Суд у справі Протасового яру зберіг припис на заборону будівництва

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Громада Протасового Яру домоглася припису на заборону будівництва житлового комплексу у зеленій зоні, яке ведеться всупереч Генплану Києва.

25 лютого 2020 року громада Протасового яра домоглася через суд обмеження висотності забудови і зберегла припис взагалі на заборону будівництва. Тепер кияни чекають від київського мера Віталія Кличка оскарження договору суборенди.

Засідання Шостого апеляційного адміністративного суду Києвам / Фото Олега Андроса, UA-Times

Влітку 2019 року ТОВ «Дайтона груп» звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду Києва. Справу вів суддя Володимир Келебєрда, який підміняв свого шефа – скандально відомого голову суду Павла Вовка. Забудовник бажав змінити висотність у містобудівних умовах та обмеженнях (базовий документ для будівництва), оскільки будівельний проект ЖК «Турбійон» цим умовам та обмеженням не відповідає.

Чому забудовник подав до суду? Бо раніше, 8 травня 2019 р., ТОВ «Дайтона груп» отримало припис від ДАБІ на заборону будівельних робіт через невідповідність проекту містобудівним умовам. Через суд забудовник хотів зняти припис на заборону, змінивши містобуди, а не свій проект.

“Цьому 25 лютого завадила апеляційна інстанція і конкретно судді Шостого апеляційного адміністративного суду Безименна Наталія Вікторівна, Кучма Андрій Юрійович та Ключкович Василь Юрійович“, – перелічили активісти прізвища колегії суддів, яких вони назвали доброчесними. Після максимально детального розгляду справи з усіх сторін, ряду засідань та відкладень, апеляція ухвалила скасувати рішення першої інстанції і у позові ТОВ «Дайтона Груп» відмовити.

Ольга Веретільник, адвокатка, представниця депаратаменту містобудування КМДА в суді, розповіла UA-Times: «Ми посилаємося на те, що територія, на якій відбувається будівництво – зона охоронюваного ландшафту. Судді задовольнили скаргу департаменту містобудування й відмовили у задоволенні позовної заяви ТОВ «Дайтона груп», якою воно вимагало змінити умови містобудівних умов та обґрунтувань конкретно в частині висоти, отримання дозволу Мінкульту на проведення будівельних робіт та того факту, що ця територія відноситься до зони охоронюваного ландшафту”.

Пані Веретільник продовжує: “Зараз ці умови залишилися в силі. Це значить, що ми отримаємо потім додаткові аргументи в іншій судовій справі. Паралельно розглядається питання про оскарження «Дайтоною» припису ДАБІ, також у Шостому апеляційному адміністративному суді. І ще аналогічна справа у Дніпровському адміністративному суді розглядається. В цих двох справах ми отримали додаткові аргументи».

Роман Ратушний додає: “Призупинений аналогічний процес щодо припису в Дніпровському окружному адміністративному суді забудовник використовує як страховку, якщо в його людини в офісі президента не вийде “нарішати” в Києві. Дуже важливо розуміти, що ці процеси насправді не про висотність чи ще якість технічні речі. Ці процеси – це спроби “чорних адвокатів” зняти припис ДАБІ на заборону будівництва у Протасовому яру”.

Засідання Шостого апеляційного адміністративного суду Києва / Фото Олега Андроса, UA-Times

Що буде з Протасовим яром далі

Тепер активісти тиснуть на КМДА, щоб адміністрація столиці подала позов і оскаржила договір суборенди ТОВ «Дайтона Груп» і ТОВ «Бора». Також ще один суд по самому припису триває в Києві. Паралельно тривав суд у Дніпрі, за змістом ідентичний київському (Ольга Веретільник повідомляє, що в Дніпрі «Дайтоні» теж відмовили у розгляді, тому лишилася лише апеляція в Києві).

У перспективі кияни бажають створити у Протасовому ярі та прилеглому Солом’янському ландшафтному парку регіональні ландшафтні парки – об’єкти природно-заповідного фонду. Територія заслуговує на таке підвищення статусу через те, що там є червонокнижні рослини й тварини. Це дало б додаткові законодавчі гарантії проти будівництва на Батиєвій горі. Обґрунтування на створення ПЗФ у Ярі та Парку були написані науковцями ще у 2004 році, однак з того часу усі скликання Київради не давали їм ходу.

Акція протесту проти забудови Протасового яру / Фото Олега Андроса, UA-Times

Процедура заповідання Батиєвої гори ускладнена тим, що вимагає погоджень із усіма власниками та орендаторами земель майбутніх ландшафтних парків. А це, коментує одна із ініціаторів створення ПЗФ Олексій Василюк, голова ГО «Українська природоохоронна група», можливо лише за політичної волі усіх бізнесменів, наближених до влади, які захопили ділянки у ярі з 2004 року (ТОВ «Протасів яр», ТОВ «Бора» та ін.).

Якщо заповідання станеться, це стане одним із небагатьох у Києві прецедентом відмови забудовника від планів забудови (першими стали порятунок Пейзажної алеї у 2007 році, а також розсудливість підприємців на вулиці Серафимовича (нині Миколайчука) та Анни Ахматової).

Історія протистояння

Протасів яр – це 30 гектарів лісу в центрі Києва, які входять в зону охоронюваного ландшафту, де заборонено будівництво згідно чинного Генплану міста Києва. Але у 2007 році, коли міським головою був Леонід Черновецький, Київрада рішенням на сесії перевела цю територію в землі житлової забудови. Орендарем ділянки стало ТОВ «Бора». Це рішення, щоправда, не було оприлюднено в офіційній газеті Київради «Хрещатик», як це мало відбутися для набуття ним чинності. Строк оренди землі, за рішенням Київради, закінчився 2018 року.

Такі рішення штампувалися Київрадою починаючи з 2004 року як щодо Протасового яру, так і щодо інших резонансних зелених зон. Як зазначає Олексій Василюк, «чи не у кожному рішенні було протиправно зазначено: “внести зміни до Генерального плану міста Києва”».

Одна з ділянок Протасового яру перебуває в суборенді у дніпровського ТОВ «Дайтона груп», бенефіціарами якого члени ГО «Захистимо Протасів яр» називають бізнесменів Геннадія Корбана і Олега Левіна. Кінцевим бенефіціаром «Дайтона Груп» є Володимир Ясько. Він керує компанією «Інтенсив ресурс», кінцевий бенефіціар якої – Геннадій Корбан.

Акція протесту проти забудови Протасового яру / Фото Олега Андроса, UA-Times

З травня 2019 року ТОВ “Дайтона груп” намагається на орендованих трьох гектарах землі Протасового Яру звести три 40-поверхових будинки житлового комплексу “Турбійон” на схилі, що входить до зони охоронюваного ландшафту.

Громада не погодилася з намірами дніпровських забудовників зруйнувати схил і почала боротьбу за збереження лісу та надання Протасовому яру статусу регіонального ландшафтного парку, щоб запобігти майбутнім спробам забудови. Активісти ініціативи “Захистимо Протасів Яр” домоглися зупинки будівельних робіт через відповідні приписи контролюючих органів.

Проте замість того, щоб усунути недоліки проекту, відповідно до припису Держархбудінспекції, «Дайтона груп» звернулися до Окружного адмінсуду Києва, і суддя Олеся Чудак винесла ухвалу про припинення припису ДАБІ.

14 серпня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд Києва задовольнив апеляційну скаргу і поновив дію припису Держархбудінспекції про заборону будівельних робіт у Протасовому яру.

Але 23 вересня Окружний адмінсуд визнав протиправними і скасував приписи ДАБІ, які зупиняли зведення ЖК “Турбійон” у Протасовому Яру. Суддя Віталій Амельохін розглядав справу у спрощеному порядку, без виклику сторін та проведення засідання. В кінці 2019 року радник міського голови Києва Максим Бахматов заявив, що місто оскаржує всі судові рішення щодо будівництва в Протасовому Яру, винесені не на користь громади. А на  території Протасового Яру, за його словами, планується створити парк на кшталт Центрального у Нью-Йорку. Зазначимо, що досі його обіцянка не виконана.

Преслужба прокуратури Києва 5 лютого 2020 року повідомила про оскарження рішення Окружного адмінсуду, яким в умови та обмеження забудови земельної ділянки на території Протасового Яру внесли зміни щодо гранично допустимої висоти об’єкта будівництва з 73,5 до 100 метрів.

ЖК Tourbillon. Візуалізація: tourbillon.kiev.ua

Між тим на сайті забудовника з 2019 року продається перша вежа комплексу, фактично не побудована і намір будівництва якої суперечить чинному Генплану Києва. Чим це може загрожувати потенційним інвесторам такої забудови, можно дізнатися з прикладу десятків подібних історій у Києві, Одесі і інших містах України.

Про перебіг судового процесу читайте також матеріал UA-Times “Йде судова битва за висотність скандальної забудови в Протасовому яру”.

Цього тижня відбувся інший суд, який поставив під сумнів можливість громади відстоювати свої права людини. Про це читайте наш матеріал “Верховний суд порушив права людини та проігнорував практику ЄСПЛ у справі будівництва на землях водного фонду“.

Олег Андрос


patroneText

загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Найновіше

Асоціація платників податків посадила в Ботанічному саду 100 дерев

Асоціація платників податків України висадила у Національному Ботанічному саду ім. Н.Н.Гришка НАН України 100 дерев. Таким чином ВГО АППУ...

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Експерт: тиск на гривню формують зростаючі інфляційні очікування

Андрій Шевчишин, керівник відділу аналітики ГК Forex Club, зробив короткостроковий прогноз курсу національної валюти на перші дні жовтня. Курс гривні в середу, 30 вересня, відкрився...

Сім’ям загиблих в авіакатастрофі в Харківській області виплатять допомогу в розмірі 1 млн 576 грн

Міністр оборони України Андрій Таран прийняв рішення про виплату грошової допомоги сім'ям загиблих в результаті краху військового літака в Харківській області. Про це повідомляє...

Експерт: негативним фактором для гривні залишається зростання числа хворих Covid-19

Керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин дав UA-Times короткостроковий прогноз курсу національної валюти. Курс гривні в п'ятницю, 25 вересня, відкрився розширенням спреда за...

Думай

Директор SAP: “Як в Америці, так і в Європі ви побачите, що завдання нижнього рівня будуть автоматизовані”

Том Кіндерманс, директор німецької корпорації-розробника програмного забезпечення та надавача послуг консалтингу SAP у Центральній і Східній Європі розповів UA-Times,...

Читай

Влада чує бізнес: підсумки роботи ІІІ  Форуму  бізнес-асоціацій України

Верховна Рада та Уряд готові проводити усі необхідні зміни, які пропонують українські підприємці. Таким є підсумок Форуму «Діалог громадянського...

Теж цікаво

Блоги

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості людей зрозуміло, що в останній...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Ринок Big Data в Україні або як не проґавити свій шанс?

Згідно даних IBM Research, 90% усіх даних, створених людьми, з’явилися тільки останні 10 років. За таких темпів генерації даних через сто років кордон між...

ОЛЬГА КРАСКО | Як вивести з тіні трудових мігрантів і здійснити мрію президента

Влада наголошує на необхідності виведення з тіні трудової міграції, але в який спосіб? Яким чином гарантувати умови безпеки українцям з користю для держави? Більше року...

Іванна КОСТЮХІНА-ЧЕРНОВА | Сила бренду: навіщо і як розробити

"Бренд – це не річ, продукт, компанія або організація. Бренди не існують в реальному світі – це ментальні конструкції. Бренд найкраще описати як суму...
- -