Національна економічна стратегія-2030 очима експертів

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Кабмін запускає широке обговорення напрацювань Національної економічної стратегії-2030. Цей документ, який мусить визначити напрямки економічного розвитку України на найближче десятиліття, розробляється Робочою групою Кабінету Міністрів України на платформі Центру економічного відновлення за ініціативи президента Володимира Зеленського. Фахівці різних галузей вже ознайомилися з напрацюваннями в напрямках інвестиційна привабливість, ринки капіталу та макроекономічна стабільність; підтримка креативних індустрій та індустрії гостинності; розвиток підприємницької культури та регуляторна політика; розвиток енергетичного сектору, видобувна промисловість та ефективний захист довкілля; промисловість, транспорт та інфраструктура; міжнародна економічна політика та торгівля; цифрова економіка та інформаційно-комп’ютерні технології; управління державною та комунальною власністю; реінтеграція тимчасово окупованих територій України; розвиток агросектору. Деякі фахівці висловили UA-Times свої думки з приводу Стратегії.

Інвестиційна привабливість, ринки капіталу та макроекономічна стабільність

Серед стратегічних цілей в цьому розділі Стратегії – збільшити обсяги прямих іноземних інвестицій до $35-45 млрд у 2030 році, збільшити капіталізацію фондового ринку України до 40% від ВВП, збільшити валове нагромадження основного капіталу до 20-30% від ВВП, збільшити обсяг активів накопичувального пенсійного забезпечення до 25% від ВВП.

Для цього серед іншого передбачаються такі пріоритетні кроки: впровадження амністії капіталу, створення International Financial Centre Kyiv, введення накопичувальної пенсійної системи, впровадження страхової медицини, створення дворівневої платформи випуску акцій для МСБ та великого бізнесу, консолідація інформації щодо емітентів та гравців фондового ринку під єдиною системою, впровадження інформаційної системи управління державним бюджетом, підвищення прозорості процесу ініціації ДІП, впровадження бальної системи оцінки проектів та створення підрозділу для підтримки оцінки проекту, розгляду пропозицій та надання стандартизованих даних.

“В Україні актуальними є дві проблеми – слабкий захист власності та «інвестиційний голод» (що, до речі є похідною від першої). У рейтингу Doing Business 2020 за показником «реєстрація власності» Україна посідає 61 місце, отримання кредиту – 37. Легкий доступ до реєстрів майна, рейдерство, корумповані суди відлякують інвесторів. Вирішити проблему дозволить запровадження реального суворого покарання за рейдерство, скасування грошової застави для чиновників-корупціонерів (щоб ті не тікали від правосуддя), а в разі їх засудження – конфіскація майна, компенсація втраченого майна/активів/прибутку від незаконних рішень суду коштом суддів, які їх ухвалюють (у разі скасування вищими інстанціями)”, – надав свою думку стосовно того, як Україні стати привабливою для інвесторів країною, кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету Костянтин Денисов.

На думку експерта, інвестиційний голод можна вирішити за рахунок доступного кредитування, адже банківські позики дають не більше 10% від усіх інвестицій бізнесу в Україні. Зниження облікової ставки НБУ та її збереження на історичному мінімумі (6%) не активізувало кредитування економіки, хоча й знизило вартість кредитів: для бізнесу до 9,0% у листопаді 2020 р. (проти 13,3% роком раніше), населення – до 30,4% (проти 33,1%). “Сьогодні банки спрямовують вільні ресурси на викуп урядових облігацій (на кінець листопада 2020 року вони тримали 51,9% усіх випущених ОВДП). Частину коштів із ринку від банків забирає НБУ через випуск депозитних сертифікатів, збільшивши їхній обсяг за січень-листопад 2020 року на 52%. Один із напрямків зміни ситуації – відмова від безконтрольних випусків урядових облігацій, які з’явилися при уряді В.Гройсмана. Нагадаю, що ст.15 Бюджетного кодексу вимагає від уряду погоджувати з бюджетним комітетом парламенту позапланове збільшення боргу”, – відзначає Костянтин Денисов.

Керуючий партнер «ЕСКА Капітал» Сергій Васьков також зазначив, що сьогодні Україна не виглядає особливо привабливо для іноземного інвестора. Ми не входимо навіть в ТОП-20 європейських країн, які були б цікавими для значних фінансових вливань. А проте, держава перебуває в перманентному стані пошуку допомоги від міжнародних фондів.

“Економіці потрібні кошти, – уряд їх шукає… Ззовні. Тоді як великий масив грошей знаходиться всередині країни, – зазначає Сергій Васьков. – За даними НБУ, на руках населення знаходиться до 355 млрд готівки у гривні, і понад $86 млрд готівки у валюті. Велика проблема полягає в тім, що ці заощадження не працюють. «Парадокс бережливості» (спостереження економістів Кетчінгса, Фостера і Гаєка) звучить так: «чим більше заощаджень і менше інвестицій, тим швидше наступить загальний економічний спад». Дійсно, нам потрібні фінансові вливання, але не «чужі», а наші. Чому? Бо внутрішні інвестори по-справжньому зацікавлені в розвитку економіки тут. Вони зацікавлені в довгостроковому реальному impact-інвестуванні. Це сприяє як 1) загальному підвищенню рівня життя спільнот на мікрорівні, так і 2) росту й розвитку всієї економіки на макрорівні. Нам потрібно формувати внутрішнього інвестора з довгими грошима. При розмірі нашої економіки ми можемо це дозволити. І чим сильнішим буде внутрішній інвестор, тим більшою буде економіка. Ні ОВДП, ні муніципальні облігації розвитку ринкової економіки не допоможуть, вони не створюють доданої вартості, а лише накопичують боргове навантаження на бюджет. Додана вартість і відповідно добробут українців створює бізнес. А він прийде на фондовий ринок тільки після того, як побачить, що інвестори тут перестали боятися держави”.

На думку керуючого партнера «ЕСКА Капітал», активізувати внутрішнього інвестора допоможе фондовий ринок: “У всьому світі ріст економіки та інвестицій в бізнес відбувається через фондовий ринок. Я певен, що українські приватні інвестори можуть стати цим пусковим механізмом. Для цього є всі необхідні інструменти, потребуються тільки деякі «покращення» на законодавчому рівні. 1) Треба створити максимально комфортні умови для внутрішніх інвесторів, щоб вони не боялися втратити свої гроші. Бо поки що у нас немає захисту прав інвесторів, а судова система діє незадовільно (до речі, для закордонних інвесторів у нас теж немає ні програм для залучення, ні пільг, ні стимулів); 2) Необхідна лібералізація фінансових регуляторів, щоб здійснювати операції на ринку стало простіше; 3) Запустити державну програму по популяризації внутрішнього фондового ринку; 4) Завершити нарешті пенсійну реформу; 5) Розвивати ринок корпоративних облігацій і зрівняти їх в оподаткуванні з ОВДП”.

Розвиток агросектору

Цей пункт Стратегії-2030 зокрема передбачає стимулювання зайнятості в сільській місцевості, спрощення умов ведення бізнесу через зменшення регуляторних бар’єрів, цифровізацію інформації про грунти, земельні та водні ресурси в рамках інфраструктури геопросторових даних, продовження земельної реформи, створення конкурентного середовища на вітчизняному ринку хімічних добрив, стимулювання розвитку R&D центрів міжнародних виробників ресурсів для агросектору (добрива, насіння, корми тощо), забезпечення доступу до сучасних генетичних напрацювань, стимулювання покращення врожайності за рахунок доступу до основних матеріально-техничних ресурсів, сприяння вирощування високомаржинальних культур, стимулювання відновлення аквакультури та самозабезпечення внутрішнього ринку продукцією вітчизняного виробництва, створення умов для збільшення виробництва переробної продукції, просування українського аграрного сектору на зовнішних ринках.

Експерти відзначають, що перед реалізацією нових реформ потрібно зробити глибокий аудит наявного законодавства. “Там «чорт ногу зломить» – багато суперечать один одному. Після цього буде зрозуміло, що потребує доопрацювання. Але перш за все вітчизняну рибну галузь необхідно з Мінекології передати назад в Мінагро, – розказав голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. – А взагалі для того, щоб галузь почала відроджуватися, необхідний цілий ряд законопроектів. Зокрема Закон, який посилює покарання і підвищує штрафи за торгівлю незаконно виловленої рибою; Закон про введення Сертифікату Походження – документа говорить про легальність рибного товару; Закон про багаторазове збільшення штрафів і сум компенсацій за незаконний вилов водних живих ресурсів; Закон про створення спеціалізованого Фонду підтримки рибної галузі, який буде наповнюватися від відсотка зі штрафів та сум компенсацій виписаних порушників; і багато іншого. Сподіваюся, що це вдасться зробити, так як до керівництва рибної галузі ВПЕРШЕ призначена людина, яка знає її проблеми, тим більше це перша жінка на посаді глави Державного Агентства рибного господарства”.

Розвиток енергетичного сектору

Серед пріоритетний кроків в цій сфері в Стратегії написано: забезпечити енергетичну незалежність в газовій та нафтовій сферах, забезпечити стабільність імпортних постачань нафтопродуктів з метою підвищення рівня енергетичної безпеки, сформувати систему мінімальних запасів енергоносіїв, забезпечити інтеграцію енергетичних ринків, відповідних транспортних мереж в енергетичний простір ЄС, розглянути можливість експорту водню до ЄС. Для досягнення цих цілей планується підвищити енергоефективність при використанні електричної та теплової енергії, забезпечити повноту та доступність обліку всіх форм енергії та паливно-енергетичних ресурсів, обмежити негативний вплив енергетики на довкілля, збільшити виробництво та споживання електричної енергії з відновлюваних джерел, першочергово за рахунок розподіленої генерації.

В своєму коментарі засновник компанії “Атмосфера” Олексій Бадіка зазначає, що на сьогодні сотні домогосподарств і десятки бізнесів в Україні встановлюють сонячні електростанції для власного споживання без зеленого тарифу. Але з позиції українських мереж і законодавства сонячних електростанцій для власного споживання і зовсім не існує. Як результат — їх власники проєктують і розраховують свої станції так, щоб не мати справи ні з процедурою отримання «зеленого тарифу», ні з бюрократією обленерго. І хоча в звітах Держенергоефективності, НКРЕКП і обленерго ви не зустрінете згадки або даних щодо таких самоспоживачів, їх кількість  впевнено зростає.

“Поки в Україні тільки починають замислюватися над розробленням політики підтримки тих прозьюмерів (споживачів, які володіють власною генерацією), які виробляють електрику здебільшого для власного споживання. Тим часом у розвинених країнах їх активно інтегрують в ринки електроенергії. Наприклад, уже наступного року для країн ЄС стане обов’язковим 4-й енергопакет Європейського Союзу. Він передбачає максимальну інтеграцію розподілених енергетичних ресурсів у ринки електроенергії. 4-й енергопакет гарантує, що кожен власник електростанції на даху будівлі або системи накопичення зможе брати участь в організованих ринках електроенергії, – зазначає засновник компанії “Атмосфера” Олексій Бадіка. – Один з найбільш поширених у світі механізмів називається «системою чистого вимірювання», або net metering. Якщо абстрагуватися від деталей, то такий механізм дозволяє споживачу віддавати в мережу надлишки електроенергії і споживати раніше вироблену електроенергію коли йому зручно. При цьому платить він за різницю між спожитою і відданою електрикою. На мою думку, ця система тарифікації дозволить збалансувати ринок та дати поштовх для подальшого розвитку галузі».

Ефективний захист довкілля

В Стратегії прописано: 1. Переглянути Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (SO2, NOx і пилу) та виконання заходів з реконструкції та модернізації теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей відповідно до оновленої енергетичної стратегії до 2035 року. 2. Запровадити системи екологічного менеджменту та аудиту. 3. Забезпечити впровадження новітніх технологій та обмін інформацією щодо утилізації відходів ПЕК… А ще є пункт про завершення будівництва сховищ відпрацьованого ядерного палива та високорадіоактивних відходів його переробки.

Але в інших пунктах Стратегії можна побачити суперечливі плани по, зокрема, створенню потужностей із переробки побутових і небезпечних відходів, відходів виробництва в Чорнобильській зоні, або днопоглиблення річки Прип’ять у межах реалізації проєкту «Міжнародний водний шлях Гданськ-Херсон (Е40)”, що не пройшов жодних експертиз та немає дозволів.

“На словах ця стратегія враховує зміни клімату, а на ділі їх ігнорує. Явно, що жодного еколога до роботи не залучали. Де брати воду для поливу нових зрошуваних площ – невідомо. Що буде з радіоактивним мулом, коли почнеться експлуатація Дніпра вище Києва – невідомо. Для чого і дали розвивати осушувальну меліорацію коли і там посуха – незрозуміло. Тому питання треба ставити так: чому документ настільки недолугий? А вже потім про закони, яких не вистачає”, – так прокоментував нам Стратегію київський еколог Олег Листопад.

Олександр Чистяков також зазначив, що за останні два роки не прийнято жодного природоохоронного Законопроекту, в той час як вкрай потрібен Закон про утилізацію сміття; Закон про заборону застосування легких пластикових пакетів. “Потрібно переглянути Закон про природно-заповідний фонд в сторону його удосконалення; навести лад з орендою водойм, так як діюча нормативна база повністю поставила хрест на розвитку вітчизняного рибництва; необхідно терміново переглянути Закон про викиди в атмосферу (брудне повітря щорічно призводить до 45 тисяч смертей від серцевих і легеневих хвороб); і багато іншого”, – наполягає голова Асоціації рибалок України. – Не тішить, що за всі роки Незалежності не було жодного Міністра Екології з профільною освітою (а їх було 37-м). Мінекології давно перетворилося з Міністерства по захисту навколишнього середовища, в чиновницьку контору з видачі різних дозволів на її знищення”.

Читайте також: “В п’ятницю почнеться широке обговорення Національної економічної стратегії-2030″

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

Німецька в школі та університеті: як застосувати знання мови українським учням?

На перший погляд німецька може видаватися важкою для вивчення та не надто милозвучною. Однак варто лише дізнатися більше про...

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

Експерт: в Україні не варто чекати зниження цін на паливо

За попередній тиждень середні ціни на бензин А-95 по Україні зросли на 1,28% до 30,08 грн, А-92 +1,39% до 29,15 грн, А-95 преміум залишився...

Експерт: НБУ не дасть аграріям зміцнити гривню

Курс української гривні в п'ятницю, 9 липня, тримався на позначці 27,35 гривень за долар. Попит і пропозиція на ринку періодично виходять з рівноваги, але...

Експерт: говорити про потенціал зростання криптовалют рано

Криптовалюти продовжують торгуватися з невизначеною динамікою. Два дня ціна може зростати, потім два дні падати. Що відбувається на ринку віртуальних валют, розповів UA-Times головний...

Експерт: сьогодні ринок більше орієнтується на покупців валюти

Курс гривні в середу, 7 липня, торгується з невеликим ослабленням, відкотуючись до 27,33 гривень за долар. Напередодні продавці валюти так і не змогли перехопити...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

Що українці купують в інтернеті до відпустки

У червні українці готувалися до випускних і святкових днів, а також до прийдешніх поїздок. В інтернеті купували сукні до...

Теж цікаво

Блоги

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з іншими нозологіями, держава звертає на...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким користуються у всьому світі. Теорія...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в тому числі на рівні реалізації...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі лишається однією з найскладніших, що...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який...
- -