Верховна Рада: чи пройде очікуване з 2000 року “обрізання”

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Верховна Рада зробила ще один крок до особистого “обрізання”. На засіданні у вівторок депутати підтримали в першому читанні законопроект щодо скорочення кількості себе улюблених до 300 осіб. Тепер для остаточного рішення депутатського питання необхідна підтримка 300 депутатів на наступній сесії і підпис під законопроектом в такому ж вигляді президента України Володимира Зеленського. Втім, на сьогоднішній день далеко не факт, що до цього дійде.

 Двадцять років по тому

Ідея про скорочення кількості народних депутатів популярна в українському суспільстві не перший рік. Ще в 2000-му році на референдумі більшість тих, хто прийшов на виборчі дільниці, сказали так урізанню народних обранців і паралельно створенню двопалатного парламенту. Однак “референдум пройшов і плебісцит з ним” і результати голосування так і залишилися на папері.

Після приходу до влади команди Володимира Зеленського до ідеї вирішили повернутися спираючись на волю народу. Ще в травні 2019 року на сайті Президента України була зареєстрована петиція про скорочення кількості народних депутатів.

Її підтримали трохи більше 25 тисяч чоловік ( мінімуму необхідного для розгляду петиції Президентом України). І вже в кінці серпня в парламенті з’явився законопроект про скорочення кількості депутатів авторства президента України Володимира Зеленського, а 3 вересня парламентарії спрямували його до Конституційного суду задля отримання висновку.

Арбітри з вулиці Жилянської його вивчали понад два місяці і 18 грудня документ повернувся в Раду з їх висновком.

Народним обранцям запропонували переписати Ст. 76 і 77 Основного закону в такий спосіб. У першій – зменшити чисельність народних обранців з нинішніх 450 осіб до 300 і додати до умов для обрання парламентарями постійне проживання в Україні не менше п’яти останніх років та володіння українською мовою.

Ст.77 Основного Закону пропонується доповнити реченням такого змісту: “Верховна Рада обирається за пропорційною виборчою системою”.

Крім того, в перехідних положеннях пропонується відзначити, що нинішній склад парламенту, обраний за змішаною системою, продовжить виконувати повноваження до наступних виборів народних депутатів. В іншому випадку могли відбутися дострокові вибори по зміненій Конституції.

Ложка дьогтю від КС

Конституційний суд хоча і визнав відповідність статті 157 і 158 “обрізання” депутатського корпусу (тобто визнав ініціативу конституційною), однак висловив до законопроекту низку зауважень. Зокрема, серед зауважень відзначається, що в Основному законі не обов’язково закріплювати проведення виборів за пропорційною системою.

«Визначення типу виборчої системи, її ознак і особливостей є питанням політичної доцільності і повинен вирішуватися парламентом відповідно до його конституційних повноважень за умови дотримання конституційних принципів і демократичних стандартів організації та проведення виборів. З огляду на це немає потреби (імперативності) для закріплення типу виборчої системи в Конституції України», – зазначається у висновку Конституційного суду.

Крім того, судді нагадали парламентарям, що в законодавстві залишається норма про те, що подання до КС щодо конституційності можуть подати 45 депутатів, що на сьогоднішній день становить десяту частину депутатського корпусу.

«У такому разі, зі зменшенням конституційного складу Верховної Ради України, не відбувається відповідного зменшення кількості народних депутатів.., внаслідок чого ускладнюється можливість їх звернення в Конституційний суд.., що може призвести до обмеження прав і свобод людини і громадянина”, – сказано у висновку КС.

Відповідно до статті 150 Регламенту Верховної Ради, якщо до законопроекту про внесення змін до Конституції є зауваження Конституційного суду, то до нього повинні бути внесені поправки, які повинна підтримати Рада. Після цього документ знову повинен отримати висновок Конституційного суду.

За велінням народу

Висновок Конституційного суду не став бар’єром для законопроекту. На ранковому засіданні у вівторок, не дивлячись на протести фракцій опозиції, депутати 236 голосами схвалили його в першому читанні.

За словами заступника голови комітету з питань правової політики Ольги Совгирі ( фракція «Слуга народу»), згідно з Основним Законом, у Конституційного суду немає повноважень пропонувати зауваження до законопроекту.

«Ми виходимо з того, що вичерпний перелік повноважень Конституційного Суду України визначено в цьому документі – називається “Конституція України”. Тут немає таких повноважень Конституційного Суду, як робити зауваження. Тут є тільки повноваження Конституційного Суду – визначати відповідність законопроектів вимогам статей 157, 158 Конституції», – пояснила свою позицію депутат.

Представник же президента України в Конституційному суді Федір Веніславський зазначив, що багато політичних сил на виборах говорили про необхідність скорочення кількості народних депутатів.

«Можна по-різному ставитися до всеукраїнського референдуму за народною ініціативою 16 квітня 2000 року, але народ України сказав своє слово, що він хоче бачити в парламенті саме 300 народних депутатів… І прийняттям закону ми фактично імплементуємо волю українського народу», – пояснив чиновник

Тепер для депутатського “обрізання” необхідно, щоб законопроект підтримали не менше 300 депутатів на наступній сесії. А в цьому поки є великі сумніви. Офісу президента насилу вдалося назбирати 226 голосів для першого читання. І поки не ясно, де знайти 300 голосів “за”, якщо навіть фракція «Слуга народу» не в повному складі голосувала в першому читанні за документ.

Може вистачити і 200 депутатів

Політолог Руслан Бортник на своїй сторінці в Facebook погоджується з необхідністю скорочення кількості народних обранців, однак зазначає, що в Конституції не можна закріплювати конкретну цифру, оскільки «вона взята зі стелі».

На думку експерта, в Основному законі необхідно закріпити норму представництва: наприклад 1 депутат від 100 тис. виборців, а конкретну кількість парламентаріїв міг би визначати ЦВК перед виборами в залежності від кількості мешканців України.

Руслан Бортник також проти закріплення в Конституції пропорційної системи: «Проблема не в системі виборів, а в правопорядок – роботі правоохоронної та судових системах. Більш того, приймаючи кожну зміну до Конституції ми повинні пам’ятати про Крим і Донбас – наскільки це узгоджується з концепцією реінтеграції та міжнародними угодами? Чи не доведеться потім знову оперативно змінювати Конституцію?».

У свою чергу, у коментарі UA-Times, голова правління центру прикладних політичних досліджень Володимир Фесенко  зазначає, що вносячи законопроект про скорочення кількості народних обранців «Зеленський йде на зустріч громадським настроям» і зазначає, що за пропорційної виборчої системи Україні може вистачити і 200 депутатів.

Він також нагадав, що парламент ухвалив Виборчий кодекс , який передбачає перехід на вибори за пропорційною системою. А там не потрібна така кількість депутатів – 450. «З огляду на скорочення кількості населення в порівнянні з 1990-ми, рівень представництва (кількість жителів від яких обирається 1 депутат – UA-Times), якщо буде 300 депутатів, практично не зміниться … Але при пропорційній системі виборів це буде партійне і регіональне представництво і для функціональної роботи парламенту, з точки зору кількості парламентських комітетів, делегацій може вистачити навіть 200 депутатів”, – зазначив нам Фесенко.

При цьому експерт не вірить в результативне голосування за законопроект у другому читанні. Однак навіть, якщо голосування буде результативним у незадоволених\ незацікавлених буде шанс спробувати відкотити все в Конституційному суді.


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

Експерт: прогноз на короткострокову перспективу на ринку криптовалют

Поки світ продовжує протистояти коронавірусу, криптовалюти демонструють рекордне зростання. UA-Times пропонує огляд ринку криптовалют і прогноз на короткострокову перспективу...

Схема, за якою забудовники “виводять” державні й комунальні землі, на прикладі Музею “Пирогово”

Зростання ціни квадратного метру землі в Києві змушує забудовників вдаватися до все нових і нових способів здешевити кінцевий продукт - квадратні метри житлової площі....

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Підприємці і держава під час карантину: як влада підтримує бізнес (12 полегшень для бізнесу)

Із зрозумілих причин пандемія COVID-19 негативно впливає на економічне становище українців: обмеження чи взагалі зупинення певних видів господарської діяльності, як наслідок, падіння економічної активності,...

НБУ домігся через суд стягнення з власника “Імексбанку” Клімова 309 млн грн

Національний банк України повідомив, що Одеський апеляційний суд ухвалив рішення щодо стягнення з колишнього власника "Імексбанку" Леоніда Клімова 309 млн грн ($11 млн) на...

Експерт: на курс гривні зараз впливають переговори з МВФ і зростання числа хворих COVID-19

Курс гривні в понеділок, 18 січня, торгувався поблизу позначки 28,14 гривень за долар. Вчора в США був вихідний (день Мартіна Лютера Кінга), тому на...

Думай

Безпрецедентний аналіз: лобіювання владою інтересів окремих груп та шахрайство з ПДВ – головні загрози фіскальної безпеки України

Днями в Києві відбулася презентація результатів безпрецедентного аналізу, який вперше в історії України продемонстрував, наскільки є великі ризики та...

Читай

У Києві знесуть останній прихисток в Україні письменника Шолом-Алейхема

Про це журналістам UA-Times стало відомо із відповіді Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. Чиновники, зокрема, зазначають про...

Теж цікаво

Блоги

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Підприємці і держава під час карантину: як влада підтримує бізнес (12 полегшень для бізнесу)

Із зрозумілих причин пандемія COVID-19 негативно впливає на економічне становище українців: обмеження чи взагалі зупинення певних видів господарської діяльності, як наслідок, падіння економічної активності,...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Технології штучного інтелекту на службі «розумних міст»: Україна та світ

Наразі існує чималий світовий досвід застосування технологій на базі штучного інтелекту для потреб «розумних міст»: починаючи від обслуговування дорожнього руху (як наприклад, у м. Барселона...

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості людей зрозуміло, що в останній...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Ринок Big Data в Україні або як не проґавити свій шанс?

Згідно даних IBM Research, 90% усіх даних, створених людьми, з’явилися тільки останні 10 років. За таких темпів генерації даних через сто років кордон між...
- -