і як результат – майже повна відсутність киян на “швидкій”. “У нас тут майже всі “іногородні” працюють, так, що по 3-4 годин добираються до дому. Зміну відпрацював і 4 години на електричці…”, – зазначає Олександр Миколайович.

Водночас, подорож з дому на роботу, це далеко не єдині пригоди, які столичним медикам доводиться пережити за робочу зміну. “Почасти трапляються випадки нападів на бригаду, різноманітних погроз, іншої некоректної поведінки з боку пацієнтів, – додає завідувач відділення, – Однак реакції – нуль. Існує у нас окремо юридичний відділ, але Вершигора говорить, що він не для вас, він щоб мене захищати”.

Такі важкі умови праці, а головне – втрата надії на зміни в цій зачерствілій зсередини системі навіть вивели позаминулого тижня людей під Офіс Президента України. Акції протесту під головним Офісом держави тривали три дні. Чи почув медичних працівників президент, поки сказати складно.

Однак, переобрання директора Центру саме по собі абсолютно не означає продовження “старих” методів управління. Тим паче, що посада від нині є виборною, тож отримавши “негативні” сигнали про роботу нового-старого керівника як персонал, так і представники фахової Комісії зможуть відповісти на них власним голосуванням.

Про те, що думають медичні працівники відносно можливості протистояти коронавірусу з Китаю, читайте в матеріалі UA-Times “Епідеміолог: “Нам дуже пощастить, якщо коронавірус 2019-nCoV омине нашу територію”.


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Найновіше

На митному пункті «Краківець» зупинили контрабанду мастила майже на 5 млн грн

Слідчі Державного бюро розслідувань у місті Львові запобігли незаконному ввезенню великої кількості контрабандного товару та заподіянню шкоди інтересам держави...

День пам’яті Кіборгів. З’явилися світлини, як наразі виглядає Донецький аеропорт

Сьогодні, 16 січня, в Україні відзначається день пам'яті так званих Кіборгів - день вшанування пам'яті українських бійців, які тримали оборону Донецького аеропорту з 26...

Експерт: в найближчі дні курс гривні буде залежати від розміщення ОВДП

Керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин зробив свій короткостроковий прогноз щодо курсу гривні на найближчі дні. Курс гривні в п'ятницю, 15 січня, знаходиться...

Експерт: в 2021 році варто очікувати реальну інфляцію не менше 20%

На наступному тижні Національний банк Україні презентує висновки своїх експертів відносно прогнозу інфляції на 2021-2023 роки. Кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський надав...

Нацбанк: у 2021 році бізнес очікує погіршення економічної ситуації в країні

Національний банк надав нові оцінки від бізнесу щодо економічного зростання та власного розвитку на наступні 12 місяців. Ніякого покращення ситуації український бізнес не очікує...

Думай

Безпрецедентний аналіз: лобіювання владою інтересів окремих груп та шахрайство з ПДВ – головні загрози фіскальної безпеки України

Днями в Києві відбулася презентація результатів безпрецедентного аналізу, який вперше в історії України продемонстрував, наскільки є великі ризики та...

Читай

Експерт: в 2021 році варто очікувати реальну інфляцію не менше 20%

На наступному тижні Національний банк Україні презентує висновки своїх експертів відносно прогнозу інфляції на 2021-2023 роки. Кандидат економічних наук,...

Теж цікаво

Блоги

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Технології штучного інтелекту на службі «розумних міст»: Україна та світ

Наразі існує чималий світовий досвід застосування технологій на базі штучного інтелекту для потреб «розумних міст»: починаючи від обслуговування дорожнього руху (як наприклад, у м. Барселона...

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості людей зрозуміло, що в останній...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Ринок Big Data в Україні або як не проґавити свій шанс?

Згідно даних IBM Research, 90% усіх даних, створених людьми, з’явилися тільки останні 10 років. За таких темпів генерації даних через сто років кордон між...

ОЛЬГА КРАСКО | Як вивести з тіні трудових мігрантів і здійснити мрію президента

Влада наголошує на необхідності виведення з тіні трудової міграції, але в який спосіб? Яким чином гарантувати умови безпеки українцям з користю для держави? Більше року...
- -