Як часто Ви замислюєтесь про власну купівельну спроможність? Ну, тобто – що Ви могли б собі дозволити, якби вся зарплатня не йшла на оренду житла, дорогу комуналку, харчі та інші побутові витрати? Щоб можна було, а головне хотілося придбати?
Калейдоскоп пропозицій вільної ринкової економіки в Україні не лише відкриває нові обрії для цілеспрямованих мрійників, він буквально стирає ці межі! Сьогодні в столиці, не залежно від того легально або ж напівлегально, можна придбати буквально все – від дівочої цноти до власної совісті.
Взявши означений алгоритм за основу, столичні підприємці на початку Року культурної спадщини в Україні вирішили пустити в оборот пам’ятки історії і культури.
Яка ціна спадщини?
4 лютого в мережі Фейсбук з’явилося перше оголошення, щодо відкритого продажу об’єкту культурної спадщини. Та ще й де? В самісінькому центрі столиці, на Поштовій площі, за 5 хв від Набережної Дніпра.
Об’єкт за адресою вул. Сагайдачного, 19 оцінюють як мінімум у $3 млн (це стартова ціна продажу, згідно оголошення). Ймовірний продавець навіть не нехтує можливістю надати точні розрахунки, такий собі бізнес-план, за який період можна буде “відбити” гроші.
Зокрема, йдеться про те, що після проведення реконструкції об’єкту, він зможе приносити прибуток у $25/кв. м і за 8 років інвестиції мають повністю повернутися власнику. Більше того, продавець навіть готовий допомогти з пошуком потенційних орендарів і надати власний, майже завершений проект реконструкції.
Втім, за таких умов, “легке” занепокоєння викликають одразу два моменти.
Незаконна реконструкція
По-перше, якщо вже майже готовий проект реконструкції об’єкту і визначено, що при збереженні об’ємів і геометричних пропорцій будівлі вона зможе “дати віддачу” лише за 8 років, то навіщо тоді взагалі зберігати її пропорції?
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду”, реконструкція – це перебудова будинку з метою зміни кількості жилих квартир, загальної та жилої площі тощо, пов’язана із зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників.
Простіше кажучи зберігаючи фундаменти (не виходячи за його межі), ми можемо “реконструювати”, не обмежуючи себе ані в площі, ані в масштабах, як то нині відбувається на Музейному провулку 2а.
По-друге, згідно вимог чинного законодавства, на об’єктах культурної спадщини, забороняється проведення будь-яких робіт, окрім реставрації, а саме – розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об’єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності (ст. 1 Закону Украіни “Про охорону культурної спадщини”).
Тож, викликає відвертий подив сама можливість існування у власника погодженого проекту реконструкції будівлі, що згідно Державного реєстру нерухомих пам’яток України є пам’яткою місцевого значення і має відповідний охоронний номер (550-Кв).
Прибутковий будинок – прибуткова ділянка!
Прибутковий будинок за адресою: Сагайдачного, 19, був зведений у 1891 році за проектом відомого київського архітектора Адольфа-Фрідріха Геккера на замовлення київського купця II гільдії Олександра Сироткіна.
Останні 10 років будівля перебуває в законсервованому стані. Фасад будівлі завішений ширмою, тож фактичної можливості оглянути його наразі немає. Візуально, з-за ширми проглядаються стіни, які вже встигли частково відсиріти, місцями видніється мох.
Земельна ділянка під будівлею (кадастровий № 8000000000:85:389:0003) належить територіальній громаді міста Києва, однак останні 3 роки перебуває в оренді такого собі Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТСЕРВІС”. Основним видом діяльності компанії є діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту та консультування з питань оподаткування. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним з кінцевих бенефіціарів власників “ІНВЕСТСЕРВІСУ” є Сергій Володимирович Піліпас, якого деякі ЗМІ пов’язують з екс-депутатом від “Народного фронту” Леонідом Ємцем.
Водночас, цільове призначення земельної ділянки вже змінено з “будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови” на “іншу комерційну діяльність”, що фактично знімає обмеження щодо тематики будівництва – від чергового торгово-розважального комплексу до нового елітного житла.
