Суд у справі Протасового яру зберіг припис на заборону будівництва

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Громада Протасового Яру домоглася припису на заборону будівництва житлового комплексу у зеленій зоні, яке ведеться всупереч Генплану Києва.

25 лютого 2020 року громада Протасового яра домоглася через суд обмеження висотності забудови і зберегла припис взагалі на заборону будівництва. Тепер кияни чекають від київського мера Віталія Кличка оскарження договору суборенди.

Засідання Шостого апеляційного адміністративного суду Києвам / Фото Олега Андроса, UA-Times

Влітку 2019 року ТОВ «Дайтона груп» звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду Києва. Справу вів суддя Володимир Келебєрда, який підміняв свого шефа – скандально відомого голову суду Павла Вовка. Забудовник бажав змінити висотність у містобудівних умовах та обмеженнях (базовий документ для будівництва), оскільки будівельний проект ЖК «Турбійон» цим умовам та обмеженням не відповідає.

Чому забудовник подав до суду? Бо раніше, 8 травня 2019 р., ТОВ «Дайтона груп» отримало припис від ДАБІ на заборону будівельних робіт через невідповідність проекту містобудівним умовам. Через суд забудовник хотів зняти припис на заборону, змінивши містобуди, а не свій проект.

“Цьому 25 лютого завадила апеляційна інстанція і конкретно судді Шостого апеляційного адміністративного суду Безименна Наталія Вікторівна, Кучма Андрій Юрійович та Ключкович Василь Юрійович“, – перелічили активісти прізвища колегії суддів, яких вони назвали доброчесними. Після максимально детального розгляду справи з усіх сторін, ряду засідань та відкладень, апеляція ухвалила скасувати рішення першої інстанції і у позові ТОВ «Дайтона Груп» відмовити.

Ольга Веретільник, адвокатка, представниця депаратаменту містобудування КМДА в суді, розповіла UA-Times: «Ми посилаємося на те, що територія, на якій відбувається будівництво – зона охоронюваного ландшафту. Судді задовольнили скаргу департаменту містобудування й відмовили у задоволенні позовної заяви ТОВ «Дайтона груп», якою воно вимагало змінити умови містобудівних умов та обґрунтувань конкретно в частині висоти, отримання дозволу Мінкульту на проведення будівельних робіт та того факту, що ця територія відноситься до зони охоронюваного ландшафту”.

Пані Веретільник продовжує: “Зараз ці умови залишилися в силі. Це значить, що ми отримаємо потім додаткові аргументи в іншій судовій справі. Паралельно розглядається питання про оскарження «Дайтоною» припису ДАБІ, також у Шостому апеляційному адміністративному суді. І ще аналогічна справа у Дніпровському адміністративному суді розглядається. В цих двох справах ми отримали додаткові аргументи».

Роман Ратушний додає: “Призупинений аналогічний процес щодо припису в Дніпровському окружному адміністративному суді забудовник використовує як страховку, якщо в його людини в офісі президента не вийде “нарішати” в Києві. Дуже важливо розуміти, що ці процеси насправді не про висотність чи ще якість технічні речі. Ці процеси – це спроби “чорних адвокатів” зняти припис ДАБІ на заборону будівництва у Протасовому яру”.

Засідання Шостого апеляційного адміністративного суду Києва / Фото Олега Андроса, UA-Times

Що буде з Протасовим яром далі

Тепер активісти тиснуть на КМДА, щоб адміністрація столиці подала позов і оскаржила договір суборенди ТОВ «Дайтона Груп» і ТОВ «Бора». Також ще один суд по самому припису триває в Києві. Паралельно тривав суд у Дніпрі, за змістом ідентичний київському (Ольга Веретільник повідомляє, що в Дніпрі «Дайтоні» теж відмовили у розгляді, тому лишилася лише апеляція в Києві).

У перспективі кияни бажають створити у Протасовому ярі та прилеглому Солом’янському ландшафтному парку регіональні ландшафтні парки – об’єкти природно-заповідного фонду. Територія заслуговує на таке підвищення статусу через те, що там є червонокнижні рослини й тварини. Це дало б додаткові законодавчі гарантії проти будівництва на Батиєвій горі. Обґрунтування на створення ПЗФ у Ярі та Парку були написані науковцями ще у 2004 році, однак з того часу усі скликання Київради не давали їм ходу.

Акція протесту проти забудови Протасового яру / Фото Олега Андроса, UA-Times

Процедура заповідання Батиєвої гори ускладнена тим, що вимагає погоджень із усіма власниками та орендаторами земель майбутніх ландшафтних парків. А це, коментує одна із ініціаторів створення ПЗФ Олексій Василюк, голова ГО «Українська природоохоронна група», можливо лише за політичної волі усіх бізнесменів, наближених до влади, які захопили ділянки у ярі з 2004 року (ТОВ «Протасів яр», ТОВ «Бора» та ін.).

Якщо заповідання станеться, це стане одним із небагатьох у Києві прецедентом відмови забудовника від планів забудови (першими стали порятунок Пейзажної алеї у 2007 році, а також розсудливість підприємців на вулиці Серафимовича (нині Миколайчука) та Анни Ахматової).

Історія протистояння

Протасів яр – це 30 гектарів лісу в центрі Києва, які входять в зону охоронюваного ландшафту, де заборонено будівництво згідно чинного Генплану міста Києва. Але у 2007 році, коли міським головою був Леонід Черновецький, Київрада рішенням на сесії перевела цю територію в землі житлової забудови. Орендарем ділянки стало ТОВ «Бора». Це рішення, щоправда, не було оприлюднено в офіційній газеті Київради «Хрещатик», як це мало відбутися для набуття ним чинності. Строк оренди землі, за рішенням Київради, закінчився 2018 року.

Такі рішення штампувалися Київрадою починаючи з 2004 року як щодо Протасового яру, так і щодо інших резонансних зелених зон. Як зазначає Олексій Василюк, «чи не у кожному рішенні було протиправно зазначено: “внести зміни до Генерального плану міста Києва”».

Одна з ділянок Протасового яру перебуває в суборенді у дніпровського ТОВ «Дайтона груп», бенефіціарами якого члени ГО «Захистимо Протасів яр» називають бізнесменів Геннадія Корбана і Олега Левіна. Кінцевим бенефіціаром «Дайтона Груп» є Володимир Ясько. Він керує компанією «Інтенсив ресурс», кінцевий бенефіціар якої – Геннадій Корбан.

Акція протесту проти забудови Протасового яру / Фото Олега Андроса, UA-Times

З травня 2019 року ТОВ “Дайтона груп” намагається на орендованих трьох гектарах землі Протасового Яру звести три 40-поверхових будинки житлового комплексу “Турбійон” на схилі, що входить до зони охоронюваного ландшафту.

Громада не погодилася з намірами дніпровських забудовників зруйнувати схил і почала боротьбу за збереження лісу та надання Протасовому яру статусу регіонального ландшафтного парку, щоб запобігти майбутнім спробам забудови. Активісти ініціативи “Захистимо Протасів Яр” домоглися зупинки будівельних робіт через відповідні приписи контролюючих органів.

Проте замість того, щоб усунути недоліки проекту, відповідно до припису Держархбудінспекції, «Дайтона груп» звернулися до Окружного адмінсуду Києва, і суддя Олеся Чудак винесла ухвалу про припинення припису ДАБІ.

14 серпня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд Києва задовольнив апеляційну скаргу і поновив дію припису Держархбудінспекції про заборону будівельних робіт у Протасовому яру.

Але 23 вересня Окружний адмінсуд визнав протиправними і скасував приписи ДАБІ, які зупиняли зведення ЖК “Турбійон” у Протасовому Яру. Суддя Віталій Амельохін розглядав справу у спрощеному порядку, без виклику сторін та проведення засідання. В кінці 2019 року радник міського голови Києва Максим Бахматов заявив, що місто оскаржує всі судові рішення щодо будівництва в Протасовому Яру, винесені не на користь громади. А на  території Протасового Яру, за його словами, планується створити парк на кшталт Центрального у Нью-Йорку. Зазначимо, що досі його обіцянка не виконана.

Преслужба прокуратури Києва 5 лютого 2020 року повідомила про оскарження рішення Окружного адмінсуду, яким в умови та обмеження забудови земельної ділянки на території Протасового Яру внесли зміни щодо гранично допустимої висоти об’єкта будівництва з 73,5 до 100 метрів.

ЖК Tourbillon. Візуалізація: tourbillon.kiev.ua

Між тим на сайті забудовника з 2019 року продається перша вежа комплексу, фактично не побудована і намір будівництва якої суперечить чинному Генплану Києва. Чим це може загрожувати потенційним інвесторам такої забудови, можно дізнатися з прикладу десятків подібних історій у Києві, Одесі і інших містах України.

Про перебіг судового процесу читайте також матеріал UA-Times “Йде судова битва за висотність скандальної забудови в Протасовому яру”.

Цього тижня відбувся інший суд, який поставив під сумнів можливість громади відстоювати свої права людини. Про це читайте наш матеріал “Верховний суд порушив права людини та проігнорував практику ЄСПЛ у справі будівництва на землях водного фонду“.

Олег Андрос

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

Неліквідний актив: забудовник виставив на продаж під знос комплекс із 5 унікальних пам’яток на Подолі

Приватне підприємство “Конвалія-Нерухомість”, яку в ЗМІ пов’язують з другом сім’ї Януковичів та екс-головою ЦВК Михайлом Охендовським виставило на продаж...

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

Німецька в школі та університеті: як застосувати знання мови українським учням?

На перший погляд німецька може видаватися важкою для вивчення та не надто милозвучною. Однак варто лише дізнатися більше про мову і отримати перший досвід...

Експерт: в Україні не варто чекати зниження цін на паливо

За попередній тиждень середні ціни на бензин А-95 по Україні зросли на 1,28% до 30,08 грн, А-92 +1,39% до 29,15 грн, А-95 преміум залишився...

Експерт: НБУ не дасть аграріям зміцнити гривню

Курс української гривні в п'ятницю, 9 липня, тримався на позначці 27,35 гривень за долар. Попит і пропозиція на ринку періодично виходять з рівноваги, але...

Експерт: говорити про потенціал зростання криптовалют рано

Криптовалюти продовжують торгуватися з невизначеною динамікою. Два дня ціна може зростати, потім два дні падати. Що відбувається на ринку віртуальних валют, розповів UA-Times головний...

Думай

В чому недосконалість Закону “Про пластикові пакети” і як магазини будуть його виконувати

Торговельні мережі готуються до реалізації підписаного 7 червня Президентом України Володимиром Зеленським Закону № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових...

Читай

Неліквідний актив: забудовник виставив на продаж під знос комплекс із 5 унікальних пам’яток на Подолі

Приватне підприємство “Конвалія-Нерухомість”, яку в ЗМІ пов’язують з другом сім’ї Януковичів та екс-головою ЦВК Михайлом Охендовським виставило на продаж...

Теж цікаво

Блоги

Світлана СОЛОВЙОВА | Чи матимуть майбутнє в Україні хворі на рідкісні захворювання

Українці з орфанними (рідкісними) захворюваннями - одна з найбільш вразливих категорій пацієнтів. Оскільки їх кількість незначна у порівнянні з іншими нозологіями, держава звертає на...

Аліна ДЕМЧИК | Криптовалюта: регулювання, оподаткування, судова та кримінальна практика

Електронні гроші вже не є чимось міфічним чи пов’язаним з футуристичними фільмами. Сьогодні це абсолютно реальний платіжний засіб, яким користуються у всьому світі. Теорія...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в тому числі на рівні реалізації...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі лишається однією з найскладніших, що...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який...
- -