Національна економічна стратегія-2030 очима експертів

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Кабмін запускає широке обговорення напрацювань Національної економічної стратегії-2030. Цей документ, який мусить визначити напрямки економічного розвитку України на найближче десятиліття, розробляється Робочою групою Кабінету Міністрів України на платформі Центру економічного відновлення за ініціативи президента Володимира Зеленського. Фахівці різних галузей вже ознайомилися з напрацюваннями в напрямках інвестиційна привабливість, ринки капіталу та макроекономічна стабільність; підтримка креативних індустрій та індустрії гостинності; розвиток підприємницької культури та регуляторна політика; розвиток енергетичного сектору, видобувна промисловість та ефективний захист довкілля; промисловість, транспорт та інфраструктура; міжнародна економічна політика та торгівля; цифрова економіка та інформаційно-комп’ютерні технології; управління державною та комунальною власністю; реінтеграція тимчасово окупованих територій України; розвиток агросектору. Деякі фахівці висловили UA-Times свої думки з приводу Стратегії.

Інвестиційна привабливість, ринки капіталу та макроекономічна стабільність

Серед стратегічних цілей в цьому розділі Стратегії – збільшити обсяги прямих іноземних інвестицій до $35-45 млрд у 2030 році, збільшити капіталізацію фондового ринку України до 40% від ВВП, збільшити валове нагромадження основного капіталу до 20-30% від ВВП, збільшити обсяг активів накопичувального пенсійного забезпечення до 25% від ВВП.

Для цього серед іншого передбачаються такі пріоритетні кроки: впровадження амністії капіталу, створення International Financial Centre Kyiv, введення накопичувальної пенсійної системи, впровадження страхової медицини, створення дворівневої платформи випуску акцій для МСБ та великого бізнесу, консолідація інформації щодо емітентів та гравців фондового ринку під єдиною системою, впровадження інформаційної системи управління державним бюджетом, підвищення прозорості процесу ініціації ДІП, впровадження бальної системи оцінки проектів та створення підрозділу для підтримки оцінки проекту, розгляду пропозицій та надання стандартизованих даних.

“В Україні актуальними є дві проблеми – слабкий захист власності та «інвестиційний голод» (що, до речі є похідною від першої). У рейтингу Doing Business 2020 за показником «реєстрація власності» Україна посідає 61 місце, отримання кредиту – 37. Легкий доступ до реєстрів майна, рейдерство, корумповані суди відлякують інвесторів. Вирішити проблему дозволить запровадження реального суворого покарання за рейдерство, скасування грошової застави для чиновників-корупціонерів (щоб ті не тікали від правосуддя), а в разі їх засудження – конфіскація майна, компенсація втраченого майна/активів/прибутку від незаконних рішень суду коштом суддів, які їх ухвалюють (у разі скасування вищими інстанціями)”, – надав свою думку стосовно того, як Україні стати привабливою для інвесторів країною, кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету Костянтин Денисов.

На думку експерта, інвестиційний голод можна вирішити за рахунок доступного кредитування, адже банківські позики дають не більше 10% від усіх інвестицій бізнесу в Україні. Зниження облікової ставки НБУ та її збереження на історичному мінімумі (6%) не активізувало кредитування економіки, хоча й знизило вартість кредитів: для бізнесу до 9,0% у листопаді 2020 р. (проти 13,3% роком раніше), населення – до 30,4% (проти 33,1%). “Сьогодні банки спрямовують вільні ресурси на викуп урядових облігацій (на кінець листопада 2020 року вони тримали 51,9% усіх випущених ОВДП). Частину коштів із ринку від банків забирає НБУ через випуск депозитних сертифікатів, збільшивши їхній обсяг за січень-листопад 2020 року на 52%. Один із напрямків зміни ситуації – відмова від безконтрольних випусків урядових облігацій, які з’явилися при уряді В.Гройсмана. Нагадаю, що ст.15 Бюджетного кодексу вимагає від уряду погоджувати з бюджетним комітетом парламенту позапланове збільшення боргу”, – відзначає Костянтин Денисов.

Керуючий партнер «ЕСКА Капітал» Сергій Васьков також зазначив, що сьогодні Україна не виглядає особливо привабливо для іноземного інвестора. Ми не входимо навіть в ТОП-20 європейських країн, які були б цікавими для значних фінансових вливань. А проте, держава перебуває в перманентному стані пошуку допомоги від міжнародних фондів.

“Економіці потрібні кошти, – уряд їх шукає… Ззовні. Тоді як великий масив грошей знаходиться всередині країни, – зазначає Сергій Васьков. – За даними НБУ, на руках населення знаходиться до 355 млрд готівки у гривні, і понад $86 млрд готівки у валюті. Велика проблема полягає в тім, що ці заощадження не працюють. «Парадокс бережливості» (спостереження економістів Кетчінгса, Фостера і Гаєка) звучить так: «чим більше заощаджень і менше інвестицій, тим швидше наступить загальний економічний спад». Дійсно, нам потрібні фінансові вливання, але не «чужі», а наші. Чому? Бо внутрішні інвестори по-справжньому зацікавлені в розвитку економіки тут. Вони зацікавлені в довгостроковому реальному impact-інвестуванні. Це сприяє як 1) загальному підвищенню рівня життя спільнот на мікрорівні, так і 2) росту й розвитку всієї економіки на макрорівні. Нам потрібно формувати внутрішнього інвестора з довгими грошима. При розмірі нашої економіки ми можемо це дозволити. І чим сильнішим буде внутрішній інвестор, тим більшою буде економіка. Ні ОВДП, ні муніципальні облігації розвитку ринкової економіки не допоможуть, вони не створюють доданої вартості, а лише накопичують боргове навантаження на бюджет. Додана вартість і відповідно добробут українців створює бізнес. А він прийде на фондовий ринок тільки після того, як побачить, що інвестори тут перестали боятися держави”.

На думку керуючого партнера «ЕСКА Капітал», активізувати внутрішнього інвестора допоможе фондовий ринок: “У всьому світі ріст економіки та інвестицій в бізнес відбувається через фондовий ринок. Я певен, що українські приватні інвестори можуть стати цим пусковим механізмом. Для цього є всі необхідні інструменти, потребуються тільки деякі «покращення» на законодавчому рівні. 1) Треба створити максимально комфортні умови для внутрішніх інвесторів, щоб вони не боялися втратити свої гроші. Бо поки що у нас немає захисту прав інвесторів, а судова система діє незадовільно (до речі, для закордонних інвесторів у нас теж немає ні програм для залучення, ні пільг, ні стимулів); 2) Необхідна лібералізація фінансових регуляторів, щоб здійснювати операції на ринку стало простіше; 3) Запустити державну програму по популяризації внутрішнього фондового ринку; 4) Завершити нарешті пенсійну реформу; 5) Розвивати ринок корпоративних облігацій і зрівняти їх в оподаткуванні з ОВДП”.

Розвиток агросектору

Цей пункт Стратегії-2030 зокрема передбачає стимулювання зайнятості в сільській місцевості, спрощення умов ведення бізнесу через зменшення регуляторних бар’єрів, цифровізацію інформації про грунти, земельні та водні ресурси в рамках інфраструктури геопросторових даних, продовження земельної реформи, створення конкурентного середовища на вітчизняному ринку хімічних добрив, стимулювання розвитку R&D центрів міжнародних виробників ресурсів для агросектору (добрива, насіння, корми тощо), забезпечення доступу до сучасних генетичних напрацювань, стимулювання покращення врожайності за рахунок доступу до основних матеріально-техничних ресурсів, сприяння вирощування високомаржинальних культур, стимулювання відновлення аквакультури та самозабезпечення внутрішнього ринку продукцією вітчизняного виробництва, створення умов для збільшення виробництва переробної продукції, просування українського аграрного сектору на зовнішних ринках.

Експерти відзначають, що перед реалізацією нових реформ потрібно зробити глибокий аудит наявного законодавства. “Там «чорт ногу зломить» – багато суперечать один одному. Після цього буде зрозуміло, що потребує доопрацювання. Але перш за все вітчизняну рибну галузь необхідно з Мінекології передати назад в Мінагро, – розказав голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. – А взагалі для того, щоб галузь почала відроджуватися, необхідний цілий ряд законопроектів. Зокрема Закон, який посилює покарання і підвищує штрафи за торгівлю незаконно виловленої рибою; Закон про введення Сертифікату Походження – документа говорить про легальність рибного товару; Закон про багаторазове збільшення штрафів і сум компенсацій за незаконний вилов водних живих ресурсів; Закон про створення спеціалізованого Фонду підтримки рибної галузі, який буде наповнюватися від відсотка зі штрафів та сум компенсацій виписаних порушників; і багато іншого. Сподіваюся, що це вдасться зробити, так як до керівництва рибної галузі ВПЕРШЕ призначена людина, яка знає її проблеми, тим більше це перша жінка на посаді глави Державного Агентства рибного господарства”.

Розвиток енергетичного сектору

Серед пріоритетний кроків в цій сфері в Стратегії написано: забезпечити енергетичну незалежність в газовій та нафтовій сферах, забезпечити стабільність імпортних постачань нафтопродуктів з метою підвищення рівня енергетичної безпеки, сформувати систему мінімальних запасів енергоносіїв, забезпечити інтеграцію енергетичних ринків, відповідних транспортних мереж в енергетичний простір ЄС, розглянути можливість експорту водню до ЄС. Для досягнення цих цілей планується підвищити енергоефективність при використанні електричної та теплової енергії, забезпечити повноту та доступність обліку всіх форм енергії та паливно-енергетичних ресурсів, обмежити негативний вплив енергетики на довкілля, збільшити виробництво та споживання електричної енергії з відновлюваних джерел, першочергово за рахунок розподіленої генерації.

В своєму коментарі засновник компанії “Атмосфера” Олексій Бадіка зазначає, що на сьогодні сотні домогосподарств і десятки бізнесів в Україні встановлюють сонячні електростанції для власного споживання без зеленого тарифу. Але з позиції українських мереж і законодавства сонячних електростанцій для власного споживання і зовсім не існує. Як результат — їх власники проєктують і розраховують свої станції так, щоб не мати справи ні з процедурою отримання «зеленого тарифу», ні з бюрократією обленерго. І хоча в звітах Держенергоефективності, НКРЕКП і обленерго ви не зустрінете згадки або даних щодо таких самоспоживачів, їх кількість  впевнено зростає.

“Поки в Україні тільки починають замислюватися над розробленням політики підтримки тих прозьюмерів (споживачів, які володіють власною генерацією), які виробляють електрику здебільшого для власного споживання. Тим часом у розвинених країнах їх активно інтегрують в ринки електроенергії. Наприклад, уже наступного року для країн ЄС стане обов’язковим 4-й енергопакет Європейського Союзу. Він передбачає максимальну інтеграцію розподілених енергетичних ресурсів у ринки електроенергії. 4-й енергопакет гарантує, що кожен власник електростанції на даху будівлі або системи накопичення зможе брати участь в організованих ринках електроенергії, – зазначає засновник компанії “Атмосфера” Олексій Бадіка. – Один з найбільш поширених у світі механізмів називається «системою чистого вимірювання», або net metering. Якщо абстрагуватися від деталей, то такий механізм дозволяє споживачу віддавати в мережу надлишки електроенергії і споживати раніше вироблену електроенергію коли йому зручно. При цьому платить він за різницю між спожитою і відданою електрикою. На мою думку, ця система тарифікації дозволить збалансувати ринок та дати поштовх для подальшого розвитку галузі».

Ефективний захист довкілля

В Стратегії прописано: 1. Переглянути Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (SO2, NOx і пилу) та виконання заходів з реконструкції та модернізації теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей відповідно до оновленої енергетичної стратегії до 2035 року. 2. Запровадити системи екологічного менеджменту та аудиту. 3. Забезпечити впровадження новітніх технологій та обмін інформацією щодо утилізації відходів ПЕК… А ще є пункт про завершення будівництва сховищ відпрацьованого ядерного палива та високорадіоактивних відходів його переробки.

Але в інших пунктах Стратегії можна побачити суперечливі плани по, зокрема, створенню потужностей із переробки побутових і небезпечних відходів, відходів виробництва в Чорнобильській зоні, або днопоглиблення річки Прип’ять у межах реалізації проєкту «Міжнародний водний шлях Гданськ-Херсон (Е40)”, що не пройшов жодних експертиз та немає дозволів.

“На словах ця стратегія враховує зміни клімату, а на ділі їх ігнорує. Явно, що жодного еколога до роботи не залучали. Де брати воду для поливу нових зрошуваних площ – невідомо. Що буде з радіоактивним мулом, коли почнеться експлуатація Дніпра вище Києва – невідомо. Для чого і дали розвивати осушувальну меліорацію коли і там посуха – незрозуміло. Тому питання треба ставити так: чому документ настільки недолугий? А вже потім про закони, яких не вистачає”, – так прокоментував нам Стратегію київський еколог Олег Листопад.

Олександр Чистяков також зазначив, що за останні два роки не прийнято жодного природоохоронного Законопроекту, в той час як вкрай потрібен Закон про утилізацію сміття; Закон про заборону застосування легких пластикових пакетів. “Потрібно переглянути Закон про природно-заповідний фонд в сторону його удосконалення; навести лад з орендою водойм, так як діюча нормативна база повністю поставила хрест на розвитку вітчизняного рибництва; необхідно терміново переглянути Закон про викиди в атмосферу (брудне повітря щорічно призводить до 45 тисяч смертей від серцевих і легеневих хвороб); і багато іншого”, – наполягає голова Асоціації рибалок України. – Не тішить, що за всі роки Незалежності не було жодного Міністра Екології з профільною освітою (а їх було 37-м). Мінекології давно перетворилося з Міністерства по захисту навколишнього середовища, в чиновницьку контору з видачі різних дозволів на її знищення”.

Читайте також: “В п’ятницю почнеться широке обговорення Національної економічної стратегії-2030″


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

Найновіше

Депутати Київради вирішили роздати ще декілька історичних будинків по-одному

24 вересня 2020 року Київрада провалила голосування щодо передачі семи історичних будівель у середмісті різним власникам, що, враховуючи існуючу...

Зростання прибутковості облігацій США не дає поки шансів гривні на зміцнення

Курс гривні в п'ятницю, 26 лютого, тримався поблизу позначки 27,9 гривень за долар. Обвал котирувань на світових фондових ринках, зростання долара США і підвищення...

Облігації Харківської та Львівської міських рад можуть стати заставами для банків

Національний банк України включив облігації серії "I" та "J" Харківської міської ради та облігації серії "L" Львівської міської ради до пулу застав за операціями...

Кияни виступили проти знищення пам’ятки архітектури на Подолі

23 лютого відбулася акція протесту проти знищення пам'ятки історії та архітектури садиби купця Дмитрієва, що розташована в Подільському районі міста Києва, на вулиці Хорива,...

Експерт: при відсутності тригерів зростання корекція вниз може досягти 42000 $ за один біткоїн

На крипторинке починається період невизначеності, так як були реалізовані всі сценарії зростання по BTC і флагман потрапив під розпродажі. Прогноз на найближчий час по...

- Advertisement -

Обмен Валют

Думай

Вчителька з Афганістану: “Найзаповітніше бажання моїх учнів – жити без страху та війни”

Нещодавно в 70 країнах світу, включно з Філіппінами, США, Україною, Німеччиною, Південною Африкою, Китаєм і Південною Кореєю пройшла міжконтинентальна...

Читай

На Івано-Франківщині припиняється перевезення пасажирів та закриваються школи

З завтрашнього дня, 26 лютого 2021 року, на Івано-Франківщині діятиме червоний рівень епідемічної небезпеки. Дане рішення було ухвалено Державною...

Теж цікаво

Блоги

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | З 1 січня у закладах загальної середньої освіти діє новий Санітарний регламент: ключові моменти

Міністерство охорони здоров’я затвердило новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти. Таким чином, втратили чинність Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Технологічні тренди 2021-го: як утриматися на плаву в епоху радикальних змін та трансформацій

Світ, до якого ми звикли та в якому було досить комфортно, змінюється у нас на очах шаленими темпами. Швидкість та незворотність цих змін особливо...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | ВР усунула правову колізію у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю

3 лютого 2021 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств...

Максим ОРЫЩАК | Новая выгодная ипотека

Стимулировать бизнес активность в стране, поддерживать банковский сектор, увеличивать потребительский спрос на недвижимость и создавать рабочие места будут через условия выгодной и доступной ипотеки....

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | З 1 січня запроваджено єдиний рахунок для сплати податків та ЄСВ: відповідаємо на УСІ найважливіші питання

Єдиний рахунок - це рахунок, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим Кодексом,...
- -