Апеляційний суд Гааги зобов’язав Росію виплатити 50 мільярдів доларів за позовом екс-акціонерів ЮКОСа. Раніше стягнути цю суму ухвалив арбітраж, але Окружний суд Гааги скасував це рішення.
Про рішення суду повідомив керівник Міжнародного центру правового захисту Андрій Кондаков, який представляє інтереси РФ у даній справі.
Москва оскаржить вердикт апеляційного суду у Верховному суді Нідерландів. У Мін’юсті РФ заявили, що екс-акціонери ЮКОСа не були “сумлінними інвесторами” і що суд проігнорував цей аргумент РФ. “Контроль над активами цієї компанії [ЮКОСа] був отриманий ними за допомогою цілого ряду незаконних дій, включаючи змову і підкуп посадових осіб. В ході управління ЮКОСом колишніми мажоритарними власниками були допущені масове ухилення від сплати податків, нелегальний виведення активів за кордон, відмивання грошей та інші протиправні дії”, – стверджує мін’юст РФ.
Історія справи
Історичне рішення про стягнення 50 млрд доларів з Росії в 2014 році винесла Постійна палата третейського суду в Гаазі. Інстанція визнала, що фактично Росія незаконно націоналізувала ЮКОС. Позивачами у справі виступили три офшорні структури – Hulley Enterprises, Yukos Universal і Veteran Petroleum, що входили до Group Menatep Limited. Вони володіли 70% ЮКОСа і втратили гроші при його банкрутстві. Засновник компанії Михайло Ходорковський до списку позивачів не входив.
За рішенням третейського суду кіпрські Hulley Enterprises і Yukos Universal Limited повинні були отримати компенсацію в 39,9 мільярда доларів і 1,85 мільярда доларів відповідно, а пенсійний фонд ЮКОСа Veteran Petroleum Ltd. – 8,2 мільярда доларів.
На підставі рішення третейського суду Франція і Бельгія почали заарештовувати російські активи за кордоном. Позови про стягнення з Росії коштів і арешт державного майна також були подані в США, Німеччині, Великобританії, Індії.
У Франції та Бельгії були заморожені рахунки «Міжнародного інформаційного агентства “Росія сьогодні”», у Франції також був накладений арешт на рахунки Роскосмосу. У наступні роки позови про арешт активів Росії були або відкликані, або скасовані національними судами. У Великобританії і США позови були припинені.
Російська сторона наполягала, що третейський суд не мав права виносити рішення про стягнення, оскільки позов не входив в його юрисдикцію. Ще одним аргументом РФ було те, що Росія підписала, але не ратифікувала договір до Енергетичної хартії (ДЕХ), який регламентує порядок захисту іноземних інвестицій в сфері видобутку природних ресурсів і передбачає вирішення подібних суперечок в арбітражі.
Представники екс-акціонерів ЮКОСа наполягали, що Енергетична хартія була підписана Росією і застосовувалася. Щоб припинити її дію, Росія повинна була дотриматися процедури і зробити “відповідну заяву”, але цього не сталося.
У квітні 2016 року Окружний суд скасував рішення третейського суду, вважаючи, що у того не було повноважень розглядати цю суперечку. В результаті арешти з активів Росії за кордоном були зняті.
У липні 2016 року екс-акціонери ЮКОСу звернулися до Апеляційного суду Гааги. Російська сторона в листопаді 2017 року направила в інстанцію меморандум з розгорнутою відповіддю на скаргу колишніх акціонерів ЮКОСа.
23, 24 і 30 вересня 2019 року Гаазький апеляційний суд провів заключні усні слухання за клопотанням колишніх акціонерів ЮКОСа про скасування рішення Окружного суду Гааги.
Нагадаємо, що раніше «Укроборонпром» виграв суд у російської компанії «Авіа-ФЕД-Сервіс» у справі проти заводу «Артема».
Також Нафтогаз оцінив збитки від захоплення Росією активів в Криму приблизно в 8 млрд доларів США.
