У судах запрацювала “монополія адвокатури”, але у Київради та ДАБІ адвоката немає

1 січня 2020 року набули чинності остаточні зміни до Конституції України в частині здійснення правосуддя в Україні і віднині запрацювала так звана “монополія адвокатури”. Але державні та муніципальні органи виявилися неготовими до таких змін, які були проваджені ще у 2016 році.

Це UA-Times побачило, побувавши на черговому засіданні у справі захисту першого в столиці екопарку “Осокорки”, яке відбулося 15 січня у залі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду. Нині, однойменна громадська організація бореться в суді за скасування дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі – ДАБі) на будівництво більше сорока багатоповерхових будинків, які на території парку планує звести компанія «Контактбудсервіс».

Ми побачили, як представники повноважних державних і муніципальних структур, що прибули в судове засідання, просто не змогли висловити свою позицію в суді через…. неналежність представництва.

Все по порядку. 1 січня 2020 року набули чинності остаточні зміни до Конституції України в частині здійснення правосуддя в Україні. Означені зміни є частиною судової реформи розпочатої попереднім президентом України – Петром Порошенком ще у 2016 році і завершили цикл становлення так званою “монополії адвокатури” на представництво в суді.

Так, відповідно до ст. 131-2 Конституції України, на сьогодні, виключно адвокат може здійснювати представництво іншої особи (в тому числі юридичних осіб – підприємств, установ, організацій всіх форм власності) в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підтвердження цієї тези знаходимо уже в Перехідних положеннях Основного закону держави. Так, п. 16 розділу XV “Перехідні положення” чітко визначає: “Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року”.

Відповідними положеннями Конституція була доповнена на підставі Закону України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” 2 червня 2016 року. Одначе, відтинку часу у три з половиною роки виявилося, вочевидь, недостатньо для вітчизняних чиновників аби врахувати відповідні зміни та доповнення до законодавства – адвокатів у держорганів нині нема від слова зовсім.

У справі № 826/9175/18, предметом розгляду якої є вимоги громадськості щодо скасування дозволу ДАБі для будівництва на території екопарку “Осокорки” (Рішення Київської міської ради про створення парку від 11 квітня 2019 року), органи державної влади та органи місцевого самоврядування на тепер представлені Відповідачем – ДАБі та третьої особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради.

Обидва представники відповідних органів, що прийшли на засідання, однаково бідкалися на недостатній проміжок часу для фактичної реалізації приписів закону. Зокрема, основною причиною, у зв’язку з якою, належне представництво інтересів держави і міста-столиці Києва стало неможливим натепер, було названо… труднощі з проведенням відповідних закупівель.

Так, гроші, які були закладені у держбюджеті і міському бюджеті міста Києва на 2020 рік за відповідними напрямками, повноважні органи отримали лише на початку січня і вже з цього моменту була розпочата процедура організації тендерних закупівель на отримання професійної правничої допомоги (укладання договорів на представництво інтересів міста і держави професійними адвокатами), яка досі тримає.

Дійсно, бюджет міста Києва на 2020 рік було прийнято лише 12 грудня минулого року на екстрено скликаній за день до цього сесії міської ради. Чого не скажеш про держбюджет, закон про який було прийнято значно раніше, ніж зазвичай – ще 14 листопада 2019 року. Що весь цей час робило ДАБі разом з профільним міністерством, що відповідає за його роботу – залишається загадкою.

Проте, результатом роботи як державних, так і муніципальних чиновників доволі невтішні. Відповідні органи, що мають представляти інтереси громадян за відповідними напрямками роботи залишились без представництва. Вердикт головуючого судді Василя Шарапи однозначний – “Не допустити до участі у справі”.

Зрештою, вислухавши позиції тих учасників справи, які були допущені до її розгляду суд постановив – оголосити технічну перерву в судовому засіданні до 29 січня, 14:00. Зауваживши, що учасники недопущені до розгляду справи мають використати цей час максимально ефективно, аби суд міг надати їм можливість висловити свою позицію з розгляду конкретних питань.

Однак, чи достатньо цього часу, щоб багаторічний бюрократичний “лінивець”, який зволікає з усім – від видачі довідки про несудимість до проведення державних закупівель за окремими напрямками, зміг дати раду зі своїми прямими обов’язками з представництва держави і міста в суді – питання. Відповідь отримаємо уже 29 січня в суді.